Рішення

від 07.09.2015 по справі 914/2308/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.15 Справа № 914/2308/15

За позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Сатурн», м. Львів; про:розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення боргу по орендній платі, виселення з орендованого приміщення Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:Грицина Я.М. - представник (довіреність №2302-вих-1792); від відповідача:Дмитришин О.І. - представник (довіреність №4 від 01.09.2015р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20 , 22 ГПК України . Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

10.07.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Сатурн» (надалі - Відповідач) про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення боргу по орендній платі, виселення з орендованого приміщення.

Ухвалою суду від 13.07.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 27.07.2015р. Розгляд справи відкладався на 17.08.2015р., 07.09.2015р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

В засіданні зазначив, що 03.10.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9190-14, на виконання якого відповідачу в тимчасове, платне користування були передані приміщення по вул. Пекарська, 1-ц у м. Львові. За умовами договору відповідач зобов'язувався не пізніше 20 числа місяця сплачувати орендну плату за користування майном, однак своїх зобов'язань належним чином не виконував, зокрема, несвоєчасно та в неповному обсязі вносив оренду плату, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 5364,94 грн. У зв'язку з тим, що орендна плата не вносилася відповідачем більше, ніж 3 місяці підряд, позивач на підставі ст. 782 ЦК України просить суд розірвати вказаний договір оренди та виселити ТОВ «Планета Сатурн» з займаного приміщення. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5364,94 грн. боргу по орендній платі представник позивача просить припинити, оскільки після порушення провадження заборгованість була сплачена відповідачем у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у письмових поясненнях на позовну заяву. Заперечуючи проти позову представник зазначає, що заборгованість по орендній платі виникла внаслідок бездіяльності осіб, котрим було передоручено обов'язок по перерахунку орендної плати. Однак, 26.08.2015р. орендна плата, в тому числі пеня були сплачені відповідачем повністю. На думку представника, істотним (в силу положень ст. 651 ЦК України) є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При укладенні договору оренди позивач мав на меті передати відповідачу в користування нежитлові приміщення, що виступають об'єктом договору та отримувати за таке користування орендну плату у розмірі, встановленому договором. Оскільки 26.08.2015р. орендарем було сплачено заборгованість по орендній платі, підстави для розірвання договору оренди відсутні, так як позивачу не завдано шкоди.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9190-14, на виконання якого орендодавець (позивач) на підставі наказу Управління комунальної власності від 15.09.2014р. №71-А передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове, платне користування нерухоме майно (надалі - Об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП « 503». Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пекарська, 1-ц, загальною площею 22,8 м 2 .

Об'єкт оренди орендар буде використовувати для господарських потреб (п. 2.1. Договору).

06.10.2014р. об'єкт оренди в задовільному технічному стані був переданий позивачем та прийнятий відповідачем, про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі від вказаної дати.

Згідно положень Розділу 5 Договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 601,00 грн. без ПДВ за перший місяць оренди згідно із запропонованою переможцем конкурсу сумою. Оренда плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 5.8. Договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Господарським судом встановлено, що станом на момент подання позову, за відповідачем існувала заборгованість по орендній платі в розмірі 5364,94 грн., що підтверджується розрахунком боргу, виконаного Управлінням комунальної власності ДЕП ЛМР.

Факт несплати відповідачем орендної плати стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення боргу по орендній платі та виселення з орендованого приміщення.

Разом з тим, матеріалами справи, зокрема, квитанцією №ПН8868 від 26.08.2015р., підтверджується також той факт, що станом на момент винесення рішення у справі, відповідачем було перераховано кошти у розмірі 7965,37 грн. на рахунок позивача в якості орендної плати згідно Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9190-14 від 03.10.2014р. Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про розірвання договору та виселення слід відмовити, а провадження у справі в частині стягнення 5364,94 грн. боргу припинити.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України ).

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу приписів ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760 ЦК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Положеннями ч. 1 ст. 782 ЦК України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Крім цього, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, в порядку, передбаченому положеннями ЦК України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» позивачем за актом прийому-передачі від 06.10.2015р. було передано відповідачу в користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пекарська, 1-ц, загальною площею 22,8 м 2 .

За умовами Договору відповідач зобов'язувався у строки та порядку, встановленому Договором вносити орендну плату за користування об'єктом оренди.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2015р. відповідач в повному обсязі розрахувався по орендній платі, що підтверджується квитанцією №ПН8868 від 26.08.2015р. Факт прострочення орендної плати більше, ніж на три місяці слугував підставою для подання вказаного позову з вимогою розірвати договір оренди, виселення з приміщення та стягнення орендної плати у зв'язку з істотним порушенням його умов.

Розглядаючи вказану вимогу, суд бере до уваги те, що 18.09.2013р. Верховний Суд України на спільному засіданні цивільної та господарської палати у справі №6-75цс13 виклав правову позицію щодо оцінки істотності порушень умов договору, які б слугували підставою для його розірвання. Вказана правова позиція, в силу положень ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою при вирішенні даної справи.

Так, згідно цієї позиції, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України ).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України .

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

В даному випадку суд погоджується з твердженням відповідача, що укладаючи Договір оренди, позивач мав на меті передати відповідачу об'єкт оренди та своєчасно одержувати орендну плату, в розмірі, визначеному Договором. Суд зазначає, що станом на момент прийняття рішення, заборгованість по оренді була погашена повністю.

Відтак, станом на момент винесення рішення судом, відсутній такий критерій істотного порушення умов договору, як розмір завданої шкоди. А тому за відсутності вказаного критерію, на думку суду, відсутніми є правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору та відповідно виселення з приміщень.

Крім цього, суд зазначає, що Верховний Суд України в постанові №3-211гс14 від 21.01.2015р. висловив обов'язкову до застосування правову позицію, згідно якої погодився із висновком суду касаційної інстанції про відмову в задоволенні позову щодо розірвання договору з підстав заборгованості з орендної плати, оскільки вказана заборгованість була погашена станом на момент винесення рішення судом першої інстанції у справі.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення 5364,94 грн. боргу з орендної плати підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, в решті в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача, як на особу, внаслідок неправильних дій (несвоєчасного внесення орендної оплати) якої і виник даний спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2 , 4-3 , 12 , 33 , 34 , 35 , 43 , 49 , п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 , 116 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог про розірвання Договору нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9190-14 від 03.10.2014р. та виселення з приміщення - відмовити.

2. Провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «Планета Сатурн» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 5364,94 грн. боргу - припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Сатурн» (79000, м. Львів, вул. Коперніка, 28; код ЄДРПОУ 23962486) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625 ) 4263,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України .

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2015р.

Суддя Крупник Р.В.