Рішення

від 07.09.2015 по справі 910/20715/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/20715/14

За позовомАдвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право" до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні відповідачаЗенинець Володимир Олексійович провідшкодування шкоди 28 875,80 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Волчек Н.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: Ліповуз Д.І. - представник за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 28 875,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу №21-00/12834 від 29.01.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 порушено провадження у справі №910/20715/14, розгляд справи призначено на 27.10.2014.

В судовому засіданні 27.10.2014 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав того, що в довідці ДАІ зафіксовані лише пошкодження заднього бамперу та кришки багажника, а тому страхове відшкодування було розраховано за вирахуванням вартості робіт та заміни складових частин які не мають відношення до даного випадку.

Ухвалою суду від 27.10.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача Зенинця Володимира Олексійовича та відкладено розгляд справи на 24.11.2014.

В судовому засіданні 24.11.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 01.12.2014.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 за клопотанням представника відповідача призначено судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

29.01.2015 через відділ діловодства суду надійшло клопотання експерта Черкашина Ю.І. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 30.01.2015 поновлено провадження у справі №910/20715/14, задоволено вищезазначене клопотання експерта.

Ухвалою суду від 30.01.2015 зупинено провадження у справі до надання висновків судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

26.03.2015 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення експерта № 82/15-54 від 12.03.2015 в якому зазначено про неможливість надання висновку. Матеріали справи №910/20715/14 були повернуті до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2015 поновлено провадження у справі №910/20715/14, розгляд справи призначено на 14.04.2015.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 14.04.2015 представників сторін, розгляд справи відкладено на 27.04.2015.

Ухвалою суду від 27.04.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Безнес-Право", відкладено розгляд справи на 12.05.2015 та витребувано у Сколівського районного суду Львівської області копії матеріалів адміністративної справи.

12.05.2015 третя особа АО "АФ "Бізнес-Право" подала пояснення по справі, в яких вказала, що згідно з Договором цесії №601/24/3481 від 18.11.2014 набула право вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант".

Ухвалою суду від 12.05.2015 замінено позивача Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарнат-Авто" на Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право", а також виключено зі складу третіх осіб Адвокатське об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право".

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 призначено судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

14.05.2015 через відділ діловодства суду від Сколівського районного суду Львівської області надішли матеріали адміністративної справи №910/20715/14.

15.06.2015 через відділ діловодства суду надійшло клопотання експерта Бикова В.І. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Враховуючи надходження зазначеного клопотання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 поновлено провадження у справі; зобов'язано сторони надати усі наявні фотознімки будь-якого формату (чи цифрового чи друкованого), яким автомобіль «Volkwagen» (державний реєстраційний номер ВС 9622СВ) зафіксований у стані, в якому він перебував після ДТП; погоджено проведення зазначеної експертизи здійснити за матеріалами справи №910/20715/14 та адміністративної справи №453/1792/13-п; попереджено учасників судового процесу про те, що у випадку невиконання клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів, матеріали даної справи можуть бути повернуті до суду без проведення експертного дослідження; провадження у справі зупинено.

13.08.2015 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи №910/20715/14 разом із повідомленням №9430/15-52 від 27.07.2015 про залишення без виконання ухвали про призначення експертизи, в зв'язку з несплатою ТДВ СК "Альфа-Гарант" попередньої оплати експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 поновлено провадження у справ №910/20715/14, розгляд справи призначено на 07.09.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі.

Третя особа в засідання господарського суду не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2013 між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», як страховиком, та Захарко Богданом Вікторовичем, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №21-00/12834, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем марки "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР, 2011 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а строк дії договору встановлено з 09.02.2013 по 08.02.2014.

30.10.2013 о 19 год. 10 хв. на 591 км + 850 м автодороги Київ-Чоп, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: Зенинець В.О., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen», реєстраційний номер ВС9622СВ, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР, який стояв попереду, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 05.12.2013 у справі №453/1792/13-п встановлено порушення Зенинцем В.О. вимог п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, Зенинця В.О. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Власник транспортного засобу "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР, 31.10.2013 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» із заявою (повідомленням) про подію, в якій повідомив про настання ДТП, а 20.11.2013 із заявою про виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування транспортного засобу №21-00/12834 від 29.01.2013 на рахунок СТО.

Згідно з рахунком-фактурою №0000010814 від 05.11.2013 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Галавтосвіт», вартість відновлювального ремонту автомобіля "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР складає 63 371,46 грн. з ПДВ.

Крім того, відповідно до рахунку №АР00007446 від 06.11.2013 складеного СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Арія Моторс», вартість відновлювального ремонту автомобіля "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР складає 28 723,00 грн. з ПДВ.

З Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №180/13 від 12.11.2013, складеного експертом Бойко О.Б. (свідоцтво МФ №3612 від 11.06.2005 видане ФДМ України) вбачається, що вартість відновлювального ремонту "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР, станом на момент проведення дослідження становить 80 882,70 грн.

У відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням умов Договору добровільного страхування транспортного засобу №21-00/12834 від 29.01.2013, позивач склав страховий акт №000014550 від 04.12.2013, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 78 901,99 грн.: 56 874,29 грн. - на рахунок СТО ТОВ «Галавтосвіт»; 22 027,70 грн. - на рахунок СТО ТОВ «Арія Моторс».

На підставі складеного страхового акту №000014550 від 04.12.2013 ПрАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування, виплатило суму страхового відшкодування в розмірі 22 027,70 грн. на рахунок СТО ТОВ «Арія Моторс», а також 56 874,29 грн. на рахунок СТО ТОВ «Галавтосвіт», що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №38062 від 20.12.2013 та №38062 від 23.12.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В той же час, 18.11.2014 Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (цедент) та Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право» (цесіонарій) уклали Договір цесії №601/24/3481, відповідно умов якого цедент передає (відступає) цесіонарію усі права вимоги в зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відомості про які визначені у відповідному акті прийняття-передавання прав вимог, а цесіонарій приймає вказані права вимоги та зобов'язується сплатити відповідну ціну на користь цедента на умовах, визначених договором.

За умовами п. 4 вказаного договору цесіонарій стає кредитором у грошових зобов'язаннях, до змісту яких входять права вимоги, з моменту підписання сторонами відповідного акту.

На виконання вимог договору цесії, його сторони підписали Акт прийняття-передання прав вимоги (Додаток №1), згідно з яким цедент передав, а цесіонарій прийняв права вимоги, зокрема у справі за спірним ДТП.

Таким чином, Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право» отримало право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток власнику автомобіля "NISSAN", реєстраційний номер ВС0302ВР, в результаті ДТП, яка сталася 30.10.2013.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen», реєстраційний номер ВС9622СВ, яким спричинено ДТП, належить Зенинцю В.О. та знаходився під його керуванням.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Зенинця В.О. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номер ВС9622СВ, відшкодовується ним як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність Зенинця В.О., як власника автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер ВС9622СВ, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (полісом) №АС/0867481, строк дії якого з 05.03.2013 по 04.03.2014.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс №АС/0867481) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як наголосив Вищий господарський суд України в постановах від 04.12.2012 у справі №5011-37/5786-2012 та від 04.12.2012 у справі № 5011-68/7859-2012, норми Закону України "Про страхування" не містять положень, які б зобов'язували страховика визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи (дослідження), проведеної оцінювачем чи суб'єктом оціночної діяльності, та на підставі лише звіту про оцінку КТЗ. Натомість положеннями статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.

При визначенні розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику, позивач не керувався нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" з огляду на наявність укладеного між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» та Захарко Богданом Вікторовичем Договору добровільного страхування транспортного засобу №21-00/12834 від 29.01.2013, у відповідності до умов якого і було здійснено визначення розміру збитку застрахованого автомобіля та страхового відшкодування.

При цьому необхідно зазначити, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Натомість відносини ПрАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» і його страхувальника, що склались на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, є добровільним страхуванням, яке відповідно до ст. 6 Закону здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 07.08.2014 у справі № 910/14328/13.

Крім того, як наголошує Вищий господарський суд України у своїх постановах від 23.08.2011 у справі №42/92, від 07.08.2012 у справі №2/22, від 01.03.2011 у справі №47/372, а також Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 у справі №910/7163/14, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» на підставі страхового акту та розрахунку страхового відшкодування, виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в сумі 78 901,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №38062 від 20.12.2013 та №38062 від 23.12.2013.

В той час, як Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на підставі страхового акту №ЦВ/13/1016 від 01.07.2014 сплатило ПрАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» лише 20 624,20 грн. Даний факт сторонами у справі не оспорюється.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, а також визначені полісом №АС/0867481 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 28 875,80 грн. (50 000,00 грн. (ліміт відповідальності) - 20 624,20 грн. (сума виплачена відповідачем) - 500,00 грн. (франшиза) = 28 875,80 грн.).

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, а його доводи в частині що в довідці ДАІ зафіксовані лише пошкодження заднього бамперу та кришки багажника, а тому страхове відшкодування було розраховано за вирахуванням вартості робіт та заміни складових частин які не мають відношення до даного випадку спростовуються наступним.

Так, з метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 для вирішення питання - чи були утворені всі технічні пошкодження автомобіля Nissan X-Trail д/н ВС0302ВР, перелічені у Висновку №180/13 експертного автотоварознавчого дослідження від 12.11.2013 та протоколі огляду від 05.11.2013, саме внаслідок ДТП, яка відбулася 30.10.2013 з вини Зенинця Віталія Олексійовича, було призначено судову експертизу. Витрати по оплаті експертизи покладено на Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" та зобов'язано відповідача забезпечити оплату експертизи.

Втім, як вбачається з повідомлення №9430/15-52 від 27.07.2015 ТДВ СК "Альфа-Гарант" попередню оплату експертизи не здійснило, в зв'язку з чим ухвала суду про призначення експертизи залишена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз без виконання.

Окремо слід зазначити, що відповідно п. 1.2. Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого наказом МВС України 04.07.2011 № 389, довідка про дорожньо-транспортну пригоду - це документ затвердженої цим наказом форми, який містить відповідну інформацію про оформлену за участю працівників Державтоінспекції МВС дорожньо-транспортну пригоду та її учасників.

В довідці, серед іншого, зазначаються механічні пошкодження автомобіля, які установлені за результатом зовнішнього огляду .

З наведеного вбачається, що довідка ДАІ - це інформативний документ який встановлює факт настання дорожньо-транспортної пригоди, а отже, виявлення під час огляду транспортного засобу пошкоджень, які не зазначені у довідці не може бути підставою для їх неврахування відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес-Право" (04053, м. Київ, вулиця Гоголівська, будинок 43-А, квартира 2; ідентифікаційний код 26547144) страхове відшкодування в сумі 28875 (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.09.15

Суддя О.А. Грєхова