Рішення

від 18.12.2008 по справі 7/429/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

18.12.08                                                                                       

Справа №  7/429/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка”, смт.Веселе, Веселівський район,

Запорізька область

до 

відповідача:  Сільськогосподарського

виробничого кооперативу імені  Фрунзе,

смт.Веселе, Веселівський район, Запорізька область

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-

ОСОБА_1, смт. Веселе, Веселівський район,  

Запорізька область

 Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

від позивача    -  

ОСОБА_2, протокол № 1 від 22.03.2007 року;

                             ОСОБА_3, довір.

б/н від 04.03.2008 року;

від відповідача  - 

ОСОБА_4, довір. № 763  від

02.09.2008 року;

від третьої особи -ОСОБА_3,

довір. № 2562 від 11.11.2008 року

СУТЬ СПОРУ :

Розглядається позовна заява про зобов'язання відповідача звільнити

земельну ділянку площею 4,5456 га, кадастровий номер 2321255100:05:010:0012,

розміщеної на території Веселівської селищної ради Веселівського району

Запорізької області та повернути її орендареві-Товариству  з обмеженою відповідальністю “Ніка”.

       Ухвалою суду від 06.10.2008 року  позовна заява прийнята до провадження, судове

засідання призначено на  12.11.2008 року;

залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору, на стороні позивача- 

гр. ОСОБА_1, смт. Веселе.  

Ухвалою від 12.11.2008 року судове засідання було відкладено до

03.12.2008 року. Ухвалою виконуючого обов'язки голови господарського суду

Запорізької області Проскурякова К.В. від 02.12.2008 року продовжено строк

розгляду спору по справі на один місяць, розгляд справи перенесено на

18.12.2008 року.

        В судове засідання 18.12.2008 року

з'явилися представники сторін та третьої особи.

        Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги

наступним. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 16 червня 2007

року, укладеного з громадянином ОСОБА_1 на підставі державного акту на право

власності на земельну ділянку- серія ЗП № 177063 від 29.12.05р., договір

пройшов державну реєстрацію 16.06.2007 року, про що у Державному реєстрі земель

вчинено запис за № 040726800043, строк оренди згідно умов договору встановлений

на 5 років, ТОВ “Ніка” є орендарем земельної ділянки площею 4,5456 гектарів,

кадастровий номер 2321255100:05:010:0012, розміщеної на території Веселівської

селищної ради Веселівського району Запорізької області. Наявність факту

державної реєстрації договору свідчить про його чинність, що  передбачено ст. 18 Закону України “Про оренду

землі”.  ТОВ “Ніка” стверджує що,

незважаючи на наявність законних підстав для користування зазначеною земельною

ділянкою, позивач не має можливості її використовувати за цільовим

призначенням, так як вона зайнята та використовується з метою товарного

сільськогосподарського виробництва відповідачем, без належної для того правової

підстави та згоди її власника.

Позивач вважає, що  право на

оренду зазначеної земельної ділянки, враховуючи зазначений вище договір, було

набуте  ним  у встановленому законом порядку. 28 серпня

2007 року ТОВ “Ніка” повідомило відповідача про укладення зазначеного договору

та запропонувало спільно встановити межі суміжного землекористування,

однак  зазначене звернення залишено

СВК  імені Фрунзе без відповіді та

задоволення.

За зверненням ТОВ “Ніка” 07.08.2008 року Мелітопольським міжрайонним

відділом  Управління з контролю за

використанням і охороною земель у Запорізькій області проведено відповідну

перевірку, відповідно до якої встановлено, що вищезазначена земельна ділянка

використовується СВК ім. Фрунзе для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва на підставі договору оренди земельної частки (паю) розміром 4,84

умовних кадастрових гектари від 30.01.2005 року, укладеного з гр. ОСОБА_1

Вказаний договір укладено на підставі сертифікату на право на земельну частку

(пай) як правовстановлюючого документу, договір за змістом відповідає типовому

договору оренди земельної частки (паю), затвердженому наказом Державного

комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5. Внаслідок

перевірки, за участю представників позивача та відповідача, складено акт

перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.09.08р., відповідно

до змісту якого сторонам рекомендовано вирішити спір у судовому порядку.

         За твердженням  Товариства з обмеженою відповідальністю

“Ніка” відповідач займає спірну земельну ділянку без належної правової

підстави, що обґрунтовується наступним:

1.  

згідно   п.17   Розділу  

X   «Перехідні   положення» 

Земельного   кодексу   України, сертифікати на право на земельну

частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі

(на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право

власності на землю. Таким чином, правовстановлюючий документ, на підставі якого

було укладено договір оренди земельної частки (паю) між гр. ОСОБА_1   та відповідачем, втратив свою чинність з 29

грудня 2005 року (дати отримання державного акту). На підставі державного акту

між СВК імені Фрунзе та гр. ОСОБА_1  

договір оренди землі не укладений;

2. 

згідно п.2.3. Типового договору оренди земельної частки (паю), зміст

якого в повній мірі відповідає змісту договору оренди земельної частки (паю)

від 28.02.05р., укладеного між відповідачем та гр. ОСОБА_1,   передбачено, що у разі виділення земельної

ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання

сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. Дана умова є правовою

підставою, яка свідчить про припинення договірних відносин між сторонами з

моменту отримання орендодавцем-гр. ОСОБА_1 державного акту на право власності

на землю, тобто з 29.12.2005 року, так як фактично припинив своє існування

предмет оренди - земельна частка (пай);

3. 

відповідно до ч.2 ст. 124 Земельного кодексу України, право на оренду

земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної

реєстрації. Фактично між відповідачем та власником спірної земельної ділянки

договір оренди не був укладений та 

відповідно не пройшов державну реєстрацію згідно із вимогами Закону

України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень”. У відповідності із  ч.З ст.

125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до

встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує

право на неї, та державної реєстрації забороняється.

        Позивач стверджує, що завчасно

повідомив відповідача про укладення договору оренди спірної земельної ділянки,

проте СВК імені  Фрунзе  продовжує безпідставно займати дану земельну

ділянку.  ТОВ “Ніка” вважає, що  відповідачем порушено його право  на користування орендованою ним земельною

ділянкою і це право потребує судового захисту.

        16.10.2008 року до суду надійшов відзив

на позовну заяву, в якому СВК  імені

Фрунзе просить суд відмовити в позові, посилаючись на наступне. Визначена

земельна ділянка використовується СВК імені Фрунзе на підставі укладеного

28.02.2005 р. договору оренди земельної частки (паю) з власником сертифікату на

право на земельну частку (пай) гр.ОСОБА_1 Договір оренди земельної частки (паю)

укладено терміном на 7 років і діє до 28.02.2012р. Відповідно вимог чинного

законодавства України цей договір зареєстрований 15.03.2006р.  у Веселівський селищній раді Запорізької

області. Посилання позивача на те, що СВК без належної для того правової

підстави та згоди її власника, використовує земельну ділянку не відповідає

дійсності.

29.12.2005 року гр. ОСОБА_1 отримав

державний акт на право власності на земельну ділянку і всупереч вимогам розділу

ІХ “Перехідні положення” Закону України “Про оренду землі” (яким визнано, що

після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних

часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного

акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше

укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору

оренди допускається лише у випадках, визначених законом “Про оренду землі”);

не розірвавши у встановленому законодавством порядку договору оренди від

28.02.2005 р. з СВК імені Фрунзе,  третя

особа по справі уклала 16.06.07 р. договір оренди земельної ділянки з ТОВ

“Ніка”.

        У відзиві відповідач посилається на

лист  Державного комітету України по

земельних ресурсах від 20.10.2003 р. № 1417-2- Ко1291/6647 яким визначено: якщо

договір оренди було укладено на підставі сертифіката на право на земельну

частку (пай), але потім, із виділенням цієї частки в натурі (на місцевості)

виготовлено державний акт на право приватної власності на землю, то має

відбутися припинення зобов'язання сторін шляхом переукладання договору, або

припинення зобов'язання у зв'язку з неможливістю виконання - тобто розірвання

договору. СВК імені Фрунзе стверджує, що громадяни вправі обрати один із

запропонованих варіантів поведінки, але слід зазначити, що і зміна, і

розірвання договору допускаються лише за згодою сторін. У разі недосягнення

згоди спір вирішується у судовому порядку.

        Крім того, чинним законодавством

України не визначено у який термін повинен бути переукладений договір оренди

земельної ділянки. Громадянин ОСОБА_1 не звертався до правління СВК імені

Фрунзе щодо розірвання договору оренди 

земельної частки (паю) від 28.02.2005 р., останній діє і на даний час.

         Відповідач погоджується,  що відповідно до  п.2.3. договору оренди земельної частки (паю)

від 28.02.2005 року, передбачено  у разі

виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на

місцевості) припинення зобов'язання сторін відповідно до чинного законодавства.

Цим же пунктом передбачено, що сторони не мають права відмовитись від виконання

умов цього договору в односторонньому порядку.

         Спеціальним законом, яким врегульовано

правовідношення у сфері оренди землі є Закон України “Про оренду землі”. Ст. 31

визначеного закону встановлено за яких умов договір оренди припиняє свою

чинність. Отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку

серед підстав припинення договору оренди не зазначено. Не зазначено це і в

ст.141 ЗК України, ст.412 ЦК України. Відповідач не вбачає своєї вини у тому,

що власник земельної ділянки гр.ОСОБА_1 не розірвавши договори оренди земельної

частки (паю) з СВК імені Фрунзе  уклав

договір оренди земельної ділянки з ТОВ “Ніка”.

         12.11.2008 року до суду надійшли

письмові пояснення позивача  по справі,

які надані  Товариством з обмеженою

відповідальністю “Ніка” з врахуванням відзиву відповідача. Позивач підкреслив,

що СВК імені Фрунзе  не заперечив, що ним

дійсно зайнята та використовується з метою ведення товарного

сільськогосподарського виробництва земельна ділянка, яка є предметом спору. За

твердженням позивача,  позовна  вимога 

щодо  звільнення  земельної 

ділянки,  як  спосіб 

захисту цивільних прав та інтересів ТОВ “Ніка”,  заявлена обгрунтовано.

          На підтвердження своїх вимог позивач

надав наступні письмові докази: договір оренди землі укладений з власником

земельної ділянки на підставі державного акту з відміткою  про 

державну  реєстрацію  у 

Державному  реєстрі,  схему 

розміщення земельної ділянки,  кадастровий  план 

земельної ділянки,     акт  визначення 

меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт прийому - передачі

об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди.

         ТОВ “Ніка” також підкреслило,що

правовстановлюючий документ - сертифікат серії ЗП № 0172118, виданий

Веселівською РДА 30.05.1997р., на підставі якого було укладено договір оренди

земельної частки (паю) втратив свою чинність з 29 грудня 2005 року (дати

отримання державного акту), при цьому припинила своє існування земельна частка

(пай), як предмет договору. Позивач вважає, що оскільки відповідач не

переукладав з власником земельної ділянки договір оренди на підставі державного

акту, оскільки у нього відсутні схема розміщення земельної ділянки, кадастровий

план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на

місцевості), акт прийому - передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за

договором оренди, зайняття спірної земельної ділянки СВК імені Фрунзе  є в повній мірі незаконним.

          За твердженням позивача,  лист Державного комітету України по земельних

ресурсах від 20.10.2003 року №1417-2-Ко 1291/6647 не може бути прийнятий  судом до уваги, так як роз'яснення які в

ньому містяться в повній мірі базуються на положеннях ЦК УРСР (ред. 1963р.),

які втратили чинність з 01.01.2004  

року.  

          ОСОБА_1  12.11.2008 року надав суду письмові пояснення

на позовну заяву, в яких зазначив наступне. Третьою особою по справі та

позивачем 16.06.2007 року укладений договір оренди земельної ділянки, що

належить гр. ОСОБА_1 на праві власності, на підставі державного акту на право

власності на земельну ділянку - серія ЗП № 177063 від 29.12.2005 року, договір

пройшов  державну реєстрацію 16.06.2007

року, строк оренди згідно умов договору встановлений 5 років. Третя  особа 

по справі вважає, що наявність факту державної реєстрації договору

свідчить про його чинність, що прямо передбачено ст. 18 Закону України “Про

оренду землі”.

          За позицією гр.ОСОБА_1, станом на

12.11.2008 року, договір оренди землі є чинним та підлягає виконанню сторонами.

Гр.ОСОБА_1 стверджує, що відповідач займає належну їй земельну ділянку

абсолютно безпідставно, оскільки в якості правової підстави зайняття земельної

ділянки він зазначає договір оренди земельної частки (паю) від 28.02.2005 року,

укладений на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).

          У письмових поясненнях гр. ОСОБА_1

зазначив, що відповідно до  п.2.3

договору оренди земельної ділянки (паю), 

в разі виділення земельної ділянки на підставі земельної ділянки (паю)  в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін

припиняються згідно із чинним законодавством. Крім того, відповідно до п.17

Розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, сертифікати на

право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних

часток (паїв) у натурі  (на місцевості)

земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. За

твердженням третьої особи по справі, відповідач право на оренду, належної

гр.ОСОБА_1, земельної ділянки відповідно до закону не набув.

           18.12.2008 року третя особа по

справі надала суду заяву, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги

позивача в повному обсязі.  За позицією

ОСОБА_1  предмети регулювання договору

оренди земельної ділянки від 16.06.2007 року та договору оренди земельної

частки (паю) від  28.02.2005 року є

абсолютно різними. Третя особа по справі 

вказує, що  на момент укладення

договору з ТОВ “Ніка” земельна частка (пай) та сертифікат (як

правовстановлюючий документ) припинили своє існування. СВК імені Фрунзе не вжив

заходів щодо укладення з гр.ОСОБА_1 

нового договору на підставі державного акту. За твердженням третьої

особи по справі, укладення нового договору оренди із відповідачем було її

правом, а не обов'язком, яке гарантовано ст.14 Конституції України.

         Згідно ст. 22 ГПК України,

сторони  зобов'язані добросовісно

користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до

прав  і охоронюваних законом інтересів

другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин

справи.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

        Докази додаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.   

        За усним клопотанням представників

сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації

судового процесу.           

        Розгляд справи закінчено 18.12.2008 р.

оголошенням вступної та резолютивної частин 

рішення.

        Вивчивши матеріали справи, вислухавши

пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

            Громадянином ОСОБА_1 було  укладено 

з відповідачем   договір оренди

земельної частки (паю) від 28.02.2005 року, на підставі  сертифіката серії ЗП № 0172118 від 30.05.1997

року. Відповідно до Розділу 1 цього договору ОСОБА_1 - орендодавець   зобов'язався передати, а орендар-відповідач

-прийняти в оренду  земельну частку (пай)

розміром  4,84 умовних кадастрових  гектари, яка розміщена в межах земельної

ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Тобто, спірна земельна ділянка, у

відповідності із зазначеним договором оренди земельної частки (паю) від 28.02.2005

року,  була передана третьою особою по

справі в оренду відповідачеві. Пунктом 2.3 договору визначено, що договір

складено сторонами терміном на 7 років, початок дії договору -28.02.2005 року,

закінчення-28.02.2012 року; у разі виділення земельної ділянки на основі

земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін

припиняються відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 17 Розділу Х “Перехідні

положення“ Земельного кодексу України встановлено, що сертифікати на право на

земельну частку  (пай),  отримані громадянами,   вважаються  

правовстановлюючими  

документами  при реалізації ними

права вимоги на відведення земельної частки 

(паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати

на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення  власникам 

земельних  часток (паїв) у натурі

(на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право

власності на землю.

          Відповідно до Указу Президента Украї

ни “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора

економіки”від 3 грудня 1999 р. сертифіка ти на право на земельну частку (пай)

проголошувалися правовстановлюючими документами, що засвідчують право володін

ня, користування та розпорядження земельною часткою (па єм).

          Даним пунктом Перехідних положень уточнюється

юридичне значення сертифіката як правоустановлюючого до кумента, що дає

власникові земельної частки (паю) лише пра во на виділення частки у натурі.

         Згідно з державним актом на право

власності на землю- серія ЗП № 177063 від 29.12.2005 року ОСОБА_1    є 

власником земельної ділянки площею 4,5456 га, виділеної в натурі на

місцевості відповідно до плану меж земельної ділянки та  розташованої на території Веселівської

селищної ради Запорізької області, кадастровий номер 2321255100:05:010:0012;

цільове призначення -ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У

відповідності із приписами п.17 Розділу Х “Перехідні положення“ Земельного

кодексу України, після отримання третьою особою по справі державного акту  серія ЗП № 177063 від 29.12.2005 року

припинив свою дію  сертифікат, що

підтверджував право гр. ОСОБА_1   на

земельну частку (пай).  Відповідно до

п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 28.02.2005 року з виділенням

земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі на місцевості

припинилися зобов'язання сторін за цією угодою.

Відповідно до ст.126 Земельного

кодексу України, право  власності  на 

земельну  ділянку і право постійного

користування земельною ділянкою посвідчується 

державними  актами. Форми

державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право    оренди 

землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.124, ч.2 ст.125

Земельного кодексу України,  передача в

оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб,

здійснюється  за  договором оренди між власником земельної

ділянки і орендарем. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення

договору оренди і його державної реєстрації.

            Статтею 93 Земельного кодексу

України  встановлено, що право оренди

земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і

користування земельною  ділянкою,

необхідною орендареві для 

провадження  підприємницької та

іншої діяльності.

          У відповідності із ст.627 Цивільного

кодексу України,   сторони є вільними в

укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням  

вимог  цього  Кодексу, 

інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв 

ділового  обороту,  вимог 

розумності  та справедливості.

           16.06.2007 року між  ОСОБА_1   

(орендодавець, третя особа у справі) та ТОВ “Ніка” (орендар, позивач)

укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 4,5456 га ріллі,

строком на 5 років. Судом встановлено, що даний договір відповідає приписам

чинного законодавства, зареєстрований у Державному земельному кадастрі, не

оспорений будь-якою особою та не визнаний недійсним.

          Тобто, договір оренди виділеної в

натурі земельної ділянки кадастровий номер 2321255100:05:010:0012, належної на

праві власності гр.ОСОБА_1, третьою особою по справі   з СВК імені Фрунзе не укладався.

          Матеріали справи свідчать, що

28.08.2007р. ТОВ “Ніка” направлялося 

письмове повідомлення СВК імені Фрунзе про те, що  ним укладено 

та проведено державну реєстрацію договорів оренди земельних

ділянок,  перелік яких наведено у

повідомленні (в тому числі із третьою особою по справі).  У цьому повідомленні позивач зазначив

відповідачеві про витребування цих земельних ділянок у своє користування та

запропонувало СВК імені Фрунзе  погодити

межі суміжного землекористування. Доказом направлення є фіскальний чек № 8448

від 28.08.2007 року, проте зазначене звернення залишено відповідачем без

відповіді та задоволення.

          07.08.2008 року Мелітопольським

міжрайонним відділом Управління з контролю за використанням та охороною  земель у Запорізькій області, в присутності

директора ТОВ “Ніка” та голови правління СВК імені Фрунзе, складено акт

перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно з яким  встановлено, що між ТОВ “Ніка” та

гр.ОСОБА_1  укладено договір оренди

земельної ділянки від 16.06.2007 року та зареєстровано його у Веселівському

районному відділі ЗРФ Державного підприємства “Центр ДЗК” за № 040726800043

(площа земельної ділянки-4,5456 га).  У

акті зазначено, що на момент його складання на вказаній земельній ділянці

відповідачем урожай убрано та залишені пожнивні залишки пшениці.

         Факт користування спірною земельною

ділянкою не заперечується відповідачем у наданих ним запереченнях (вх. від

16.10.2008 року).

          Відповідно до ст.152 Земельного

кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати

усунення будь-яких порушень його прав на землю, 

навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння

земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно приписів ст. 27

Закону України “Про оренду землі”, орендареві забезпечується захист  його 

права  на  орендовану земельну  ділянку 

нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до

закону. Орендар, в установленому законом порядку, має право витребувати

орендовану  земельну ділянку з будь-якого

незаконного володіння та користування,  

на   усунення перешкод у

користуванні   нею, відшкодування  шкоди, 

заподіяної  земельній ділянці

громадянами і юридичними особами України, 

іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними   особами,  

у   тому  числі 

міжнародними об'єднаннями та організаціями.

           З огляду на викладене, суд дійшов

висновку, що позивач, в установленому законом порядку,  набув право користування спірною земельною

ділянкою-кадастровий номер 2321255100:05:010:0012.  

          Факт самовільного зайняття

відповідачем земельної ділянки та використання її у власних потребах  підтверджується наведеними вище матеріалами

справи та  не заперечується відповідачем.

           Враховуючи вищезазначене, суд вважає

за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача.

           Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК

України, судові витрати слід покласти на відповідача.

            Керуючись, ст. 152, п. 17 Розділу Х

“Перехідні положення” Земельного кодексу України, Закону України “Про оренду

землі”, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

        ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.

Зобов'язати Сільськогосподарський

виробничий кооператив імені Фрунзе (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

звільнити зайняту земельну ділянку площею 4,5456 гектарів, кадастровий номер

2321255100:05:010:0012, розміщену на території Веселівської селищної ради

Веселівського району Запорізької області та повернути її орендареві- Товариству

з обмеженою відповідальністю “Ніка” (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2). Видати

наказ.

Стягнути з Сільськогосподарського

виробничого кооперативу імені Фрунзе (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1; р/р

26004301280908 в Відділенні Промінвестбанку м.Мелітополя, МФО 313043) на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" (АДРЕСА_2, код

ЄДРПОУ НОМЕР_2) 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу

через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписано “25” грудня 2008

року.

Суддя                                                                   

                   Н.С. Кутіщева