37/221
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.10.09 р. Справа № 37/221
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,
присекретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк, ідентифікаційний код 21956116
до Відповідача: Комунального підприємства „Ритуальна служба” Торезької міської ради, м. Торез, ідентифікаційний код 35547062
про: стягнення штрафу в розмірі 17000,00грн. та пені за прострочення сплати штрафу в сумі 17000,00грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача – Величко М.М. (довіреність № 03-39/2930 від 09.09.2009 р.);
від Відповідача – не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 17.09.2009р. на 29.09.2009р. 29.09.2009р. на 15.10.2009р.
СУТЬ СПРАВИ:
Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства „ Ритуальна служба” Торезької міської ради, м. Торез (далі – Відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 17000,00грн., пені за прострочення сплати штрафу в сумі 17000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем рішення адміністративної колегії від 29.09.2008р. №44 у справі №03-26-44/2008, яким накладено штраф.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надає рішення адміністративної колегії від 29.09.2008р. №44, розрахунок пені, лист №03-38/4108 від 01.10.2008р., ухвалу Господарського суду Донецької області у праві №19/209а від 21.01.2009р., постанову Донецького окружного адміністративного суду у справі №2-а-36496/08/0570 від 16.03.2009р., ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-36496/08/0570 від 22.07.2009р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 17, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України””, ст.ст. 52, 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, ст.ст. 12, 54, 55, Господарського процесуального кодексу України.
Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.22, 23, 28, 29, 38-41, 48), у тому числі – пояснення щодо реквізитів рахунку, на який має зараховуватися стягувана пеня.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву по суті заявлених вимог не надав та двічі звертався до суду із клопотаннями (а.с.а.с.24, 30) про відкладання розгляду справи на жовтень. Крім того, Відповідачем через канцелярію суду 14.10.2009р. подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із зверненням ним до Господарського суду Донецької області із позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №44 від 29.09.2008р. (а.с.45) із доданням копії означеної позовної заяви (а.с.а.с.46, 47)
У судовому засіданні 15.10.2009р. представник Позивача підтримав свою позицію, викладену письмово, та повідомив, що Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не отримувалася ані позовна заява про оскарження рішення адміністративної колегії №44 від 29.09.2008р., ані ухвала суду про порушення провадження за вказаною позовною заявою.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника Відповідача та не доведення ним своєї позиції до відома суду у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 29.09.2008р №44 у справі 03-26-44/2008 (а.с.а.с.8,9) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, Адміністративна колегія Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, утворена на підставі наказу голови Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.09.2002р. №117, розглянувши матеріали справи 03-26-44/2008 постановила:
1. Визнати, що комунальне підприємство „Ритуальна служба” Торезької міської ради не створивши комісії умов для забезпечення її роботи у проведенні перевірки та не надавши матеріалів та документів, необхідних для її проведення працівниками відділення щодо додержання даним Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції на ринку ритуальних послуг, вчинило порушення , передбачене п. 16 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у вигляді створення перешкод працівниками територіального відділення Антимонопольного комітету України у проведенні перевірки.
2. За вчинення даного порушення накладено на комунальне підприємство „Ритуальна служба” Торезької міської ради штраф у розмірі 17000грн.
03.10.2008р. Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вручило Відповідачу (що вбачається з його відмітки) лист №03-38/4108 від 01.10.2008р. (а.с.10) про надсилання копії рішення, в якому повідомило Відповідача про те, що штраф накладений рішенням адміністративної колегії, повинен бути сплачений у двомісячний термін з дня одержання рішення, для чого були вказані реквізити платежу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу.
Комунальне підприємство “Ритуальна служба”, м. Торез Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету № 44 від 29.09.2008р., який ухвалою суду від 21.01.2009р. (а.с.а.с.11, 12) залишено без розгляду.
Комунальне підприємство “Ритуальна служба”, м. Торез Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк про визнання недійсним рішення № 44 від 29.09.2008р., за результатами розгляду якого Постановою від 16.03.2009р. №2-а-36496/08/0570 (а.с.а.с.13-17) позовні вимоги Комунального підприємства “Ритуальна служба”, м. Торез Донецької області задоволені в повному обсягу – вказане рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано недійсним.
Проте, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2009р. (а.с.а.с.18,19) зазначену постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2009р. №2-а-36496/08/0570 скасовано.
У зв'язку із несплатою Відповідачем штрафу, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення штрафу в розмірі 17000,00грн. та нарахованої пені за прострочення сплати штрафу в сумі 17000,00грн..
Відповідач своєї позиції до відома суду не довів, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с. 38-41), достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.
Обізнаність Відповідача про розглядувану справу підтверджується також його клопотаннями про перенесення розгляду справи та зупинення провадження у справі.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до сплати штрафу згідно рішення органу Антимонопольного комітету України та застосування санкцій за невиконання означеного рішення у вигляді стягнення нарахованої пені.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського кодексу України та нормами антимонопольного законодавства, насамперед – Законом України „про антимонопольний комітет України” та „Про захист економічної конкуренції”.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Необхідність дотримання означеного принципу Відповідачем зумовлено його статусом, визначеним ст.ст. 1, 6, 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та п. 1 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та пп. 1 ч. 1 п. 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України серед іншого уповноважена розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Розгляд означених справ здійснюється в порядку, визначеним Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р.N 5 на виконання п. 5 Постанови Верховної Ради України „Про порядок введення в дію Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993р. N 3660-XII.
Рішенням від 29.09.2008р №44 у справі 03-26-44/2008 адміністративної колегії Позивача, чинність та законність якого наразі згідно наявних в матеріалах справи документів у передбаченому порядку не скасовано, встановлено наявність порушення з боку Відповідача законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 16 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
Вчинення означеного порушення за змістом абз. 4 ч. 2 ст. 52 вказаного Закону має наслідком накладення штрафу органом Антимонопольного комітету України, що узгоджується із ч. 1 ст. 251 Господарського кодексу України, розмір якого (штрафу) відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у разі відсутності виручки (доходу) визначається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За висновком суду, вказаний штраф за свою правовою сутністю є адміністративно – господарською санкцією до Відповідача як суб'єкта господарювання у розумінні ст.ст. 238 та 239 Господарського кодексу України.
Оскільки в силу ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання, а згідно ч. 3 цією статті, особа, на яку накладено штраф має його сплатити у двомісячний строк з дня одержання рішення, остільки у Відповідача за умов чинності вказаного рішення відсутності правові підстави для ухилення від сплати встановленого у сумі 17000грн. штрафу до державного бюджету.
Згідно із абз. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” прострочення сплати штрафу має наслідком нарахування та стягнення пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, яка (пеня), проте у сукупності не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів своєчасної сплати штрафу Відповідачем, суд, перевіривши розрахунок суми пені, складений Позивачем (а.с.7) в контексті приписів ст. 56 згаданого Закону щодо зупинення нарахування пені, дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення пені у сумі 17000грн.
Як вбачається із змісту ч.ч. 5, 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” стягнення несплаченого штрафу та нарахованої пені здійснюється у судовому порядку за рішення господарського суду, що узгоджується із п. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
На підвідомчості спорів цієї категорії, ініціювати які за змістом ст. 2 Господарського процесуального кодексу України уповноважений Позивач згідно п. 15 ч. 1 ст. 7, п. 16 ч. 1 ст. 17 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та пп. 16 п. 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, саме господарським судам України безпосередньо наголошено у абз. 2 п. 7 Рекомендації Президії ВГСУ „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р. N 04-5/120.
З урахуванням викладеного позовні вимоги Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу у сумі 17000грн. та пені у сумі 17000грн. до державного бюджету підлягають задоволенню у повному обсягу.
Відмова суду у клопотанні Відповідача про зупинення провадження у справі зумовлена ненадання ним доказів наявності підстав, передбачених ст. 79 Господарського процесуального кодексу України для зупинення провадження у розглядуваній справі – зокрема належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності у провадженні суду іншої справи, пов'язаної з розглядуваною, оскільки сам факт наявності позовної заяви як такої не може підтверджувати прийняття судом в порядку ст. 61 Господарського процесуального кодексу України ухвали про порушення провадження за цим позовом.
Водночас, суд звертає увагу Відповідача на те, що у разі ймовірного порушення провадження у справі за його позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №44 від 29.09.2008р. та можливого задоволення цього позову у подальшому, він має право ініціювати перегляду рішення у справі №37/221 за ново виявленими обставинами в порядку, встановленому Розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у повному обсягу та підлягають стягненню в доход державного бюджету, оскільки Позивач відповідно до п. 36 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито” звільнений від сплати означених витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 219561160) до Комунального підприємства „Ритуальна служба” Торезької міської ради, м. Торез (ідентифікаційний код 355470620) про стягнення штрафу в розмірі 17000,00грн. та пені за прострочення сплати штрафу в сумі 17000,00грн. задовольнити у повному обсягу.
2. Стягнути з Комунального підприємства „Ритуальна служба” Торезької міської ради, м. Торез (ідентифікаційний код 355470620) до загального фонду державного бюджету на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника (код бюджетної класифікації надходжень бюджету 21081100, символ звітності 106) штраф у сумі 17000грн. та пеню в сумі 17000грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Комунального підприємства „Ритуальна служба” Торезької міської ради, м. Торез (ідентифікаційний код 355470620) державне мито в розмірі 340 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 15.10.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення підписано 15.10.2009р.
5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2009 |
Оприлюднено | 20.10.2009 |
Номер документу | 5034464 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні