Вирок

від 13.09.2010 по справі 1-309/2010

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-309/2010

Номер провадження1-309/2010

ВИРОК

іменем України

"13" вересня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Малюк Т.О.

при секретарі Кожухар О.М.

з участю прокурора Луценко С.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого без реєстрації за адресою: смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, вул. Генерала Подзігуна, № 39, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, у шлюбі не перебуває, на утриманні 1 дитина, раніше не судимого,

- за ст. 121 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2010 року в с.м.т. Олександрівка Вознесенського району близько 4-ї год. за місцем мешкання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, між нею та підсудним ОСОБА_3, який є її співмешканцем та який перебував у стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка. В процесі сварки підсудний ОСОБА_3 пішов до приміщення кухні, де в шухляді столу взяв кухонний ніж, повернувся в кімнату, де знаходилася ОСОБА_2, та умисно наніс її один удар в область живота з лівого боку, внаслідок чого заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді колото- різаного поранення передньої стінки живота з пошкодженням тонкого кишечника, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознаками небезпеки для життя.

Підсудний ОСОБА_3 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що у липні 2010 року він посварився зі своєю співмешканкою ОСОБА_2, оскільки приревнував її до другого чоловіка. 21.07.2010 року близько 3-ї год. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку своєї співмешканки, розбив вікно і зайшов у хату, він хотів поговорити з нею та помиритися. Вона не погоджувалася на примирення та пішла спати. Він пішов у приміщенні кухні, в шухляді столу взяв кухонний ніж і пішов у спальню, щоб знову поговорити з ОСОБА_2 відносно примирення. Вона на примирення не погоджувалася, тому він ударив її ножем у живіт. Вона почала кричати. На крик прибігла донька потерпілої. ОСОБА_2 в цей момент вибігла у двір, він побіг за нею та викинув ніж у дворі. Потім приїхала швидка допомога та міліція. У вчиненому він щиро кається, жалкує, що так сталося. Витрати на лікування ОСОБА_2 відшкодував повністю.

Винність підсудного у вчиненому повністю підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2, яка дала пояснення, аналогічні поясненням підсудного ОСОБА_3 та доповнила, що на даний час з підсудним вона помирилася, претензій матеріального характеру до нього вона не має. ОСОБА_3 повністю оплатив витрати на її лікування, просить його не карати.

Пояснення підсудного, потерпілої відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюють ся, тому суд у відповідності до ст. 299 ч. 3 КПК України вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_3 обвинувачення доведено в повному обсязі, і його дії, що полягають в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, тобто, умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, органами досудового слідства правильно кваліфіковано заст. 121 ч. 1 КК України.

Обставинами, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, є: визнання ним своєї вини та щире каяття у вчиненому, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, відшкодування потерпілій заподіяної матеріальної шкоди.

Обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує усі пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини, його посередню характеристику з місця проживання, те, що він раніше не судимий, думку потерпілої, і вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладанням на нього певних обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає передбачені п. п. 2, З, 4 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без відома органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання: періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області витрати, пов'язані з проведенням експертизи ножа, в сумі 278 /двісті сімдесят вісім/ грн. 64 коп.

Речовий доказ - ніж, який зберігається в Вознесенському МВ УМВС, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Т.О.Малюк