Рішення

від 08.07.2010 по справі 5/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" липня 2010 р.Справа № 5/603

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дор. №1618 від 24.12.09.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

до Горщиківського державного комунального підприємства (с.Горщик Коростенського району)

про стягнення 6762,74грн

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 5597,71грн основного боргу; 699,70грн - інфляційних втрат; 180,81грн - 3% річних та 284,52грн - пені згідно договору №6 від 24.02.09. про надання послуг автотранспортом.

Представник позивача у судовому засіданні надав довідку №8 від 08.07.10. про стан заборгованості відповідача перед позивачем, а також акт звірки розрахунків, згідно яких борг становить 4200,00грн. Крім того, надав платіжні доручення №73 від 28.05.09., №93 від 23.06.09. і №123 від 30.08.09. про сплату Горщиківським державним комунальним підприємством 500,00грн, 597,71грн та 300,00грн - відповідно. Підтримав позовні вимоги на суму 4200,00грн - основного боргу; 699,70грн - інфляційних втрат; 180,81грн - 3% річних та 284,52грн - пені з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що за умовами договору №6 від 24.02.09. про надання послуг автотранспортом відповідач зобов'язаний був здійснити попередню оплату напротязі трьох банківських днів. Проте, на виставлений позивачем рахунок-фактуру №6 від 27.02.09. Горщиківським державним комунальним підприємством оплату в установлений договором строк проведено не було, внаслідок чого в останнього перед Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", з врахуванням часткової проплати, виникла основна заборгованість у сумі 4200,00грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.09. між Філією "Коростенський райавтодор" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" (виконавець, структурний підрозділ позивача) та Горщиківським державним комунальним підприємством (замовник, відповідач) укладено договір №6 про надання послуг автотранспортом, за умовами якого виконавець надає замовнику послуги наступним автотранспортом і механізмами: а/м ЗІЛ ММ 3-554 12-44 ПАЩ; екскаватор ЄО2102 54-60. Автотранспорт та механізми надаються замовнику з водієм і механізатором у робочі й святкові дні за попередньою домовленістю для роботи на об'єкті замовника (а.с. 11).

Згідно п.3.2. вказаного договору виконавець зобов'язаний представити замовнику автотранспорт у технічно справному стані, а також забезпечити автотранспорт своєчасним ремонтом та проводити оплату праці водія, механізатора.

Замовник зобов'язаний за кожен день роботи надавати виконавцю належним чином оформлені товарно-транспортні накладні автотранспорту, підписані уповноваженим представником замовника (п.3.3. договору).

Відповідно до п.2.1. договору оплата згідно цього договору здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у рахунку-фактурі.

Замовник зобов'язаний провести попередню оплату напротязі 3-х банківських днів, інакше виконавець не гарантує надання послуг автотранспортом та механізмами (п.2.3. договору).

Так, позивачем відповідачу 27.02.09. виставлено рахунок-фактуру №6 на суму 5597,71грн (а.с. 12).

Проте, в порушення вимог договору №6 від 24.02.09. про надання послуг автотранспортом попередню оплату згідно зазначеного рахунку-фактури Горщиківським державним комунальним підприємством здійснено частково, а саме - на суму 1397,71грн, що підтверджується платіжними дорученнями №73 від 28.05.09., №93 від 23.06.09. і №123 від 30.08.09. про сплату останнім 500,00грн, 597,71грн та 300,00грн - відповідно (а.с. 44-46).

Тому, станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед ним існувала заборгованість у сумі 4200,00грн (5597,71грн - 1397,71грн (500,00 + 597,71грн + 300,00грн)).

Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Частина 1 статті 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З врахуванням часткової проплати відповідачем заборгованості в розмірі 1397,71грн до порушення провадження у даній справі і заявленої позивачем суми, суд приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення 4200,00грн основного боргу та відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення основної заборгованості в сумі 1397,71грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 284,52грн.

Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, враховуючи наступне.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Слід зазначити, що за змістом ст.546 ЦК України неустойка є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З договору №6 від 24.02.09. про надання послуг автотранспортом вбачається, що сторони не передбачили відповідальність у вигляді пені за невиконання чи несвоєчасне виконання замовником обов'язку з оплати послуг, а інші письмові правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання між сторонами у матеріалах справи відсутні, і такі позивачем не надані.

Отже, сторонами в письмовій формі не узгоджено відповідальність за невиконання грошового зобов'язання відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пеня позивачем нарахована безпідставно і тому відмовляє в позові в частині стягнення пені в сумі 284,52грн.

Також, позивач заявляє вимогу про стягнення 3% річних у сумі 180,81грн та інфляційних втрат у розмірі 699,70грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, викладений у позовній заяві, суд вважає його неправильним, оскільки при нарахуванні 3% річних позивачем не було враховано часткові проплати відповідача: 28.05.09. - в сумі 500,00грн; 23.06.09. - в розмірі 597,71грн і 30.08.09. - в сумі 300,00грн.

При цьому, період нарахування річних становить: з 03.03.09. (27.02.09. (дата виставленого рахунку-фактури №6) + 3 банківські дні (згідно п.2.3. договору №6 про надання послуг автотранспортом від 24.02.09.)) по 01.04.10. (згідно розрахунку позивача).

Таким чином, враховуючи проплати відповідача, здійснені 28.05.09., 23.06.09., 30.08.09., суд вважає за необхідне здійснити перерахунок розміру 3% річних, а саме:

- за період з 03.03.09. по 27.05.09.:

3% річних / 365 днів х 5597,71грн (сума боргу) х 86 (кількість днів) / 100 = 39,56грн;

- за період з 28.05.09. по 22.06.09.:

3% річних / 365 днів х 5097,71грн (5597,71грн - 500,00грн) (сума боргу) х 26 (кількість днів) / 100 = 10,89грн;

- за період з 23.06.09. по 29.08.09.:

3% річних / 365 днів х 4500,00грн (5097,71грн - 597,71грн) (сума боргу) х 68 (кількість днів) / 100 = 25,15грн;

- за період з 30.08.09. по 01.04.10.:

3% річних / 365 днів х 4200,00грн (4500,00грн - 300,00грн) (сума боргу) х 214 (кількість днів) / 100 = 73,87грн.

Всього, розмір 3% річних, яка підлягає задоволенню, становить 149,47грн (39,56грн + 10,89грн + 25,15грн + 73,87грн).

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача 180,81грн - 3% річних.

Тому, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у сумі 31,34грн (180,81грн - 149,47грн).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наведений у позовній заяві, суд вважає його неправильним, оскільки при їх нарахуванні позивачем не було враховано часткові проплати відповідача: 28.05.09. - в сумі 500,00грн; 23.06.09. - в розмірі 597,71грн і 30.08.09. - в сумі 300,00грн, а також за вересень 2009 року помилково застосовано індекс інфляції - 101,1%, замість - 100,8% (згідно даних Державного комітету статистики України, опублікованих у газеті «Урядовий кур'єр», №185 від 08.10.09.).

Таким чином, враховуючи період нарахування - з 03.03.09. по 01.04.10., проплати відповідача, здійснені 28.05.09., 23.06.09., 30.08.09., а також визначені індекси інфляції, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок розміру інфляційних втрат, а саме:

- за період з 03.03.09. по 27.05.09.:

5597,71грн (сума боргу) х 1,028 (індекс інфляції) - 5597,71грн = 156,74грн;

- за період з 28.05.09. по 22.06.09.:

5097,71грн (сума боргу) х 1,011(індекс інфляції) - 5097,71грн = 56,07грн;

- за період з 30.08.09. по 01.04.10.:

4200,00грн (сума боргу) х 1,086 (індекс інфляції) - 4200,00грн = 361,20грн.

Всього, сума інфляційних нарахувань, яка підлягає задоволенню, складає 574,01грн (156,74грн + 56,07грн + 361,20грн).

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача 699,70грн - інфляційних втрат.

Тому, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 125,69грн (699,70грн - 574,01грн).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4200,00грн - основного боргу, 149,47грн - 3% річних, 574,01грн - інфляційних втрат обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. У частині стягнення 1397,71грн - основного боргу, 284,52грн - пені, 31,34грн - 3% річних і 125,69грн - інфляційних нарахувань суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 546, 547, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Горщиківського державного комунального підприємства (11500, Житомирська область, Коростенський район, с. Горщик, вул. Центральна, 31; код ЄДРПОУ 371171)

на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75; код ЄДРПОУ 32008278):

- 4200,00грн - боргу;

- 149,47грн - 3% річних;

- 574,01грн - інфляційних втрат;

- 49,23грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 171,82грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1397,71грн - основного боргу, 284,52грн - пені, 31,34грн - 3% річних та 125,69грн - інфляційних нарахувань.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяОСОБА_2

Дата підписання рішення: 13.07.10.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу