Постанова

від 15.03.2007 по справі 29/255-06-6538

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

15 березня 2007 р.                                                                                  

№ 29/255-06-6538 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддів

Кота О.В., Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу

Відкритого акціонерного

товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі

Ізмаїльських електричних мереж

на рішення Господарського суду

Одеської області від  30 серпня 2006

року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 жовтня

2006 року у справі                                      

№29/255-06-6538

за позовом

Відкритого акціонерного

товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в

особі Ізмаїльських електричних мереж в особі Ізмаїльського району електричних

мереж (далі -Товариство)

До

Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі -Підприємець)

Про

Стягнення 562,99грн.

за участю представників:

позивача

-не з'явились;

відповідача

-не з'явились;         

встановив:

          Рішенням господарського суду Одеської

області від 30 серпня 2006 року (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено частково;

стягнуто з Підприємця  на користь

Товариства 150 грн. за перевищення договірної величини споживання

електроенергії та судові витрати.

          Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 17 жовтня 2006 року (судді Разюк Г.П., Колоколов С.І.,

Петров М.С.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Товариство звернулося до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки ними

невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та направити

справу на новий розгляд.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114

Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені

про день, час і місце розгляду касаційної скарги, проте не скористались

передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників

позивача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин

справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,

виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими

судами, між Товариством та Підприємством 30 грудня 2004 року укладено договір

НОМЕР_1 про постачання електричної енергії разом з додатками, які є невід'ємною

частиною цього Договору.

Пункту 9.4 Договору встановлено

строк дії до 31 грудня 2004 року. У зв'язку з відсутністю будь-яких заяв сторін

про припинення дії Договору або перегляд його умов, Договір станом на дату

розгляду справи судом підставно визнано дійсним і обов'язковим для виконання

сторонами. 

Відповідно до умов Договору,

позивач зобов'язався відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності

із встановленими даним Договором умовами та величинами споживання електричної

енергії, а відповідач повинен був сплачувати за фактично використану електричну

енергію відповідно до умов та у строки, передбачені Договором.

Додатком № 1 до Договору „Обсяги

постачання електричної енергії” (за місяцями 2005 року) узгоджені договірні

величини електроспоживання, а також умови коригування договірних величин.

У випадку перевищення скоригованих

договірних величин споживання електричної енергії та потужності Споживач несе

відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України

„Про електроенергетику” (пункт 4 додатку № 1 до Договору).

У червні 2005 року відповідачем

фактично було спожито 1090 кВт/год при заявленому обсязі споживання 1000

кВт/год. Отже, при заявленому обсязі споживання 1000 кВт/год у зазначеному

періоді, відповідач спожив, згідно акту, 1090 кВт/год, що на 90 кВт/год більше,

ніж визначено.

Сторони обумовили, що Споживач

здійснює оплату за електроенергію самостійно авансовим платежем до 21 числа

розрахункового місяця 100 % вартості договірної величин споживання електричної

енергії згідно з додатком № 1 до Договору або вартості величини очікуваного

споживання при значному відхиленні споживання електроенергії в розрахунковому

періоді. Таким чином, сторони обумовили здійснення 100 % попередньої оплати

(передоплати) за очікуване постачання електроенергії.

05.07.2005 року ВАТ „ЕК

„Одесаобленерго” направило на адресу відповідача повідомлення про коригування

граничної величини споживання електричної енергії, згідно із яким на червень

2005 року скориговано граничну (договірну) величину споживання електричної

енергії до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання, що

становить 553 кВт/год, на підставі чого 06.07.2005 року складено акт про

перевищення договірної (граничної) величини споживання електричної енергії

(а.с.24) та 21.07.2005 року виставлено Споживачу рахунок за електроенергію з

урахуванням штрафних санкцій у розмірі 562,99 грн. (а.с.23), який в термін

сплачений не був, що і стало підставою для звернення позивача до суду за

захистом своїх порушених прав.  

Відповідно зі ст. 26, 27 Закону

України „Про електроенергетику” та Правилами користування електричною енергією

у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії,

споживач сплачує повну вартість усієї спожитої електроенергії на поточний

рахунок із спеціальним режимом використання, а також чотириразову вартість

різниці між фактично спожитою і договірною величиною електричної енергії.   

У зв'язку з тим, що Споживачем у

червні 2005 року спожив електричної енергії понад граничної (договірної)

величини, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” у відповідності із умовами договору НОМЕР_1

від 30.12.2004 року та згідно із пунктом 11 Порядку постачання електричної

енергії споживачам належним чином та у встановлені строки довело скориговану

граничну величину споживання електричної енергії за червень 2005 року, а тому

мало право нараховувати відповідачу п'ятикратну вартість за перевищення

договірної (граничної) величини споживання електричної енергії.

Оскільки місцевим господарським

судом, враховуючи норми ст. 233 ГК України, взято до уваги ступінь виконання

зобов'язання боржником, майновий стан сторін, тому судова колегія погоджується

з висновками господарських судів про необхідність зменшення стягуваної суми до

150 грн.   

Матеріали справи свідчать про те,

що господарськими судами в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу

України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх

сукупності і підставно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Виходячи з наведеного, судова

колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду

Одеської  області від 30 серпня 2006 року

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року

у справі №29/255-06-6538 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого

акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

в особі Ізмаїльських електричних мереж -без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      

О. Кот

                     судді                                                                     

С. Владимиренко

С.Шевчук