Постанова

від 13.03.2007 по справі 13/294-пн-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/294-ПН-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 березня 2007 р.                                                                                   № 13/294-ПН-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддів :Чернова Є.В.,Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача- Вічна М.В.,

відповідача- Чебукін А.П.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні касаційну скаргу

МПП “Фенікс”

на  постановувід 21.11.2006 Запорізького апеляційного господарського суду

у справі№13/294-ПН-06

за позовомПідприємства “Милосердя” ВОІ “Союз організацій інвалідів України”

доМПП “Фенікс”

проусунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідача із займаних нежилих приміщень

                                                          ВСТАНОВИВ:

            Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.08.2006 (суддя  Закурін М.К.), залишеним без змін  постановою від 21.11.2006 Запорізького апеляційного господарського суду (судді:Антонік С.Г., Кагітіна Л.П., Юхименко О.В.), позов задоволено –на підставі ст.391, п.5 ч.1 ст.1141 ЦК України виселено МПП “Фенікс” з приміщень загальною площею 98 кв.м. в будівлі майстерень (літ.“А”) по вул.Паровозній,20 в м.Херсоні. Рішення мотивоване тим, що укладений між підприємством “Милосердя” та МПП “Фенікс” договір про сумісну діяльність від 01.06.2003 припинився з 01.06.2006р. у зв'язку зі спливом строку договору, як це передбачено та п.6.1 договору.

МПП “Фенікс” в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що згідно п.7 укладеного між підприємством “Милосердя” та МПП “Фенікс” договору про сумісну діяльність від 01.07.94 у власності МПП “Фенікс” знаходилися приміщення площею 165 кв.м., що становить 80% від площі всієї будівлі майстерень (літ.“А”) - 220 кв.м. Скаржник також вказує на неправомірне визнання судовим рішенням по справі №13/372-ПД-05  права власності позивача на будівлі майстерень (літ. “А” і “Б”), оскільки рішенням господарського суду Херсонської області від 22.05.2000 у справі №9/26 в аналогічному позові було відмовлено.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова –залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Позивачем на підставі ч.2 ст.331 ЦК України набуто право власності на споруджені ним будівлі (будівлю майстерень (літ. А) загальною площею 465,1 кв.м.,  будівлю майстерень (літ. Б), загальною площею 311,3 кв.м.;  будівлю битовки (літ.В), загальною площею 78,2 кв.м.; що розташовані за адресою: м.Херсон, вул.Паровозна,20-а) як на новостворене нерухоме майно з моменту завершення його будівництва. Зазначений юридичний факт встановлено рішенням господарського суду Херсонської області від 06.12.2005 по справі №13/372-ПД-05, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2006. Ухвалою Верховного суду України від 18.01.2007 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 07.11.2006 у справі  №13/372-ПД-05.

Будь-яких інших приміщень площею 98 кв.м. в будівлі майстерень (літ. “А”) відповідач не займав, а тому з урахуванням закінчення з 01.06.2006 року терміну дії договору про сумісну діяльність від 01.06.2003 та відсутністю його пролонгації, МПП “Фенікс” повинно звільнити займані приміщення, які належать позивачу на праві власності.

Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Заперечення скаржника грунтуються передусім на тому, що за умовами договорів про сумісну діяльність від 01.07.94 та від 01.06.2003 МПП “Фенікс” набуло право власності на приміщення площею відповідно 165 кв.м. та 98 кв.м.

Колегія визнає безпредметними посилання скаржника на положення п.7 договору про сумісну діяльність від 01.07.94, оскільки судом встановлено, а відповідачем не спростовано факт припинення договору від 01.07.94 з моменту укладення між сторонами іншого договору про сумісну діяльність від 01.06.2003, що відповідає положенням ст.220 чинного на той час ЦК УРСР.

Водночас суд з врахуванням вимог п.5 ч.1 ст.1141 ЦК України дійшов правильного висновку про те, що укладений між підприємством “Милосердя” та МПП “Фенікс” договір про сумісну діяльність від 01.06.2003 припинився з 01.06.2006р. у зв'язку зі спливом строку договору, як це передбачено п.6.1 договору.

В період дії договору від 01.06.2003 МПП “Фенікс” було легітимним користувачем приміщеннями площею 98 кв.м. в будівлі майстерень (літ. “А”) по вул.Паровозній,20 у м.Херсоні, але після закінчення терміну дії цього договору відпали передбачені законом підстави для користування відповідачем належними позивачу на праві власності приміщеннями.

Не заслуговують на увагу також твердження скаржника про те, що приміщення площею 98 кв.м. за договором про спільну діяльність були передані у спільну часткову власність, оскільки, як правильно встановив суд, за умовами договору від 01.06.2003 зазначені приміщення позивач вніс у спільну діяльність на праві користування,   а тому МПП “Фенікс” не є їх співвласником. Тим більше, що згідно з ч.2 ст.1141 ЦК України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, що власне і було процесуально оформлено оскаржуваним рішенням.

Касаційна інстанція не приймає до уваги доводи МПП “Фенікс” щодо неправомірного визнання права власності позивача на будівлі майстерень (літ. “А” і “Б”) за судовим рішенням по справі №13/372-ПД-05, яке, на думку скаржника, суперечить  рішенню господарського суду Херсонської області від 22.05.2000   у аналогічній справі №9/26 , оскільки порушені з цього приводу питання виходять за рамки предмета даного негаторного позову. Окрім того, рішення господарського суду Херсонської області від 06.12.2005 по справі №13/372-ПД-05 набрало законної сили та не скасоване у встановленому порядку.

Зважаючи на вищенаведене касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

            Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.11.2006 у справі №13/294-ПН-06 залишити без змін, а касаційну скаргу МПП “Фенікс” –без задоволення.

Головуючий                                                                                 В.Овечкін

Судді:                                                                                             Є.Чернов

                                                                                                                                                                                                                                                В.Цвігун