Постанова

від 15.03.2007 по справі 47/18-2/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/18-2/16

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 березня 2007 р.                                                                                   № 47/18-2/16  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка,Є.Борденюк,В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “РАСТРАН”

на постановувід 19.09.2006 року

Київського апеляційного господарського суду  

у справі                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            № 47/18-2/16

за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями “Чиста вода”

доТОВ “РАСТРАН”

простягнення 358 943, 60 грн.

та за зустрічним позовомТОВ “РАСТРАН”

доТОВ з іноземними інвестиціями “Чиста вода”

простягнення 248 329,86 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаБойко Р. В., Чернобай О.В. (дов. від 16.04.2006 року)

відповідачаКоваль Р.Й. (директор), Писарчук В.І. (дов. від 22.02.2007 року)

В судовому засіданні 01.03.2007 року оголошена перерва до 12:00                  15.03.2007 року.

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Чиста Вода” звернулося з позовом про стягнення з ТОВ “РАСТРАН” 358 943,60 грн., перерахованих останньому на виконання умов договору підряду № 01 від 22.07.2003 для здійснення робіт щодо реконструкції та ремонту виробничого цеху, що знаходиться у с. Мила Київської області по вул. Комарова,            23-б, згідно з проектно-кошторисною документацією і календарним планом робіт, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором, роботи позивачу не здані, будь-які матеріали і конструкції, передбачені договором не поставлені. Такі обставини змусили позивача розірвати договір підряду та укласти договір з іншою організацією, а саме ПП “Матара”, яке належним чином виконало аналогічні роботи, які не виконав відповідач.

Постанова Вищого господарського суду України від 01.12.2005 року про скасування судових рішень у справі та передання справи на новий розгляд мотивована тим, що згідно зі ст. 151 ЦК УРСР у силу зобов'язання за договором права та обов'язки однієї сторони кореспондуються з правами та обов'язками іншої сторони, а тому, виписане умовами договору підряду право замовника розірвати договір підряду кореспондується з припиненням обов'язку виконавця продовжувати виконання робіт та його правом на отримання оплати за виконану роботу (обов'язок замовника її оплатити), отже, припинення договору за пропозицією однієї із сторін без обов'язкової умови надання згоди іншою стороною, можливе лише на майбутнє і не припиняє обов'язку сторони виконати певну дію, що кореспондується з правом вимагати такого виконання іншою стороною.

В ході нового розгляду справи ТОВ “РАСТРАН” подано зустрічний позов, за яким позивач просить (з урахуванням заяв про доповнення та зміну зустрічних позовних вимог) стягнути з ТОВ «Чиста вода»збитки, заподіяні одностороннім припиненням виконання зобов'язань за договором підряду № 01 від 22.07.2003 року, у сумі 16 019,31 грн., також, 59 963,60 грн., сплачених ТОВ “РАСТРАН” субпідряднику –ТОВ "Саната" за виконані роботи, та 22 346,95 грн. за використані ТОВ «Чиста вода»матеріали підрядника (ТОВ “РАСТРАН”), і крім того, 150 000, 00 грн. моральної шкоди, а всього                              248 329,86 грн..

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Чиста вода»в порушення договірних зобов'язань не здійснив приймання виконаних робіт акти виконаних робіт направлялися на адресу ТОВ «Чиста вода»22.09.2003 року, 11.11.2003 року, 10.08.2005 року, а факт виконання робіт підтверджується журналом № 1 ТОВ “РАСТРАН”, договорами субпідряду, показниками затрат та звітами ТОВ “РАСТРАН” до контролюючих органів.

Крім того, внаслідок одностороннього розірвання договору за ініціативою ТОВ «Чиста вода»позивачем за зустрічним позовом понесено матеріальні збитки у вигляді неотриманого доходу і витрат у зв'язку з простоєм через припинення робіт, а внаслідок проведення перевірок УБЕЗом та прокуратурою за заявами ТОВ «Чиста вода»ТОВ “РАСТРАН” було завдано моральну шкоду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2006 року у справі           № 47/18-2/16 (суддя І. Домнічева) первісні позовні вимоги задоволені повністю, з ТОВ “РАСТРАН” на користь ТОВ з іноземними інвестиціями “Чиста вода” стягнуто 358 943, 60 грн. збитків, також на відповідача покладено судові витрати; в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року (колегія суддів: О. Моторний, В. Кошіль, О. Вербицька) рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2006 року у справі № 47/18-2/16 залишено без зміни.

Приймаючи судові рішення у справі господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин.

20.07.2003 між сторонами у справі підписаний протокол про наміри щодо укладення договору підряду, який укладений 23.07.2003 за № 01 на здійснення робіт щодо реконструкції та ремонту виробничого цеху.

Відповідач (підрядник) прийняв на себе зобов'язання за завданням позивача (замовника) на свій ризик з використанням своїх матеріалів виконати реконструкцію та ремонт виробничого цеху у строки, встановлені календарним планом робіт (додаток № 1 до договору), який було узгоджено сторонами та затверджено і підписано першими посадовими особами підприємств.

Позивач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконану роботу за її договірною ціною згідно з проектно - кошторисною документацією поетапно, а саме:

-30% передоплата;

-50% поетапна виплата, яка проводиться по факту виконання конкретних робіт після підписання актів приймання - передачі;

-та 20 % - кінцевий розрахунок після прийняття об'єкта в експлуатацію.

ТОВ “РАСТРАН” прийняло на себе зобов'язання у випадку отримання передплати визначеної п. 3.1 Договору у триденний строк приступити до виконання робіт за Договором, а в іншому випадку передплата повинна бути повернута у п'ятиденний строк Замовнику (п. 3.3 договору).

На виконання п. 2. 1. договору підряду сторонами складений попередній зведений кошторис, яким визначений перелік робіт та їх вартість. Попередній зведений кошторис підписаний першими посадовими особами підприємств та завірений печатками.

Позивачем перераховані відповідачу грошові кошти у сумі 358 943,60 грн., як передоплата, факт отримання якої не заперечується ТОВ “РАСТРАН”.

Листом № 645-10/03 від 10.10.2003, у зв'язку зі зміною бюджету ремонту виробничого приміщення та неможливістю подальшого фінансування робіт, позивач повідомив відповідача про намір розірвати договірні відносини.

Відповідач листом № 20 від 14.10.2003 погодився розірвати договірні відносини з позивачем. 01.10.2004 позивач надіслав відповідачу лист-вимогу про повернення у семиденний термін 358 943,60 грн., у зв'язку з фактичним невиконанням робіт за договором та розірванням договірних відносин у двосторонньому порядку, яка (вимога) залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно ст. 162 ЦК УРСР одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 220 ЦК УРСР зобов'язання припиняються угодою сторін.

Угодою, в розумінні ст. 41 ЦК УРСР є дії, спрямовані зокрема на припинення прав та обов'язків. До угод відносять договори. Отже, враховуючи можливість укладення договорові шляхом обміну листами (ст. 154 ЦК УРСР), договір може бути розірваний за погодженням сторін у спосіб обміну листами.

Пунктами 9. 3., 9. З., 9. 4. договору сторони передбачили можливість розірвання договору як в односторонньому порядку так і за згодою сторін.

Відповідно до п. 9.6. договору розірвання відбувається шляхом направлення однією із сторін письмового повідомлення іншій стороні.

Виходячи з вищевикладеного, господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що договір підряду № 01 від 22.07.2003 року з 14.10.2003 року розірваний належним чином, тобто припинив свою дію на майбутнє.

Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР, права та обов'язки однієї із сторін договору кореспондуються з правами та обов'язками іншої сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 334 ЦК УРСР при наявності в роботі істотних відступів від договору замовник вправі вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, до складу яких, відповідно до ст. 203 ЦК УРСР відносять витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Таким чином, оскільки права та обов'язки замовника по договору підряду кореспондуються з правами та обов'язками підрядника, а правовим наслідком розірвання договору є припинення договірних відносин, то з моменту припинення дії договору у підрядника виникає вимагати оплату за фактично виконану належним чином роботу, а у замовника виникає право вимагати відшкодування збитків.

В підтвердження факту виконання робіт ТОВ “РАСТРАН” посилається на журнал № 1 (КБ-6) по реконструкції об'єкту, в якому, крім інших даних, зазначено прізвище представника замовника Рублевського А.І.; договір субпідряду      № 6-С від 25.07.2003, укладений з ТОВ "Говерла"; договори субпідряду № 38 та № 39 від 21.08.2003 з ТОВ "Саната", платежі за якими відображені в податкових деклараціях; показники затрат по об'єкту (заробітна плата, закупівля матеріалів, акти передачі залишку матеріалів); матеріальний звіт підрядника та звітами замовника до податкової інспекції та управління пенсійного фонду. Разом з тим, ТОВ “РАСТРАН” вказує, що акти виконаних робіт, які неодноразово направлялися замовнику, підписані від імені ТОВ «Чиста вода»Рублевським А.І..

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів, які б свідчили про надання Рублевському А.І. повноважень представляти ТОВ "Чиста вода" та здійснювати від імені даного товариства будь-які дії, не надано. Наявні в матеріалах справи трудові угоди між Рублевським та ТОВ "Чиста вода" не містять посилань на те, яких саме будівельних робіт вони стосуються, а строк дії цих угод закінчився 12.09.2003 року. Отже, складений представником ТОВ “РАСТРАН” журнал з підписами осіб, що не мають повноваження представляти інтереси ТОВ "Чиста вода", не прийнятий господарськими судами як належний доказ виконання робіт.

Щодо актів виконаних робіт за вересень 2003 року, то господарські суди зазначають про відсутність у даних актах зазначення посади уповноваженої особи підприємства замовника, яка отримала дані акти, та печатка підприємства замовника, а лише зазначено: "Рублевським взято на рассмотрение 15.09.2003г.", а отже, відсутні докази щодо передачі цих актів замовнику.

До того ж, акти виконаних робіт за вересень, жовтень 2003 року складені та направлені на адресу ТОВ «Чиста вода»10.08.2005 року, тобто через 5 місяців після звернення позивача з позовною заявою про стягнення грошових коштів та майже через два роки після припинення дії договору.

Відповідно до п. 5. 1. 4. договору підрядник зобов'язаний повідомляти замовника про залучених ним субпідрядників, однак, як встановлено в ході судового розгляду, доказів направлення повідомлень про укладання угод в адресу позивача відповідач не надав, так само, як і належних доказів передачі товарів чи робіт на користь позивача, а сплата коштів іншим юридичним особам та відображення відповідних операцій у податковому та бухгалтерському обліку не свідчать про виконання робіт.

27.10.2003 після розірвання договору підряду № 01 від 22.07.2003 року з ТОВ “РАСТРАН”, ТОВ «Чиста вода»укладено договір підряду № 27-03 з ПП "Матара" і матеріалами справи підтверджується  виконання останнім робіт аналогічних тим, що були передбачені договором з відповідачем.

Виконання ПП "Матара" підрядних робіт по реконструкції та ремонту виробничого цеху за адресою: Київська область, с. Мила, вул. Комарова, 23-б, підтверджується актом виконаних робіт № 1 на суму 118 478,40 грн., актом виконаних робіт № 2 на суму 120 997,20 грн., актом виконаних робіт за грудень № 2 на суму 63 070,80 грн., актом виконаних робіт за грудень на суму                             187 395,60 грн., актом виконаних робіт № 1 за січень на суму 183 240,00 грн., актом виконаних робіт № 3 за січень на суму 57 386,40 грн., актом виконаних робіт № 4 за січень на суму 311 142,00 грн., актом виконаних робіт лютий № 1 на суму 64 603,44 грн., актом виконаних робіт за лютий на суму 98 837,20 грн., актом виконаних робіт за травень на суму 517 837,96 грн., а також, платіжними дорученнями, за якими ТОВ "Чиста вода" перерахувало на користь ПП "Матара" 1 722 989 грн. за виконані роботи.

Згідно зі ст. 332 ЦК УРСР за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити  виконану роботу.

Статтею 203 ЦК УРСР визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 839 ЦК України та п. 5.1.1 Договору передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з передбачених цивільним законодавством загальних умов виконання зобов'язань, правових наслідків його порушення, та відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, та враховуючи не доведення відповідачем в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України факту виконання робіт за договором підряду, господарські суди дійшли висновку про обов'язок “РАСТРАН” відшкодувати завдані цим збитки, які полягають у витратах ТОВ "Чиста вода" по здійсненню попередньої оплати відповідачу за договором підряду у розмірі 358 943,60 грн..

Обов'язковою умовою для наявності права вимагати підписання та скріплення печатками актів виконаних робіт є: чинність договору та доведення факту виконання робіт.

У задоволенні зустрічної позовної вимога про стягнення з ТОВ "Чиста вода" боргу за виконані ТОВ "Саната" роботи в сумі 59 963,60 грн. відмовлено, зважаючи на відсутність доказів виконання вказаних робіт, до того ж, з листа Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 17.12.2003 року вбачається, що роботи ТОВ "Саната" на об'єкті не виконані.

Щодо стягнення з ТОВ "Чиста вода" боргу в сумі 22 346,95 грн. за використані матеріали, з посиланням на акт від 16.10.2003 року про передачу майна на зберігання, то господарські суди зазначають, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження повноважень особи, яка, на думку позивача за зустрічним позовом, підписала акт від імені ТОВ "Чиста вода", виходячи з цього ТОВ “РАСТРАН” не доведено факту передачі матеріалів на зберігання саме ТОВ "Чиста вода" та їх вартість матеріалів.

Вимоги про стягнення матеріальних збитків на суму 16 019,31 грн. та моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн. мотивовано порушенням ТОВ "Чиста вода" зобов'язань внаслідок розірвання договору та наступних перевірок ТОВ “РАСТРАН” з боку правоохоронних органів, однак, договір у справі було розірвано належним чином та відповідно до чинного законодавства, а отже, на думку господарських судів попередніх інстанцій, відсутня обов'язкова складова, що необхідна для стягнення моральної шкоди та збитків, а саме, наявність протиправних діянь з боку ТОВ "Чиста вода", а за відсутності порушення зобов'язань, відсутні правові підстави для стягнення збитків та моральної шкоди.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ “РАСТРАН” посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови матеріальних норм права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до п. 9. 3. укладеного між сторонами договору підряду замовник має право розірвати договір, зокрема, з втрати замовником можливості подальшого фінансування виконаних робіт за договором. При розірванні договору за спільним рішенням замовника та підрядника незавершені роботи передаються замовнику, який оплачує підряднику вартість робіт, що виконані в обсязі, визначеному ними спільно (п. 9.5 договору).

Отже, умовами договору надане право замовнику розірвати договір в односторонньому порядку з підстав втрати замовником можливості подальшого фінансування виконаних робіт за договором.

Повідомлення замовника від 10.10.2003 року, надіслане на адресу підрядника, про розірвання договору містить якраз таку підставу. Пропозиція замовника, викладена у повідомленні про формування приймальної комісії для визначення якості та приймання виконаних робіт, відповідає вимогам п. 9.5 договору.

Пунктом 5. 2. 3. договору сторони також обумовили участь представника технічного нагляду замовника у контролі за виконанням робіт, зокрема, представник технічного нагляду приймає виконані підрядником роботи, зазначені в актах здачі–приймання. Приймання робіт представником технічного нагляду є попереднім, так як зазначеною умовою передбачено, що замовник приймає виконані роботи, зокрема, за умови їх прийняття представником технічного нагляду.

Наказом Державного комітету статистики і Державного комітету будівництва і архітектури № 237/5 від 21.06.2002 року затверджена форма Журналу КБ-6.

Відповідно до вимог цього наказу підрядником заведений журнал № 1 по реконструкції об'єкту, представником технічного нагляду вказана особа замовника –Рублевський А.І.. За записами, що велися в журналі, Рублевський А.І. виконував повноваження представника технічного нагляду, у тому числі щодо приймання виконаних робіт. Встановлення судами попередніх інстанцій перебування Рублевського А.І. у трудових відносинах з замовником –посада інженера з технічного нагляду, та відсутність спростувань замовника щодо виконання повноважень представника технічного нагляду іншою особою, давало підстави підряднику визнавати Рублевського А.І. представником замовника.

Так як умова розірвання договору передбачає спеціальну процедуру приймання незавершених робіт та їх оплату –спільне рішення замовника і підрядника –то підставою вимоги про стягнення збитків у розмірі здійсненої замовником попередньої оплати, є ухилення підрядника від прийняття спільного рішення. Матеріали справи містять листи, телеграми підрядника, надіслані на адресу замовника, про необхідність здійснення дій з прийняття незавершених робіт. Аналогічні дії замовника судами попередніх інстанцій не встановлені. Натомість, вже 27.10.2003 року замовник уклав договір підряду з іншою особою –ПП "Матара". Крім того, замовник посилається на те, що передбачені за договором підряду № 01 від 22.07.2003 року роботи виконані іншим підрядником  -       ПП "Матара" за договором від 27.10.2003 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що наслідком неможливості прийняття спільного рішення сторін про прийняття та оплату робіт незавершеного будівництва є, у тому числі, дії та бездіяльність замовника, що унеможливлює дійти висновку про спричинення замовнику збитків у розмірі здійсненої ним попередньої оплати. Рішення та постанова за первісним позовом слід скасувати, у позові відмовити.

Зустрічна позовна заява про стягнення збитків, заподіяних одностороннім припиненням виконання зобов'язань за договором підряду № 01 від 22.07.2003 року у сумі 16019,00 грн., розрахунок яких базується на неотриманому доході та виплаті працівникам зарплати за простій (а. с. 126 т. IV), а також, 59 963,60 грн., сплачених ТОВ “РАСТРАН” субпідряднику за виконані роботи; 22 346,95 грн. за виконані ТОВ "Чиста вода" матеріали підрядника та 150 000,00 грн. моральної шкоди.

Так як ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2006 року  у справі № 105/8-05 за позовом ТОВ “РАСТРАН” до ТОВ "Чиста вода" про стягнення 357 463,77 грн. боргу за виконані роботи за договором підряду № 01 від 22.07.2003 року у вересні, жовтні 2003 року відповідно до актів виконаних робіт провадження у справі припинене у зв'язку з відмовою позивача від позову (п. 4 ст. 80 ГПК України), а постановою за результатами касаційного провадження відмовлено у первісному позові замовника про стягнення збитків у розмірі здійсненої ним попередньої оплати, то заявлені за зустрічним позовом матеріальні грошові вимоги не обґрунтовуються тим, що вони не могли бути задоволені за рахунок здійсненої замовником попередньої оплати. Підстав для задоволення позову у цій частині не вбачається.

Відмова судами попередніх інстанцій у стягнення моральної шкоди за зустрічним позовом відповідає правилам застосування законодавчих положень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ “РАСТРАН” задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року, рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2006 року у справі                № 47/18-2/16 скасувати у частині задоволення первісного позову. У задоволенні первісного позову відмовити. Припинити стягнення за первісним позовом.

Доручити господарському суду міста Києва видати поворотний наказ при поданні до суду доказів виконання наказу від 04.10.2006 року про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2006 року.

У решті –рішення та постанову залишити без зміни.

       Головуючий, суддя                                                               М.Остапенко

       Судді                                                                                                Є.Борденюк

                                                                                             В.Харченко