Постанова

від 15.03.2007 по справі 41/534

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

41/534

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 березня 2007 р.                                                                                   № 41/534  

  Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі)

суддів :Стратієнко Л.В.,Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства “Марант”

на  ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.07

у справі№ 41/534

господарського суду м. Києва

за позовомПриватного підприємства “Марант”

доДержавне комплексне торгівельне підприємство “Хрещатик”

Простягнення 90375,00 грн. збитків

за участю представників від:

позивача Петров О.М. (дов. від 11.09.06)

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.11.06 (суддя Пилипенко О.Є.) в задоволенні позову про стягнення з Державного комплексного торгівельного підприємства “Хрещатик” на користь Приватного підприємства “Марант” 75375,00 грн. (з врахуванням уточнення позовних вимог) збитків відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог.

Оскаржуючи це рішення, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка була ним повернута ухвалою від 24.01.07 з підстав неповної сплати державного мита.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду. В обґрунтування касаційної скарги робиться посилання на невірне обрахування апеляційним судом ставки державного мита за подання апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що при зверненні з апеляційною скаргою скаржником сплачено 376,88 грн. державного мита. Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд зазначив, що відповідно до підпункту “г” п.2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 №7-93, сплаті підлягало 451,87 грн., а отже, держмито сплачено у меншому розмірі, що є підставою для повернення скарги на підставі п.3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такою правовою позицією апеляційного суду з огляду на наступне. Відповідно до п.3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір сплати держмита визначається Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 №7-93. Так, відповідно до підпункту “г” п.2 ст. 3 цього Декрету, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови справляється держмито у розмірі  50 відсотків ставки,  що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Як вбачається з рішення, з врахуванням зменшення позовних вимог, оспорювана сума складає 75375,00 грн. Тому Вищий господарський суд зауважує, що розмір держмита, який підлягав сплаті при зверненні з апеляційною скаргою становив 376,88 грн.

Як встановлено апеляційним судом, держмито саме в такому розмірі і було сплачено скаржником при зверненні з апеляційною скаргою, а отже, у Київського апеляційного господарського суду були відсутні передбачені

п.3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України підстави для повернення апеляційної скарги. За таких обставин ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.01.07 є такою, що прийнята з порушенням п.3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України та підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Марант” задовольнити, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.07 у справі №41/534 скасувати, справу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    Л. Стратієнко

                                                                                          С. Самусенко