Постанова

від 20.08.2015 по справі 804/5226/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 р. Справа № 804/5226/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Гелетій М.Т.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіндар Тур», Товариство з обмеженою відповідальністю «Анріон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вейлер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джест Трейд», про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» від 24.03.2015 року №157; визнати неправомірними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ»; визнати протиправним (скасувати) податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000652203 від 03.04.2015 року, яким ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» донараховано зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 741 749,30 грн. (593 399,40 грн. - за основним платежем; 148 349,90 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно здійснив документальну позапланову виїзну перевірку, оскільки наказ на її проведення був підписаний особою, у якої відсутні повноваження. На думку позивач відповідач неправомірно встановив в акті відсутність реального здійснення операцій, посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Представник позивача вимоги позову підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ» знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

З 24.03.2015 року по 27.03.2015 року на підставі наказу №157 від 24.03.2015 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами покупцями та постачальниками за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

27 березня 2015 року відповідачем було складено акт №288/04-66-22-03/38597561 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» (код ЄДРПОУ 38597561) з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами покупцями та постачальниками за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Перевіркою ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» встановлено порушення пункту 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по операціях по ланцюгу постачання у липні 2014 року ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» (код за ЄДРПОУ 38597561) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 593 399,4 грн.

03 квітня 2015 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 741 749,30 грн, з яких 593 399,4 грн. - за основним платежем, 148349,9 грн. - за штрафними санкціями.

Наказ про призначення перевірки, її проведення та податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки, є предметом спору, що переданий на вирішення адміністративному суду.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» від 24.03.2015 року №157та визнання неправомірними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ» суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 6.08.2014 р. № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" та відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. № 1074, розпочато реорганізацію територіальних органів Міндоходів у Дніпропетровській області та утворено комісії з реорганізації вказаних органів, керівниками яких призначено посадових осіб.

Так, судом встановлено, що головою комісії з реорганізації ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області призначено заступника начальника ДПІ ОСОБА_3

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" для здійснення своїх повноважень голова комісії видає накази, використовуючи бланки органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється.

Крім того, частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, оскільки повноваження голови комісії з реорганізації ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області чітко визначені вказаними нормами, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача про протиправність наказу, а відтак не приймає їх до уваги.

Відповідно правової позиції Верховного суду України, висловленої в постанові від 10 вересня 2013 року, діяльність працівників відповідача з призначення та проведення перевірки є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання позивачем вимог чинного законодавства. Тому дії посадових осіб органу з призначення та проведення перевірки не створюють жодних правових наслідків для позивача, не змінюють стану його суб'єктивних прав, а є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції.

Враховуючи зазначене, а також те, що дії податкового органу по призначенню та проведенню перевірок направлені на реалізацію повноважень, наданих податковим органам чинним законодавством України, не порушують права, свободи та інтереси та направлені на виконання положень податкового законодавства з метою подальшого забезпечення контролю за реалізацією наданих прав і покладених обов'язків платника податків, суд вважає, що в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» від 24.03.2015 року №157та визнання неправомірними дій ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ» необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним (скасування) податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000652203 від 03.04.2015 року, яким ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» донараховано зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 741 749,30 грн. (593 399,40 грн. - за основним платежем; 148 349,90 грн. - за штрафними санкціями суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган визначив здійснення ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» операцій з ТОВ «Сіндар Тур», ТОВ «Анріон», ТОВ «Джест Трейд» та ТОВ «Вейлер», які не направлені на реальне настання правових наслідків, про що свідчить неможливість підтвердити реальність проведених господарських відносин між ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» та контрагентами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд погоджується з зазначеними висновками відповідача, з огляду на нижченаведене.

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, в тому числі формування податкового кредиту, визначається Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» були укладені договори з ТОВ «Сіндар Тур», ТОВ «Анріон», ТОВ «Джест Трейд» та ТОВ «Вейлер», згідно яких позивач зобов'язувався поставити та передати у власність товар, а саме дверну фурнітуру та аксесуари для ванної кімнати.

ТОВ «Сіндар Тур», ТОВ «Анріон», ТОВ «Джест Трейд» та ТОВ «Вейлер» на виконання договорів виписало на адресу податкові накладні всього на суму 3 560 395,98 грн., в т.ч. ПДВ 593 399,39 грн., яка була віднесена позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

Судом в судовому засіданні були досліджені копії договору між ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» та ТОВ «Вейлер» за №2807 від 28.07.2014 року.

Під час дослідження зазначених копій договору судом було встановлено, що інформація розділу 12 (Юридичні адреси та банківські реквізити сторін) однієї копії договору №2807 від 28.07.2014 року (т.1 а.с.71) різниться з інформацією, що зазначена в тому самому розділі іншої копії договору №2807 від 28.07.2014 року (т.2 а.с.85-87), а саме, у копіях не співпадають між собою ОКПО ТОВ «Вейлер».

Суд також звертає увагу на те, що без призначення почеркознавчої експертизи помітно, що у зазначених копіях одного договору підписи директорів суттєво різняться між собою, а також різниться шрифт оригіналу та копії договору, що свідчить про фіктивність цих документів.

Суд критично ставиться до тверджень допитаного в судовому засіданні директора ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ», оскільки копії договору, надані позивачем не відповідають оригіналу договору.

Суд також приймає до уваги, що в ході перевірки та аналізу інформаційних ресурсів ДФС України було встановлено, що у ТОВ «Сіндар Тур», ТОВ «Анріон», ТОВ «Джест Трейд» та ТОВ «Вейлер» відсутня інформація про чисельність працюючих та наявність основних фондів, акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, а також відсутні сертифікати якості та довіреності на передачу ТМЦ.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи в сукупності, суд вважає, що позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Сіндар Тур», ТОВ «Анріон», ТОВ «Джест Трейд» та ТОВ «Вейлер». Відтак суд погоджується з висновками податкового органу, що такі операції не створили настання реальних правових наслідків, а первинні документи оформлювались задля штучного формування податкового кредиту.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість за зазначеними операціями та правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено правомірно, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «Полімер-Сервіс ДМ» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 741 749,30 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4872,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Відповідно до квитанції №0.0.374911622.1 від 17.04.2015 позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України решта суми судового збору в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіндар Тур», Товариство з обмеженою відповідальністю «Анріон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вейлер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джест Трейд», про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Сервіс ДМ» (ЄДРПОУ 38597561) недоплачену суму судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2015 року

Суддя ОСОБА_4