Рішення

від 09.09.2015 по справі 381/5994/14-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2/381/76/15

381/5994/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді-Ковалевської Л.М., при секретарі-Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Всеукраїнського громадського об»єднання «Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України «За справедливість» про захист честі, ділової репутації фізичної особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

До суду звернувся адвокат ОСОБА_3 що діє в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та Всеукраїнського громадського об»єднання «Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України «За справедливість» про захист честі, ділової репутації фізичної особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди в сумі 60 000 гривень. Позовні вимоги мотивує тим, що 08 жовтня 2014 року у м. Фастів Київської області агітаторами розповсюджувалися (безкоштовно роздавалися перехожим) випуски №45/10 за жовтень 2014 року друкованого засобу масової інформації - Газети «За правопорядок - справедливість» в якій містилися статті з негативною неправдивою інформацією, яка стосувалась особисто ОСОБА_1, чим порушили його особисті немайнові права (честь, гідність, ділову репутацію), а тому розповсюджена недостовірна інформація підлягає спростуванню з відшкодуванням моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення щодо викладеного в позові змісту та просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову категорично заперечував, суду пояснив, що кожне слово, яке було надруковано в газеті, ним особисто перевірено на відповідність Конституції та закону України «Про інформацію», вважає, що опублікована інформація про народного депутата ОСОБА_1 є цілком достовірною і всі докази наукової достовірності цієї інформації, оприлюднені ОСОБА_2 про ОСОБА_1, який, на його думку, є агентом ОСОБА_4- ОСОБА_5 відповідають дійсності, а тому позов є безпідставним та необґрунтованим.

Представник відповідача ОСОБА_2 повністю підтримав позицію свого довірителя.

Представник відповідача - Всеукраїнського громадського об»єднання «Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України «За справедливість» в судове засідання не з»явився, проте були повідомлені про дату розгляду справи шляхом оголошення у пресі (газета «Час Київщини від 19.06.2015р.)

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення враховуючи наступне.

Абзацом 1 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1 (далі за текстом - ППВС № 1 від 27.02.2009), визначено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до абзацу 2 п. 15 ППВС № 1 від 27.02.2009 під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України , негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності ).

Відповідно до абз. 6 п. 15 ПІ ІВС № 1 від 27.02.2009, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до ст. ст. 3, 21, 28, 68 Конституції України та ст. ст. 270, 297, 299 ЦК України, людина має право на повагу до своєї честі, гідності та ділової репутації, які недоторканними.

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» № 2782-ХІІ від 16.11.1992р. забороняється використання друкованих засобів масової інформації для завдання шкоди честі і гідності особи .

Відповідно до ст. ст. 21, 28, 32 Конституції України, ст. ст. 272, 275, 297, 299 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про інформацію», особа має право на повагу до своєї честі, гідності та ділової репутації, які є недоторканними, і для захисту яких має право звернутися до суду.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2014 року у м. Фастів Київської області агітаторами розповсюджувалися (безкоштовно роздавалися перехожим) випуски № 45/10 за жовтень 2014 року друкованого засобу масової інформації - Газети «За правопорядок - справедливість» (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії КВ № 10977, зареєстроване Державним комітетом телебачення і радіомовлення України 13.02.2006) в якому містяться наступні статті з наступною негативною неправдивою інформацією про позивача ОСОБА_1:

В статті «ОСОБА_6 - ОСОБА_1» (третя сторінка-а.с.18), в якій, зокрема, зазначено:

«ОСОБА_1, що балотується по Фастівському, Макарівському, Сквирському районах - 91-у виборчому округу, отримав від команди ОСОБА_5 - ОСОБА_6 більше як 50 мільйонів гривень на свою передвиборчу кампанію в 2012 і 2014 роках»;

«Куди і як, на підкуп кого ОСОБА_1 під час виборів 2012 року витратив 50 мільйонів гривень і витратить нові 50 мільйонів гривень у 2014 році.

Ці гроші, понад 100 мільйонів гривень, ОСОБА_1 дали агенти команди ОСОБА_5 - ОСОБА_4»;

«Завдяки цій виборчій системі, більшістю серед депутатів Верховної ОСОБА_7 України ставали і знову можуть стати не захисники інтересів українського та російського народів, а захисники, агенти корисних інтересів олігархів ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1...»

Стаття «Моя хата з краю - я робити нічого не буду» (сторінка 4), в якій, зокрема, зазначено:

«Потрібно розсекретити створену олігархами систему фальшивої багатопартійності. Ця фальшива багатопартійність дає можливість усім 8000 олігархам України, в тому числі і олігархам ОСОБА_1, знову, потративши більше 50 мільйонів гривень на вибори, стати депутатом Верховної ОСОБА_7 України».

Стаття «ОСОБА_8 у Фастові» (сторінка 4), в якій, зокрема, зазначено:

«ОСОБА_9 ОСОБА_8, ОСОБА_4 на верхньому рівні на Фастівщині призначено через злодійську систему виборів до Верховної ОСОБА_7 України ОСОБА_1.

Гібридний Верховний депутат України ОСОБА_1, перестаньте брехати, тому що Ваша брехня нанесла страшну, величезну шкоду для народу України»;

«Фактично цими фірмами керує до цього часу ОСОБА_1»;

«Занепад України в цілому - з вини ОСОБА_1 і його друзів - п'яти зернотрейдерів, що окупували ринок експертних продажів. Занепад сіл і міст та численні вбивства людей, які ОСОБА_1 міг не допустити»;

«Найбільш погану рису ОСОБА_1 як постійна брехливість легко доводимо за допомогою його офіційних, ним підписаних документів, які він подав у 2012 році до ЦВК, що його річний прибуток складає всього 22 тисячі гривень. Тисячі громадян бачили, що виборча кампанія з підкупу виборців у 2012 році обійшлася ОСОБА_1 більше яку 55 мільйонів гривень»

Письмовий доказ, а саме газета «За правопорядок - справедливість» випуск 45/10 за жовтень 2014 року долучений до матеріалів справи (а.с.18).

На думку позивача, вищевказана інформація, поширена невизначеному колу читачів у друкованому засобі масової інформації, стосується особисто ОСОБА_1, є недостовірною та негативною, порушує йото особисті майнові права (честь, гідність, ділову репутацію), а тому підлягає спростуванню з відшкодуванням моральної шкоди з наступних причин.

Абзацом 2 п. 15 ППВС № 1 від 27.02.2009 визначено, що опублікування інформації у пресі є її поширенням у розумінні ст. 277 ЦК України (абз. 2 п. 15 ППВС № 1 від 27.02.2009). Вищезазначена Інформація була поширена шляхом опублікування її в пресі, тобто, доведена до відома невизначеного кола читачів шляхом розповсюдження (безкоштовної роздачі) примірників випуску №45/10 за жовтень 2014 року друкованого засобу масової інформації - Газети «За правопорядок-справедливість».

Вказане вище підтверджується, зокрема, примірником вказаного випуску, зазначенням на 4 сторінці вказаного випуску тиражу (накладу) видання -32 800шт., а також встановлено постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2014 у справі № 381/5009/14-а за позовом Кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №91, висунутого партією «ОСОБА_10 Порошенка» ОСОБА_1 до Друкованого засобу масової інформації - Газети «За правопорядок - справедливість», треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківдрук» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (а.с.42-46).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначена інформація стосується саме позивача з наступних підстав.

У інформації ОСОБА_2 прямо називає ім'я ОСОБА_1, а також зазначає, що останній є депутатом Верховної ОСОБА_7 України та кандидатом у народні депутати України по округу № 91.

Судом встановлено, що дійсно, у момент поширення Інформації, ОСОБА_1 був депутатом сьомого скликання Верховної ОСОБА_7 України, відомості про що розміщені на офіційному сайті Верховної ОСОБА_7 України, а також кандидатом у народні депутати України відомості про що розміщені на офіційному сайті ЦВК.

Так, зокрема, постановою Центральної виборчої комісії від 27 вересня 2014 року № 1229 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих ПАРТІЄЮ «ОСОБА_10 ПОРОШЕНКА», в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» (Додаток №9) по одномандатному виборчому округу №91 зареєстровано кандидата у народні депутати України ОСОБА_1.

Таким чином, інформація, яка була поширена ОСОБА_2 у ДЗМІ стосується саме позивача- Сольвара ОСОБА_7 цьому, даний факт є очевидним і широкому загалу людей.

Під час судового розгляду, даний факт не заперечувався і самим відповідачем ОСОБА_2

Суд, також дійшов висновку про належне обгрунтування недостовірності поширеної інформації враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України спростуванню підлягає саме недостовірна інформація.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності ).

Відповідно до абз. 6 п. 15 ППВС № 1 від 27.02.2009, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Як, вбачається з аналізу тексту приведених вище статей, у інформації стверджується про те, що позивач:

1.Є агентом ОСОБА_4 - колишнього Президента України, дії якого загальновизнані протиправними та такими, що шкодять інтересам України, особи, щодо якої відкрите кримінальне провадження та яку оголошено в міжнародний розшук (про що міститься інформація на офіційному сайті МВС України.

2.Є агентом ОСОБА_5 - Президента Російської Федерації - країни, яка з використанням збройної агресії окупувала частину території України та підтримує військову агресію на сході України (що визнано, зокрема, у ст. 2 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

3.Отримав від команди Путіна-Януковича «більше як 50 мільйонів гривень» та/або «понад 100 мільйонів гривень» на свою передвиборчу компанію в 2012 і 2014 роках. Вказане висловлювання є твердженням про пряме порушення вимог ст. 45 Закону України «Про вибори народних депутатів України», згідно з якою виграти на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, та коштів виборчих фондів партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати в одномандатних округах.

4.Одержані від команди Путіна-Януковича кошти витратив па підкуп, в т.ч. на підкуп виборців у 2012 році. Підкуп виборців є правопорушенням у розумінні Закону України «Про вибори народних депутатів України» (ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 61, 14 ст. 74), яке може бути встановлене лише судом.

5.На свою передвиборну кампанію у 2012 році витратив більше 50 мільйонів гривень, завдяки чому став народним депутатом України (що не відповідає фінансовим звітам виборчого фонду, тобто є порушенням вимог ст. 49 Закону України «Про вибори народних депутатів України»),

6.Незаконно обраний («призначений») народним депутатом України.

7.Фактично керує комерційними фірмами (які здійснюють торгівлю зерном). Вказане твердження є твердженням про порушення вимог закону про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності, встановлених, зокрема, п.п. 4, 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про статус народного депутата України».

8.Винний у занепаді України в цілому. Допустив занепад сіл і міст та численні вбивства людей (які міг не допусти ти).

9.Вніс завідомо неправдиві відомості до декларації про доходи (що його річний прибуток складає всього 22 тисячі гривень). Вказане твердження є твердженням про вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених статтею 358 Кримінального кодексу («Підроблення офіційного документа») та статтею 212 Кримінального кодексу («Ухилення від сплати податків»).

Отже, вказана вище, поширена щодо позивача ОСОБА_1 інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про вчинення ним злочинів і правопорушень, порушення принципів моралі, неетичну поведінку, а тому вказана інформація є недостовірною (виходячи з презумпції добропорядності).

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодного документального доказу на спростування факту недостовірності опублікованої інформації.

Тому, суд погоджується, що інформація є неправдивою з позицій презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 2 КК України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, як було вказано вище, факт підкупу виборців може бути встановлений лише судом (п. 1 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

Також, згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодного документального належного доказу на підтвердження своїх заперечень щодо позову, а тому, з урахуванням викладеного, інформація щодо позивача дійсно є неправдивою.

Також слід зазначити, що, як це чітко вбачається з наведеного вище, у інформації ОСОБА_2 оприлюднені висловлювання, які містять саме фактичні дані і про певні події та дії позивача ОСОБА_1, отже в них викладені саме фактичні твердження, а не оціночні судження відповідача ОСОБА_2

Щодо порушення, поширенням інформації, особистих немайнових прав ОСОБА_1, то суд вважає, що поширення інформації, порушує особисті немайнові права, зокрема, право на повагу до честі та право на недоторканність ділової репутації, що завдає шкоди особистим немайновим благам позивача.

Відповідно до ст. ст. 3, 21, 28, 68 Конституції України та ст. ст. 270, 297, 299 ЦК України, людина має право на повагу до своєї честі, гідності та ділової репутації, які є недоторканними.

При цьому, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка грунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків (абз. 2 п.4 ППВС № 1 від 27.02.2009).

Отже, з урахуванням викладеного, саме поширення такої інформації, на думку суду, посягає на честь і ділову репутацію позивача.

Щодо права на звернення до суду з позовом про захист честі і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» № 2782-ХІІ від 16.11.1992 (з подальшими змінами), забороняється використання друкованих засобів масової інформації для завдання шкоди честі і гідності особи.

Суд вважає, що ігноруючи вищенаведені норми, відповідачі використали друкований засіб масової інформації для поширення недостовірної інформації, яка направлена на протиправне порушення прав і свобод позивача ОСОБА_1

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України, «кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням поширенням такої недостовірної інформації».

Згідно з п.3 ППВС №1 від 27.02.2009, вибір способу захисту особистого майнового права, зокрема права на повагу до гідності га честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до одного із загальних способів захисту порушених особистих немайнових прав позивача відноситься відшкодування моральної шкоди. В якості спеціальних способів захисту немайнового права позивач обрав - спростування недостовірної інформації.

Щодо належності відповідачів, суд вважає, що якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації.

При цьому, у разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації (абз.3 п. 9 ППВС № 1 від 27.02.2009).

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що відомостей про газету «За правопорядок - справедливість» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не міститься. Випуск № 45/10 за жовтень 2014 року газети «За правопорядок - справедливість» не містить відомостей про те, що редакція вказаної газети має статус юридичної особи або є структурним підрозділом іншої юридичної особи. Засновником вказаного друкованого засобу масової інформації є Всеукраїнське громадське об'єднання комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України За справедливість» (код ЄДРПОУ 33258061), що підтверджується інформацією про засновника у Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем (абз. 4 ст. 9 ППВС № 1 від 27.02.2009).

При цьому, інформація була поширена у друкованому засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації та відповідальна за її недостовірність, а саме - на ОСОБА_2.

Отже, відповідач ОСОБА_11, як автор та джерело інформації, а також Всеукраїнське громадське об'єднання «Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України «За справедливість», як засновник друкованого засобу масової інформації, яке не має статусу юридичної особи та не є структурним підрозділом юридичної особи є належними відповідачами в даній справі.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача, і вважає, що в силу вимог п. 3 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби», а також роз'яснень п. 22 ППВС № 1 від 27.02.2009, оскільки інформація може бути розцінена, як дослівне відтворення повідомлень фізичної особи (ОСОБА_2О.), обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди має покладатися саме на відповідача -1, а обов'язок опублікувати спростування - на відповідача- 2.

Щодо спростування недостовірної інформації, то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1,6 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї ... недостовірної інформації, має право на ... спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих ... засобах масової інформації, має право ... на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

При цьому, відповідно до ч. З ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» «...спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилось повідомлення, яке спростовується...».

Щодо моральної шкоди, завданої позивачу поширенням недостовірної негативної інформації, суд враховує наступне.

Позивач є народним депутатом України, обраним до Верховної ОСОБА_7 України у 2012 році. Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1, за час депутатства всіляко намагався докладати максимум зусиль до розвитку й поліпшення округу, допомагав вирішувати проблеми громад округу та окремих громадян. Постійно проводив зустрічі з виборцями, вносив законопроекти з найбільш болючих питань щодо захисту прав, свобод і законних інтересів людей. Проте, в цьому йому постійно заважали представники влади колишнього Президента України ОСОБА_4

Як стверджував представник позивача в судовому засіданні, в силу займаної посади народного обранця та активної громадської позиції, позивач є особою публічною, добре знаною абсолютно всіма громадянами округу.

Крім того, у момент поширення інформації позивач ОСОБА_1 був кандидатом в народні депутати України по одномандатному виборчому округу №91, який включає Фастівський, Макарівський райони, а також частини Сквирського та Києво-Святошинського районів Київської області. Балотувався позивач від партії «ОСОБА_10 Порошенка».

Отже, враховуючи вищенаведені особливості статусу позивача ОСОБА_1М, поширення негативної інформації про вчинення ним злочинів, правопорушень, неетичну поведінку тощо, могло істотно підірвати позитивну соціальну оцінку позивача в очах виборців, суттєво зашкодити суспільній оцінці його ділових і професійних якостей, погіршити взаємовідносини з представниками партії, призвело до напруженості у відносинах із власною командою, загрожувало до цього очевидній перемозі на виборах.

Тому, за клопотанням представника позивача, по справі було призначено судово-психологічну експертизу та отримано висновок № 636/15-32 від 19.05.2015 року (а.с.82-88).

Згідно зазначеного висновку експертизи, поширення недостовірної інформації, призвело до глибоких і тривалих моральних страждань позивача ОСОБА_1, втрати ним душевного спокою, істотної зміни звичного укладу життя, а також навіть призвело до погіршення стану його здоров'я.

Отже, вищевикладена ситуація, на думку експерта, є психотравмувальною для позивача і експертом було визначено розмір грошової компенсації за моральні страждання, а саме - в розмірі 54 мінімальних заробітних плат (а.с.88).

Відповідно до ст. 280 ЦК України, «якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню».

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода, зокрема, полягає у:

1) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої;

2) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, заподіяна позивачу моральна школа полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього; приниженні честі позивача; приниженні ділової репутації позивача; порушенні стосунків з оточуючими людьми (колегами, виборцями, підлеглими, друзями, близькими); порушенні звичного способу життя.

Згідно з абз. 2 ч. З ст. 23 УК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань , погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», «розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо). яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи характер, глибину і тривалість душевних страждань, а також заходи, яких позивачу довелося вжити для відновлення попереднього стану, враховуючи висновок експертизи, суд погоджується з визначеним позивачем розміром моральної шкоди, що підтверджується експертом, завдану позивачу внаслідок поширення інформації, в розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Під час розгляду справи, представником позивача, було подано заяву про забезпечення позову та долучені відповідні документи.

Суд, вважає, що подана заява підлягає до задоволення враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись, ст.. 10,60,61,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.23, 277,280 ЦК України, Постанову Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», постанову ППВС № 1 від 27.02.2009року, Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

1 . Визнати недостовірною і такою, що принижує честь та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію, поширену у випуску №45/10 за жовтень 2014 року друкованого засобу масової інформації - Газети «За правопорядок - справедливість» (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії КВ № 10977, зареєстроване Державним комітетом телебачення і радіомовлення України 13.02.2006), зокрема:

а) Статтю «ОСОБА_6 - ОСОБА_1», в якій, зокрема, зазначено:

«ОСОБА_1, що балотується по Фастівському, Макарівському, Сквирському районах - 91-у виборчому округу, отримав від команди Путіна-Януковича більше як 50 мільйонів гривень на свою передвиборчу кампанію в 2012 і 2014 роках»;

- «Куди і як, на підкуп кого ОСОБА_1 під час виборів 2012 року витратив 50 мільйонів гривень і витратить нові 50 мільйонів гривень) 2014 році. Ці гроші, понад 100 мільйонів гривень, ОСОБА_1 дали агенти команда ОСОБА_5 - ОСОБА_4»;

«Завдяки цій виборчій системі, більшістю серед депутатів Верховної ОСОБА_7 України ставали і знову можуть стати не захисники інтересів українського та російського народів, а захисники, агенти корисних інтересів олігархів ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1...»

б) Статтю «Моя хата з краю - я робити нічого не буду», в якій, зокрема, зазначено:

-«Потрібно розсекретити створену олігархами систему фальшивої багатопартійності. Ця фальшива багатопартійність дає можливість усім 8000 олігархам України, в тому числі і олігархам ОСОБА_1, знову, потративши більше 50 мільйонів гривень на вибори, стати депутатом Верховної ОСОБА_7 України».

в) Статтю «ОСОБА_8 у Фастові», в якій, зокрема, зазначено:

«ОСОБА_9ОСОБА_8, ОСОБА_4 на верхньому рівні на Фастівщині призначено через злодійську систему виборів до Верховної ОСОБА_7 України ОСОБА_1.

Гібридний Верховний депутат України ОСОБА_1, перестаньте брехати, тому що Ваша брехня нанесла страшну, величезну шкоду для народу України»;

«Фактично цими фірмами керує до цього часу ОСОБА_1»;

«Занепад України в цілому - з вини ОСОБА_1 і його друзів - п'яти зерно трейдерів, що окупували ринок експертних продажів. Занепад сіл і міст та численні вбивства людей, які ОСОБА_1 міг не допустити»;

«Найбільш погану рису ОСОБА_1 як постійна брехливість легко доводимо за допомогою його офіційних, ним підписаних документів, які він подав у 2012 році до ЦВК, що його річний прибуток складає всього 22 тисячі гривень. Тисячі громадян бачили, що виборча кампанія з підкупу виборців у 2012 році обійшлася ОСОБА_1 більше яку 55 мільйонів гривень» (надалі все разом - «Інформація 2»),

2. Зобов'язати ОСОБА_2 та Друкований засіб масової інформації - Газету «За правопорядок - справедливість» (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії КВ № 10977, зареєстроване Державним комітетом телебачення і радіомовлення України 13.02.2006) не пізніш як протягом тридцяти календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі власним коштом спростувати недостовірну інформацію шляхом:

а) розміщення у газеті «За правопорядок - справедливість» з безкоштовним тиражем, не меншим тиражу випуску №45/10 за жовтень 2014 року, а також шрифтом, не меншим шрифту випуску №45/10 за жовтень 2014 року, спростування, з наступним текстом:

«Спростування.

Інформація, опублікована у випуску № 45/10 за жовтень 2014 року газети «За порядок - справедливість» щодо нібито протиправних, недобросовісних або чинних дій ОСОБА_1, як народного депутата України та кандидата в народні депутати України, в т.ч. про те що останні має будь-яке відношення до команди колишнього Президента України ОСОБА_4 та/або Президента Російської Федерації ОСОБА_5, є вимислом ОСОБА_2 і не відповідає дійсності. Неправдивість вказаної інформації підтверджена судом» ;

б ) повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення, включаючи публікацію його повного тексту шрифтом, не меншим шрифту статей випуску №45/10 за жовтень 2014 року газети «За правопорядок - справедливість».

3 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок поширення недостовірної інформації, яка принижує честь та ділову репутацію, в сумі 60 000.00 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.

4 . Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Газети «За правопорядок - справедливість» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі -964 (дев»ятьсот шістдесят чотири) гривень по 482 гривні з кожного відповідача.

5 . Накласти арешт на житловий будинок, що розташований в Фастівському районі, с. Веприк, по вул. Дачній, 9, який належить ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.М.Ковалевська