Постанова

від 14.09.2011 по справі 2а-1870/5785/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/5785/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/5785/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 № НОМЕР_1.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий 2011 року, яка винила за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за січень 2011 р.

За результатами перевірки було складено акт № 2997/23-620/30759962 від 10.05.2011 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Фавор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.».

За наслідками перевірки ДПІ в м. Суми були зроблені висновки щодо неможливості підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в сумі 757 887,00 грн., що пов'язано з проведенням додаткового комплексу заходів, направленого на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ. Також, в акті зазначено, що позивачем було завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за лютий 2011 р. на суму 4 644,01 грн.

Одним з постачальників позивача у перевіряємому періоді було TOB «СіГейтЕйдженсі», м. Одеса (34736776). В ОСОБА_3 № 2997 /23-620/30759962 від 10.05.2011 р. ДПІ в м. Суми зазначила про те, що при перевірці дод.5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації за лютий 2011 р., співставленні дані з комп'ютерною версією «База автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання» TOB «СіГейтЕйдженсі» має стан «10», який означає, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням.

Спираючись на цей факт, ДПІ в м. Суми вважає, що це позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовано бюджетне відшкодування. На підставі цього ДПІ в м. Суми робиться висновок про неможливість здійснення TOB «СіГейтЕйдженсі» господарської операції з TOB «Фавор» та безтоварний характер операції з надання послуг.

Скориставшись своїм правом на оскарження акту, позивач подав до ДПА в Сумській області скаргу № 159 від 19.05.2011 року на ОСОБА_3 перевірки № 2997/23-620/30759962 від 19.05.2011 року. В даній скарзі позивач зазначив, що не погоджується з твердженнями ДПІ в м. Суми, наведеними в акті перевірки, оскільки має документальне підтвердження здійснення операцій з TOB «СіГейтЕйдженсі». Також в своїй скарзі позивач зазначив, що при перевірці дод. 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 р. та встановленні даних з комп'ютерною версією «База автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання» не встановлено розбіжностей між податковим кредитом TOB «Фавор» та податковим зобов'язанням TOB «СіГейтЕйдженсі» в сумі 4 644,01 грн. Це свідчить про те, що податкове зобов'язання TOB «СіГейтЕйдженсі» передує податковому кредиту TOB «Фавор». Звітність TOB «СіГейтЕйдженсі» з ПДВ здана своєчасно та в повному обсязі.

За результатами розгляду скарги на акт позапланової виїзної документальної перевірки від 10.05.2011 р. № 2997/23-620/30759962 позивачем була надана письмова відповідь від ДПА в Сумській області № 9038/10/07-111 від 02.06.2011 року. В своїй відповіді ДПА, посилаючись на норми п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 1.26 наказу ДПА України від 27.05.08 р. № 355 зазначила, що заперечення розглядаються підрозділом органу ДПС, що здійснював таку перевірку, а також іншими структурними підрозділами, які були за рішенням керівника органу ДПС залучені до розгляду заперечень або були визначені відповідальними за їх розгляд, але TOB «Фавор» не подало до ДПІ в м. Суми в зазначені терміни заперечення на акт перевірки від 10.05.2011 р. № 2997/23- 620/30759962.

Також, в даній відповіді ДПА повідомила, що за результатами перевірки та на підставі акту від 10.05.2011 р. № 2997/23-620/30759962 ДПІ в м. Суми 23.05.2011 року за номером 0001242306/40308 було винесено податкове повідомлення - рішення.

В даному податковому повідомленні-рішенні ДПІ в м. Суми зазначила, що TOB «Фавор» було порушено п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України шляхом завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4 644,01 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

В десятиденний термін, а саме 03.06.2011 року, позивачем було подано скаргу № 184 від 03.06.2011 р. до ДПА в Сумській області на податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011 року за номером 0001242306/40308.

В скарзі позивач зазначив, що не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішеннями та вважає його незаконними і просить ДПА в Сумській області скасувати його.

01.08.2011 р. TOB «Фавор» отримало від ДПА в Сумській області рішення про результати розгляду скарги № 12051/10/25-005-174/240ск від 27.07.2011 р.

В даному рішенні ДПА зазначила, що причиною зменшення від'ємного значення за лютий 2011 року стало неправомірне віднесення TOB «Фавор» до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 4 644,01 грн. за операцією з контрагентом TOB «СіГейтЕйдженсі» (код 34736776, м. Одеса).

Також, в рішенні про результати розгляду первинної скарги продубльовано текст акта перевірки № 2997 /23-620/30759962 від 10.05.2011 р. стосовно перевірки дод. 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації за лютий 2011 року, співставленні дані з комп'ютерною версією «База автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання» TOB «СіГейтЕйдженсі» має стан «10», який означає, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням, також в рішенні вказано на безтоварність операцій між TOB «Фавор» та TOB «СіГейтЕйдженсі», що мало на меті створити податкову вигоду покупцю, тобто TOB «Фавор», для штучного формування податкового кредиту.

На думку позивача, дані з комп'ютерної версії «База автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання», згідно яких TOB «СіГейтЕйдженсі» має стан «10» (підприємство відсутнє за місцезнаходженням), не є публічними. Це база внутрішнього користування органів ДПІ, кодування (присвоєння станів) платникам не є законодавчо встановленим. Згідно Розділу V, статті 184, п. 184.1 ж) Податкового Кодексу України реєстрація платника ПДВ анулюється в разі якщо «в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців має місце запис про відсутність юридичної особи чи фізичної особи за його місцезнаходженням чи запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу». При цьому анулювання реєстрації платника ПДВ згідно даного пункту може проводитися по самостійному рішенню відповідного органу державної податкової служби (п. 184.2 ПКУ). Тобто якщо підприємство не знаходиться за своїм місцезнаходженням, то органи ДПІ повинні були скасувати свідоцтво платника ПДВ шляхом анулювання реєстрації платника ПДВ. Однак TOB «СіГейтЕйдженсі» є платником ПДВ по теперішній час.

Позивач зазначає, що він не погоджується з твердженнями ДПІ в м. Суми, наведеними в акті перевірки від 10.05.2011 р. № 2997/23-620/30759962, в рішенні про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення та вважає, що висновки, викладені рішенні та акті, на підставі якого приймалися податкові повідомлення-рішення, суперечать чинному законодавству з наступних підстав.

Як вбачається з адміністративного позову, позивач стверджує, що під час складання акту перевірки від 10.05.2011 р. № 2997/23-620/30759962 відповідач порушив вимоги Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984.

Всупереч вимог пунктів 4, 5, 6 ч. І цього Порядку акт перевірки не містить систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень податкового законодавства; в акті перевірки факти порушень податкового законодавства не викладені чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів; чітко не викладено зміст порушення із посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.

Також, позивач зауважує, що нормами Податкового кодексу України передбачено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки, однак, ні ДПІ в м. Суми, ні ДПА в Сумській області зустрічних перевірок TOB «СіГейтЕйдженсі» не проводили, запитів до ДПІ за місцезнаходженням TOB «СіГейтЕйдженсі» не надсилали, а отже твердження стосовно незнаходження TOB «СіГейтЕйдженсі» за місцезнаходженням є безпідставними і необгрунтованими.

За таких обставин, позивач дійшов висновку про невідповідність вимогам закону податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 № 0001242306/40308, його необґрунтованість, що є підставою для визнання його протиправними та його скасування.

Відповідач подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких зазначив, що документальна позапланова виїзна перевірка TOB «Фавор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011р. проводилась на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п. 78.1.8. п.78. ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1238 ,.Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку'' відповідно до п.п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу, акт перевірки від 10.05.2011р. №2997/23- 620/30759962/107.

При перевірці встановлено, що згідно дод.5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р., співставленні даних комп'ютерною версією «База автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання» TOB «Фавор» встановлено, що TOB «СіГейтЕндженсі», 34736776, сума ПДВ 4644,01 грн., має стан «10» (запит на встановлення місцезнаходження).

В зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням, цей факт позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовано бюджетне відшкодування, а саме копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та акти виконаних робіт (надання послуг), які підтверджують надання послуг чи виконання робіт, завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати товару, дослідити облік операцій з поставки та придбання товарів, що фактично унеможливлює визначення правомірності податкових зобов'язань ПДВ, а тим самим і визначення від'ємного значення ПДВ.

Факт відсутності підприємства за місцезнаходженням унеможливлює перевірку даних податкових декларацій на відповідність документам бухгалтерського та податкового обліку, а відповідно органи державної податкової служби не мають можливість підтвердити бюджетне відшкодування.

Відповідно до бази даних «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що згідно податкової звітності на підприємстві відсутні основні фонди, автотранспорт. Статутний фонд TOB «СіГейтЕндженсі», відповідно до інформаційних баз ДПІ складає 35700 грн.

В зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, неможливо отримати підтверджуючі документи для проведення зустрічної звірки. Враховуючи вищевикладене, підтверджується факт неможливості здійснення TOB «СіГейтЕндженсі» господарських операцій, зазначених в наданих на перевірку документах, в зв'язку з тим, що фактичне місцезнаходження посадових осіб підприємства не встановлено, відсутністю основних фондів, транспортних засобів, а тому є підстави вважати, що операції між TOB «Фавор» та TOB «СіГейтЕндженсі» носять безтоварний характер.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву зазначив, що TOB „Фавор" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по TOB «СіГейтЕндженсі» на загальну суму 4644,01 грн. На порушення пункту 198.3, пункту 198.6 ст. 198, пункту 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, позивачем завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.22.2) податкової декларації по ПДВ за лютий 2011р. - на 4644,01 грн.

Враховуючи викладене, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте відповідно до вимог законодавства і підстави для його скасування - відсутні.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З метою встановлення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фавор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за 01.01.2011 по 31.01.2011. Про зазначене свідчить акт від 10.05.2011 р. № 2997/23-620/30759962 (а.с. 8-16). В ході перевірки зроблено висновок щодо неможливості підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в сумі 757 887,00 грн., що пов'язано з проведенням додаткового комплексу заходів, направленого на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ. Також, у висновках акта зазначено, що в порушення пункту 198.3, пункту 198.6 ст. 198, пункту 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, позивачем завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2) податкової декларації по ПДВ за лютий 2011р. - на 4644,01 грн.

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2011 № 0001242306/40308 (а.с. 7) позивачу було зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 4 644 грн. 01 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. 00 коп.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до ДПА в Сумській області (а.с. 19), проте, за результатом розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с. 20-21).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -«віднімання», и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абз. 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Досліджуючи під час перевірки реальність угод, укладених позивачем, відповідач не встановив порушень у документуванні позивачем господарських операцій, веденні бухгалтерського та податкового обліку за цими операціями. Проте, встановив, що в зв'язку з тим, що фактичне місцезнаходження TOB «СіГейтЕйдженсі» не встановлено, відсутністю у ТОВ «Фавор» основних фондів, транспортних засобів, є підстави вважати, що операції між TOB «Фавор» та TOB «СіГейтЕйдженсі» носять безтоварний характер, а відповідно відсутність у позивача права на включення сум ПДВ за такими операціями до податкового кредиту, невірне визначення від'ємного значення суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що 17.11.2010 між TOB «СіГейтЕйдженсі» (Експедитор) та TOB «Фавор» (Клієнт) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 123, згідно якого клієнт доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок кліента транспортно-експедиторське обслуговування, транспортування експортно-імпортних та трпнзитних грузів по території України та в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-екпедиторських послуг клієнту по домовленості сторін (п. 1.1 Договору) (а.с. 57-59).

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «СіГейтЕйдженсі» виписано податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 34-37).

Із акту перевірки вбачається, що порушень у оформленні податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «СіГейтЕйдженсі», перевіряючими під час проведення перевірки не встановлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Факт надання послуг згідно укладених договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «СіГейтЕйдженсі» підтверджується накладними на міжнародні перевезення (СМР), вантажно-митними деклараціями та актами здачі-прийомки робіт (а.с. 39-43, 45, 49-55).

Зауваження щодо складення зазначених вище первинних документів бухгалтерського обліку в акті перевірки відсутні.

Розрахунок за послуги між позивачем та контрагентом проводився у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 17.01.2011 № 74, від 18.01.2011 № 75, від 01.02.2011 № 204, від 03.02.2011 № 213, наявні у матеріалах справи (а.с. 47, 48, 38, 44).

У подальшому позивач використовував придбані товари у власному виробництві та реалізовував готову продукцію іншим суб'єктам господарювання: Приватному підприємству «Ясміна», Підприємству «Ніка» товариства інвалідів «Шанс». Копії договорів поставки, видаткових накладних, специфікацій наявні у матеріалах справи (а.с. 62-73).

Таким чином, до розміру податкового кредиту позивачем було включено суми ПДВ, сплачені у складі ціни фактично придбаних послуг, із метою здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СіГейтЕйдженсі», як на момент складення та видачі податкових накладних, так і на момент розгляду справи судом, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 030393 (а.с. 74-75).

Доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість вказаного підприємства як станом на момент видачі податкових накладних, так і на час розгляду справи судом, як і доказів на підтвердження відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю «СіГейтЕйдженсі» за своїм місцезнаходженням у січні-лютому 2011 року відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо безтоварності правочину, судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ і суму валових витрат.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у позивача основних фондів та виробничих активів і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

На підставі зазначеного, суд вважає, що викладені у описовій частині акту перевірки від 10.05.2011 № 2997/23-620/30759962 твердження ДПІ в м. Суми про безтоварність укладених позивачем угод, а відповідно відсутність у позивача права на включення сум ПДВ за такими операціями до податкового кредиту, невірне визначення від'ємного значення бюджетного відшкодування суперечить законодавству та спростовується документами, на підставі яких позивачем відображено ці операції у бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 23.05.2011 № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Курська, буд. 18, код 30759962) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 19 вересня 2011 року.