Рішення

від 26.01.2012 по справі 5023/9468/11 (н.р. 5023/445/11)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р. Справа № 5023/9468/11 (н.р. 5023/445/11

вх. номер 9468/11

Суддя Господарського суду Харківської області Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Комп"ютери та інформатизація", м. Харків

до ТОВ "Інформаційно-технологічна лабораторія", м. Харків;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Зв"язокбуд-інвест", м. Харків;

про стягнення 45870,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп'ютери та інформатизація" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Інформаційно-технологічна лабораторія" 2053,28 грн. заборгованості за матеріали, 18946,72 грн. заборгованості за виконані роботи, 1853,57 грн. пені, 24870 грн. упущеної вигоди на підставі статей 22, 258 886 Цивільного кодексу України.

Заявою від 04.03.2011 року позивач збільшив позовні вимоги до 63025,29 грн., в тому числі 2053,28 грн. заборгованості за матеріали, 18946,72 грн. заборгованості за виконані роботи, 1225,29 грн. пені, 40800 грн. упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2011 року (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 985,57 грн. пені, 13,56 грн. судових витрат; у решті позовних вимог відмовлено. Суд визнав доведеним порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленого обладнання, яке є виконаним на час звернення з позовом; натомість вказав, що позивач не довів настання строку виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт, а також неправомірності поведінки відповідача, як підстави для стягнення збитків; до спірних правовідносин не застосовується стаття 22 Цивільного кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року (судді: Білецька А.М. - головуючий, ОСОБА_3, ОСОБА_4В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на його законність, відповідність обставинам та матеріалам справи; доводи апеляційної скарги відхилено, як такі, що суперечать матеріалам та обставинам справи, нормам процесуального законодавства.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.11р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року у справі № 5023/445/11 Господарського суду Харківської області та рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2011 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 40800грн., а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. В решті рішення та постанову залишено без змін.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 11.11.11р. для розгляду справи 5023/9468/11 (новий розгляд справи №5023/445/11) було призначено суддю Тихого П.В.

Ухвалою суду від 05.12.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.12.2011р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Зв"язокбуд-інвест".

20.12.2011р. третя особа надала до канцелярії суду пояснення (вх.№25583), в яких позовні вимоги по стягненню упущеної вигоди у розмірі 40800,00грн. залишити без задоволення.

11.01.2012р. відповідач надав до канцелярії суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору за межами двохмісячного строку на 15 днів і відкласти розгляд справи, у зв"язку із необхідністю додаткового часу для обгрунтування своєї позиції у справі.

Клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи було задоволено.

Позивач надав суду додаткові пояснення по справі (вх. №214 від 10.01.12).

В судовому засіданні призначеному на 20.12.2011р. було оголошено перерву до 11.01.2012р., до 23.01.2012 р. та до 26.01.2012 р.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився.

Позивач надав суду документи для залучення до матеріалів справи (вх. №1325 від 23.01.12).

Відповідач надав суду документи для залучення до матеріалів справи (вх. №1461 від 24.01.12).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, та враховуючи обов"язкові вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України, суд встановив наступне.

12.03.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 50.

Згідно з п. 1.1. Договору позивач був зобов’язаний поставити покупцю (ТОВ В«Інформаційно-технологічна лабораторіяВ» ) обладнання для створення системи безперебійного електроживлення та надати послуги з монтування обладнання.

Згідно п. 3.2 договору відповідач зобов’язався поставити на користь позивача обладнання не пізніше 20 робочих днів з моменту сплати обладнання; монтаж обладнання повинен бути здійснений не пізніше п’яти робочих днів з моменту поставки обладнання. Пунктами 2.3 та 3.5 договору сторонами передбачено, що роботи вважаються виконаними відповідачем з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Додатком №1 до договору передбачалось, що роботи зі встановлення та підключення передбачають встановлення обладнання на місце його постійного використання та підключення всіх необхідних кабелів.

Тобто, метою договору №50 від 12.03.2010 року було створення мережі безперебійного електроживлення.

Належним чином виконані роботи - це можливість використовувати результат робіт за призначенням.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Позивач стверджує, що надавав відповідачу акт 07.07.2010 року. Однак, поштові документи про направлення акту наприкінці липня 2010 року не підтверджують отримання цього акту відповідачем, а сам по собі акт прийомки-передачі виконаних робіт, направлений поштою, не означає виконання позивачем та здачі робіт. Крім того, акті, на який посилається позивач, не містить відомостей про те, що позивач виконував роботи, передбачені додатком №1 до договору №50, а саме, роботи зі встановлення та підключення передбачають встановлення обладнання на місце його постійного використання та підключення всіх необхідних кабелів.

Відповідно до глави 1.8.1 правил устрою електроустаткування, які поширються на новостворені та реконструйовані електроустаткування, електроустаткування до 500 кВ, нововведене в експлуатацію в енергосистемах та у споживачів, повинно бути піддано приймо-здаточним випробуванням відповідно до вимог цієї глави, а саме, п. 1.8.5 передбачено, що всі вимірювання, випробування та опробування у відповідності з діючими директивними документами, інструкціями заводів виробників та цими нормами,виконані монтажним персоналом в процесі монтажу, а також, налагуджувальним персоналом безпосередньо перед введенням електрообладнання в експлуатацію, повинні бути оформлені відповідними актами та протоколами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, у вказаний строк, а також станом на час розгляду даної справи в суді, акт виконаних робіт між сторонами не підписаний, докази виконання позивачем робіт за умовами договору у матеріалах справи відсутні.

Ст. 858 ЦКУ передбачає, що якщо робота виконана підрядником з відхиленням від умов договору підряду, що погіршили роботу, або з іншими недоліками, що роблять її непридатною для звичайного використання у відповідності з договором або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо це не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1)безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2)пропорційного зменшення ціни роботи;

3)відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

В даному випадку відповідач скористався правом, наданим йому ст. 858 ЦКУ, і направив на адресу позивача претензію, яка долучена до матеріалів справи.

У відповідь на претензію позивач направив факс наступного змісту : «ООО «Компьютеры и информатизация» не согласно с Вашей претензией, поскольку она не была составлена на протяжении 3 (трех) рабочих дней с момента подписания нами и вручения для подписания Вам акта выполненных работ, как это предусмотрено п.3.7. Договора №50 от 12.03.2010г.» Представника для проведення прийомки і інвентаризації позивач не надав.

Позивач вказує на те, що його обов'язки по монтажу вважаються виконаними з моменту направлення акту прийому-передачі виконаних робіт і здавати їх фізично представнику відповідача немає потреби. Однак, п.3.7. Договору №50 від 12.03.2010 року не містить посилання на дату або подію, з якої починається відлік трьох робочих днів.

Відповідно до п. 3 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)збитків;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4)вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання.

Як вбачається з обставин справи, відповідач не тільки не вжив заходів по здачі робіт, а і ухилився від участі у роботі комісії 11.08.2010 року. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання, а їх обгрунтування позивач не надав.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що відповідач роботи своєчасно і в обумовленому договором обсязі не виконав, а тому, дії відповідача з відмови у підписанні акту не можно вважати протиправними, а як наслідок - немає підстав для стягнення на користь позивача упущеної вигоди.

Враховуючи викладене вище, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 40800грн., необгрунтованими, такими, що не підтверджуються наданими суду доказами та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя Тихий П.В.

повний текст рішення складено 31.01.12р.