Постанова

від 16.09.2015 по справі 910/4058/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 910/4058/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіБондаря С.В., суддіВовка І.В., за участю представників позивача Луценка С.О.; відповідачаСевлісня Г.Ф.; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Сервіс" на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 16.03.2015 року Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року у справі№ 910/4058/15-г Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Дистриб'юшн" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Сервіс" простягнення 86620,14 грн ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум Дистриб'юшн" (надалі - ТОВ "Гранум Дистриб'юшн", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Сервіс" (надалі - ТОВ "Інтех-Сервіс", відповідач) про стягнення на підставі ст. 623 та п. 2 ч. 1 ст. 766 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) збитків в розмірі 86620,14 грн, заподіяних невиконанням відповідачем свого обов'язку за договором оренди від 01.07.2014 року № 52/14 щодо передачі об'єкту оренди, з яких: 38250,00 грн - сплачений перший орендний платіж, 48370,14 грн - курсова різниця долара США до гривні на день перерахування орендного платежу і день пред'явлення позову.

ТОВ "Інтех-Сервіс" позов не визнало, мотивуючи свої заперечення тим, що ним не порушувались умови договору оренди, оскільки у строк, визначений у договорі оренди, повідомляв орендаря про надання доступу до приміщення та можливість отримання ключів та примірнику акту приймання-передачі у ТОВ "АІГруп", що здійснює охорону приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року у справі № 910/4058/15-г (суддя Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року (головуючий суддя Станік С.Р. (доповідач), судді: Власов Ю.Л. та Корсакова Г.В.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 38250, 00 грн. У стягненні збитків у вигляді курсової різниці в розмірі 48370,14 грн відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм ч. 1 ст. 253, п. 1 ч. 1 ст. 532 ЦК України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та неправильне застосування норм ч. 1 ст. 766 ЦК України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін. Позивач наголошує, що в матеріалах справи відсутній оформлений відповідно до ст. 795 ЦК України акт, який підписаний сторонами договору, а отже відповідач не передав відповідачу приміщення в установленому порядку, у зв'язку з чим позивачу були завдані збитки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 01.07.2014 року було укладено договір оренди (далі - договір), за умовами якого ТОВ "Інтех-Сервіс" (орендодавець) передає ТОВ "Гранум Дистриб'юшн" (орендареві) у строкове платне користування частину нежитлових приміщень, які знаходяться в нежилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33 б, загальною площею 255 кв.м. з метою використання під офіс, на строк до 01.08.2015 року.

02.07.2014 року ТОВ "Гранум Дистриб'юшн" на виконання до п. 4.5 договору сплатило ТОВ "Інтех-Сервіс" перший орендний платіж в сумі 38250,00 грн.

Суди встановили, що за умовами п.п. 2.1 та 2.3 договору передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві мала бути здійснена за актом приймання-передачі приміщень протягом 22 календарних днів з моменту укладання договору, тобто до 23.07.2014 року (включно). Підписання акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу приміщень в оренду, з цього моменту і починається сплата орендних платежів та починає перебіг терміну оренди.

Суди з'ясували, що на виконання цих умов договору акт приймання-передачі приміщень сторони не підписали.

22.07.2014 року позивач направив відповідачу лист № 22/07-1, в якому зазначив, що у нього змінились умови господарювання і основні потреби в офісних приміщеннях, у зв'язку з чим виявив ініціативу розірвати договір оренди та просив повернути грошові кошти в розмірі 38250,00 грн. Цей лист відповідач отримав 29.07.2014 року.

В цей же день відповідач направив позивачу повідомлення про надання доступу до приміщення і можливість отримання ключів та примірника акту приймання-передачі приміщення у охоронній фірмі. Це повідомлення позивач отримав 29.07.2014 року.

Задовольняючи позов частково та стягуючи на користь позивача 38250,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Інтех-Сервіс" не надало доказів на підтвердження факту передання ТОВ "Гранум Дистриб'юшн" майно у користування негайно або у строк, встановлений договором, а тому позивач на підставі п. 2 ч. 1 ст. 766 ЦК України правомірно відмовився листом № 22/07-1 від 22.07.2014 року від укладеного між сторонами договору оренди та обґрунтовано вимагає відшкодування завданих йому збитків у розмірі 38250,00 грн, які були сплачені позивачем як перший орендний платіж згідно з п. 4.5 договору.

Проте з таким висновком погодитися не можна з таких підстав.

Основним обов'язком наймодавця за договором найму є обов'язок передати майно наймачеві у строк, встановлений договором найму (ст. 765 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору суд першої інстанції правильно встановив, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві мала бути здійснена за актом приймання-передачі приміщень протягом 22 календарних днів з моменту укладання договору, тобто до 23.07.2014 року (включно), і така передача мала бути оформлена відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків (ст. 766 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, обов'язковими умовами відшкодування збитків наймачеві (кредитору) є прострочення зобов'язання щодо передання майна з вини наймодавця (боржника).

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обігу, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

При ухваленні рішень у справі, суди зазначених вимог закону не врахували та безпідставно не взяли до уваги той факт, що орендодавець не відмовлявся та не ухилявся від виконання свого обов'язку щодо передачі об'єкту оренди, навпаки, діючи при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, своєчасно повідомив орендаря про надання доступу до приміщення. Однак, передання наймачеві будівлі не було оформлено відповідним документом (актом), оскільки наймач ще до закінчення строку, встановленого у договорі для передачі об'єкта оренду, вже не мав наміру орендувати приміщення, що виплаває із змісту його листа від 22.07.2014 року, в якому він повідомлявав про розірвання договору відповідно до п. 13.6 договору з власної ініціативи, оскільки у нього "змінилася умови господарювання і основні потреби у офісних приміщеннях", а не у зв'язку з непереданням йому приміщення. Наведені обставини свідчать про прострочення кредитора, а тому відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України боржник не вважається таким, що прострочив. Відсутність протиправної поведінки як складової цивільного правопорушення унеможливлює відповідальність відповідача.

Господарські суди при розгляді справи наведеного не врахували, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв'язку з чим судові рішення в частині стягнення з ТОВ "Інтех-Сервіс" на користь ТОВ "Гранум Дистриб'юшн" грошових коштів (збитків) у розмірі 38250,00 грн підлягають скасуванню. Оскільки обставини справи не потребують додаткового дослідження, Вищий господарський суд України вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Судові рішення в частині відмови у стягненні з відповідача збитків у вигляді курсової різниці в розмірі 48370,14 грн, виходячи з принципу диспозитивності, не є предметом касаційного перегляду в цій справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , п. 2 ст. 111 9 , ч. 1 ст. 111 10 , ст. 111 11 , ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Сервіс" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року у справі № 910/4058/15-г в частині стягнення з ТОВ "Інтех-Сервіс" на користь ТОВ "Гранум Дистриб'юшн" грошових коштів у розмірі 38250,00 грн та судового збору у розмірі 806,77 грн скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Дистриб'юшн" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Димитрова, буд. 119; ідентифікаційний код 38108233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Сервіс" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б; ідентифікаційний код 32671010) 913,50 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, 913,50 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Здійснити поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року у справі № 910/4058/15-г та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтех-Сервіс" все те, що з нього стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Дистриб'юшн" за скасованим рішенням.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідно до ст. 122 ГПК України наказ про повернення стягнутих грошових сум за скасованим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року - у разі подання боржником відповідної заяви і довідки про списання сум, підписаною керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. Суддя Бондар С.В. Суддя Вовк І.В.