Постанова
від 24.09.2009 по справі 5020-3/314
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-3/314

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 вересня 2009 р.                                                                                    № 5020-3/314  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,

суддівГоголь Т.Г.,

Швеця В.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського Національної Академії Наук України

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 травня 2009 року

у справі№ 5020-3/314

господарського судуміста Севастополя

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шип-Моторс-Сервіс"

до Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського Національної Академії Наук України

проспонукання до підписання угоди про розірвання договору оренди судна

                                 за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача: Протасова Р.М. (дов. від 21.09.09),

                                     

                                                            

                                                    ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шип-Моторс-Сервіс" у грудні 2008 року звернулося з позовом до Інституту біології південних морів імені О.О.Ковалевського НАН України про спонукання до підписання угоди про розірвання договору оренди судна та акта приймання-передачі у запропонованій ним редакції. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди в редакції додаткової угоди від 27.03.08 щодо оформлення в 7-денний строк після закінчення строку дії договору або у випадку його дострокового розірвання відповідного акта приймання-передачі. На думку ТОВ "Шип-Моторс-Сервіс", договір оренди судна припинив свою дію 01.11.08, тому відповідач зобов'язаний був підписати відповідну угоду про дострокове розірвання договору оренди та акт приймання-передачі судна в строк до 06.12.08.

02.02.09 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Інституту біології південних морів імені О.О.Ковалевського Національної академії наук України про спонукання ТОВ "Шип-Моторс-Сервіс" до виконання зобов'язань за договором та здійснення заходів щодо митного оформлення судна та зміни прапора. Також позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про стягнення з ТОВ "Шип-Моторс-Сервіс" несплаченої орендної плати за період з 01.11.08 по 31.12.08 в сумі 10581,43 грн. Позивач за зустрічним позовом вважає, що договір оренди припинив свою дію лише 31.12.08 за закінченням строку, на який його було укладено, тому відповідач має сплатити орендну плату за листопад і грудень 2008 року.

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 23.03.09, ухваленим суддею Головко В.О., первісний позов задоволено в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення вмотивоване посиланнями на статті 525, 526, 639, 653, 654, 762, 785, 798 Цивільного кодексу України, статті 175, 188, 193, 291 Господарського кодексу України. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд посилаючись на статтю 20 Кодексу торговельного мореплавства України і статтю 87 Митного кодексу України вказав на те, що ТОВ "Шип-Моторс-Сервіс" не є власником судна "Глобус" і не має відповідної довіреності, а відтак не може вчиняти дії щодо здійснення митного оформлення судна, а також заходи щодо зміни прапора судна.  

Севастопольський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Борисової Ю.В. –головуючого, Гонтаря В.І., Плута В.М., постановою від 13.05.09 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Інститут біології південних морів імені О.О. Ковалевського НАН України звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить їх скасувати. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо невірного застосування судами статті 208 Митного кодексу України, статті 3 Закону України "Про особливості правового режиму майнового комплексу національної академії наук України". Скаржник також зазначив про помилкове незастосування судами до спірних правовідносин положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, статті 26 Закону. Крім того, скаржник вказав про порушення судами статті 16 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні Вищого господарського суду України представник відповідача доповнив вимоги касаційної скарги, просив постановлені у справі судові рішення скасувати, а матеріали справи скерувати до суду першої інстанції для нового розгляду.

Вищий  господарський  суд  України,  заслухавши  доповідь  судді  Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Шип-Моторс-Сервіс" до Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського НАН України про спонукання до підписання угоди про розірвання договору оренди судна і акта приймання-передачі вказаного судна, а також зустрічна вимога Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського НАН України до ТОВ "Шип-Моторс-Сервіс" про виконання зобов'язань за спірним договором щодо митного оформлення судна та зміни прапора, а також стягнення заборгованості по орендній платі у період з 01.11.08 по 31.12.08 в розмірі 10581,43 грн. Судами установлено, що 23.05.02 між сторонами даного спору був укладений договір оренди науково-дослідницького судна "Глобус" № 16, згідно з умовами якого Інститут біології південних морів імені О.О. Ковалевського НАН України (орендодавець) зобов'язався передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Шип-Моторс-Сервіс" (орендар) - прийняти в орендне користування (бербоут-чартер) науково-дослідницьке судно "Глобус" (далі –Договір). Задовольняючи первісний позов і відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суди обох інстанцій виходили з того, що між сторонами було досягнуто згоду щодо дострокового розірвання укладеного між ними договору оренди судна, що має наслідком повернення орендодавцю судна в мореплавному стані, з кондиційними регістровими документами в порту Севастополь в 7-денний строк з оформленням відповідного акта приймання-передачі. В той же час, суди встановили, що відповідач належних заходів щодо приймання судна від орендаря не здійснив, акт приймання-передачі судна не підписав, мотивуючи відмову невиконанням позивачем заходів стосовно митного оформлення судна та зміни прапора. Посилаючись на приписи Кодексу торговельного мореплавства України і Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.95 № 574 суди вказали, що митне оформлення судна та заходи щодо зміни прапора здійснюються виключно власником судна або уповноваженими ним особами. При цьому, судами установлено, що позивач за первісним позовом не є власником судна "Глобус", а також не виступає уповноваженою особою на здійснення заходів щодо митного оформлення судна, відтак суди обох інстанцій дійшли висновків про необґрунтованість відмови відповідача від розірвання спірного договору  і тим самим наявністю підстав для задоволення заявленого ТОВ "Шип-Моторс-Сервіс" позову.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками судів обох інстанцій, виходячи з наступного. Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, відповідно до пункту 5. 1 Договору строк його дії визначено до 30.11.07. На підставі укладених додаткових угод до спірного договору від 11.10.07, 27.03.08 сторони домовилися про продовження строку дії Договору до 31.12.08. Згідно з пунктом 2.7 Договору  після закінчення дії договору або у випадку його дострокового розірвання, судно має бути повернено орендодавцеві в мореплавному стані, з кондиційними регістровими документами в порту м. Севастополь в 7-денний строк з оформленням відповідного акта приймання-передачі. Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою вищезазначені положення Договору, не надали їм належної правової оцінки, та не дослідили питання чи виконав позивач свій обов'язок за Договором, повернувши орендодавцю всі кондиційні регістрові документи по орендованому судну. Крім того, відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Пунктом 2 статті 16 цього ж Кодексу передбачаються способи захисту порушених прав. Вирішуючи даний спір, суди обох інстанції залишили поза увагою вищезазначені приписи, а відтак не з'ясували, чи є обраний позивачем за первісним позовом спосіб захисту належним в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що спір розглянуто місцевим та апеляційним судами без дослідження в повному обсязі обставин справи, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права. Колегія суддів касаційної інстанції також визначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи  або докази не взято до уваги судом, викладення у судовому акті лише доводів і доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом. В той же час, вирішуючи даний спір, суди обох інстанцій вищенаведеного не врахували та не спростували доводи відповідача про те, що Договір оренди № 16 закінчив строк своєї дії 31.12.08, відтак відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача підписувати угоду про дострокове розірвання договору оренди судна та відповідного акта приймання-передачі судна з 01.11.08. Викладене свідчить про те, що господарськими судами не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, а тому судові акти прийняті за неповно з'ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору, не взято до уваги та не надано належної правової оцінки усім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судами всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відтак, доводи касаційної скарги про порушення судами вимог чинного законодавства знайшли своє підтвердження. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Переглянуті судові акти цим вимогам не відповідають. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, всі рішення у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до Господарського суду м. Севастополя. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

          

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського Національної академії наук України задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 травня 2009 року і рішення Господарського суду м. Севастополя від 23 березня 2009 року у справі № 5020-3/314 скасувати. Матеріали справи скерувати на новий розгляд до Господарського суду м. Севастополя.

Головуючий суддя:                                                                Т. Добролюбова  

                                                                                                

                                                                        

                                                                                                  Т. Гоголь

Судді:   

                                                                                В. Швець   

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення24.09.2009
Оприлюднено20.10.2009
Номер документу5033670
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-3/314

Постанова від 24.09.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Швець В.А.

Ухвала від 23.07.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Швець В.А.

Ухвала від 10.06.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Головко В.О.

Ухвала від 09.04.2009

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Плут В.М.

Рішення від 23.03.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Головко В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні