Постанова

від 25.05.2010 по справі 29/458-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2010 р. Справа № 29/458-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді -Істоміна О.А., Такмаков Ю.В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.12.2009 р.,

1-го відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 24-5-02 від 31.12.09 р.,

2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», м. Дніпропетровськ (вх.№433Х/3-9 від 18.02.2010 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2010 р. у справі № 29/458-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Взор», м. Луганськ

до 1.Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», м. Дніпропетровськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Харківське спеціалізоване монтажне управління», м. Харків

про стягнення 4415354,28 грн.,

встановила:

В грудні 2009 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому зазначив про те, що у 1-го відповідача перед ним за договором №553080090 від 18.12.2007 р. є заборгованість в сумі 3807722,39 грн., але просив стягнути солідарно з першого та другого відповідачів заборгованість в сумі 4415354,28 грн., з яких основний борг складає 3802726,39 грн., інфляційні нарахування в сумі 319036,12 грн., три відсотка річних у сумі 98205,46 грн., штраф у сумі 190386,31 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2010 р. (суддя Тихий П.В.) позов Відкритого акціонерного товариства «Взор»до Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод»задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод»на користь Відкритого акціонерного товариства «Взор»основний борг у сумі 3802726,39 грн., інфляційні нарахування у сумі 319036,12 грн., три відсотка річних у сумі 98205,46 грн., штраф у сумі 190386,31 грн., державне мито в розмірі 25500 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. В позові Відкритого акціонерного товариства «Взор» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Харківське спеціалізоване монтажне управління» відмовлено повністю.

1-й відповідач - ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що зазначене рішення необґрунтоване, прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2010 року в частині задоволення позову позивача до 1-го відповідача та прийняти нове рішення про припинення провадження у справі в цій частині.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2010 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 22.03.2010 р.

За клопотанням 1-го відповідача ухвалою суду від 22.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 19.04.2010 р.

Заявник скарги 19.04.2010 р. надав уточнення до апеляційної скарги, в яких просить рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2010 р. скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позивача до 1-го відповідача в сумі: 3802726,39 грн. основного боргу, 319036,12 грн. інфляційних нарахувань, 98205,46 грн. 3% річних, 182137,00 грн. штрафу за неналежне виконання договору № 553080090 від 18.12.2007 р., а також задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення строком на 18 місяців з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

Позивач 19.04.2010 р. надав відзив на апеляційну скаргу 1-го відповідача, в якому вважає, що рішення господарського Харківської області по даній справі законне та обґрунтоване, а апеляційна скарга 1-го відповідача таке, що не підлягає задоволенню. Також позивач зазначає про те, що 1-й відповідач не надсилав позивачу жодної претензії щодо відсутності супровідної документації на товар, рахунків - фактур, податкових накладних, тому посилання 1-го відповідача на неотримання від позивача вищевказаної документації є необґрунтованим. В свою чергу, 1-й відповідач здійснював часткову оплату позивачу за продукцію, що, на думку позивача, свідчить про отримання ним рахунків - фактур, також 1-й відповідач отримав право податкового кредиту з ПДВ та вказав позивача як свого контрагента в 5-му додатку до декларації з ПДВ, це свідчить про отримання 1-м відповідачем від позивача податкових накладних. Крім цього, позивач зазначає, що спірним договором не передбачено складання додаткових документів про приймання-передачу супровідної документації. Щодо твердження 1-го відповідача про порушення судом першої інстанції ст. 15 ГПК України, позивач зазначає, що відповідно до цієї статті справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Щодо твердження 1-го відповідача про немотивоване відхилення судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, позивач зазначає, що 1-й відповідач жодним чином не обґрунтував поважність нез'явлення його представника у судове засідання, тому це твердження є також необґрунтованим.

В судовому засіданні 19.04.2010 р. розгляд справи відкладено на 17.05.2010 р.

Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 р. сформовано колегію судді у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Істоміна О.А., суддя Такмаков Ю.В.

17.05.2010 р. до суду від ВАТ «Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод»надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, вх.№3424, в яких не погоджується з твердженнями позивача про обов'язок складення акту у разі відсутності супровідних документів при передачі продукції, а також зазначає, що позивач не надіслав йому 2-а варіанти договору поруки від 20.12.2007 р., тому 1-й відповідач дізнався про наявність 2-х варіантів зазначеного договору тільки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

В судове засідання 17.05.2010 р. 2-й відповідач свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представники позивача та 1-го відповідача не заперечують проти розгляду справи за відсутності представника 2-го відповідача.

Колегія суддів, враховуючи думку представників позивача та 1-го відповідача, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, на те, що нові докази у справі відсутні, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника 2-го відповідача.

Уповноважені представники позивача та 1-го відповідача надали свої пояснення у справі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та уточнення до неї, відзив на апеляційну скаргу, заперечення на відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод»(замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Взор»(виконавець) було укладено договір № 553080090, згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого 1-й відповідач (замовник) повинен поставляти позивачу (виконавцю) заготовки залізничних коліс, колісних центрів і бандажів згідно технічної документації, кількості, заставної вартості, умов і в строки, вказані в додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору, а позивач здійснював комплекс робіт з механічної обробки і приймання залізничних коліс, колісних центрів і бандажів у відповідності до погодженої та переданої по акту технічної документації і креслень за номенклатурою, ціною послуг, кількістю і в строки, вказані в додатках (специфікаціях), що є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п. 2.1. та п.4.1. зазначеного договору ціна та вартість послуг, а також умови оплати вказуються в додатках (специфікаціях) до даного договору.

01.11.2008 р. між позивачем та 1-м відповідачем було укладено додаткову угоду № 8 до договору № 553080090 від 18.12.2007 року, якою п. 4.1. договору було змінено та викладено в наступній редакції: «Розрахунки по договору здійснюються шляхом перерахування 1-м відповідачем на розрахунковий рахунок позивача вартості виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів з моменту відвантаження готової продукції при наявності рахунку позивача, податкової накладної та підписаного сторонами акту виконаних робіт»(т.1,а.с.36).

Відповідно до п. 4.2. договору затрати з транспортування заготовок та готової продукції (оплата залізничного тарифу або витрат на автомобільний транспорт) 1-й відповідач сплачує на умовах 100% передплати по наданому рахунку позивача протягом 10-ти банківських днів з моменту його отримання.

Позивач свої зобов'язання за договором № 553080090 від 18.12.2007 р. виконав на загальну суму 4 353 061,26 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та актами сдачи-приймання робіт, підписаними керівниками та скріпленими печатками сторін (т.1 а.с. 64, 67, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108).

1-й відповідач розрахувався за виконану позивачем роботу за договором № 553080090 від 18.12.2007 р. частково в сумі 545 334,87 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться у справі (т.1, а.с. 66, 69).

Отже, заборгованість 1-го відповідача перед позивачем за договором № 553080090 від 18.12.2007 року складає 3 807 726,39 грн.

Позивач же (відповідно до вимог позовної заяви) просив стягнути з 1-го та 1-2-го відповідачів солідарно 3 802 726,39 грн. основного боргу.

Саме ця сума зазначена в оскаржуваному рішенні господарського суду Харківської області від 12.01.2010 р.

Колегія суддів зазначає наступне.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та 1-м відповідачем договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

1-й відповідач в порушення умов договору № 553080090 від 18.12.2007 р. не виконав своїх зобов'язань та повністю не розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визнаних змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України невиконання зобов'язання тягне за собою відповідальність, а саме: сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Крім цього, відповідно до п. 7.2. договору № 553080090 від 18.12.2007 р., у разі затримки платежів 1-й відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 0,3 % за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості несплаченої продукції.

Як вбачається з уточнень до апеляційної скарги, 1-й відповідач визнає свою заборгованість перед позивачем, а саме основний борг в сумі 3802726,39 грн., 319036,12 грн. інфляційних нарахувань, 98205,46 грн. трьох відсотків річних.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції в частині стягнення з 1-го відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 3 802 726,39 грн., 319036,12 грн. інфляційних нарахувань, 98205,46 грн. трьох відсотків річних.

Однак у викладених уточненнях до скарги її заявник не погоджується з розміром суми штрафу, та зазначає, що згідно зі ст.258 Цивільного кодексу України до вимог стосовно стягнення штрафу застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Враховуючи зазначене заявником скарги та перевіривши розрахунки суми штрафу, колегія суддів погоджується з апеляційною вимогою 1-го відповідача в частині змінення суми штрафу з 190386,31 грн. до 182137,00 грн., вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення солідарно боргу з 2-го відповідача, колегія суддів встановила наступне.

В матеріалах справи знаходяться два варіанти укладеного 20.12.2007 р. між позивачем та другим відповідачем - ТОВ фірма «Харківське спеціалізоване монтажне управління»договору поруки, відповідно до якого 2-й відповідач поручився перед позивачем за виконання 1-м відповідачем зобов'язань за договором №553080090 від 18.12.2007 р.

З огляду копії примірника договору поруки, підписаного сторонами (т.1, а.с.112), доданого позивачем до позовної заяви, колегією суддів встановлено, що ВАТ «Взор»згідно з умовами договору «Кредитор», а ТОВ фірма «Харківське СМУ»- «Поручитель»(т.1, а.с.112).

Поручитель поручився перед Кредитором за виконання ВАТ «Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод» за договором №553080090 від 18.12.07 щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг.

Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, що Боржник та Поручитель несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за неналежне виконання забезпеченого обов'язку .

Пунктом 2.3 договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язку Боржником у повному обсязі.

Колегією суддів також було встановлено, що в судове засідання господарського суду 12.01.2010 р. 2-й відповідач надав копію свого варіанта договору поруки від 20.12.2007 р., теж підписаного сторонами, з огляду якого вбачається, що згідно з п. 2.3. договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язку Боржником в межах 5 000,00 грн.(т.1, а.с.132).

З пояснень представника 2-го відповідача, викладених у його відзиві на апеляційну скаргу 1-го відповідача, вбачається, що дійсно був укладений договір поруки, згідно з умовами якого ТОВ фірма «Харківське спеціалізоване монтажне управління»поручилось за виконання 2-м відповідачем свого обов'язку за договором № №553080090 від 18.12.2007 р. в частині, що обмежується 5 000,00 грн., оригінал зазначеного договору оглядався в судовому засіданні суду першої інстанції (т.2, а.с.49).

До того ж, колегія суддів зазначає, що 17.05.2010 р. позивач надав письмові пояснення, з яких вбачається, що перед підписанням договору поруки між ним та позивачем відбувались комерційні переговори на яких розглядалось декілька варіантів договору поруки. В результаті помилки, що виникла при відправленні примірника договору поруки, 2-й відповідач направив позивачеві перший аркуш з не ухваленого варіанта зазначеного договору (т.2, а.с.50).

З пояснень, викладених в письмовій заяві представника 2-го відповідача, наданої суду першої інстанції в судове засідання 12.01.2010 р., вбачається, що ТОВ фірма «Харківське спеціалізоване монтажне управління» визнає позов в частині стягнення з нього на користь позивача суми поруки в розмірі, визначеному в.п.2.3. договору поруки від 20.12.2007 р.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини справи з укладення між позивачем та 2-м відповідачем договору поруки, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неукладеності договору поруки, дійшла висновку про те, що сторони за договором поруки від 20.12.2007 р. досягли згоди з усіх істотних умов договору, тому відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір поруки є укладеним, та про задоволення позову в частині вимог щодо стягнення з другого відповідача розміру поруки в якості оплати виконаних робіт за договором №553080090 від 18.12.2007 р.

Отже, господарським судом Харківської області справу розглянуто згідно з приписами ч.3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно вирішення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду - колегія суддів, розглянувши надану заяву, не знаходить підстав для її задоволення.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2010 р. підлягає зміні, як таке що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 99, п.4 ч. 1 ст. 103, п.4 ч.1 ст.104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», м. Дніпропетровськ, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2010 р. у справі №29/458-09 змінити, виклавши в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»(49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21 код ОКПО 05393116, р/р 260093000321 в АБ «Кредит-Днепр», МФО 305749) та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Харківське спеціалізоване монтажне управління»(61058, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код 31063322, р/р 260042014955 в АКРБ «Регіон-Банк»м. Харків, МФО 351254) на користь ВАТ «Взор» (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107 М, код 13414232, р/р №2600308747 в ЛФ ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Луганська, МФО 304621) 5 000,00 грн. основного боргу солідарно.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»(49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21 код ОКПО 05393116, р/р 260093000321 в АБ «Кредит-Днепр», МФО 305749) на користь ВАТ «Взор» (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107 М, код 13414232, р/р №2600308747 в ЛФ ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Луганська, МФО 304621) 3 797 726,39 грн. основного боргу, 319 036,12 грн. інфляційних втрат, 98 205,46 грн. - 3% річних, 182 137,00 грн. штрафу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»(49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21 код ОКПО 05393116, р/р 260093000321 в АБ «Кредит-Днепр», МФО 305749) на користь ВАТ «Взор» (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107 М, код 13414232, р/р №2600308747 в ЛФ ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Луганська, МФО 304621) 25 397,98 грн. витрат по сплаті державного мита та 235,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Харківське спеціалізоване монтажне управління»61058, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код 31063322, р/р 260042014955 в АКРБ «Регіон-Банк»м. Харків, МФО 351254)) на користь ВАТ «Взор» (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107 М, код 13414232 , р/р №2600308747 в ЛФ ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Луганська, МФО 304621) 25,50 грн. державного мита та 0,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити».

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

Суддя О.А.Істоміна

Суддя Ю.В.Такмаков