Рішення

від 22.09.2009 по справі 32/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.09                                                                                           Справа№ 32/168

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Івано-Франківськцемент”, с.Ямниця Тисменицький район Івано-Франківська область.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „П'ємонт Галичини”, с.Шкло Яворівський район Львівська область.  

Про стягнення 52 293,12 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Комаришин Н.С. –представник (довіреність №16/114 від 03.02.2009р.).

Від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Відкритим акціонерним товариством „Івано-Франківськцемент”, с.Ямниця Тисменицький район Івано-Франківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „П'ємонт Галичини”, с.Шкло Яворівський район Львівська область про стягнення 52 293,12 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 15.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 02.09.2009р. Ухвалою суду від 02.09.2009р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 22.09.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2009р. повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 15.07.2009р. та 02.09.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4535750 від 20.07.2009р. –вручено 30.07.2009р.

Станом на 22.09.2009р. відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

                                                                   встановив:

29.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Івано-Франківськцемент” (продавець), в особі комерційного директора Скрип'юка Б.Ф. та Товариством з обмеженою відповідальністю „П'ємонт Галичини” (покупець), в особі директора Романа Євгена було укладено договір № 58/10-07 ВН (надалі –договір), відповідно до якого продавець зобов'язувався виготовляти та систематично постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали (надалі –товар), а покупець зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2. договору предметом постачання є наступний товар: цемент марки ПЦ II/А-Ш-400-Н тарований у мішки по 50 кг у кількості 64 тонни.

Згідно  п.2.1. та  п.2.2.  договору  відвантаження  продукції  здійснюється              залізничним  транспортом згідно з письмовими  заявками покупця. Перехід права  власності

на товар відбувається в момент передачі товару перевізнику.

Відповідно до п.3.1. та п.3.3. договору ціни на товар (п.1.2.) та час їх дії будуть встановлюватись продавцем шляхом видачі покупцю рахунків на оплату. Здійснення оплати свідчитиме про згоду покупця із запропонованою продавцем ціною. При відвантаженні продукції залізницею всі витрати, понесені продавцем у зв'язку з завантаженням та відправкою вагона, оплачує покупець згідно наданих документів (рахунок-фактура, залізнична квитанція або платіжна вимога).

Згідно до п.4.1. договору форма розрахунків: оплата готівкою або по перерахунку з відтермінування оплати на 1 (один) місяць з моменту відвантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримавши від відповідача заявку оформлену листом від 04.06.2007р. № Р-14 про відвантаження 64 тоннн цементу марки ПЦІІ/А-Ш-400-Н тарованого в мішках, свої зобов'язання виконав повністю.

Згідно накладної № 017405/ALL від 14.07.2007р. позивач відправив відповідачу залізницею (вагон №23933484) по квитанції про приймання вантажу №35795162 товар - портландцементу марки ПЦ II/А-Ш-400-Н тарований у мішки по 50 кг з добавкою шлаку у кількості 64 тонни  на суму 52 293,12 грн.

Проте відповідач оплату за товар у строки визначені сторонами в п.4.1. договору, не провів, порушивши свої зобов'язання згідно договору, хоча в заявці від 04.06.2007р.                          № Р-14 гарантував оплату з відтермінуванням в один місяць.

02.12.2008р. ВАТ „Івано-Франківськцемент” звернулося до ТзОВ „П'ємонт Галичини” з претензією-вимогою вих. №16/1839 про сплату заборгованості, проте, відповідач залишив дану претензію-вимогу без відповіді та задоволення.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 10.07.2009р. (момент подання позовної заяви) складає 52 293,12 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається,  якщо  інше  не  встановлено  договором або

законом.

Позивач отримавши від відповідача заявку оформлену листом від 04.06.2007р. № Р-14 про відвантаження 64 тоннн цементу марки ПЦІІ/А-Ш-400-Н тарованого в мішках, свої зобов'язання виконав повністю.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковою накладною № 017405/ALL від 14.07.2007р. на суму 52 293,12 грн. – про відправку відповідачу залізницею (вагон №23933484), згідно квитанції про приймання вантажу №35795162 товару - портландцементу марки ПЦ II/А-Ш-400-Н тарованого у мішки по 50 кг з добавкою шлаку у кількості 64 тонни.

Відповідач оплату за товар у строки визначені сторонами в п.4.1. договору, не провів, порушивши свої зобов'язання згідно договору, хоча в заявці від 04.06.2007р.  № Р-14 гарантував оплату з відтермінуванням в один місяць.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 52 293,12грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 52 293,12 грн. основного боргу.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 6702 від 01.07.2009р. –522,94 грн. держмита і № 6703 від 01.07.2009р. - 315,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 612, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „П'ємонт Галичини” (81050, Львівська область, Яворівський район, смт.Шкло, вул.Курортна, 3; р/р 2600701067294 в філії „Кредобанк” м.Львів; МФО 325365, код ЄДРПОУ 33963865) на користь Відкритого акціонерного товариства „Івано-Франківськцемент” (77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Ямниця; р/р 2600801543530 в УЕБ м.Івано-Франківськ;                       МФО 336688, код ЄДРПОУ 30763628)  52 293,12 грн. основного боргу, 522,94 грн. держмита,  315,00 вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя