Рішення

від 12.10.2009 по справі 34/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/113

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.10.09 р.                                                                                     Справа № 34/113                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Індустрія”, м. Донецьк  

до відповідача – Приватного підприємства „Донвугілляпостачання”, м. Донецьк

про стягнення основного боргу за договором поставки від 15.08.2008року №31/08 в сумі 270105,80грн., 3% річних в сумі 5394,72грн., інфляційної складової в сумі 14468,26грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Пропастін В.М. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Індустрія”,               м. Донецьк до Приватного підприємства „Донвугілляпостачання”, м. Донецьк про стягнення основного боргу за договором поставки від 15.08.2008року №31/08 в сумі 270105,80грн., 3% річних в сумі 5394,72грн., інфляційної складової в сумі 14468,26грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару, однак виконав їх частково у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 270105,80грн. Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні та 3% річних.

Відповідач у повідомленні (а.с.49) від 19.08.2009року (вхід. №02-41/38009 від 19.08.2009року) просив відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю прибуття у судове засідання уповноваженого представника. Суд ухвалою від 25.08.2009року відклав розгляд справи на 12.10.2009року. Відповідач у судове засідання 12.10.2009року не з'явився, відзив на позов не надав. У повідомленні від 12.10.2009року (вхід. №02-41/49835) відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку із перебуванням на лікарняному уповноваженого представника відповідача. Зазначене клопотання не може бути задоволене судом за тих підстав, що відповідно до ст.69 ГПК України спір  має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позов надійшов 10.08.2009року, останній           день розгляду спору 10.10.2009року - субота, 11.10.2009року – неділя, відтак строк спливає – 12.10.2009року та у суду відсутні підстави для виходу за межі строку встановленого ст.69 ГПК України. Крім того, відповідачем не наданого жодного доказу поважної причини  неявки представника у судове засідання.

 Відповідно  до  положень  ст.75  Господарського  процесуального  кодексу  України, справу  розглянуто  за  наявними  в  ній  матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

  Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-Індустрія” (постачальник) та ПП „Донвугілляпостачання” (покупець) укладено договір №31/08 по ставки вугільної продукції від 15 серпня 2008року, за умовами якого в порядку та на умовах, встановлениху даному договорі, постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію  (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у повному обсязі на умовах, встановлених даним договором.

Відповідно до п.4.2. ч.4 Договору  покупець здійснює оплату вартості залізничного тарифу від станції вантажовідправника до станції вантажоотримувача протягом п'яти календарних днів з моменту отримання аналізів якості вугільної продукції в лабораторії вантажовідправника, згідно виставленого рахунку .

 Згідно п.4.3. ч.4 укладеного Договору  оплата за товар здійснюється, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 100% вартості  поставленої партії товару, протягом п'яти календарних днів, з моменту отримання аналізів якості вугільної продукції лабораторії вантажоотримувача.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. (п.4.4. ч.4 Договору)

Договір підписаний обома сторонами та скраплений печатками підприємств.

15 серпня 2008року, 17 вересня 2008року тими ж сторонами підписано  специфікації до договору №31/08 №1,2,3, якими визначено строк поставки товару, вартість товару .

На виконання умов укладеного Договору на адресу  покупця – ПП „Донвугілляпостачання” було поставлено товар – вугілля  на загальну суму 541105,80грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи: рахунок – фактура №СФ-0000026 від 04.11.2008року на суму 326743,80грн., (а.с.17), видаткова накладна №РН-0000026 від 04.11.2008року на суму 326743,80грн. (а.с.18), рахунок-фактура №СФ-0000027 від 04.11.2008року на суму 214362,00грн. (а.с.20),  видаткова накладна №РН-0000027 від 04.11.2008року на суму 214362,00грн. (а.с.21) квитанціями про приймання вантажу, посвідченнями про якість вугільного шлаку.

Також поставка та отримання вугільної продукції відповідачем підтверджується  актами приймання-передачі  вугільного промпродукту на суму 326743,80грн. та на суму  214362,00грн.(а.с.16,19), всього на загальну суму 541405,80грн. отриманий товар відповідачем був оплачений частково у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість в сумі 270105,80грн.  

Відповідно до акту звірки від 24.02.2009року підписаного відповідачем (а.с.15) відповідач підтвердив наявність за ним заборгованості перед позивачем у розмірі 270105,80грн. до складу якої також увійшла сума залізничних послуг у розмірі 9124,28грн. Акт звірки підписаний відповідачем без заперечень та скріплений печаткою підприємства.

Позивач просить стягнути основний борг за договором поставки від 15.08.2008року №31/08 в сумі 270105,80грн., 3% річних в сумі 5394,72грн., інфляційної складової в сумі 14468,26грн. До суми основного боргу входить сума залізничних перевезень у розмірі  9124,28грн., обґрунтованість якої позивач підтверджує  податковою накладною №214 від 01.10.2008року на цю суму (а.с.46).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача  господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

 Як визначено положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи  викладене,  суд приходить  до висновку,  що відповідачем  не  в  повному  обсязі  виконані  зобов'язання  за  договором №31/08 від 15 серпня 2008року,  в  наслідок  чого  утворилась  заборгованість  у  розмірі  270105,80грн.

Відтак  позовні  вимоги  щодо  стягнення  з відповідача основного боргу за договором поставки від 15.08.2008року №31/08 в сумі 270105,80грн. обґрунтовані  та  підлягають  задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних у сумі 5394,72грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 14468,26грн. та 3% річних у розмірі 5394,72грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що позивачем при поданні позову платіжним дорученням №46 від 07 серпня 2009року державне мито було сплачено 2953,00грн., що є більше 1% від суми позову, позивачу підлягає поверненню державне мито у розмірі 53,32грн., як надмірно сплачене.

 На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49,75, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Індустрія”,                м. Донецьк  до Приватного підприємства „Донвугілляпостачання”, м. Донецьк про стягнення основного боргу за договором поставки від 15.08.2008року №31/08 в сумі 270105,80грн., 3% річних в сумі 5394,72грн., інфляційної складової в сумі 14468,26грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Донвугілляпостачання” (83100, м. Донецьк, б-р. Шевченко, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 30623185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Індустрія” (83115, м. Донецьк, вул. Зелена,12/1, код ЄДРПОУ 30101555, р/р 26004116376000 в обл. дир. „Райффайзен банк АВАЛЬ” м. Донецька, МФО 335076) основного боргу за договором поставки від 15.08.2008року №31/08 в сумі 270105,80грн., 3% річних в сумі 5394,72грн., інфляційної складової в сумі 14468,26грн.

Стягнути з Приватного підприємства „Донвугілляпостачання” (83100, м. Донецьк, б-р. Шевченко, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 30623185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Індустрія” (83115, м. Донецьк, вул. Зелена,12/1, код ЄДРПОУ 30101555, р/р 26004116376000 в обл. дир. „Райффайзен банк АВАЛЬ” м. Донецька, МФО 335076) витраті по сплаті державного мита в розмірі 2899,68грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн.

Видати позивачу довідку на повернення державного мита з Державного бюджету України у сумі 53,32грн., як надмірно сплачене.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Кододова О.В.