Рішення

від 12.07.2010 по справі 18/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.10 Справа№ 18/44

За позовом: прокуратура м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів, до відповідача:дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ»відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів, про: стягнення 605,84 грн. Суддя Т. Рим За участю представників: прокурора:не з'явився, позивача:ОСОБА_1 -представник (дов. №1 від 04.01.2010 р.), відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокуратура м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ»відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»про стягнення 605,84 грн. Ухвалою від 22.06.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 12.07.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №4215 від 01.10.2002 р., не здійснив оплати за надані послуги у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 545,39 грн. за період з 01.06.2009 р. до 01.10.2009 р. Крім того, відповідачу нараховано 50,99 грн. інфляційних збитків, 9,46 грн. - 3% річних.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоч був належним чином і завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4758341 від 24.06.2010 р., причин неприбуття не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №4215 від 01.10.2002 р. (надалі -Договір). За умовами договору енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати покупцеві (відповідач у справі) теплову енергію у гарячій воді, а покупець зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені Договором.

Як убачається з розрахунку позовних вимог, заборгованість за період з 01.06.2009 р. до 01.10.2009 р. становить 545,39 грн. Сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, за наслідками якої складено акт від 23.06.2010 р. Сторонами погоджено, що сума заборгованості за Договором за період з 01.06.2009 р. до 30.09.2009 р. становить 545,39 грн. Доказів оплати зазначеної заборгованості відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Таким чином, оскільки позивачем було надано послуги на умовах Договору, відповідачем прийнято, але не оплачено надані послуги у повному обсязі, вимоги позивача про стягнення з відповідача 545,39 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведені зібраними по справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 50,99 грн. інфляційних збитків, 9,46 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки позов задоволено, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ»відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»(адреса: вул. Шевченка, 392а, м. Львів, 79069; код ЄДРПОУ 30275752 ) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(адреса: вул. С. Петлюри, 4а, м. Львів, 79054; код ЄДРПОУ 20784943 ) 545,39 грн. основного боргу, 50,99 грн. інфляційних збитків, 9,46 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з дочірнього підприємства «ЛАНТ-ЖКВ»відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»(адреса: вул. Шевченка, 392а, м. Львів, 79069; код ЄДРПОУ 30275752 ) в доход державного бюджету України 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Рим Т.Я.