Постанова

від 15.02.2011 по справі 2-а-3663/09/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 р. Справа № 2-а-3663/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни ,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

до : Споживчого товариства "Каріна"

про : стягнення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства

ВСТАНОВИВ :

17 серпня 2009 року Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (Крижопільська МДПІ) звернулась в суд з позовом до Споживчого товариства «Каріна» (СТ «Каріна», Товариство) про стягнення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, застосованих рішеннями №0000302350 від 30 квітня 2009 року в розмірі 1700 грн, №0000462350 від 13 липня 2009 року в розмірі 2280 грн та №0000292350 від 30 квітня 2009 року в розмірі 340 грн.

Зазначали, що за результатами проведених перевірок щодо дотримання СТ «Каріна» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій встановлені порушення відповідачем пунктів 1, 5, 13 статті 3 Закону України від 01 червня 2000 року №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон №1776) та пункту 1 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон №481), а відтак, податковим органом прийняті рішення про застосування фінансових санкцій.

Загальна сума по фінансових санкціях СТ «Каріна» перед Державним бюджетом України склала 4320 грн.

Посилаючись на те, що вказана сума Товариством в добровільному порядку у встановлений строк не сплачена, а також те, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям в розмірі 4320 грн в судовому порядку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні 24 вересня 2009 року представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи за позовом СТ «Каріна» до ДПІ у м. Вінниці про скасування рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 30 квітня 2009 року №0000302350 в розмірі 1700 грн та від 13 липня 2009 року в сумі 2280 грн, яка знаходиться в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду.

Враховуючи, що, зокрема, на підставі вказаних рішень позивачем заявлено вимоги про стягнення у даній справі, то ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року провадження у справі зупинено.

Оскільки, відповідачем не оскаржено рішення про застосування штрафних санкцій від 30 квітня 2009 року №0000292350 на суму 340 грн, то воно підлягало подальшому розгляду.

Тому, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року справу №2-а-3663/09/0270 роз'єднано в два провадження, а саме:

адміністративна справа №2-а-3663/09/0270 за позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до Споживчого товариства «Каріна» про стягнення заборгованості по штрафних санкцій застосованих рішеннями №0000302350 від 30 квітня 2009 року та №0000462350 від 13 липня 2009 року;

адміністративна справа №2-а-4018/09/0270 за позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до Споживчого товариства «Каріна» про стягнення заборгованості по штрафній (фінансовій) санкції застосованої рішенням №0000292350 від 30 квітня 2009 року.

В подальшому, у зв'язку із прийняттям Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 18 листопада 2010 року, Вінницький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 31 січня 2011 року керуючись частиною п'ятою статті 156 КАС України поновив провадження у справі і призначив судове засідання.

В судовому засіданні 15 лютого 2011 року представник Крижопільської МДПІ - головний державний податковий ревізор інспектор, відділу прострочених податкових платежів ОСОБА_1 (довіреність на а.с. 55) позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - ОСОБА_2 (довіреність на а.с. 56) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав й просив у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, одне із рішень на підставі яких заявлено позовні вимоги - скасоване.

Суд заслухав пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи СТ «Каріна» зареєстроване Крижопільською районною державною адміністрацією у Вінницькій області 20 грудня 2002 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ №2169 (а.с. 7).

Згідно із довідкою відділу статистики у Крижопільському районі Вінницької області від 23 січня 2007 року №2 відповідач включений до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 6).

Як вбачається із довідки, виданої Крижопільської МДПІ від 13 січня 2003 року №511, відповідач взяте на облік як платник податків (а.с. 8).

Відтак, 13 квітня 2009 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно направлень від 11 квітня 2009 року №901442, №901443, проведено перевірку господарської одиниці-магазину, який розташований по вул. Леніна, 56, в с. Шарапанівка, Крижопільського району Вінницької області та належить СТ «Каріна», щодо дотримання ними порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірку проведено з відома і в присутності продавця ОСОБА_5

За результатами перевірки складено акт від 13 квітня 2009 року №525/02/32/23/32213213, у якому встановлено порушення СТ «Каріна» пункту 1 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснення торгівлі алкогольними напоями без маркування відповідними марками акцизного збору. Зокрема, на пляшці горілки «Гвардійський трофей» 0,5 л. по ціні 14 грн виробник ТОВ «Олександрія-Бліг» відсутня відповідна марка акцизного збору (а.с. 57-58).

Один примірник акта підписано та вручено продавцю ОСОБА_5 13 квітня 2009 року (а.с. 58 на звороті).

Таким чином, 30 квітня 2009 року податковим органом прийнято рішення №0000302350, яким до СТ «Каріна» застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1700 грн (а.с. 9).

Крім того, 08 липня 2009 року головним державним податковим ревізором-інспектором Крижопільської МДПІ ОСОБА_6 та державним податковим інспектором Крижопільської МДПІ ОСОБА_7, згідно направлень від 08 липня 2009 року №3051/23, №3052/24, проведено перевірку господарської одиниці-магазину, який розташований по вул. Леніна, 36, в с. Заболотне, Крижопільського району Вінницької області та належить СТ «Каріна», щодо дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірку проведено з відома і в присутності продавця ОСОБА_8

За результатами перевірки складено акт від 08 липня 2009 року №020900210023, у якому встановлено порушення СТ «Каріна» пунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у випадки використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня склала 456 грн (а.с. 61-62).

Таким чином, 13 липня 2009 року податковим органом прийнято рішення №0000462350, яким до СТ «Каріна» застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 2280 грн (а.с. 10).

Вказані рішення оскаржені відповідачем до Вінницького окружного адміністративного суду і постановою суду від 27 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним і скасовано рішення Крижопільської МДПІ від 13 липня 2009 року №0000462350, а у визнанні протиправним і скасуванні рішення відповідача від 30 квітня 2009 року №0000302350 відмовлено (а.с. 47-48).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, тобто в межах даної справи стягнення сум фінансових (штрафних) санкцій по рішенням Крижопільської МДПІ від 13 липня 2009 року №0000462350, від 30 квітня 2009 року №0000302350 в загальній сумі 3980 грн, суд виходить з того, що відповідно до статті 15 Закону №265 та пункту 3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355, контроль за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення відповідно до щомісячних планів податкового органу планових перевірок та позапланових перевірок у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 (Порядок).

Згідно з пунктом 1.3 розділу І Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

В цьому ж пункті визначено, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

На підставі виявлених та викладених в акті перевірки порушень, податковим органом застосовуються до суб'єкта підприємницької діяльності штрафні санкції в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України.

Зокрема, керуючись пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу України», згідно з яким, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, та відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», за виявлені порушення до суб'єктів підприємницької діяльності, відповідні органи державної податкової служби України приймають рішення про застосування фінансових санкцій.

Суми зазначених фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких санкцій (ст. 25 Закону №265).

У випадку незгоди суб'єкта підприємницької діяльності з прийнятим рішенням, він може оскаржити його до суду.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року, що набрало законної сили, скасовано рішення про застосування до СТ «Каріна» штрафних (фінансових) санкцій від 13 липня 2009 року №0000462350 в сумі 2280 грн, на підставі якого провадиться стягнення в даній справі.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що рішення на підставі якого Крижопільська МДПІ звернулась в суд скасоване, то підстави для стягнення з СТ «Каріна» штрафної санкції в сумі 2280 грн - відсутні.

Що ж стосується стягнення суми іншої фінансової санкції, то слід зазначити, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, у визнанні протиправним та скасуванні рішення про її застосування відмовлено.

Відтак, за своєю суттю штрафна санкція, застосована Крижопільською МДПІ до відповідача за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відповідає визначенню адміністративно-господарської санкції, даному в статті 238 Господарського кодексу України (ГК України).

Згідно із статтею 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Стаття 239 ГК України у якості однієї із адміністративно-господарських санкцій визначає адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 ГК України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Штрафи, що передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», є заходами майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються органами державної податкової служби за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору, тобто підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій та є такими за своєю юридичною суттю.

При цьому слід зазначити, що Державна податкова інспекція, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу України», є органом державної податкової служби і суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, що тягне за собою розгляд цього спору за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до положень пункту 4 частин першої статті 17.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій належить виконання таких функцій, як, зокрема, забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Пункт 11 цієї статті передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У наведеній нормі концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб'єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.

Варто також зазначити і те, що оскільки заборгованість зі сплати штрафної санкції за порушення в сфері державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не є узгодженою сумою податкового зобов'язання, то відповідно на неї не поширюються норми Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо узгодження боргу, зокрема й в частині надіслання податкових вимог (ст. 6). Відтак, податковою інспекцією не вживаються заходи по погашенню заборгованості по штрафній санкції, права виникнення податкової застави (ст. 8), адміністративного арешту активів (ст. 9), продажу активів, що перебувають у податковій заставі (ст. 10) тощо.

Вказана ситуація має місце у зв'язку з тим, що перераховані процедури стосуються виключно податкового боргу та узгодженої суми податкового зобов'язання, а санкції, нараховані за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не є податковим зобов'язанням у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, та враховуючи, що заборгованість СТ «Каріна» в добровільному порядку не сплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави, то вказана заборгованість підлягає стягненню лише в судовому порядку.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що вимоги Крижопільської МДПІ є обґрунтованими, заявленими в межах наданих законом повноважень, відповідають дійсним обставинам, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції в установленому законом порядку відповідачем оскаржено, але рішенням суду визнано законним, тобто таким, що на даний час підлягає виконанню, водночас при вирішенні справи, докази про сплату СТ «Каріна» заборгованості по фінансовій санкції відсутні, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Разом із тим, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки в задоволенні позову частково відмовлено, а частково задоволено, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, крім того, й звільненого від сплати судових витрат, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Споживчого товариства «Каріна» (вул. Комсомольська, 13, смт Крижопіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32213213) до Державного бюджету України: НОМЕР_1, ГУДКУ у Вінницькій області, рахунок 31110106700252, заборгованість по сплаті штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень).

В решті позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чудак Олеся Миколаївна