Постанова

від 13.10.2009 по справі 45/160-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

45/160-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 жовтня 2009 р.                                                                                    № 45/160-09  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши    касаційну скаргу Іноземного підприємства "ЕОЛІЯ"

на                  ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2009р.

у справі       №45/160-09

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс"

до                     Іноземного підприємства "ЕОЛІЯ"

про                стягнення 48 912,33 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2009р. (головуючий, суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Погребняк В.Я.) відмовлено Іноземному підприємству "ЕОЛІЯ"  у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.06.2009р., якою було задоволено частково клопотання відповідача про витребування документів, відкладено розгляд справи та витребувано документи.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ст.106 Господарського процесуального кодексу України,  ухвала суду першої інстанції оскарженню  не підлягає.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення клопотання відповідача про витребування доказів у повному обсязі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового  акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ст.129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ст.22 ГПК України (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу  статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегією суддів встановлено, що відповідачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Харківської області від 15.06.2009р. про часткове задоволення клопотання відповідача про витребування документів, відкладення розгляду справи та витребування документів.  Вказана ухвала винесена на підставі  ст.ст.38, 77, 86  ГПК України.

Згідно зі ст.38 ГПК України, якщо  подані  сторонами  докази є недостатніми, господарський суд  зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для  вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.  

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу.

Оскільки права сторін на оскарження  ухвали про відкладення розгляду справи та витребування доказів наведені статті  ГПК України не передбачають, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги Іноземного підприємства "ЕОЛІЯ" на ухвалу місцевого суду від 15.06.2009р.

Ухвала  Харківського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України (ч.2 ст.6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Керуючись статтями 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Іноземного підприємства "ЕОЛІЯ" залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2009р. у справі №45/160-09  - залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій