Постанова

від 14.07.2015 по справі 804/5624/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 р. Справа № 804/5624/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді судді судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

23.04.2015р. арбітражний керуючий ОСОБА_4 (далі-позивач, ОСОБА_4А.) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі-відповідач-1), Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі-відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яке оформлене протоколом від 13.01.2015р. №25/01/15, у частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №84/7 від 16.03.2015р. у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на арбітражного керуючого ОСОБА_4;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити запис про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень від 25.03.2015р. №19-Р, видане Відділом з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України;

- визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень від 25.03.2015р. №20-П, виданий Відділом з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення було прийнято на підставі акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 №117-А від 25.11.2014р., висновки в якому є помилковими, не відповідають фактичним обставинам, не враховують пояснень і доказів, наданих позивачем на довідку і відповідно на акт №117-А, та такі, що виникли в результаті порушення з боку відповідачів норм Конституції України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та наказу Міністерства юстиції України №1284/5 від 27.06.2013р. «Про затвердження Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Позивач також зазначив, що вичерпний перелік порушень, у разі допущення яких на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, не включає таких діянь, що були вчинені безпосередньо позивачем та визначені відповідачами як порушення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові, та у письмових поясненнях. Представник позивача у судове засідання 14.07.2015р. не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представники відповідачів у відкритому судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, надали письмові заперечення, в яких зазначили, що оскаржені рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства за результатами перевірки, висновки якої викладені у довідці №117-Д від 14.11.2014р. та у Акті №117-А від 25.11.2014р. Вважають, що підстави для визнання оскаржених рішень протиправними відсутні, у зв'язку з чим просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав, враховуючи, що судом були витребувані та зібрані докази, необхідні для розгляду справи, сторонами були надані письмові та усні пояснення щодо предмету спору, а також відсутня потреба у допиті свідка або залученні експерта, згідно до ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 08.02.13р. №41, виданого згідно наказу Міністерства юстиції України №175/5 від 25.01.13р.

В період з 05.11.2014р. по 14.11.2014р. відповідачем-2 на підставі плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на IV квартал 2014р., затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.09.14р. №200/7 була проведена планова виїзна перевірка діяльності позивача відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсплав» (код ЄДРПОУ 32685531) (далі по тексту - ТОВ «Метсплав»), Закритого акціонерного товариства «Верхньодніпровський райагробуд» (код ЄДРПОУ 03583491) (далі-ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд») та Відкритого акціонерного товариства «Племзавод Любомирівка» (код ЄДРПОУ 00486669) (далі-ВАТ «Племзавод Любомирівка»).

За результатами перевірки 14.11.2014р. відповідачем-2 складено довідку № 117-Д про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 та надано строк до 21.11.2014р. для подання позивачем пояснень, зауважень, заперечень до довідки або інформації про усунення порушень.

21.11.2014р. позивачем було надано відповідачу-2 письмові пояснення та документи в спростування наявності порушень, що викладені в довідці №117-Д від 14.11.2014р.

Проте, 25.11.2014р. відповідачем-2 складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 №117-А (далі-акт перевірки №117-А), відповідно до результатів якої комісією встановлено порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 окремих вимог Закону № 784-XIV та Закону № 4212-VI.

Як зазначено у акті перевірки №117-А, за результатами перевірки відповідачем 2 виявлено порушення, яке є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарних стягнень (ст.31 акту), а саме: грубе порушення вимог абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV в частині не проведення оцінки майна; абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV в частині невжиття заходів отримання та збереження брухту чорних металів, відповідно до договору застави та вимоги ч.6 ст.3-1 Закону №784-XIV, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. А також своєю бездіяльністю арбітражним керуючим ОСОБА_4 кредиторам нанесено збитки в розмірі вартості заставного майна - 820 625 грн. при сумі кредиторської заборгованості - 1 393 640,58 грн. по ТОВ «Метсплав».

На підставі листа-пропозиції відповідача-2 від 28.11.2014р. №10-47/7890 Міністерством юстиції України 01.12.2014р. внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі-Дисциплінарна комісія) подання №299 від 05.12.2014р. про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення.

За результатами засідання Дисциплінарною комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання №299 від 05.12.2014р., яке оформлено протоколом від 13.01.2015р. №25/01/15.

З урахуванням зазначеного протоколу Дисциплінарної комісії наказом Міністерства юстиції України №84/7 від 16.03.2015р. на арбітражного керуючого ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Крім того, 25.03.2015р. на підставі акту перевірки №117-А відповідачем-2 було винесено припис про недопущення повторних порушень №20-П та розпорядження про усунення порушень №19-Р.

При розгляді спірних правовідносин суд керується наступним.

Так, питання застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень регулюється положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від 14.05.1992р. зі змінами та доповненнями, що діяли на момент спірних правовідносин, в редакції Законів України №784-ХІV від 30.06.1999р. та №4212-VІ від 22.12.2011р. (далі-Закон №784-ХІV, Закон №4212-VІ), Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013р. №1284/5 (далі-Порядок) та Положенням про дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013р. №81/5 (далі-Положення).

Згідно до вимог ч.2 ст.107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Приписами п.6.13 Порядку визначено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття Дисциплінарною комісією рішення щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді попередження стали порушення, допущені позивачем при виконанні повноважень у справі про банкрутство ТОВ «Метсплав», а саме: абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV в частині не проведення оцінки майна, абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV в частині невжиття заходів отримання та збереження брухту чорних металів, відповідно до договору застави та вимоги ч.6 ст.3-1 Закону № 784-XIV при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. А також своєю бездіяльністю арбітражним керуючим ОСОБА_4 кредиторам нанесено збитки в розмірі вартості заставного майна - 820 625 грн. при сумі кредиторської заборгованості - 1 393 640,58 грн. по ТОВ «Метсплав».

Суд не погоджується з вказаними висновками про допущені позивачем порушення з огляду на наступне.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

В силу положень ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. №2658-III, оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст.9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльноcті.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всієї форм власності.

Судом встановлено, що на момент введення ліквідаційної процедури станом на 25.09.2012р., у ТОВ «Метсплав» було відсутнє майно, що перебувало в заставі ПАТ «Інпромбанк», згідно до договору застави №13-08 від 27.02.2008р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: інвентаризаційними описами, затвердженими ліквідатором ТОВ «Метсплав» від 08.10.2012р.; актом виїзду за юридичною адресою боржника від 29.05.2013р.; актом огляду заставного майна від 16.09.2013р. та листом №906 від 16.12.2014р. ПАТ «Інпромбанк» з приводу відсутності заставного майна у ТОВ «Метсплав» ще станом 07.03.2012 р.

При цьому, суд зазначає, що вказані документи надавалися позивачем до перевірки, про що відповідачі не заперечують.

Проте, відповідачами не було надано суду доказів, які б підтверджували наявність заставного майна на момент введення ліквідаційної процедури.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 необґрунтовано зроблено висновок щодо порушення позивачем вимог абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV в частині не проведення оцінки майна, оскільки, можливість реалізації ліквідатором обов'язку щодо проведення оцінки майна підприємства-банкрута залежить виключно від факту наявності такого майна (майнових активів) у підприємства-банкрута. У випадку, якщо за підприємством-банкрутом не значиться жодних майнових активів, ліквідатор об'єктивно позбавлений можливості виконати вимоги абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, зважаючи на відсутність самого об'єкта оцінки відповідно до положень ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

З приводу висновків відповідача-2 про порушення ОСОБА_4 абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV в частині невжиття заходів щодо отримання та збереження брухту чорних металів суд зазначає наступне.

Згідно до абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Приписами ч.2 ст.25 Закону №784-ХІV передбачено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність до законів України .

Як вбачається з матеріалів справи, з дня призначення позивача ліквідатором ТОВ «Метсплав» з метою вжиття заходів щодо отримання майна підприємства-банкрута до свого відання, в тому числі брухту чорних металів, що знаходяться в заставі ПАТ «Інпромбанк», арбітражним керуючим ОСОБА_4 були вжиті наступні заходи:

- листом №26-09/12/01 направлена вимога на адресу засновника ТОВ «Метсплав» про виконання обов'язку, визначеного ч.2 ст.25 Закону №784-ХІV;

- 06.05.2013р. проведено засідання комітету кредиторів ТОВ «Метсплав», на якому прийнято рішення звернутися до правоохоронних органів з заявою про відсутність брухту лому чорних металів відповідно до договору застави;

- 29.05.2013р. за участю представників комітету кредиторів ТОВ «Метсплав» здійснений виїзд за юридичною адресою боржника з метою встановлення майнових активів останнього та місцезнаходження посадових осіб боржника, про що складено відповідний акт;

- 16.09.2013р. за результатами повідомлення ГУ МВС України в Дніпропетровській області №43/1310 від 12.07.2013р. щодо наявності на складах заставного майна позивачем за участю представників комітету кредиторів ТОВ «Метсплав» здійснено виїзд на адресу, вказану в договорі застави. Вказаним виїздом на місце наявність заставного майна не підтверджено, про що складено відповідний акт.

Крім того, на підтвердження відсутності будь-якого майна у ТОВ «Метсплав», в тому числі брухту чорних металів, позивачем надано суду довідки, видані органами державної влади та установами, а саме: інформаційна довідка №22198537 від 27.05.2014р.; довідка №3631/10/10-012 від 29.08.2013р.; довідка №06-149 від 22.07.2013р.; довідка №16840 від 18.12.2012р.; довідка №238 від 13.09.2013р.; довідка №268 від 16.07.2013р.; довідка №1682 від 30.08.2013р.; довідка №04-14/1309 від 25.01.2013р.; довідка №3451/05/1 від 20.12.2012р.; довідка №14/1РЕР-342/н/ від 30.01.2013р.; довідка №20.19-9263 від 08.08.2013р.; довідка №09/03/14084/нк від 22.07.2013 р.; довідка №1-8/6229 від 15.08.2013р.; довідка №ЦЗР-6/204 від 25.07.2013р.; довідка №10/10-139 від 04.02.2013р.; довідка №364-06/1/2-13 від 12.08.2013р. та довідка №4023/М/99-99-18060514 від 29.08.2013р.

Отже, на підставі зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем вжито вичерпних заходів, спрямованих на пошук заставного майна ТОВ «Метсплав», а саме брухту чорних металів, та про неможливість забезпечити його збереження у зв'язку з відсутністю такого майна на момент введення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство № 24/5005/2163/2012.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-2 щодо наявності на балансі ТОВ «Метсплав» майна - брухту чорних металів у кількості 5 одиниць, згідно до наданого до перевірки ОСОБА_4 інвентаризаційного опису №5 від 08.10.2012р., оскільки у судовому засіданні встановлено, що інформація про наявність зазначеного майна відображена ліквідатором за даними бухгалтерського обліку боржника, а саме договору застави №13-08 від 27.02.2008р. Фактична же наявність такого майна у інвентаризаційному описі №5 позивачем не відображена та є свідченням його відсутності.

Таким чином, відсутність на момент введення ліквідаційної процедури ТОВ «Метсплав» будь-якого майна (майнових активів), в тому числі брухту чорних металів, спростовує висновки відповідача 2 про допущення позивачем порушень вимог абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV в частині вжиття заходів спрямованих на збереження майна банкрута.

Суд, також, не приймає до уваги доводи відповідача-2 щодо порушення позивачем вимог ч.6 ст.3-1 Закону №784-XIV, що виразилося у завданні кредиторам ТОВ «Метсплав» збитків у розмірі вартості заставного майна - 820 625 грн., при сумі кредиторської заборгованості - 1 393 640,58 грн., оскільки відповідачем-2 не надано жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачем таких збитків.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист №906 ПАТ «Інноваційно-промисловий банк», в заставі якого знаходиться майно боржника, зі змісту якого вбачається, що відсутність заставного майна ТОВ «Метсплав» не є наслідком дій чи бездіяльності ліквідатора ТОВ «Метсплав», оскільки відсутність такого майна була виявлена в ході внутрішньобанківської перевірки заставного майна ще до порушення провадження у справі про банкрутство, а саме, станом на 07.03.2012р.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо відсутності з боку позивача порушень вимог ч.6 ст.3-1 Закону №784-XIV, у тому числі в частині завдання кредиторам ТОВ «Метсплав» збитків у розмірі вартості заставного майна - 820 625 грн.

Таким чином, на думку суду, відповідачами з урахуванням вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) не було доведено наявності в діях арбітражного керуючого ОСОБА_4 порушень абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, абз.2, ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV та ч.6 ст.3-1 Закону №784-XIV, зазначених в акті перевірки №117-А.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст.105 Закону №784-XIV, дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно до п.24 Положення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна врахувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.

Отже, під час розгляду питання про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення Дисциплінарна комісія повинна довести вину арбітражного керуючого у невиконанні або неналежному виконанні своїх обов'язків та врахувати її ступінь, що в даному випадку зроблено не було.

Приписами ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого є: попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (п.7.4 Порядку).

В силу положень п.п.7.6.1 п.7.6 Порядку, на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Таким чином, порушення, які стали підставою для прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, не містяться в переліку порушень, визначених пп.7.6.1 п.7.6 Порядку, що свідчить про безпідставність застосування до ОСОБА_4 такого виду стягнення.

Враховуючи, що рішення відповідача-1 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження прийнято на підставі висновків, викладених відповідачем-2 в акті перевірки №117-А, які, відповідно до пояснень представника відповідача-1 додатково відповідачем-1 не оцінювались, та з якими суд не погодився вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог арбітражного керуючого ОСОБА_4 щодо визнання протиправними та скасування рішення Дисциплінарної комісії, що оформлене протоколом від 13.01.2015р. №25/01/15 та наказу Міністерства юстиції України №84/7 від 16.03.2015р.

Разом з тим, суд зазначає, що не підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання Міністерство юстиції України вилучити запис з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження з наступних обставин.

Згідно до ч.5 ст.107 Закону №784-ХІV, про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Приписами ст.2 КАС України закріплено, що захисту підлягають порушені або оспорюванні права особи.

Відповідно до ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

Суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Згідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано суду достатніх доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам і інтересам та порушення його прав у зв'язку з не вилученням відповідачем 1 з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, після скасування судом рішення Дисциплінарної комісії, оформленого протоколом від 13.01.2015р. №25/01/15 та наказу Міністерства юстиції України №84/7 від 16.03.2015р. про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога є необґрунтованою, оскільки направлена на майбутнє, що суперечить завданням адміністративного судочинства.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування розпорядження про усунення порушень від 25.03.2015р. №19-Р та припису про недопущення повторних порушень від 25.03.2015р. №20-П, виданих Відділом з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, суд керується наступним.

Відповідно до п.6.9 Порядку, у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - розпорядження).

Згідно пп.6.9.1 п.6.9 Порядку, орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.

У розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення. Строк виконання розпорядження у випадку наявності об'єктивних підстав може бути продовжено органом контролю шляхом внесення відповідних змін до розпорядження (п. 6.10 Порядку).

В силу положень п.6.11 Порядку, арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження. У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає висновок про виконання розпорядження, який долучається до акта перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що 25.03.2015р. за результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 відповідачем-2 на підставі акта перевірки №117-А винесено припис №20-П про недопущення повторних порушень та розпорядження № 19-Р про усунення порушень з встановленим терміном їх усунення до 25.04.2015р.

В ході планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 відповідачем-2 виявлено наступні порушення, які включено до припису №20-П:

- ч.3 ст.23 Закону №784- ХІV та ч.1 ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) у частині перевищення п'ятиденного терміну подання оголошення про визнання боржника ТОВ «Метсплав» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та невиконання ухвали господарського суду від 25.09.2012р.;

- абз.1 ч.5 ст.3-1 та абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині невжиття заходів щодо захисту майна ТОВ «Метсплав», невжиття заходів щодо прийняття до свого відання майна боржника та заходів по забезпеченню його збереження,

- ч.3 ст.23 Закону №784- ХІV та ч.1 ст.4-5 ГПК України у частині невиконання ухвали господарського суду від 25.11.2012р. та у частині порушення п'ятиденного терміну подання оголошення про визнання боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- абз.16 ч.1 ст.25 Закону №784- ХІV у частині порушення 10-ти денного терміну подання повідомлення про своє призначення ліквідатором ВАТ «Племзавод Любомирівка»;

- абз.9 п.1 ст.25 Закону №784- ХІV у частині неповідомлення працівників ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» про звільнення;

- п.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.20011р. №4212-VІ у частині незабезпечення організації аукціону товарною біржею протягом 2-х місяців, невжиття протягом тривалого терміну заходів щодо погашення кредиторських вимог, продажу майна, прострочено термін дії оцінки майна банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного припису, суд вважає за необхідне дослідити окремо кожне порушення, відображене в ньому.

Так, що стосується положення припису, яким встановлено порушення позивачем вимог абз.1 ч.5 ст.3-1 та абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині невжиття заходів щодо захисту майна ТОВ «Метсплав», невжиття заходів щодо прийняття до свого відання майна боржника та заходів по забезпеченню його збереження, то воно підлягає скасуванню з огляду на обставини, яким судом надано оцінку вище.

Щодо положень припису про порушення позивачем ч.3 ст.23 Закону України №784- ХІV та ч.1 ст.4-5 ГПК України у частині перевищення п'ятиденного терміну подання оголошення про визнання боржника ТОВ «Метсплав» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та невиконання ухвали господарського суду від 25.09.2012р., а також у частині невиконання ухвали господарського суду від 25.11.2012р. та у частині порушення п'ятиденного терміну подання оголошення про визнання боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, суд зазначає наступне.

При розгляді справи судом встановлено, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012р. по справі №24/5005/2163/2012 ТОВ «Метсплав» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Вказаним судовим рішенням арбітражного керуючого ОСОБА_4 зобов'язано у п'ятиденний термін з дня прийняття цієї постанови опублікувати оголошення в офіційних друкованих органах про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Позивач листом від 27.09.2012р. звернувся до редакції газети «Голос України» з проханням здійснити публікацію оголошення щодо визнання ТОВ «Метсплав» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За фактом отриманого звернення державне підприємство «Редакція газети «Голос України» надіслало позивачу рахунок-фактуру №2700л від 28.09.2012р. для сплати оголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, публікація самого ж оголошення була здійснена державним підприємством «Редакція газети «Голос України» 03.10.2012р. за №185 (5435) відповідно до періодичності даного видання.

Крім того, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012р. по справі №34/5005/8002/2012 ВАТ «Племзавод Любомирівка» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Вказаним судовим рішення арбітражного керуючого ОСОБА_4 зобов'язано у п'ятиденний термін з дня прийняття цієї постанови опублікувати оголошення в офіційних друкованих органах про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Позивач листом від 26.11.2012р. звернувся до редакції газети «Голос України» з проханням здійснити публікацію оголошення щодо визнання ВАТ «Племзавод Любомирівка» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За фактом отримання звернення державне підприємство «Редакція газети «Голос України» надіслало позивачу рахунок-фактуру №3429л від 05.12.2012р. для сплати оголошення.

Публікація самого оголошення була здійснена державним підприємством «Редакція газети «Голос України» 11.12.2012р. відповідно до періодичності даного видання.

Приписами ч.3 ст.23 Закону №784- ХІV встановлено, що опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Згідно до абз.2 п.п.6.6.3 п.6.6 Порядку, у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається.

Суд звертає увагу на те, що відповідач-2 обґрунтовує порушення позивачем вимог ч.3 ст.23 Закону №784-ХІV перевищенням п'ятиденного терміну саме подання оголошення про визнання ТОВ «Метсплав» та ВАТ «Племзавод Любомирівка» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а не перевищенням п'ятиденного терміну публікації оголошення про визнання вказаних підприємств банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, як це передбачено правовою нормою.

Проте, враховуючи, що при поданні оголошення по ВАТ «Племзавод Любомирівка» п'ятиденний термін його подання припав на вихідний день - неділю, то подання такого оголошення у перший робочий день не є пропущенням строку.

Таким чином, при поданні оголошень про визнання ТОВ «Метсплав» та ВАТ «Племзавод Любомирівка» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури позивачем не було пропущено встановлений строк, а на періодичність видання газети «Голос України», а також на дату публікації оголошень арбітражний керуючий впливу не має.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність припису №20-П від 25.03.2015р. в частині порушення позивачем вимог ч.3 ст.23 Закону №784-ХІV та ч.1 ст.4-5 ГПК України та про необхідність його скасування у зазначеній частині.

Стосовно положень припису про порушення позивачем абз.16 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині порушення 10-ти денного терміну подання повідомлення про своє призначення ліквідатором ВАТ «Племзавод Любомирівка» судом встановлено наступне.

Відповідно до абз.16 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, ліквідатор з дня свого призначення повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в 10-ти денний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012р. по справі №34/5005/8002/2012 ВАТ «Племзавод Любомирівка» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Отже, кінцевий термін подання повідомлення про призначення ОСОБА_4 ліквідатором ВАТ «Племзавод Любомирівка» є 30.11.2012р. включно.

З матеріалів справи, а саме з штампу вхідної кореспонденції, судом встановлено, що повідомлення №ІА/121130 про призначення ОСОБА_4 ліквідатором ВАТ «Племзавод Любомирівка» надано Головному управлінню юстиції у Дніпропетровській області лише 05.12.2012 р., що свідчить про порушення встановленого 10-ти терміну.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем-2 правомірно включено до припису №20-П від 25.03.2015р. встановлене перевіркою порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 вимог абз.16 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, а позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису №20-П від 25.03.2015р. в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо положень припису про порушення позивачем абз.9 п.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині неповідомлення працівників ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» про звільнення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону №784-XIV, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Згідно до абз.9 п.1 ст.25 Закону №784-XIV, ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Судом встановлено, що на момент введення ліквідаційної процедури у штатному розписі ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» значилася лише одна особа - ОСОБА_5

Наказом №2 від 05.12.2012р. голову ліквідаційної комісії ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» ОСОБА_5 звільнено на підставі вимог ч.2 ст.23 Закону №784-XIV.

У судовому засіданні судом досліджено оригінал наказу №2 від 05.12.2012р., з якого вбачається ознайомлення з ним ОСОБА_5 саме 05.12.2012р.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача-2 про порушення позивачем вимог абз.9 п.1 ст.25 Закону №784-XIV у зв'язку з наявним в кадровій документації ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» наказу №3 від 06.12.2012р. про прийняття на посаду уповноваженого ліквідатора ОСОБА_5, якого зобов'язано попередити всіх працівників ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» в письмовій формі про наступне звільнення, оскільки вказаний наказ не містить переліку працівників ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», які мали бути повідомлені про наступне звільнення.

Разом з тим, судом при дослідженні обставин справи встановлено скасування дії наказу №3 від 06.12.2012р. наказом №3/1 від 06.12.2012р.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем-2 не надано доказів на підтвердження наявності у штатному розписі ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» на момент введення ліквідаційної процедури інших працівників крім ОСОБА_5, які мають бути повідомленні про майбутнє звільнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем в повному обсязі виконано вимоги абз.9 п.1 ст.25 Закону №784-XIV.

Відносно положень припису про порушення позивачем п.3 ст.98 Закону №4212-VІ у частині не забезпечення організації аукціону товарною біржею протягом 2-х місяців, невжиття протягом тривалого терміну заходів щодо погашення кредиторських вимог, продажу майна, прострочено термін дії оцінки майна банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» суд встановив наступне.

Наявність зазначеного порушення відповідачем-2 обґрунтовується тим, що процедура ліквідації ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» триває майже два роки, однак на момент проведення перевірки позивачем не надано інформації, яка б свідчила про проведення ним аукціону з продажу майна боржника та/або інформації щодо вжиття заходів стосовно погашення кредиторських вимог ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

Також, вказане порушення обґрунтоване допущенням позивачем прострочення терміну дії оцінки майна банкрута.

Згідно до ч.3 ст.98 Закону №4212-VІ, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно вимог абз.2 пп.6.6.3 п.6.6 Порядку, у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.

Суд зазначає, що відповідаче- 2 в порушення вимог абз. 2 пп. 6.6.3 п. 6.6 Порядку, допущено довільне трактування вимог ч.3 ст.98 Закону №4212-VІ.

Так, положення ч.3 ст.98 Закону №4212-VІ містять загальні вимоги, які ставляться до діяльності арбітражного керуючого.

Разом з тим, жодних вимог, що стосуються забезпечення проведення аукціону, вжиття заходів щодо погашення кредиторських вимог, порядку продажу майна або терміну дії оцінки вказана норма не містить.

Також, суд звертає увагу, що надані позивачем документи, а саме: звіт про оцінку майна ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», договір про здійснення оцінки №1112 від 11.12.2012р., висновок про вартість об'єкту Правобережної товарної біржі від 11.12.2012р., заявка на продаж №13/1 від 13.12.2012р., протокол №1 аукціону з продажу майна підприємства-банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» товарної біржі «Катеринославська» від 24.12.2012р. спростовують твердження відповідача-2 щодо пропущення позивачем терміну дії оцінки та невжиття ним заходів, спрямованих на реалізацію майна ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність припису №20-П від 25.03.2015р. в частині порушення позивачем вимог ч.3 ст.98 Закону №4212-VІ та про необхідність його скасування в цій частині.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 25.03.2015р. за результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 відповідачем-2 на підставі акта перевірки №117-А винесено, також, оскаржене позивачем розпорядження №19-Р про усунення порушень, з встановленням терміну їх усунення до 25.04.2015 р.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_4 відповідачем-2 виявлено та включено до розпорядження наступні порушення:

- абз.5 ч.1 ст.25 та абз.2 ч.5 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища боржника ТОВ «Метсплав»;

- абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині невжиття заходів стосовно встановлення сум дебіторської заборгованості та повернення дебіторської заборгованості ТОВ «Метсплав»;

- ч.11 ст.30 Закону №784-ХІV та ч.1 ст.4-5 ГПК України у частині не звітування перед комітетом кредиторів про свою діяльність, не надання інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника та не виконання постанови господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012р.;

- абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення неповної інвентаризації, відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка»;

- ч.7 ст.30 та ч.6 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині невикористання тільки одного рахунку боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» в банківській установі;

- абз.4 ч.4 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині залучення інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», для забезпечення виконання своїх повноважень не на договірних засадах;

- абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення неповної інвентаризації, відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд»;

- ч.7 ст.30 та ч.6 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині невикористання тільки одного рахунку боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» в банківській установі;

- абз.5 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного розпорядження, суд вважає за необхідне дослідити окремо кожне відображене в ньому порушення.

Так, щодо положень розпорядження про порушення позивачем абз.5 ч.1 ст.25 та абз.2 ч.5 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища боржника ТОВ «Метсплав» судом встановлено наступне.

Відповідачем-2 зазначене порушення обґрунтовується тим, що під час проведення перевірки арбітражним керуючим ОСОБА_4 надано копію фінансового аналізу діяльності ТОВ «Метсплав» за період роботи з 31.03.2010р. по 30.09.2011р. без відмітки отримання його господарським судом Дніпропетровської області та не надано доказів аналізування фінансового становища боржника у період ліквідаційної процедури.

На виконання вимог п.6.10 Порядку, відповідачем-2 встановлено спосіб усунення позивачем вказаного порушення шляхом проведення аналізування фінансового становища ТОВ «Метсплав» за період роботи з 31.03.2010р. по 30.09.2011р.

Відповідно до ч.5 ст.3-1 Закону №784-ХІV, арбітражний керуючий зобов'язаний аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках.

Згідно до ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, ліквідатор з дня свого призначення аналізує фінансове становище банкрута.

При розгляді справи судом встановлено, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012р. по справі № 24/5005/2163/2012 ТОВ «Метсплав» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі штампу вхідної кореспонденції на копії клопотання ОСОБА_4 про долучення до матеріалів справи аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Метсплав», 25.09.2012р. арбітражним керуючим подано до господарського суду Дніпропетровської області зазначений аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, що свідчить про здійснення позивачем аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Метсплав» безпосередньо на дату введення ліквідаційної процедури боржника, що відповідає вимогам абз.5 ч.1 ст.25 та абз.2 ч.5 ст.3-1 Закону №784-ХІV.

Крім того, судом оглянуто під час розгляду справи надану позивачем копію аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Метсплав» за період роботи з 31.03.2010р. по 30.09.2011р., здійсненого у 2012р., що підтверджує виконання позивачем вимог зазначених норм права.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність порушення позивачем вимог абз.5 ч.1 ст.25 та абз.2 ч.5 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища ТОВ «Метсплав» та про безпідставність вимоги відповідача 2 щодо здійснення аналізування фінансового становища ТОВ «Метсплав» за період роботи з 31.03.2010р. по 30.09.2011р., яке вже було позивачем проаналізовано.

Щодо положень розпорядження про порушення позивачем абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині невжиття заходів встановлення сум дебіторської заборгованості та повернення дебіторської заборгованості ТОВ «Метсплав» суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію майна банкрута згідно з законодавством та пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Як вбачається з довідки перевірки №117-Д від 14.11.2014р., складеної за результатами планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4, порушення вимог абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784- ХІV обґрунтовані ненаданням позивачем до перевірки будь-яких запитів до державних органів (статистики, податкової служби), що необхідні для встановлення сум дебіторської заборгованості банкрута.

Разом з тим, судом встановлено, що з метою усунення зазначеного порушення позивачем 20.11.2014р., тобто за п'ять днів до моменту складення акту перевірки № 117-А зроблені запити на адресу Головного управління статистики у Дніпропетровської області та Головного управління державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, копії яких було додано до матеріалів перевірки разом з письмовими поясненнями №01-05/85 від 21.11.2014р.

Суд зазначає, що в силу п.6.1 Порядку, арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії.

Згідно до абз.2 п.п.6.6.3 п.6.6 Порядку, у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.

Крім того, з метою спростування порушення вимог абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV позивачем надано суду фінансовий аналіз боржника та інвентаризаційний опис розрахунків з дебіторами та кредиторами №1 від 08.10.2012р., відповідно до яких дебіторська заборгованість за ТОВ «Метсплав» не значиться.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 протиправно було внесено спочатку до резолютивної частини акту перевірки № 117-А, а потім до розпорядження №19-Р положення про порушення позивачем вимог абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, з огляду на його усунення у відповідності до п.6.1 Порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати розпорядження №19-Р від 25.03.2015р. у частині порушення позивачем вимог абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV.

Щодо положень розпорядження про порушення позивачем ч.11 ст.30 Закону №784-ХІV та ч.1 ст.4-5 ГПК України у частині не звітування перед комітетом кредиторів про свою діяльність, не надання інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника та не виконання постанови господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012р. судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ч.11 ст.30 Закону №784-ХІV, ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Отже, необхідність щомісячного звітування перед комітетом кредиторів підприємства-банкрута є обов'язком ліквідатора.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач тривалий час починаючи з 01.05.2012р. по 01.11.2014р. щомісячно не звітував перед комітетом кредиторів ТОВ «Метсплав», чим порушив вимоги ч.11 ст.30 Закону №784-ХІV.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо наявності рішення комітету кредиторів ТОВ «Метсплав», яким змінена періодичність звітування, а саме: не щомісячно, а на першу вимогу комітету, оскільки таке рішення є способом волевиявлення кредиторів та за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу, а тому може бути прийнятий судом до уваги лише у разі його несуперечності чинному законодавству України.

Дослідивши зазначене рішення комітету кредиторів ТОВ «Метсплав» від 28.09.2012р., суд приходить до висновку, що воно суперечить положенням ч.11 ст.30 Закону №784-ХІV.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що положення про порушення позивачем вимог ч.11 ст.30 Закону №784-ХІV та ч.1 ст.4-5 ГПК України в частині не звітування перед комітетом кредиторів про свою діяльність, правомірно включені відповідачем-2 до розпорядження №19-Р від 25.03.2015р. та не підлягають скасуванню.

Щодо положень припису про порушення позивачем абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення неповної інвентаризації, відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 в ході проведення планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV щодо неналежного проведення інвентаризації майна в частині відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника.

На виконання вимог п.6.10 Порядку, відповідачем-2 встановлено спосіб усунення позивачем зазначених порушень шляхом проведення інвентаризації грошових коштів боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка».

Судом встановлено, що позивачем для спростування вказаного порушення надавались відповідачу-2 наступні документи: - копія інвентаризаційного опису нематеріальних активів від 03.12.2012р.; - копія інвентаризаційного опису з дебіторами та кредиторами ВАТ «Племзавод Любомирівка» від 03.12.2012р.; - копія інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей ВАТ «Племзавод Любомирівка» від 03.12.2012р.; - копія інвентаризаційного опису грошових коштів, цінностей ВАТ «Племзавод Любомирівка» від 03.12.2012р.; - копія інвентаризаційного опису основних засобів ВАТ «Племзавод Любомирівка» від 03.12.2012р.; - копія наказу №6 від 16.10.2014р. «Про проведення інвентаризації ВАТ «Племзавод Любомирівка»; - копії інвентаризаційних описів основних засобів №№1-6 від 20.10.2014р.

Проте, доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника арбітражним керуючим не надано, чим порушено вимоги абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784- ХІV.

Водночас, суд зазначає, що згідно абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

Проведення повторної або другої повторної інвентаризації майнових активів боржника в період ліквідаційної процедури чинним законодавством України не передбачено.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2012р. позивачем проведено та затверджено інвентаризацію активів та зобов'язань ВАТ «Племзавод «Любомирівка», про що складені відповідні акти.

29.09.2014р. за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 на підставі акту перевірки від 24.09.2014р. №94 А відповідачем 2 винесено розпорядження №88-Р, яким ліквідатора ВАТ «Племзавод «Любомирівка» ОСОБА_4 зобов'язано усунути порушення вимог абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV шляхом належного проведення інвентаризації.

20.10.2014р. ліквідатором ВАТ «Племзавод «Любомирівка» ОСОБА_4 повторно проведено та затверджено інвентаризацію банкрута, в тому числі інвентаризацію грошових коштів боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка».

27.10.2014р. для підтвердження виконання вимог розпорядження № 88-Р від 29.09.2014р. позивачем надано відповідачу-2 інформацію про усунені порушення №02-10/08/51 та додано до неї копії інвентаризаційних відомостей активів та зобов'язань ВАТ «Племзавод «Любомирівка», в тому числі грошових коштів та цінностей від 20.10.2014р.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів п.п.2.5.4 п.2.5 Порядку, попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.

Отже, судом встановлено, що відповідачем-2 в порушення зазначених вимог Порядку повторно здійснено перевірку належності виконання позивачем вимог абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення інвентаризації грошових коштів ВАТ «Племзавод «Любомирівка».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач-2 протиправно включив положення про порушення позивачем вимог абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV до розпорядження №19-Р від 25.03.2015р. і це положення про порушення підлягає скасуванню.

Щодо положень розпорядження про порушення позивачем вимог ч.7 ст.30 та ч.6 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині не використання тільки одного рахунку боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» та у частині не використання тільки одного рахунку боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» в банківських установах судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ч.7 ст.30 Закону №784-ХІV, ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Листами від 20.11.2014р. арбітражним керуючим направлено запити начальнику Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №02-10/08/83 щодо надання інформації про всі рахунки ВАТ «Племзавод Любомирівка», відкриті в банках та інших фінансових установах, та № 02-10/08/82 щодо надання інформації про всі рахунки ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», відкриті в банках та інших фінансових установах. Копії зазначених листів та квитанції про їх відправлення додані позивачем до матеріалів перевірки.

Проте, як зазначено відповідачем-2, надані документи свідчать про здійснення позивачем заходів щодо встановлення кількості відкритих рахунків вказаних боржників в банківських установах, але документів, які підтверджують наявність або відсутність коштів на цих рахунках та врахування їх під час проведення інвентаризацій, позивачем до перевірки не надано.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що на момент проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 та складання акту перевірки №117-А від 25.11.2014р. у відповідача-2, як і у позивача, була відсутня будь-яка інформація про наявність у ВАТ «Племзавод Любомирівка» та у ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» відкритих рахунків та відповідно відсутня інформація про наявність на них будь-яких грошових коштів.

Відповідачем-2 не доведено суду наявність у нього на момент проведення перевірки та складання акту перевірки №117-А доказів на підтвердження того, що у ВАТ «Племзавод Любомирівка» та у ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» були відкриті рахунки в банківських установах.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність розпорядження №19-Р від 25.03.2015р. у частині порушення позивачем вимог ч.7 ст.30 та ч.6 ст.3-1 Закону №784-ХІV, оскільки висновки відповідача-2 щодо наявності вказаного вище порушення є припущеннями, так як вони зроблені без відповідних на те правових підстав та за відсутності будь-якої інформації, яка б підтверджувала наявність відкритих рахунків у банківських установах за ВАТ «Племзавод Любомирівка» та за ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

Щодо положень розпорядження про порушення позивачем абз.4 ч.4 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині залучення інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», для забезпечення виконання своїх повноважень не на договірних засадах суд встановив наступне.

Відповідно до абз.4 ч.4 ст.3-1 Закону №784-XIV, арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації.

В обґрунтування вказаного порушення відповідач-2 зазначає про залучення позивачем третьої особи - ОСОБА_5 для забезпечення виконання своїх повноважень відповідно до наказу №3 від 06.12.2012р. про прийняття ОСОБА_5 на посаду уповноваженого ліквідатора ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

Суд вважає зазначені доводи відповідача-2 необґрунтованими, оскільки, як встановлено з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем-2 до матеріалів перевірки позивачем надано наказ №3/1 від 06.12.2012р., яким було скасовано дію наказу №3 від 06.12.2012р. про прийняття ОСОБА_5 на посаду уповноваженого ліквідатора.

Отже, положення розпорядження про порушення позивачем вимог абз.4 ч.4 ст.3-1 Закону №784-XIV є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно положень розпорядження про порушення позивачем абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення неповної інвентаризації, відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» судом встановлено наступне.

Згідно до абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 в ході проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 встановлено порушення позивачем вимог абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV щодо неналежного проведення інвентаризації майна в частині відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника.

В обґрунтування зазначеного порушення відповідач-2 посилається на те, що арбітражним керуючим до перевірки надано лише копію наказу від 06.12.2012р. №3 про проведення інвентаризації ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд». Будь-яких документів, що підтверджують наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника та врахування їх під час проведення інвентаризації позивачем не надано.

Проте, при розгляді справи судом встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_4 додатком №40 до письмових пояснень № 01-05/60 від 06.11.2014р., які містяться в матеріалах справи, відповідачу-2 надано копії інвентаризаційних відомостей ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» від 11.12.2012р., серед яких, є інвентаризаційна відомість грошових коштів та цінностей, відповідно до якої в ході проведення інвентаризації встановлена відсутність грошових коштів, як на рахунку банкрута, так і в його касі.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність розпорядження №19-Р від 25.03.2015р. у частині порушення позивачем вимог абз.4 ч.1 ст.25 Закону № 784-ХІV та необхідність його скасування в цій частині.

Щодо положень розпорядження про порушення позивачем абз.5 ч.1 ст.25 Закону № 784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV, ліквідатор з дня свого призначення аналізує фінансове становище банкрута.

За результатами перевірки органом контролю виявлено порушення позивачем вимог абз.5 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» у 2014 році.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача-2, оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем разом з письмовими поясненнями №01-05/85 від 21.11.2014р. надавався до перевірки аналіз фінансового становища ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», складений позивачем станом на 16.01.14 р.

Дослідивши надану позивачем копію аналізу фінансового становища ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», суд вважає, що позивачем в повному обсязі виконано вимоги абз.5 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення аналізу фінансового стану ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» у 2014р., внаслідок чого розпорядження №19-Р від 25.03.2015р. в цій частині, є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд зазначає, що в ході з'ясування обставин справи, судом встановлена невідповідність форм оскаржених припису про недопущення повторних порушень №20-П від 25.03.2015 р. та розпорядження №19-Р від 25.03.2015р. вимогам п.6.9 Порядку.

Так, згідно положень п.1.3 Порядку, контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства та за дорученням України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю).

Відповідно до п.6.9 Порядку, в разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) та/або розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8). Відповідно до затверджених форм припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) та розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) підписуються керівником (заступним керівника) органу контролю.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані припис про недопущення повторних порушень №20-П від 25.03.2015р. та розпорядження №19-Р від 25.03.2015р. підписані не керівником (заступником керівника) органу контролю, а начальником відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представник відповідача-2 пояснив, що органом контролю є Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області та за його усним розпорядженням функціональні обов'язки розподілено так, що начальник відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області має повноваження підписувати приписи про недопущення повторних порушень та розпорядження про усунення виявлених порушень.

Суд критично відноситься до вказаних пояснень відповідача-2, оскільки вони суперечать положенням п.6.9 Порядку та додаткам 7 та 8 до нього.

При цьому, суд, встановлюючи наявність такого порушення, зазначає, що воно не є підставою для визнання недійсності припису про недопущення повторних порушень та розпорядження про усунення виявлених порушень в цілому.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України від 25.03.2015р. №19-Р у частині порушень позивачем: - абз. 5 ч.1 ст.25 та абз.2 ч.5 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища боржника ТОВ «Метсплав»; - абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині невжиття заходів стосовно встановлення сум дебіторської заборгованості та повернення дебіторської заборгованості ТОВ «Метсплав»; - абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення неповної інвентаризації, відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка»; - ч.7 ст.30 та ч.6 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині невикористання тільки одного рахунку боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» в банківській установі; - абз.4 ч.4 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині залучення інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», для забезпечення виконання своїх повноважень не на договірних засадах; - абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення неповної інвентаризації, відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд»; - ч.7 ст.30 та ч.6 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині невикористання тільки одного рахунку боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» в банківській установі; - абз.5 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

Також, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного припису Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України від 25.03.2015р. №20-П у частині порушень позивачем: - ч.3 ст.23 Закону №784- ХІV та ч.1 ст.4-5 ГПК України у частині перевищення п'ятиденного терміну подання оголошення про визнання боржника ТОВ «Метсплав» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та невиконання ухвали господарського суду від 25.09.2012р.; - абз.1 ч.5 ст.3-1 та абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині невжиття заходів щодо захисту майна ТОВ «Метсплав», невжиття заходів щодо прийняття до свого відання майна боржника та заходів по забезпеченню його збереження; - ч.3 ст.23 Закону №784- ХІV та ч.1 ст.4-5 ГПК України у частині невиконання ухвали господарського суду від 25.11.2012р. та у частині порушення п'ятиденного терміну подання оголошення про визнання боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; - абз.9 п.1 ст.25 Закону №784- ХІV у частині неповідомлення працівників ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» про звільнення; - п.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.20011р. №4212-VІ у частині незабезпечення організації аукціону товарною біржею протягом 2-х місяців, невжиття протягом тривалого терміну заходів щодо погашення кредиторських вимог, продажу майна, прострочено термін дії оцінки майна банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», а, отже, про необхідність їх скасування.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст.86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги арбітражного керуючого ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 сплачений ним судовий збір у сумі 58,46 грн. (73.08 грн. х 4 : 5).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом від 13.01.2015 року №25/01/15 у частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №84/7 від 16.03.2015 року у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на арбітражного керуючого ОСОБА_4.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень від 25.03.2015 року №19-Р, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, у частині порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4:

- абз. 5 ч.1 ст.25 та абз.2 ч.5 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища боржника ТОВ «Метсплав»;

- абз.8 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині невжиття заходів стосовно встановлення сум дебіторської заборгованості та повернення дебіторської заборгованості ТОВ «Метсплав»;

- абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення неповної інвентаризації, відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка»;

- ч.7 ст.30 та ч.6 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині невикористання тільки одного рахунку боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» в банківській установі;

- абз.4 ч.4 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині залучення інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд», для забезпечення виконання своїх повноважень не на договірних засадах;

- абз.4 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині проведення неповної інвентаризації, відсутності доказів про наявність або відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд»;

- ч.7 ст.30 та ч.6 ст.3-1 Закону №784-ХІV у частині невикористання тільки одного рахунку боржника ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» в банківській установі;

- абз.5 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині не проведення аналізування фінансового становища банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

Визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень від 25.03.2015 року № 20-П, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, у частині порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4:

- ч.3 ст.23 Закону №784- ХІV та ч.1 ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України у частині перевищення п'ятиденного терміну подання оголошення про визнання боржника ТОВ «Метсплав» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та невиконання ухвали господарського суду від 25.09.2012 року;

- абз.1 ч.5 ст.3-1 та абз.2, 3 ч.1 ст.25 Закону №784-ХІV у частині невжиття заходів щодо захисту майна ТОВ «Метсплав», невжиття заходів щодо прийняття до свого відання майна боржника та заходів по забезпеченню його збереження;

- ч.3 ст.23 Закону №784- ХІV та ч.1 ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України у частині невиконання ухвали господарського суду від 25.11.2012 року та у частині порушення п'ятиденного терміну подання оголошення про визнання боржника ВАТ «Племзавод Любомирівка» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- абз.9 п.1 ст.25 Закону №784- ХІV у частині неповідомлення працівників ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд» про звільнення;

- п.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.20011р. №4212-VІ у частині незабезпечення організації аукціону товарною біржею протягом 2-х місяців, невжиття протягом тривалого терміну заходів щодо погашення кредиторських вимог, продажу майна, прострочено термін дії оцінки майна банкрута ЗАТ «Верхньодніпровський райагробуд».

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 сплачений ним судовий збір у сумі 58,46 (п'ятдесят вісім грн. 46 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3