Постанова

від 01.12.2015 по справі 910/20715/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 910/20715/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ,,Альфа - Гарант"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015р.

у справі № 910/20715/14 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Адвокатського об'єднання ,,Адвокатська фірма ,,Бізнес - Право"

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ,,Альфа - Гарант"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

про відшкодування шкоди 28 875,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Українська страхова компанія ,,ГАРАНТ-АВТО" звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ,,Альфа - Гарант" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 28 875,80 грн.

Ухвалою суду від 27.10.2014р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 27.04.2015р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Адвокатське об'єднання ,,Адвокатська фірма ,,Бізнес-Право".

Ухвалою суду від 12.05.2015р. замінено позивача - Публічне акціонерне товариство ,,Українська страхова компанія ,,Гарант - Авто" на Адвокатське об'єднання ,,Адвокатська фірма ,,Бізнес-Право" та виключено останнього зі складу третіх осіб.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2015р. у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в сумі 28 875,80 грн. та 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх задоволення.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015р. у справі № 910/20715/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Як вказує скаржник, в порушення п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24.07.2009р., він не повідомлявся про огляд пошкодженого транспортного засобу. На думку скаржника, місцевим господарським судом не надано оцінки поясненням відповідача та третьої особи, не взято до уваги копії адмінматеріалів з переліком утворених технічних пошкоджень автомобіля ,,Ніссан", державний номер НОМЕР_1, не встановлено, чи всі пошкодження даного автомобіля, перелічені в акті огляду від 05.11.2013р. експертом ОСОБА_3, виникли в результаті ДТП 30.10.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 01.12.2015р.

В судовому засіданні 01.12.2015р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду скарги повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411613153594, № 0411613153616.

Представник позивача не заперечував проти розгляду скарги за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Колегія суддів, враховуючи належне повідомлення представника відповідача та третьої особи вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню у зв'язку з таким.

30.10.2013р. о 19 год. 10 хв. на 591 км + 850 м автодороги Київ-Чоп сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ,,Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4

В результаті дорожньо - транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ,,Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою ВДАІ Миколаївського РУ ГУ МВС України у Львівській області (а.с. 26).

Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 05.12.2013р. у справі №453/1792/13-п у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнано винним ОСОБА_2 і накладено на винну особу штраф у сумі 340 грн. (а.с.25).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2013 між Публічним акціонерним товариством ,,Українська страхова компанія ,,ГАРАНТ-АВТО" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №21-00/12834, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем марки ,,Ніссан", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а строк дії договору встановлено з 09.02.2013р. по 08.02.2014р.

За змістом п. 29.4 договору розмір збитку застрахованому транспортному засобу визначається виходячи з вартості його відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту визначається згідно з калькуляцією СТО за вибором страхувальника, за умови попереднього погодження вартості відновлювального ремонту зі страховиком.

Власник транспортного засобу ,,Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 31.10.2013 звернувся до ПАТ ,,Українська страхова компанія ,,ГАРАНТ-АВТО" із заявою (повідомленням) про подію, в якій повідомив про настання ДТП, а 20.11.2013 із заявою про виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування транспортного засобу №21-00/12834 від 29.01.2013 на рахунок СТО.

Згідно з рахунком-фактурою №0000010814 від 05.11.2013 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Галавтосвіт", вартість відновлювального ремонту автомобіля ,,Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 63 371,46 грн. з ПДВ, а з урахуванням знижки 56 874,29 грн.

Відповідно до рахунку №АР00007446 від 06.11.2013 складеного СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Арія Моторс", вартість відновлювального ремонту автомобіля ,,Ніссан", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 28 723,00 грн. з ПДВ, а з урахуванням знижки 25 850,70 грн.

Загальна вартість відновлювального ремонту за обома рахунками складає 92 094,46 грн., а з урахуванням знижки 82 724,99 грн. з ПДВ.

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження №180/13 від 12.11.2013, складеного експертом ОСОБА_3 вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ,,Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на момент проведення дослідження становить 80 882,70 грн.

З урахуванням умов договору добровільного страхування транспортного засобу №21-00/12834 від 29.01.2013 страхувальником складено страховий акт №000014550 від 04.12.2013, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки ,,Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 78 901,99 грн.: 56 874,29 грн. - на рахунок СТО ТОВ ,,Галавтосвіт"; 22 027,70 грн. - на рахунок СТО ТОВ ,,Арія Моторс".

ПАТ ,,УСК ,,Гарант Авто" перерахувало на рахунок СТО ТОВ ,,Арія Моторс" 22 027,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 38062 від 20.12.2013р. та на рахунок СТО ТОВ ,,Галавтосвіт" - 56 874,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38062 від 23.12.2013р.

Згідно з положеннями ст. 25 Закону України ,,Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закон України ,,Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Сплативши страхову виплату за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю ,,Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, до страховика перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

18.11.2014р. між Публічним акціонерним товариством ,,Українська страхова компанія ,,ГАРАНТ-АВТО" (цедент) та Адвокатським об'єднанням ,,Адвокатська фірма ,,Бізнес - Право" (цесіонарій) укладено Договір цесії №601/24/3481, відповідно до умов якого цедент передає (відступає) цесіонарію усі права вимоги в зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відомості про які визначені у відповідному акті прийняття-передавання прав вимог, а цесіонарій приймає вказані права вимоги та зобов'язується сплатити відповідну ціну на користь цедента на умовах, визначених договором.

За умовами п. 4 вказаного договору цесіонарій стає кредитором у грошових зобов'язаннях, до змісту яких входять права вимоги, з моменту підписання сторонами відповідного акту.

На виконання вимог договору цесії, його сторони підписали Акт прийняття-передання прав вимоги (Додаток №1), згідно з яким цедент передав, а цесіонарій прийняв права вимоги, зокрема у справі за спірним ДТП.

Таким чином, Адвокатське об'єднання ,,Адвокатська фірма ,,Бізнес-Право" отримало право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток власнику автомобіля ,,Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 під час експлуатації автомобіля ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АС/0867481 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 500 грн.

Отже, відповідач є особою, на яку полісом №АС/0867481 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на час ДТП.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України ,,Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Страховик звернувся до відповідача з вимогою від 03.02.2014р. про відшкодування шкоди в розмірі 49 500,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що в довідці ДАІ зафіксовані лише пошкодження заднього бамперу та кришки багажника. За таких обставин, відповідач зазначив, що сплатив 20 624,20 грн. страхового відшкодування, розрахованого за вирахуванням вартості відновлювального ремонту всіх складових частин, які не мають відношення до ДТП, в сумі 59 758,00 грн. зі Звіту № 180/13 від 12.11.2013р.

Як вже зазначалось вище, ПАТ ,,Українська страхова компанія ,,ГАРАНТ-АВТО" на підставі на підставі страхового акту та розрахунку страхового відшкодування, виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в сумі 78 901,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №38062 від 20.12.2013 та №38062 від 23.12.2013.

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія ,,Альфа-Гарант" на підставі страхового акту сплатило ПАТ ,,УСК ,,ГАРАНТ-АВТО" лише 20 624,20 грн.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 500 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір суми страхового відшкодування, яке підлягає виплаті відповідачем становить 28 875,80 грн., яке розраховане виходячи з 50 000,00 грн. (ліміт відповідальності) - 20 624,20 грн. (сума виплачена відповідачем) - 500,00 грн. (франшиза).

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення в розмірі 28 875,80 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що ним правомірно здійснено виплату страхового відшкодування за вирахуванням вартості відновлювального ремонту всіх складових частин, які не мають відношення до ДТП в сумі 59 758,00 грн. із врахуванням висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 180/13 від 12.11.2013р. та про те, що в довідці ДАІ зафіксовані лише пошкодження заднього бамперу та кришки багажника, які відхилені судом першої інстанції, та, зокрема, є обґрунтуванням апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України ,,Про страхування" від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

Вищевказане є правовою позицією, висловленою судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-112цс13.

Як вже зазначалось вище, згідно з положеннями ст. 25 Закону України ,,Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу № 21-00/12834 від 29.01.2013р. розмір збитку застрахованому транспортному засобу визначається виходячи з вартості його відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту визначається згідно з калькуляцією СТО за вибором страхувальника, за умови попереднього погодження вартості відновлювального ремонту зі страховиком.

Перераховані кошти на користь СТО у розмірі 78 901,99 грн. за ремонт пошкодженого автомобіля і є фактичними витратами позивача в розумінні положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України ,,Про страхування", які мають бути відшкодовані відповідачем.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі № 910/7163/14 Законами України ,,Про страхування" та ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а його доводи щодо того, що в довідці ДАІ зафіксовані лише пошкодження заднього бамперу та кришки багажника, а тому страхове відшкодування було розраховано за вирахуванням вартості робіт та заміни складових частин, які не мають відношення до даного випадку, спростовуються наступним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2015 для вирішення питання - чи були утворені всі технічні пошкодження автомобіля Nissan X-Trail д/н НОМЕР_3, перелічені у Висновку №180/13 експертного автотоварознавчого дослідження від 12.11.2013 та протоколі огляду від 05.11.2013, саме внаслідок ДТП, яка відбулася 30.10.2013 з вини ОСОБА_7, було призначено судову експертизу. Витрати по оплаті експертизи покладено на Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія ,,Альфа-Гарант" та зобов'язано відповідача забезпечити оплату експертизи.

Втім, як вбачається з повідомлення №9430/15-52 від 27.07.2015, ТДВ СК ,,Альфа-Гарант" попередню оплату експертизи не здійснило, в зв'язку з чим ухвала суду про призначення експертизи залишена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз без виконання.

Крім того, відповідно п. 1.2 Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого наказом МВС України 04.07.2011 № 389, довідка про дорожньо-транспортну пригоду - це документ затвердженої цим наказом форми, який містить відповідну інформацію про оформлену за участю працівників Державтоінспекції МВС дорожньо-транспортну пригоду та її учасників.

В довідці, серед іншого, зазначаються механічні пошкодження автомобіля, які установлені за результатом зовнішнього огляду.

Тобто, довідка ДАІ - це інформативний документ, який встановлює факт настання дорожньо-транспортної пригоди, а отже, виявлення під час огляду транспортного засобу пошкоджень, які не зазначені у довідці, не може бути підставою для їх неврахування відповідачем.

Посилання відповідача на неврахування судом першої інстанції копій адмінматеріалів з переліком утворених технічних пошкоджень автомобіля ,,Ніссан", державний номер НОМЕР_1, також є необґрунтованими, оскільки дані матеріали не є документами, якими може підтверджуватись технічний стан автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що в порушення п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24.07.2009р., він не повідомлявся про огляд пошкодженого транспортного засобу.

Проте, доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно з п. 5.2 вказаної Методики, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Тобто, законодавець не визначив обов'язкового виклику сторін для проведення експертизи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015р. у справі №910/20715/14, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015р. у справі № 910/20715/14 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015р. у справі № 910/20715/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ,,Альфа - Гарант" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко