Ухвала

від 10.10.2016 по справі 804/5624/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 жовтня 2016 року м. Київ № К/800/26495/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, позов задоволено частково.

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Одночасно заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень суду, мотивуючи його пропуск відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В силу частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, оскаржувану ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного постановлено у відкритому судовому засіданні без участі представників сторін 02 лютого 2016 року. Строк на оскарження ухвали апеляційного суду закінчився 22 лютого 2016 року.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2016 року відмовлено в задоволені його клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто касаційну скаргу, подану вперше без пропуску строку. У вересні 2016 року судовий збір сплачено, тому касаційна скарга подана повторно 04 жовтня 2016 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.

Однак, подачу касаційної скарги через більш як 5 місяців після її повернення Вищим адміністративним судом України не можна визнати своєчасною та обґрунтованою, оскільки відсутність фінансування для усунення недоліку касаційної скарги в частині сплати судового збору не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку на рішення суду.

Зазначений період часу, протягом якого відповідач усував недолік касаційної скарги, є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для касаційного оскарження судового рішення.

Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже, заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань.

Згідно з частиною четвертою статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, касаційну скаргу в окремих частинах неможливо прочитати і зрозуміти її зміст внаслідок орфографічних помилок, неповної та неправильної назви законів, статтей.

Тому відповідачу слід надати касаційну скаргу з виправленням цих недоліків.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, терміну для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

2. Надати скаржнику тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів та надання зрозумілої для читання касаційної скарги.

3. Роз'яснити, що визнання неповажними підстав для поновлення строку касаційного оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині надання зрозумілої для читання касаційної скарги - повернення касаційної скарги особі, яка її подала.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак