Ухвала

від 15.09.2015 по справі 332/4872/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/4872/14-ц головуючий у 1-й інстанції Меркулова Л.О.

провадження № 22-ц/778/4519/15 суддя-доповідач Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

при секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтранс-Авіа» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтранс-Авіа» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Інформтранс-Авіа» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначивши, що 03.11. 2006 року між ВАТ «Райффазен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффазен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/02-2/621, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 380 940 доларів США строком до 03 листопада 2016 року під 13% річних для придбання нерухомості.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/02-2/621 від 03.11.2006 року між банком та ТОВ «Інформтранс-Авіа» укладено договір поруки № 014/02/621/1 від 03.11.2006 року,згідно умов якого поручитель бере на себе зобов'язання відповідати по борговим зобов'язанням боржника ОСОБА_3 у повному обсязі цих зобов'язань, а саме повернути кредит в розмірі 380 000 доларів США.

В порушення умов кредитного договору позичальником ОСОБА_3 своєчасно не виконувалися зобов'язання щодо строків і порядку сплати коштів за вказаним вище кредитним договором.

У зв'язку з виникненням заборгованості 15.08.2014 року позичальнику ОСОБА_3 та поручителю ТОВ «Інформтранс-Авіа» направлені вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, повідомлено про наявність заборгованості за несплаченими траншами та відсотками, запропоновано погасити прострочену заборгованість за кредитним договором та попереджено, що у випадку незадоволення вимоги розпочнеться дострокове стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Станом на 19.09.2014 року загальна заборгованість позичальника за кредитним договором від 03.11.2006 року складає: 102 120,27 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 101 205,35 доларів США; пеня на заборгованість за траншами - 851,94 доларів США, що становить 11 492,47 грн.; пеня на заборгованість за відсотками - 62,98 доларів США, що становить 849,58 грн..

У зв'язку з зазначеним позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3. та ТОВ «Інформтранс-Авіа» заборгованість за кредитним договором № 014/02-2/261 від 03.11.2006 року в розмірі 102 120,27 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 101 205,35 доларів США: пеня на заборгованість за траншами - 851,94 доларів США, що становить 11 492,47 грн.; пеня на заборгованість за відсотками - 62,98 доларів США, що становить 849,58 грн..

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 27 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Інформтранс-Авіа» заборгованість за кредитним договором № 014/02-2/261 від 03.11.2006 року в розмірі 102 120,27 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 101 205,35 доларів США: пеня на заборгованість за траншами - 851,94 доларів США, що становить 11 492,47 грн.; пеня на заборгованість за відсотками - 62,98 доларів США, що становить 849,58 грн.. та судові витрати у розмірі 3 654 грн..

На зазначене рішення суду ТОВ «Інформтранс-Авіа» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Відповідно до статті 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом статей 1 та 12 ГПК України господарським судам підвідомчі спори, які випливають з господарської діяльності та виникли між юридичними особами чи суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За правилами ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідно до укладеного кредитного договору № 014/02-2/621 від 03.11.2006 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» надало кредит ОСОБА_3, в розмірі 380 000 доларів США зі сплатою 13 % відсотків річних на строк до 03 листопада 2016 року для придбання нерухомості. (а.с.6-13)

03.11.2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/02-2/621 від 03.11.2006 року між банком та ТОВ «Інформтранс-Авіа» укладено договір поруки № 014/02/621/1, згідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати по борговим зобов'язанням боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/02-2/621 від 03.11.2006 року, в солідарному порядку нести відповідальність у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки. (а.с.14)

За розрахунком заборгованості по кредиту у ОСОБА_3 станом на 19.09.2014 року загальна існує заборгованість яка складає: 102 120,27 доларів США, з них заборгованість за кредитом - 101 205,35 доларів США: пеня на заборгованість за траншами - 851,94 доларів США, що становить 11 492,47 грн.; пеня на заборгованість за відсотками - 62,98 доларів США, що становить 849,58 грн. (а.с.19)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим має заборгованість за кредитом, а тому він та поручитель несе солідарну відповідальність за кредитним договором.

Отже за правилами ст. 543 ЦК України вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до юридичної особи ТОВ «Інформтранс-Авіа» можуть розглядатися окремо від вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 01 липня 2015 року, справа № 6-745ц15, яка за яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України має бути обов'язковою у застосування відповідної правової норми.

Таким чином, вимоги юридичної особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до юридичної особи ТОВ «Інформтранс-Авіа» підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (ст. 12 ГПК України), а вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до фізичної особи ОСОБА_3,що виникли з кредитного договору , згідно з положенням ст. 543 ЦК України можуть бути самостійним і розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Статтею 303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За роз'ясненнями п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 року « якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується».

Відповідач ОСОБА_3, вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржував, а тому рішення суду відносно нього не перевіряється.

Суд першої інстанції враховуючи положення ст.15, ч.1ст.205 ЦПК України, правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України 01 липня 2015 року, справа № 6-745ц15 , не врахував , та в порушення вимог закону відкрив провадження у справі в частині вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до юридичної особи ТОВ «Інформтранс-Авіа», які не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства , а тому доводи апеляційної скарги ТОВ «Інформтранс-Авіа» пронеповне з'ясування судом фактичних обставин справи, недоведеність позовних вимог не можуть бути предметом розгляду, оскільки провадження в частині вимог до ТОВ «Інформтранс-Авіа» підлягає закриттю.

Відповідно до вимог 88 ЦПК України понесені судові витрати й 1827 гривень та 121,80 гривень = 1948,80 гривень підлягають стягненню з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтранс-Авіа».

Керуючись ст. ст. 205, 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтранс-Авіа» задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2015 рокуу цій справі в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтранс-Авіа» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/02-2/261 від 03.11.2006 року в солідарному порядку скасувати.

Провадження в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтранс-Авіа» про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку закрити .

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися з позовними вимогами відповідно до вимоги ст. 12 ГПК України та ст. 543 ЦК України в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтранс-Авіа» про стягнення заборгованості за договором поруки в господарський суд Запорізької області.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформтранс-Авіа» понесені судові при подачі апеляційної скарги 1948,80 гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді