Рішення

від 18.01.2017 по справі 287/231/15-ц

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/231/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Ковальчука М.В.

з участю: секретаря Дворак Г.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Олевського хлібзавода про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд, стягнути із відповідача ПАТ Олевський хлібозавод 2531.94 грн., - у відшкодування майнової шкоди та 5000.00 грн., - у відшкодування моральної шкоди та вирішити питання розподілу судових витрат.

Позивач ОСОБА_1, та його представник - адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні надали заяву про зменшення позовних вимог та просять суд стягнути з відповідача 5000,00 грн. моральної шкоди та частково матеріальну шкоду, а саме в сумі 1500,00 грн. за проведення експертизи, заявлені позовні вимоги до відповідача підтримали із підстав, які наведено у позовній заяві позивача та просять суд задовольнити позов.

Представник відповідача - ПАТ Олевський хлібозавод , адвокат ОСОБА_3, позов визнав частково.

Заслухавши позивача і його представника, представника відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1, підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ПАТ Олевський хлібозавод на праві власності, має автомобіль, марки ГАЗ , моделі 33021 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яке надало право користування зазначеним автомобілем у зв'язку з виконанням трудових обов'язків своєму працівнику - ОСОБА_4, зокрема передавши йому реєстраційний документ на вказаний транспортний засіб (п.2.2 ПДР України) (а.с.8), ці обставини в судовому засіданні визнанні сторонами , а тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

ОСОБА_1, на праві оперативного управління (п.2.2 ПДР України) має у власності автомобіль, марки Део , моделі Ланос , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого, згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_5М.(а.с.7).

Так 03 січня 2015 року, близько 07 годині 25 хвилин, на 61 км., + 650 м., автодороги, сполученням КПП Майдан Копищенський - Коростишів - Котляра, що проходить в адміністративно територіальних межах Олевського району Житомирської області, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки ГАЗ , моделі 33021 , державний номерний знак НОМЕР_1, в порушення вимог п.п.9.9, 15.1, 15.14 ПДР України, здійснив вимушену зупинку на проїзній частині зазначеної автодороги, в результаті чого із останнім зіткнувся автомобіль, марки Део , моделі Ланос , державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, зокрема автомобіль, марки Део , моделі Ланос державний номерний знак НОМЕР_2, (а.с. 9).

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 12.05.2015 року ОСОБА_4, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, (а.с.9).

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.61 ЦПК України слідує, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За змістом ст.40 КУпАП, питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Приписами ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Положеннями ч.1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки роз'яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст.1191 ЦК.

З матеріалів наданих позивачем ОСОБА_1, та визнаних в судовому засіданні сторонами вбачається, що найманим працівником відповідача було пошкоджено майно позивача, що підтверджується висновком № 015/072 автотоварознавчого дослідження автомобіля, марки Део , моделі Ланос , державний номерний знак НОМЕР_2, яким визначено матеріальний збиток, завданий позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, що складає 51031.94 грн., (а.с.11-22). Висновок визнаний сторонами та не оскаржувався.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно зі ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.7,8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП ( 322-08 ), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Таким чином дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін та врахувавши обставини заподіяння шкоди, розмір майнової шкоди, а також ступінь страждань і негативних наслідків немайнового характеру суд виходячи з принципу розумності та справедливості вважає доведеним наявність вини відповідача в заподіянні моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню в розмірі 5000,00 грн..

А також беручи до уваги, що позивач просить суд стягнути 1500,00 грн. за проведення експертизи які помилково включив до суми майнової шкоди, то суд вважає задоволити дану вимогу на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК де передбачено, що сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ст., 86 та ч. 1 ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідача судових витрат, зокрема за проведення експертизи у розмірі 1500,00 грн., що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 41 від 10.03.2015 року.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Олевський хлібозавод про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Олевський хлібозавод (Житомирська область, м. Олевськ, вул. Кооперативна, 13, ідентифікаційний код- 00375964) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000,00 (п ять тисяч грн. 00 коп.) грн. та судові витрати в розмірі 1500,00 грн. за проведення експертизи.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 22 січня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6