Постанова

від 13.10.2009 по справі 50/167

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

50/167

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.10.2009                                                                                           № 50/167

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Крижова Д.М. – представник, дов. № 0280/9 від 21.07.2009р.

 від відповідача -Горкун В.В. – директор;

Анопрієнко В.М. – представник, дов. № 01/03 від 18.09.2009р.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Укрзабезпеч"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.03.2009

 у справі № 50/167 (суддя  

 за позовом                               ЗАТ "Український мобільний зв"язок"

 до                                                   ТОВ "Укрзабезпеч"

 про                                                   стягнення 1364,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Закритим акціонерним товариством „ Українській мобільний зв'язок” (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзабезпеч” (надалі відповідач) 1 364,92 грн. заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статі 193 Господарського кодексу України та статей 526, 527, 610, 612 та 623 Цивільного кодексу України з огляду на те, що відповідачем не було виконано своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг мобільного зв'язку згідно умов Договорів від 06.04.2007року № 3477377/1.11640842, № 3477393/1.11640842, № 3477432/1.11640842, № 3477434/1.11640842, № 3477442/1.11640842, № 3477465/1.11640842, № 3477364/1.11640842, № 3477402/1.11640842, № 3477470/1.11640842, № 3477344/1.11640842, № 3477429/1.11640842, № 3477456/1.11640842, № 3477460/1.11640842, № 3477421/1.11640842.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2009 року у даній справі позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 1 364,92 грн. Рішення мотивовано приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України з огляду на доведеність факту заборгованості з боку відповідача за надані позивачем послуги мобільного зв'язку.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрзабезпеч” не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2009 року у цій справі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ЗАТ „ Українській мобільний зв'язок” відмовити.  Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- заявник наголошує на тому, що судом І інстанції було порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та не доведено обставини, які місцевий суд визнав встановленими;

- при цьому, відповідач зауважує на тому, що між сторонами згадані договори про надання послуг мобільного зв'язку не укладались, залучені позивачем договори підпису та печатки підприємства або уповноваженої особи, яка б діяла від імені відповідача не містять;

- крім того, апелянт зазначає про те, що судом І інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки відповідач взагалі не був повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2009 року було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзабезпеч” до провадження та призначено розгляд справи на 03.09.2009р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/5 від 01.09.2009р. „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 50/167 колегії суддів у складі: Попікова О.В. - головуюча суддя, суддів Євграфової Є.П.,  Кондратової І.Д.

У судовому засіданні 03.09.2009р., у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22.09.2009 року, у зв'язку з витребуванням нових доказів у справі.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/2 від 21.09.2009р. „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 50/167 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, суддів  Кондратової І.Д., Попікової О.В.

У судовому засіданні 22.09.2009р., у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13.10.2009 року, у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних ухвалою Київського апеляційного господарського суду  від 03.09.2009р. доказів у справі.

У судовому засіданні 13.10.2009 року присутній представник позивача усно не заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Присутній представник відповідача усно підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Предмет позову у даній справі складає вимога ЗАТ „Український мобільний зв'язок” про стягнення з ТОВ „Укрзабезпеч” 1 364,92 грн. заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку, оскільки відповідачем не було виконано свого зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати послуг стільникового радіотелефонного зв'язку.

Підставою виникнення зобов'язання відповідача щодо сплати 1 364,92 грн. позивач обґрунтовує залученими до матеріалів справи копіями Договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 06.04.2007 року № 3477377/1.11640842, № 3477393/1.11640842, № 3477432/1.11640842, № 3477434/1.11640842, № 3477442/1.11640842, № 3477465/1.11640842, № 3477364/1.11640842, № 3477402/1.11640842, № 3477470/1.11640842, № 3477344/1.11640842, № 3477429/1.11640842, № 3477456/1.11640842, № 3477460/1.11640842, № 3477421/1.11640842.

Відповідач, у свою чергу, в апеляційній скарзі спростував факт укладання зазначених Договорів про надання послуг мобільного зв'язку. При цьому, зауважив на тому, що залучені позивачем до матеріалів справи копії Договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 06.04.2007 року не містять підпису та печатки підприємства відповідача або його уповноваженої особи.

Апеляційна колегія з метою з'ясування згаданих обставин зобов'язала позивача надати оригінали Договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 06.04.2007 року, оскільки у відповідності до вимог статті 36 Господарського процесуального кодексу, оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Аналогічна позиція закріплена у п. 2.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».

Разом з тим, позивач вимоги ухвал Київського апеляційного суду від 03.09.2009р. та від 22.09.2009р. не виконав, оригінали витребуваних документів не надав. При цьому, жодних обґрунтованих пояснень також  надано не було.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне:

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу  України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України   підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Разом з тим, в даному випадку позивачем не було належним чином доведено факт укладання між сторонами зазначених Договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 06.04.2007 року, і відповідно не має підстави для виникнення у його сторін певних прав та обов'язків, визначених цими Договорами.

Інших доказів надання позивачем послуг мобільного зв'язку відповідачеві на суму 1 364,92 грн. не надано.

Крім того, згідно п. 1.3 згаданих копій Договорів від 06.04.2007 року залучених позивачем до позовної заяви, надання послуг за цими договорами починається після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку UMC повної суми первинного авансу та його зарахування на особовий рахунок абонента.

Однак, позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження виставлення позивачем згаданих рахунків відповідачу, а ні сплати останнім суми первинного авансу за цими рахунками.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, під час апеляційного провадження у справи позивачем, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами та не додано їх до матеріалів справи, а тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ЗАТ „Українській мобільний зв'язок” є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Крім того, суд І інстанції не вправі зобов'язати відповідача сплачувати на користь позивача кошти в розмірі 1 364,92 грн., оскільки, як було встановлено апеляційною колегією суддів, позивачем не було належним чином доведено чи було взагалі укладено згадані Договори. І відповідно, посилання позивача на заборгованість з боку відповідача зобов'язання щодо оплати послуг мобільного зв'язку, є необґрунтованим.

Зважаючи на викладені обставини та враховуючи приписи чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є помилковим, оскільки місцевий господарський суд дійшов неправильних висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 364,92 грн. оплати за надані послуги мобільного зв'язку за Договорами від 06.04.2007 року № 3477377/1.11640842, № 3477393/1.11640842, № 3477432/1.11640842, № 3477434/1.11640842, № 3477442/1.11640842, № 3477465/1.11640842, № 3477364/1.11640842, № 3477402/1.11640842, № 3477470/1.11640842, № 3477344/1.11640842, № 3477429/1.11640842, № 3477456/1.11640842, № 3477460/1.11640842, № 3477421/1.11640842, у зв'язку з чим рішення Господарського суду м. Києва від 27.03.2008р. підлягає скасуванню.

Крім того, апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду І інстанції про те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце та час розгляду даної справи, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема, належать право брати участь у судових засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 року у справі № 50/167 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.03.2009 року.

Статтею 87 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При цьому, для ухвал про порушення провадження у справі передбачено особливості розсилання. Так, відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до матеріалів справи.

Разом з тим, докази надіслання на адресу відповідача ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 року у справі № 50/167 в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, в матеріалах справи взагалі відсутні.

Таким чином, при вирішенні даного спору по суті господарський суд першої інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати вказані процесуальні права, оскільки розглянув справу за відсутності його повноважного представника.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.  

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзабезпеч” задовольнити,  рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2009 року у справі № 50/167 скасувати.

2.   В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Українській мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; код ЄДРПОУ 14333937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзабезпеч”  (04209, м. Київ, вул. Дибенка, буд. 7  код ЄДРПОУ 33300144) 51,00 грн.  державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Укрзабезпеч”  (04209, м. Київ, вул. Дибенка, буд. 7  код ЄДРПОУ 33300144) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. 82 коп., перераховане до Державного бюджету України (р/р №31110095700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк одержувача: ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968) згідно з квитанцією №51 від 26.06.2009р.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу № 50/167 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 15.10.09 (відправлено)