Вирок

від 22.07.2010 по справі 1-309/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 1-309/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Височин Ю.В., Кашуби А.В.,

за участю прокурора Фастова І.В., Баклана В.М., захисника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

24.08.2009 року, приблизно о 19.00 год., ОСОБА_3, перебував в належній йому частині будинку по вул. Жовтнева, 2 в м. Бориспіль Київської області, зі своїм знайомим, особа якого досудовим слідством не встановлена і відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, де розпивав з ним спиртні напої.

Під час спільного вживання алкогольних напоїв 25.08.2009 року, близько 05.00 год., у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Після чого ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викраденим чужого майна, запропонував невстановленій досудовим слідством особі, вчинити спільно крадіжку майна з сусідської частини будинку №2 по вул. Жовтневій в м. Борисполі, шляхом проникнення до другої половини будинку, де проживає потерпіла ОСОБА_2 На пропозицію ОСОБА_3В невстановлена досудовим слідством особа погодилася, та таким чином вступила в попередню змову з ОСОБА_3 на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій спільний з невстановленою досудовим слідством особою злочинний умисел, ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна цього ж дня близько о 05.00 год. підійшли до іншої половини будинку, де проживала потерпіла ОСОБА_2, і яка на той момент була відсутня вдома.

Підійшовши до вікна, яке було частково відчинене на провітрювання, ОСОБА_3, діючи умисно та з корисливих мотивів, спільно та за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, шляхом відкриття вікна та через відкрите вікно проникли до другої половини будинку №2 по вул. Жовтневій м. Бориспіль, звідки таємно викрали належні потерпілій гроші в сумі 100 доларів США (за курсом Національного банку України станом на 25.08.2009 року становить 704 грн.), вироби з золота, а саме: золотий ланцюжок вагою 5 грам вартістю 2000 грн.; золотий ланцюжок вагою 2 грама вартістю 800 грн.; кулон вагою 0,5 грама вартістю 200 грн.; кулон вагою 1,5 грама вартістю 600 грн.; кулон вагою 1 грам вартістю 400 грн.; каблучка вагою 2 грама вартістю 800 грн.; каблучка вагою 2 грама вартістю 800 грн.; одна сережка вагою 0.5 грама вартістю 200 грн.; кулон срібний вагою 2 грам вартістю 150 грн.; ланцюжок срібний вагою 3 грама вартістю 225 грн. та системний блок «Асус» до комп'ютера вартістю 1058 грн. 40 коп. з монітором «Асус» вартістю 989 грн. 80 коп.

Викраденим майном ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа розпорядилися за власним розсудом, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 9017 грн. 20 коп. В подальшому системний блок та монітор були повернуті потерпілій працівниками міліції.

Такі дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.

По справі потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов на суму 9017 грн. 20 коп. (а.с. 52), від якого остання відмовилась в судовому засіданні 22.07.2010 року, про що надала суду відповідну заяву.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку. При цьому судом встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому заслухавши думку підсудного, його захисника, потерпілого та прокурора, й роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного, матеріали цивільного позову, речові докази у справі та судові витрати.

Підсудний ОСОБА_3 під час судового розгляду показав, що дійсно він 24.08.2009 року разом зі своїм знайомим товаришем на ім'я Олексій ввечері вживали спиртні напої за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_5. Вночі в них закінчилось спиртне і оскільки у них не було більше грошей на випивку він запропонував Олексію дістати гроші з іншої частини будинку у сусідів, на що останній погодився. Вони разом перейшли по подвір'ю до іншої частини будинку, де проживає ОСОБА_2 та через вікно, яке вони відчинили, проникли до приміщення ОСОБА_2 Там вони знайшли комп'ютер та монітор, а також шкатулку з ювелірними виробами та грошима. Вказані речі вони забрали та пішли з дому. Потім він був затриманий працівниками міліції та у нього вилучено комп'ютерний системний блок та монітор. Де подівся його товариш Олексій та інші викрадені речі він не знає, та вказати його місце знаходження не може. Вказані дії вони вчинили в стані алкогольного сп'яніння, більшість дій не пам'ятає. Вину визнав, щиро розкаявся та просив суворо його не карати, оскільки він влаштувався на роботу і вже близько чотирьох місяців не вживає спиртні напої. Крім того він також визнав цивільний позов ОСОБА_2 в повному обсязі.

Враховуючи покази підсудного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а його дії за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, оскільки останній вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникнення у приміщення.

Санкцією ст. 185 ч.3 КК України передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення, а тому вчинений ОСОБА_3 злочин є тяжким.

Згідно медичних довідок ОСОБА_3 на обліку у психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває (а.с. 141).

Підсудний характеризується за місцем свого проживання з боку працівників міліції посередньо (а.с. 143).

Призначаючи покарання за санкцією ч. 3 ст. 185 КК України судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням іспитового строку.

Визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному та активне сприяння ним розкриттю злочину, суд визнає обставинами, які пом'якшують його відповідальність. Даних про відшкодування завданих збитків суду не надано.

При цьому судом враховано, що потерпіла претензій до підсудного немає та відмовилась від заявленого нею позову, незважаючи на визнання ним його в повному обсязі, про що суду надана відповідна заява.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_3 по справі є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Раніше ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягався, на момент розгляду справи влаштувався на роботу та веде громадський спосіб життя.

Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 12.05.2010 року №456 (а.с. 108-109), ОСОБА_3 в період інкримінованих йому діянь та на час проведення експертизи на психічні захворювання не страждав і не страждає, тому міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих йому діянь ОСОБА_3 знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння. Примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, ОСОБА_3 не потребує. В той же час ОСОБА_3 страждає на психічні та поведінкові розлади, що викликані вживанням алкоголю із синдромом залежності від алкоголю (хронічний алкоголізм 2 стадії) і потребує медичних заходів з цього приводу.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5 ст. 76 КК України.

Таким чином суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком 3 роки із застосуванням іспитового строку терміном 1 рік та 6 місяців з встановленням обов'язків згідно наведених вище пунктів ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

При вирішенні питання про речові докази (а.с. 111-113), суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, на підставі якої останні потрібно залишити в користуванні власника - потерпілої ОСОБА_2

Під час досудового слідства проводилась дактилоскопічна та трасологічна експертизи, (а.с. 81-94, 98-104) вартість яких становить 973 грн. 54 коп. та є судовими витратами, які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3

Цивільний позові потерпілої ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з відмовою останньої від нього до закінчення судового слідства у справі згідно поданої нею заявою.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 (а.с. 114) слід залишити у виді підписки про невиїзд, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324, 328 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік та 6 місяців, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступних обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; пройти курс лікування від алкоголізму.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід скасувати.

Речові докази по справі: рідкокристалічний монітор та системний блок "Асус", що були вилучені з будинку №2 по вул. Жовтневій в м. Борисполі Київської області, та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2, - залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, одержувач: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЄДРПОУ: 25574713, р/р 31250272210700, банк одержувача: ГУДКУ у Київській області, МФО: 821018) судові витрати щодо вартості проведених трасологічної та дактилоскопічної експертиз в розмірі 973 (дев'яносто сімдесят три) грн. 54 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя С.М.Вознюк