Рішення

від 06.10.2009 по справі 4/101-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/101-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" жовтня 2009 р.                                                                          Справа № 4/101-09/10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                    Привалова А.І.

при секретарі                                                                                    Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 4/101-09/10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «Валері –Текс»,

                              м. Комсомольськ

до                               приватного підприємства «Ангора –В», м. Фастів

про                               стягнення 26710,39 грн.

Представники:

від позивача:           Карагічев А.Ю. –довіреність №8 від 11.09.2009 р.;

від відповідача:           не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валері –Текс»(далі – позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Ангора –В»з вимогою про стягнення з останнього 26710,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов Договору офіційного представництва продавця б/н від 22.03.2007р. відповідачем не в повному обсязі сплачена позивачу вартість товару, поставленого на підставі зазначеного договору, згідно з видатковими накладними,  у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 15021,27 грн., з огляду на яку позивачем нараховано відповідачу 9354,32 грн. інфляційних втрат, 1143,70 грн. 3 % річних, 1191,10 грн. пені.   

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2009 р. порушено провадження у справі № 4/101-09.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2009 р. позов товариства з обмеженою відповідальністю «Валері –Текс»до приватного підприємства «Ангора –В»про стягнення 26710,39 грн. залишено без розгляду.

Відповідно до Постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.07.2009 р. у справі № 4/101-09 задоволено апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Валері –Текс», ухвалу Господарського суду Київської області від 01.06.2009 р. скасовано. Справу № 4/101-09 направлено на розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2009 р. справу № 4/101-09 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно їй № 4/101-09/10 та призначено розгляд справи на 15.09.2009 р.

В судовому засіданні 15.09.2009 р. представником позивача надано суду заяву б/н від 07.09.2009 р., в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач збільшує суму позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних та просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1963,86 грн., інфляційних втрат у сумі 10631,13 грн., 3 % річних у сумі 1352,98 грн.

Представник відповідача в судове засідання 15.09.2009р. не з'явився, проте   через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання  відповідача б/н від 15.09.2009р., в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання, призначене на 15.09.2009р., його повноважного представника.  

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2009 р. суд відклав розгляд справи на 06.10.2009 р.

В судовому засіданні 06.10.2009 р. представником позивача підтримано позовні вимоги з урахуванням наданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 06.10.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить відбиток штампу загального відділу господарського суду на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 15.09.2009 р. Відзив на позов та інших, витребуваних документів відповідач до суду не надіслав.   

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача та докази, що підтверджують належне повідомлення відповідача про місце і час судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2007 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір офіційного представництва продавця, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність трикотажну продукцію ТМ «Валері», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити дану продукцію на умовах договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець сплачує продавцю за кожну партію продукції кошти в розмірі 20 % від ціни отриманої продукції протягом 3-х банківських днів з дня поставки товару від продавця, залишок коштів по даній поставці погашається на протязі 60 календарних днів з дати поставки.              

          Позивачем на підставі видаткових накладних № Ва-0000024 від 23.03.2007 р. на суму 30755, 71 грн., № Ва-43а від 25.05.2007 р. на суму 16828,85 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 47584,56 грн. Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних, зазначені накладні містять підписи представників постачальника та покупця, які відпускали та отримували товар, й відбитки печаток юридичних осіб.  

Відповідно до чинного законодавства, передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Ухвалою від 27.08.2009р. суд вимагав від позивача надати докази отримання товару відповідачем, на підставі яких передавалась продукція.

Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місце, вказане в договорі без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що якщо немає іншої письмової домовленості між сторонами за договором, поставка товару здійснюється у строки, узгодженні з покупцем, на умовах DDР –склад покупця м. Київ, вул. Каховська, 60, (офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати в ред. 2000 року), підписанням накладної матеріально –відповідальними особами в момент поставки.

Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних.

Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем був переданий відповідачу товар згідно податкових накладних № 23 від 23.03.2007 р. на суму 30755,71 грн., № 43 від 01.06.2007 р. на суму 16828,85 грн., всього на загальну суму 47584,56 грн.

          Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до наявної в матеріалах справи видаткової накладної (повернення) № А-00000008 від 17.08.2007 р., відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято товар на суму 12563,29 грн.

          Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р., згідно якого сальдо на користь позивача станом на 31.03.2008 р. становить 20021,27 грн., проте на час розгляду справи вартість товару, поставленого позивачем згідно з видатковими накладними № Ва-0000024 від 23.03.2007 р., № Ва-43а від 25.05.2007 р., а також з урахуванням видаткової накладної (повернення) № А-00000008 від 17.08.2007 р., копії яких наявні в матеріалах справи, сплачена відповідачем позивачу частково у сумі 15000,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка з відділення № 1 Кременчуцької філії у м. Комсомольськ АКБ «Індустріалбанк». Вартість товару у сумі 15021,27 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15021,27 грн. за поставлений на підставі договору товар на час прийняття рішення повністю не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15021,27 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем за товар, поставлений на підставі Договору офіційного представництва продавця б/н від 22.03.2007 р., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 10631,13 грн., які нараховані за період з квітня 2007 р. по вересень 2009 р. включно, та 3% річних у сумі 1352,98 грн., які нараховані за період з 29.03.2007 р. по 15.09.2009 р.    

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 10631,13 грн., які нараховані за період з квітня 2007 р. по вересень 2009 р. включно, проте відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено, правильність нарахування інфляційних втрат та встановлено, що за вірним розрахунком з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 7550,53 грн., які нараховані з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 1352,98 грн., які нараховані позивачем за період з 29.03.2007 р. по 15.09.2009 р.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та задоволено їх у сумі 1352,98 грн. за розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1963,86 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 10.4 договору, за порушення грошових зобов'язань покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1963,86 грн., яка нарахована на підставі п. 10.4 Договору від 22.03.2007 р., у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Проте, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»встановлено, що розмір пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Таким чином, згідно з вірним арифметичним розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1801,07 грн., яка нарахована в період з 26.07.2007 р. по 16.08.2007 р. за обліковою ставкою Національного Банку України –8 %, з 17.08.2007 р. по 31.12.2007 р. за облікової ставкою Національного банку України –8 % та з 01.01.2008 р. по 26.01.2008 р. за обліковою ставкою Національного Банку України –10 % з додержанням приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», від суми заборгованості.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

32584.5626.07.2007 - 16.08.2007228.0000 %0.044 %*314.24

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

20021.2717.08.2007 - 31.12.20071378.0000 %0.044 %*1202.37

20021.2701.01.2008 - 26.01.20082610.0000 %0.055 %*284.46

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.  

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд -  

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ангора –В»(08500, м. Фастів, Київська область, вул. Тітова, 38; код ЄДРПОУ 34217623) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Валері –Текс»(39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Строни, 1; код ЄДРПОУ 33683163) 15021,27 грн. заборгованості, 7550,53 грн. інфляційних втрат, 1352,98 грн. 3 % річних, 1801,07 грн. пені, а також судові витрати: 257,26 грн. державного мита та 104,79 грн. вират на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.  В іншій частині позову відмовити повністю.

              Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –13.10.2009 р.

           Суддя