Ухвала

від 09.10.2009 по справі 16/96-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/96-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

09 жовтня 2009 р.                                                                                   № 16/96-09  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши

касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Світанок" (далі –Підприємство)

на ухвалугосподарського суду Харківської області

від20.07.09

у справі№ 16/96-09

господарського судуХарківської області    

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера"

доПідприємства

простягнення 595 413,94 грн.,         

ВСТАНОВИЛА:

Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з  касаційною скаргою № 14/09-юр від 14.09.09 на ухвалу від 20.07.09 господарського суду Харківською області, якою в порядку, визначеному ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору; відкладено розгляд справи; та зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від

положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується з оскарженою ухвалою місцевого суду в частині витребування визначених судом документів. При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 65 Господарського процесуального кодексу України  передбачено право суду вживати заходів по підготовці справи до розгляду, в тому числі, витребовувати документи від сторін.

Приписами ст.ст. 65, 69, 77 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвал суду, якими вирішено питання про проводження розгляду справи, відкладення розгляду справи та вчинено дії щодо підготовки справи до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Основного Закону регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Разом з тим, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку. При цьому, встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує роз'яснення, розміщені у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.07 № 8, яким передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі, крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на інформаційний лист Верховного Суду України від 10.09.08 № 3.2-2008 яким визначено, що у разі подання касаційної скаргу на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на ч.ч. 1, 4 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що згідно положень ст.ст. 6, 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України  звертає увагу на те, що дії особи, яка всупереч положень процесуального закону оскаржує судові рішення, що не підлягають оскарженню, можуть бути розцінені як такі, що скеровані на затягування розгляду справи, а отже є такими, що підпадають під визначення ст. 13 Цивільного кодексу України "зловживання правом". При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ч.ч. 3, 6 вказаного правового положення встановлено недопустимість дій особи щодо зловживання правом, та наділено суд повноваженнями щодо зобов'язання такої особи припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України  

у х в а л и л а :

Відмовити у прийнятті до розгляду касаційної скарги приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Світанок" № 14/09-юр від 14.09.09 на ухвалу від 20.07.09 господарського суду Харківської області у справі № 16/96-09 господарського суду Харківської області.

Головуючий

Є.Першиков

судді:

Т.Данилова

І.Ходаківська