Постанова

від 13.10.2009 по справі 18/76

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/76

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.10.2009                                                                                           № 18/76

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Пивовар О.М. – директор; Галієва Д.Г. – представник за дов. б/н від 05.02.2009р.;

 від відповідача - Нужненко Ю.І. – представник за дов. № 13-11-8647 від 30.04.2009р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Сатор-Прінт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.06.2009

 у справі № 18/76 (суддя  

 за позовом                               Приватне підприємство "Сатор-Прінт"

 до                                                   ВАТ комерційний банк "Надра"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 113914,94 грн.

 Суть рішення і апеляційної скарги:

Приватне підприємство “Сатор-Прінт” (далі – позивач) у лютому 2009 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства КБ “Надра” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 101346,00 грн. основного боргу, 4651,95 грн. пені, 4965,95 грн. інфляційних, 609,95 грн. 3% річних, 2 341,09 грн. за користування чужими грошима, 1139,15 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем 02.04.2009р. до Господарського суду міста Києва було подане клопотання про збільшення позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 108034,84 грн. (101346,00 грн. Основного боргу, 6688,84 грн. Інфляційних втрат), 8041,22 грн. Пені, 1071,49 грн. 3% річних, 4022,00 грн. % за користування чужими грошовими коштами, а також витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.04.2009р. позивачем до господарського суду було подане клопотання про уточнення позовних вимог, в якому останній просить стягнути з відповідача суму  боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 109555,07 грн. (101346,00 грн. Основного боргу, 8209,07 грн. Інфляційних витрат), 9702,63 грн. Пені, 1311,07 грн. 3% річних, 4438,95 грн. % за користування чужими грошовими коштами, 1250,08 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні Господарського суду міста Києва 14.05.2009 р. позивачем було подане клопотання, в якому останній змінив підставу позовних вимог, та просив вимогу щодо невиконання відповідачем зобов'язань за договором №3 від 12.04.2008 р. не розглядати, а вважати, що поставка продукції відповідачеві була здійснена на підставі видаткових накладних.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2009р. у справі             № 18/76 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 101346,00 грн. заборгованості, 1013,44 грн. державного мита та 95,66  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення суду обґрунтоване приписами ст.ст. 526, 625, Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України з огляду на те, що  відповідач за поставлену продукцію не розрахувався.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2009р. у справі № 18/76 в частині відмови у задоволенні до стягнення інфляційних витрат в розмірі 8209,07 грн. 1311,07 грн. 3% річних та 4438,95, грн. за користування чужими грошовими коштами, і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 82099,07 грн. інфляційних, 1311,07 грн. 3% річних, 4438,95 грн. за користування чужими коштами, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2009р. залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи було неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 536, 625, 692, 1048, 1214 Цивільного кодексу України, ст. 217 Господарського кодексу України, що є підставою для часткового скасування та часткової зміни рішення.

Крім того, апелянт зазначив, що індекс інфляції та три проценти річних не являються неустойкою (штрафом пенею) і не являються фінансовими (економічними) санкціями, а тому мораторій на інфляцію та 3% річних не розповсюджується.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009р. у справі № 18/76, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/15 від 01.09.2009р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 18/76 колегії суддів у складі:  - Сулім В.В. головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Гарник Л.Л.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 01.09.2009р. відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2009р. по справі № 18/76 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, у даному відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що під час дії мораторію до банківської установи не застосовується взагалі будь-які види фінансових та економічних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2009р. відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено розгляд справи в зв'язку з необхідністю витребування нових.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/2/2 від 28.09.2009р. „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 18/76 колегії суддів у складі: - Сотніков С.В. головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2009р. відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено розгляд справи в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

 Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, Приватне підприємство “Сатор-Прінт” на виконання угоди поставило Відкритому акціонерному товариству КБ “Надра” друковану продукцію, яку останнє зобов'язалося оплатити.

Отже, в силу ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду  справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, позивачем на користь відповідача була поставлена друкована продукція на загальну суму 101 346,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000369 від 03.12.2008 р. на суму 5 918,40 грн.; №РН-0000368 від 03.12.2008 р. на суму 5 918,40 грн.; №РН-0000367 від 03.12.2008 р. на суму 2 301,60 грн.; №РН-0000367 від 03.12.2008 р. на суму 2 301,60 грн.; №РН-0000366 від 03.12.2008 р. на суму 568,80 грн.; №РН-0000365 від 03.12.2008 р. на суму 4 603,20 грн.; №РН-0000364 від 03.12.2008 р. на суму 1 972,80 грн.; №РН-0000363 від 03.12.2008 р. на суму 2 630,40 грн.; №РН-0000362 від 03.12.2008 р. на суму 5 918,40 грн.; №РН-0000361 від 03.12.2008 р. на суму 6 576,00 грн.; №РН-0000360 від 03.12.2008 р. на суму 6 740,40 грн.; №РН-0000359 від 03.12.2008 р. на суму 986,40 грн.; №РН-0000358 від 03.12.2008 р. на суму 1 315,20 грн.; №РН-0000357 від 03.12.2008 р. на суму 6 740,40 грн.; №РН-0000356 від 03.12.2008 р. на суму 2 630,40 грн.; №РН-0000355 від 03.12.2008 р. на суму 1 972,80 грн.; №РН-0000354 від 03.12.2008 р. на суму 8 877,60 грн.; №РН-0000353 від 03.12.2008 р. на суму 5 754,00 грн.; №РН-0000351 від 03.12.2008 р. на суму 2 301,60 грн.; №РН-0000350 від 03.12.2008 р. на суму 2 466,00 грн.; №РН-0000349 від 03.12.2008 р. на суму 986,40 грн.; №РН-0000348 від 03.12.2008 р. на суму 2 959,20 грн.; №РН-0000347 від 03.12.2008 р. на суму 6 576,00 грн.; №РН-0000346 від 03.12.2008 р. на суму 2 466,00 грн.; №РН-0000345 від 03.12.2008 р. на суму 3 288,00 грн.; №РН-0000344 від 03.12.2008 р. на суму 2 959,20 грн.; №РН-0000343 від 03.12.2008 р. на суму 1 315,20 грн.; №РН-0000379 від 03.12.2008 р. на суму 1 972,80 грн.; №РН-0000352 від 03.12.2008 р. на суму 2 630,40 грн., а також довіреністю відповідача серії ЯОЯ №498713 від 02.12.2008 р. (оригінали вищевказаних доказів були оглянуті в судовому засіданні).

24.12.2008р. відповідачу було направлено претензія № 2412 (аркуш справи 37) з вимогою провести розрахунок за одержану продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за поставлений товар не розрахувався, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин  може  вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі. Сторони  мають  право  обирати  форму  правочину,  якщо  інше   не встановлено законом. Правочин,  для якого законом  не  встановлена  обов'язкова письмова   форма,   вважається  вчиненим,  якщо  поведінка  сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв'язку із невиконанням зобов'язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 101346,00 грн.

Крім вимоги про стягнення з відповідача основного боргу позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8041,22 грн. пені за 121 день прострочення, 6688,84, грн. інфляційних нарахувань, 1071,49 грн. 3% річних та 4022,22 грн. за користування чужими коштами.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

Пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки.

З огляду на викладене та враховуючи те що між сторонами не була укладена письмова угода відносно забезпечення виконання зобов'язання, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем до стягнення проценти за користування чужими грошовими коштами також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 р. №59 „Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ „Надра” з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців – з 10.02.2009 р. по 10.08.2009 р.

Відповідно до статті 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Статтею 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що потягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

          Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження апелянта, що індекс інфляції та три проценти річних не являються неустойкою (штрафом пенею) і не являється фінансовими (економічними) санкціями, а тому мораторій на інфляцію та 3% річних не розповсюджується, з огляду на те, що останні за своєю правовою природою та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України є відповідальністю і окремими видами економічних санкцій, які застосовуються до особи яка порушила зобов'язання.

З огляду на викладене та враховуючи те, що лише  10.02.2009р. постановою Правління Національного банку України від № 4/59 “Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ “Надра” з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку, в ВАТ КБ “Надра” було введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме нараховані по 10.02.2009р.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд, здійснивши розрахунок суми 3% річних та  інфляційних, дійшов висновку, що  3% річних за період з 04.12.2008р. по 10.02.2009р. підлягають стягненню в сумі 557,48 грн., а інфляційні в сумі 6726,14 грн.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2009р. по даній справі підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні з відповідача 3% річних та інфляційних з підстав неповного з'ясування обставин справи, в порядку п. 4 ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Приватного підприємства “Сатор-Прінт” – частковому задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.     

Таким чином, судові витрати покладаються за розгляд справи в першій інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати за подання апеляційної скарги – також покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв'язку з частковим її задоволенням.

Оскільки, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції підлягають зміні, то рішення в цій частині підлягає зміні. В решті рішення підлягає залишенню без змін.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Сатор-Прінт” задовольнити частково.

2.  Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2009р. у справі              № 18/76 скасувати в частині відмови в стягненні 3% річних та інфляційних.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Приватного підприємства “Сатор-Прінт” (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 15, кв. 25, код ЄДРПОУ 30472642) 557,48 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім гривень 48 копійок), 3% річних, 6726,14 грн. (шість тисяч сімсот двадцять шість гривень 14 копійок) інфляційних.               

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2009р. у справі № 18/76 змінити в частині стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Приватного підприємства “Сатор-Прінт” (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 15, кв. 25, код ЄДРПОУ 30472642) 1086,29 грн. (одна тисяча вісімдесят шість гривень 29 копійок) державного мита та 106,14 грн. (сто шість гривень 14 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

4.  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Приватного підприємства “Сатор-Прінт” (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 15, кв. 25, код ЄДРПОУ 30472642)  36,41 грн. (тридцять шість гривень 41 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5.   Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6.   Матеріали справи № 18/76 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді