Рішення

від 15.10.2009 по справі 5020-11/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2009 р. справа № 5020-11/179

За позовом:           Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до                     Малого приватного підприємства „Донжон”

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 30)

про                     стягнення заборгованості у розмірі 40286,32 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та усунення перешкод в користуванні майном,                    

                                                                                                                       Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 01.09.2009, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради,

відповідача - не з'явився, МПП „Донжон”

СУТЬ  СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до малого приватного підприємства „Донжон” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 40286,32 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та усунення перешкод в користуванні майном.

Ухвалою від 01.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/174.

У судовому засіданні 15.10.2009 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 33447,34 грн., пеню у розмірі 886,44 грн., 3% річних у розмірі 475,89 грн. та штраф у розмірі 9441,90 грн. Від позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна та усунення перешкод в користуванні майном відповідач відмовився. Вказана заява прийнята судом.

Ухвалою від 15.10.2009 провадження у справі у частині позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна та усунення перешкод в користуванні майном, припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат відсутній” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.12.2005 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та малим приватним підприємством „Донжон” (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 443-05 (далі–Договір) (а.с. 10-11).

Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації припинено на підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 312р „Про ліквідацію управління з питань майна комунальної власності”, його повноваження з управління комунальним майном передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який є його належним правонаступником.

Відповідно до розділу 1 Договору його предметом є вбудовані нежитлові приміщення підвалу лит. I-1-4, загальною площею 55,10 кв.м,  що розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Леніна, 30 (далі –Об'єкт Договору), - для розміщення магазину, офісу.

Факт передачі Об'єкта Договору в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 20.12.2005 (а.с. 12).

Пунктом 4.4 Договору встановлений обов'язок орендаря своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, що пов'язані із користуванням об'єктом оренди.   

Відповідно до пункту 3.2 Договору в редакції протоколу узгодження змін від 10.05.2007 до Договору, орендна плата складає 1888,38 грн. за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на січень 2007 року) та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця, з 01.01.2007

Згідно з пунктом 3.3 Договору  в редакції протоколу узгодження змін від 10.05.2007 до Договору, відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який відповідає попередньому.

Відповідно до пункту 8.3 Договору в редакції протоколу узгодження змін від 19.03.2008 до Договору, строк дії Договору встановлений до 16.10.2012.

За твердженням позивача, свої зобов'язання щодо внесення орендної плати відповідач виконував неналежним чином у зв'язку з чим його заборгованість за період з жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року складає 33447,34 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень  статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 283 Господарського кодексу України та частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Станом на момент вирішення спору докази оплати заборгованості з орендної плати у розмірі 33447,34 грн. відсутні.

Перевіривши розрахунок суми орендної плати, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому заборгованість у сумі 33447,34 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 475,89 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Згідно з пунктом 3.5. Договору орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.10.2008 по 01.04.2009 у розмірі 886,44 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або за неналежним виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 9441,90 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, у зв'язку з тим, що порушення відповідачем умов Договору доведене позивачем та підтверджене матеріалами справи, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства “Донжон” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 30, код ЄДРПОУ 22242258, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044) заборгованість з орендної плати у розмірі 33447,34 грн.,  пеню у розмірі 886,44 грн., штраф у розмірі  9441,90 грн., 3% річних у розмірі 475,89 грн., перерахувавши вказані суми до місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя:

-           42910,87 грн. на р/р 33213870700001 у УДК України у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400, ЗКПО 23895637;

-           1340,70 грн. на р/р 31516933700001 у УДК України у м. Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Малого приватного підприємства “Донжон” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 30, код ЄДРПОУ 22242258, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) державне мито у розмірі 442,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  15.10.2009.

Розсилка:

1.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

2.          МПП „Донжон”

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 30)

3.          Справа