Постанова

від 08.09.2015 по справі 917/370/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 917/370/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Абрамович О.В. - представник;

Від відповідача: Волошин В.А. - представник;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2015

у справі № 917/370/15 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Тепличний комбінат"

до Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит"

про стягнення 1 007 520, 55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство ,,Тепличний комбінат" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Банк ,,Фінанси та Кредит" (далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 2 537 356,17 грн. за договором банківського вкладу ,,Класичний" №153 від 16.07.2013р., з яких: 2 500 000,00 грн. - основна сума банківського вкладу, 33 123,29 грн. - невиплачені відсотки за договором, 4 232,88 грн. - 3% річних (згідно з останньою заявою про збільшення позовних вимог, а.с. 38-47).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.03.2015 справу №917/370/15 було направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.05.2015 у справі № 917/370/15 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного вкладу в розмірі 2 500 000,00 грн., відсотки в розмірі 33 123,29 грн., 3% річних в розмірі 4 232,88 грн. та судовий збір в розмірі 50 747,13 грн.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору, положення ГК України і ЦК України, і дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015р. у справі № 917/370/15 скасувати в частині стягнення з відповідача процентів в розмірі 33 123,29 грн. та 4 232,88 грн. - 3% річних, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні в наведеній частині позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, відсутні правові підстави для нарахування та сплати процентів, вказаних у договорі банківського вкладу понад встановлений додатками до вказаного договору строк. Також скаржник вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано ст. 625 ЦК України та не застосовано ст.ст. 217, 230 ГК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" у справі №917/370/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.07.2015.

Представником позивача в судовому засіданні 09.07.2015 подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 було продовжено строк вирішення спору та у зв'язку з неявкою повноважного представника позивача розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" відкладено на 08.09.2015.

В судовому засіданні 08.09.2015 сторони надали свої поясненя по справі.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2013 між Публічним акціонерним товариством ,,Банк ,,Фінанси та Кредит" (далі - банк, відповідач) та Приватним акціонерним товариством ,,Тепличний комбінат" (далі - клієнт, позивач) було укладено договір банківського вкладу ,,Класичний" №153 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач надає відповідачу суму грошових коштів, надалі ,,вклад", у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а відповідач виплачує позивачу таку суму та проценти, нараховані на неї.

Відповідно до п. 1.2 договору вклад складається з вкладних траншів, що розміщені позивачем згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана позивачем на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною, надалі ,,Додатки".

Положеннями п. 1.4 визначено, що договір діє до 16.10.2013 Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього договору.

На суму вкладу в розрізі вкладних траншів банк нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в додатках, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1).

При закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього договору. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок клієнта, що вказаний в листі клієнта про повернення коштів (п.3.1).

Після закінчення строків надання вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в додатках та є невід'ємною частиною цього договору, банк зобов'язаний повернути суму вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому договорі та у додатках до цього договору (п.4.2).

Відповідно до додатку №153-1 від 16.07.2013 до договору для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 17.07.2013 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок на вкладний рахунок у банку у розмірі 500 000,00 грн., сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 16.10.2013, на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 18,50% річних, виплата клієнту нарахованих процентів здійснюється банком при поверненні вкладу. Нараховані банком проценти не збільшують суму вкладу. Сторони дійшли згоди, що повернення вкладного траншу або його частки до настання строку, що вказаний в п. 2 цього додатку, можливо тільки за згодою сторін, дострокове повернення вкладного траншу тільки на вимогу позивача неможливо.

Додатковою угодою №1 від 28.08.2013 до договору сторони виклали п. 1.4. договору в наступній редакції: ,,Цей Договір діє до 16 січня 2014 року. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього Договору.".

Додатковою угодою від 16.10.2013 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 16.01.2014р. (п.2), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 20,00% річних (п.3).

Додатковою угодою від 16.01.2014 про внесення змін до Додатку №153-1 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 17.02.2014р. (п.2.), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 17,00% річних (п.3).

Додатковою угодою від 17.02.2014 про внесення змін до Додатку №153-1 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 03.03.2014 (п.2), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 14,00% річних (п.3).

Додатковою угодою від 03.03.2014 про внесення змін до Додатку №153-1 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 04.04.2014 (п.2), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 23,00% річних (п.3).

Додатковою угодою №3 від 19.03.2014 до договору сторони виклали п. 1.4 договору в наступній редакції: ,,Цей Договір діє до 19 березня 2015 року. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього Договору".

Додатковою угодою від 04.04.2014 про внесення змін до Додатку №153-1 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 07.07.2014 (п.2), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 24,00% річних (п.3).

Додатком №153-14 від 16.04.2014 до договору встановлено, що для розміщення вкладного траншу у банку, позивач не пізніше 17.04.2014 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок на вкладний рахунок у банку у розмірі 500 000,00 грн. (п.1), сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 19.05.2014 (п.2), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 23,00% річних (п.3), виплата клієнту нарахованих процентів здійснюється банком в дату, що вказана в п.2., нараховані банком проценти не збільшують суму вкладу (п.4.), сторони дійшли згоди, що повернення вкладного траншу або його частки до настання строку, що вказаний в п. 2 цього Додатку, можливо тільки за згодою сторін, дострокове повернення вкладного траншу тільки на вимогу позивача не можливо (п.5.).

Додатковою угодою від 07.07.2014 про внесення змін до Додатку №153-1 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 08.10.2014 (п.2), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 22,00% річних (п.3).

Додатковою угодою №2 20.08.2014 про внесення змін до Додатку №153-14 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 21.11.2014 (п.2.), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 24,00% річних (п.3.).

Додатковою угодою від 08.10.2014 про внесення змін до Додатку №153-1 до Договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 09.01.2015 (п.2.), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 23,00% річних (п.3.).

Додатковою угодою №2 21.11.2014 про внесення змін до Додатку №153-14 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 23.02.2015 (п.2.), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 24,00% річних (п.3.).

Додатковою угодою №3 від 21.12.2014 сторони внесли зміни до Додатку №153-14 від 16.04.2014 до договору і зазначили, що: ,,п. 2. Сума грошових коштів, вказаних в п. 1 цього додатку, надана позивачем відповідачу на строк до 23.02.2015 п.3 на суму грошових коштів, вказаних в п. 1 цього Додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставку розмірі 24,00% річних.

Додатковою угодою №9 від 21.12.2014 сторони внесли зміни до Додатку №153-1 від 19.01.2015 до Договору і зазначили, що: „п. 2. Сума грошових коштів, вказаних в п. 1 цього Додатку, надана позивачем відповідачу на строк до 02.02.2015 п. 3 на суму грошових коштів, вказаних в п. 1 цього Додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставку розмірі 21,00% річних.

Додатковою угодою від 09.01.2015 про внесення змін до Додатку №153-1 до Договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 19.01.2015 (п.2.), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 21,00% річних (п.3.).

Додатковою угодою від 19.01.2015 про внесення змін до Додатку №153-1 до Договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 02.02.2015 (п.2), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 21,00% річних (п.3).

Додатковою угодою від 02.02.2015 про внесення змін до Додатку №153-2 до договору встановлено, що сума грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 06.03.2015 (п.2), на суму грошових коштів, вказаних в п.1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 23,00% річних (п.3).

На виконання умов договору позивачем було внесено на рахунок відкритий в банку грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №574 від 17.07.2013 на суму 500 000,00 грн.; платіжним дорученням №575 від 17.07.2013 на суму 500 000,00 грн.; платіжним дорученням №576 від 17.07.2013 на суму 500 000,00 грн.; платіжним дорученням №577 від 17.07.2013 на суму 500 000,00 грн.; платіжним дорученням №300 від 16.04.2014 на суму 500 000,00 грн.

30.01.2015 позивачем було надано відповідачу лист за вих. №25 від 30.01.2015, в якому він просив повернути суму вкладу в розмірі 500 000,00 грн. на рахунок позивача, який вказаний в цьому листі.

20.02.2015 позивачем було надано відповідачу лист за вих. №52 від 30.01.2015, в якому він просив повернути суму вкладу в розмірі 500 000,00 грн. на рахунок позивача, який вказаний в цьому листі.

Відповідно до виписки банку по особовому рахунку позивача на його рахунку знаходяться кошти у розмірі 2 500 000,00 грн.

Позивач звернувся до суду, мотивуючи позовні вимоги порушенням зобов'язань за договором банківського вкладу та просив стягнути з відповідача 2 537 356,17 грн., з яких: 2 500 000,00 грн. заборгованість по вкладу, 33 123,29 грн. заборгованість зі сплати процентів, 3% річних у розмірі 4 232,88 грн.

Колегія суддів, враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно зі ст. 193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 2 Закону України ,,Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Частиною 1 ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За приписами ст. 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Укладеним між сторонами договором передбачене право позивача отримати суму вкладу і процентів за його користування у строки, передбачені договором.

За твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, заборгованість відповідача зі сплати суми вкладу та процентів по ньому за період з 16.07.2013 по 06.03.2015 становить 2 533 123,29 грн.

Колегією суддів перевірено правильність визначення періоду нарахування та розрахунок суми заборгованості по виплаті суми вкладу та процентів по вкладу та зроблено висновок, що він позивачем здійснений вірно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 2 500 000,00 грн. по поверненню вкладу та сплати процентів у розмірі 33 123,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк повернення вкладу та строк оплати процентів, у відповідності до Договору та Додатків до нього є такими, що настали, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по поверненню вкладу в розмірі 2 500 000,00 грн. та процентів у розмірі 33 123,29 грн. підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

В частині позовних вимог про стягнення 4 232,88 грн. 3% річних, нарахованих на суму боргу за період з 02.02.2015 по 18.03.2015, колегія суддів зазначає про таке.

За змістом положень ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вірно вказано судом першої інстанції, оскільки вимоги позивача щодо стягнення 3% річних ґрунтуються на законі (ч. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 4 232,88 грн.

Водночас, в описовій частині рішення судом першої інстанції зазначено, що ,, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та витрат з урахуванням встановленого індексу інфляції, нарахованих на суму боргу є законними та обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню частково, у зв'язку з тим, що позивачем у розрахунку невірно визначено період нарахування. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та витрат з урахуванням встановленого індексу інфляції, судом визначено інший період нарахування, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а саме: з 02.02.2015 до 18.03.2015.

За розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 4 323,88 грн.".

Колегія суддів вважає, що в описовій частині рішення судом першої інстанції помилково зазначено про часткове задоволення позовних вимог та розмір 3% річних - 4 323,88 грн., тоді як позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в розмірі, заявленому позивачем, 3% річних становлять - 4 232,88 грн., тому відповідну описку слід вилучити з описової частини рішення.

Проте, зазначена описка не вплинула на правильність рішення суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 917/370/15, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення є законним, обґрунтованим та відповідає обставинам справи, тому його слід залишити без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Банк ,,Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року по справі № 917/370/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 917/370/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська