Рішення

від 10.09.2015 по справі 287/231/15-ц

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/231/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Зарицького А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» м.Олевськ Житомирської області, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» м.Київ, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

05 червня 2015 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд, стягнути із відповідачів: ПАТ «Олевський хлібозавод» 2531.94 грн., - у відшкодування майнової шкоди та 5000.00 грн., - у відшкодування моральної шкоди; з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 50 000.00 грн., - у відшкодування шкоди, заподіяної майну та вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.01.2015 року з вини водія ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено його власний автомобіль, марки «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким він володіє на праві оперативного управління, (п.2.2 ПДР України).

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 12.05.2015 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП ОСОБА_3, та встановлено, що в діях останнього вбачається порушення вимог п.п.9.9, 15.1, 15.14 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даного ДТП та його наслідками.

Позивач ОСОБА_1, та його представник - адвокат Зарицький А.І., що діє на підставі договору «Про надання правової допомоги у цивільній справі» від 10.09.2015 року, заявлені позовні вимоги до відповідачів підтримали із підстав, які наведено у позовній заяві позивача та просять суд задовольнити позов повністю. При цьому зазначивши, що після настання страхового випадку відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» усно повідомлялося про дорожньо-транспортну пригоду. Просять суд розглянути цивільну справу за позовом позивача у заочному порядку.

Представники відповідачів: - ПАТ «Олевський хлібозавод», ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та треті особи: ОСОБА_3, і ОСОБА_4, в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині, і не забезпечили явку до суду своїх представників, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином про, що свідчать повідомлення про одержання судових повісток, причину неявки суду не повідомили, заяв щодо розгляду чи відкладення розгляду справи до суду не подали, заперечень не надіслали. Зі згоди позивача та його представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши позивача і його представника та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1, підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного:

Як встановлено у судовому засіданні, ПАТ «Олевський хлібозавод» на праві власності, має автомобіль, марки «ГАЗ», моделі «33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яке надало право користування зазначеним автомобілем у зв'язку з виконанням трудових обов'язків своєму працівнику - ОСОБА_3, зокрема передавши йому реєстраційний документ на вказаний транспортний засіб (п.2.2 ПДР України). (а.с.8).

ОСОБА_1, на праві оперативного управління (п.2.2 ПДР України) має у власності автомобіль, марки «Део», моделі «Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого, згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_4.(а.с.7).

Відповідно до полісу № АІ/ 1271986 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06 серпня 2014 року, що надано до матеріалів справи позивачем, між ПАТ «Олевський хлібозавод» та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом, марки «ГАЗ», моделі «33021», державний номерний знак НОМЕР_2, (а.с.10).

Так 03 січня 2015 року, близько 07 годині 25 хвилин, на 61 км., + 650 м., автодороги, сполученням КПП Майдан Копищенський - Коростишів - Котляра, що проходить в адміністративно територіальних межах Олевського району Житомирської області, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ГАЗ», моделі «33021», державний номерний знак НОМЕР_2, в порушення вимог п.п.9.9, 15.1, 15.14 ПДР України, здійснив вимушену зупинку на проїзній частині зазначеної автодороги, в результаті чого із останнім зіткнувся автомобіль, марки «Део», моделі «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, зокрема автомобіль, марки «Део», моделі «Ланос» державний номерний знак НОМЕР_1, (а.с. 9).

Після настання страхового випадку позивачем відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» усно повідомлялося про дорожньо-транспортну пригоду, як зазначав у судовому засіданні позивач.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 12.05.2015 року ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, (а.с.9).

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.61 ЦПК України слідує, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За змістом ст.40 КУпАП, питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки», роз'яснено, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Приписами ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Положеннями ч.1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст.1191 ЦК.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до вимог п.п.34.2, 34.3 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як слідує із матеріалів наданих позивачем ОСОБА_1, 10.03.2015 року, судовим експертом ПП «Владс» проведено експертне дослідження пошкодженого транспортного засобу власника ОСОБА_1, та складено висновок № 015/072 автотоварознавчого дослідження автомобіля, марки «Део», моделі «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, яким визначено матеріальний збиток, завданий позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, що складає 51031.94 грн., (а.с.11-22). Висновок визнаний сторонами та не оскаржувався.

З квитанції до прибуткового касового ордеру № 41 від 10.03.2015 року вбачається, що ОСОБА_1, сплатив за вищезазначене дослідження 1500.00 грн.,(а.с.23).

У відповідності до п.12.1 ст.12 зазначеного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Так відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Поліс № АІ/1271986, розмір франшизи за вказаним договором складає нуль грн.(а.с.10).

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язуються у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Приписами п.3 ч.1 ст.988 ЦК України визначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспртну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом із тим, статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є: - шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; - шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; - шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; - моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; - шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно до ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «г» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Як вбачається із матеріалів справи, шкоди здоров'ю позивачу внаслідок ДТП спричинено не було. Доказів того, що ОСОБА_1, зазнав будь-яких ушкоджень до суду не надано.

Положеннями ст..1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконанню робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, виходячи з фактично встановлених обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, а також того, що відповідачем ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» не надано до суду належних та допустимих доказів виконання взятого на себе зобов'язання - сплати страхового відшкодування, оскільки розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі у відповідності до вимог ст.1192 ЦК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1, та стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача 49600.00 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, заподіяної майну позивача. Підлягає до стягнення з ПАТ «Олевський хлібозавод» на користь позивача 2531.94 грн., (51031.94 + 1500.00 грн., - 50 000.00 грн.) частини завданої шкоди, і понесених позивачем витрат, пов'язаних з оплатою експертного товарознавчого дослідження та 3000.00 грн., моральної (немайнової) шкоди завданої винною особою внаслідок вчинення ДТП, а всього на суму 5531.94 грн.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Статтею 1167 ЦК України встановлено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду і зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В силу ст.88 ЦПК України із відповідачів також підлягає до стягнення на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог судовий збір.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 22, 23, 26-1, 33-36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.16, 22, 23, 526, 979, 988, 990, 1167, 1172, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст.3,10,11,11-1,15,57,60,61,74,88,110,113,212-218,224-228 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» м.Олевськ Житомирської області, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» м.Київ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080 м.Київ, вул.Кирилівська, 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_3, проживаючого в АДРЕСА_1 49600.00 грн., страхового відшкодування шкоди, заподіяної майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 400.00 грн., понесених витрат при сплаті судового збору, а всього на загальну суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн., 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» (11001 м.Олевськ вул.Кооперативна, 13 Житомирської області, ідентифікаційний код № 00375964) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_3, проживаючого в АДРЕСА_1 1031 (одна тисяча тридцять одна) грн., 94 коп., у відшкодування заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди; 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн., 00 коп., понесених судових витрат за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту; 175 (сто сімдесят п'ять) грн., 32 коп., понесених витрат при сплаті судового збору та 3000 (три тисячі) грн., 00 коп., моральної (немайнової) шкоди завданої внаслідок вчинення ДТП, а всього на загальну суму 5707 (п'ять тисяч сімсот сім) грн., 26 коп.

В решті позову ОСОБА_1, до ПАТ «Олевський хлібозавод» щодо стягнення моральної (немайнової) шкоди відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Олевським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Волощук