Ухвала

від 06.03.2007 по справі 1/109-20/27

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/109-20/27

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

06 березня 2007 р.                                                                                   № 1/109-20/27  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                   Є.В.Першикова

судді                                        Г.В.Савенко

судді                                        І.П.Ходаківської

розглянувши    касаційну скаргу Управління капітального будівництва Львівської міської ради

на                       постанову  Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 року

у справі            №1/109-20/27

за первісним позовом  Управління капітального будівництва Львівської міської ради     

до                      ПП “Вікторі-С”

про                     визнання розірваною (такою, що припинила дію) угоди на будівництво громадського центру (корпус № 82) в мікрорайоні Сихів-20

за зустрічним позовом    ПП “Вікторі-С”

до Управління капітального будівництва Львівської міської ради     

про спонукання до виконання умов угоди про внесення змін і доповнень до угоди

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Львівська міська рада

ВСТАНОВИВ:

Управління капітального будівництва Львівської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою  на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 року у справі № 1/109-20/27.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.

Основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу  (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до  касаційної скарги мають бути додані докази сплати державного мита.

Згідно п. 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету у порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Розмір державного мита визначений ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р.  №15.

Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів немайнового характеру. За подання даної касаційної скарги державне мито підлягало сплаті у розмірі 42,50 грн.

Разом з тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 13 від 23 січня 2007 р. вбачається, що скаржником сплачено державного мита лише у сумі 1,70 грн.,  тобто менше ніж необхідно.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись п.4    статті 1113 ГПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

          Касаційну скаргу Управління капітального будівництва Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 року у справі № 1/109-20/27  повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                    Є.Першиков

Суддя                                                                                Г.Савенко

Суддя                                                                                І.Ходаківська