Постанова

від 24.12.2010 по справі 49/91-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р. Справа № 49/91-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 01-62юр/9700 від 07.12.2010 року,

1-го відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 11 червня 2010 року,

2-го відповідача -ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 11 січня 2010 року ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача за первісним позовом (вх. № 4322Х/1-6) та апеляційну скаргу 1-го відповідача за первісним позовом (вх. № 4323Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2010 року у справі № 49/91-10

за позовом АК "Харківобленерго" в особі безбалансового структурного відділення "Східний районний підрозділ "Харківенергозбут", м. Харків

до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Васильків Київської області

2. ТОВ "Арсенал-Центр", м. Київ

про усунення перешкод

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Васильків Київської області

до АК "Харківобленерго", м. Харків

про визнання недійсним договору та стягнення 95,28 грн. збитків,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 листопада 2010 року у справі № 49/91-10 (суддя Кононова О.В.) первісний позов задоволено та зобов'язано ТОВ "Арсенал - Центр" звільнити приміщення трансформаторної підстанції 72 за адресою: проспект Московський, 140 у м. Харкові, від належного йому та встановленого ним у зазначеному приміщенні трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790). Відмовлено в задоволенні позову щодо зобов'язання ФО-П ОСОБА_4 звільнити приміщення цієї ж підстанції від належного йому та встановленого ним трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790).

Стягнуто з ФО-П ОСОБА_4 на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

1-й відповідач за первісним позовом з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду не погодився частково, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2010 року скасувати в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго»85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2-й відповідач за первісним позовом також з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного та зустрічного позовів. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що АК «Харківобленерго» не були виконані вимоги, викладені в ухвалі господарського суду першої інстанції, щодо направлення на адресу другого відповідача копії позовної заяви. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення первісного позову та зобов'язання ТОВ «Арсенал-Центр»звільнити приміщення трансформаторної підстанції 72 від належного йому та встановленого ним трансформатора 400 кВа, оскільки позивачем за первісним позовом до ТОВ «Арсенал-Центр»такі вимоги не були заявлені.

Враховуючи, що апеляційні скарги першого та другого відповідачів подані на одне і теж рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2010 року, судова колегія вважає за необхідне об'єднати апеляційні скарги в одне провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач -Акціонерна компанія «Харківобленерго», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (перший відповідач за первісним позовом) про усунення перешкод в користуванні майном та зобов'язання звільнення приміщення трансформаторної підстанції 72 за адресою: просп. Московський, 140 у м. Харкові, від належного йому та встановленого ним у зазначеному приміщенні трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790).

Перший відповідач за первісним позовом -фізична особа-підприємець ОСОБА_4, звернувся до АК «Харківобленерго»із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору № 3/06/06 від 06.06.2007 р. про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок замовника та про стягнення з АК "Харківобленерго" на користь ФО-П ОСОБА_4Ф суми непрямих збитків у розмірі 95,28 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2010 року до участі у справі залучено у якості 2-го відповідача ТОВ "Арсенал - Центр" та зобов'язано позивача за первісним позовом направити на його адресу копію позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Отже, залучення до участі у справі іншого відповідача є правом місцевого господарського суду.

Із опису поштової кореспонденції вкладення у цінний лист вбачається, що на адресу ТОВ "Арсенал-Центр" позивачем за первісним позовом завчасно, до прийняття рішення у справі, а саме 11.10.2010 року була направлена копія позовної заяви з додатками на 27 аркушах (т.2 а.с.24, 25).

Крім того, ухвала господарського суду Харківської області від 05.10.2010 року про залучення ТОВ "Арсенал-Центр" у якості 2-го відповідача була направлена ТОВ "Арсенал-Центр" 08.10.2010 року та отримана ним 19.10.2010 року (т.2 а.с.22).

Отже, ТОВ "Арсенал-Центр" не було позбавлено можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому його посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, є необґрунтованими.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.06.2007 року між АК "Харківобленерго" (виконавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4Ф.(замовник) був укладений договір про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 (а.с. 9 т.1).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. вказаного договору, замовник виконує в повному обсязі вимоги ТУ № 11/72 від 11.04.2007 року на підключення власних установок до електромереж виконавця в термін до 11.04.2009 року на умовах передбачених цим договором, а виконавець здійснює підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після укладення замовником договору про постачання електричної енергії та /або договору про купівлю-продаж електричної енергії та оплати ним послуг з підключення.

Термін дії договору сторони обумовили не довше терміну дії ТУ № 11/72 від 11.04.2007 року (пункт 6.1. договору).

11.04.2007 року видані Технічні умови про приєднання до електричних мереж АК «Харківобленерго»електроустановок замовника, які стають чинними після укладення з АК "Харківобленерго" договору на приєднання та діють два роки (т.1 а.с. 12).

В розділі 7 Технічних умов визначений перелік вимог та робіт, які необхідно виконати замовнику для приєднання його електроустановки до мереж компанії, серед яких є, зокрема, встановлення трансформатора 400 кВА, 6кВ.

21.11.2007 року АК «Харківобленерго», за заявою ФО-П ОСОБА_4, видав йому довідку про виконання ТУ № 11/72 від 11.04.2007 року на електропостачання приміщення за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 56, строком до 15.08.2008 року (т.1 а.с. 16, 18).

16.01.2008 року між АК «Харківобленерго»(постачальник) та ФО-П ОСОБА_4Ф.(споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 011701, відповідно до умов якого постачальник продає споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1. цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору (т. 1 а.с. 19).

Цей договір укладений сторонами до моменту надання споживачем довідки про виконання Технічних умов, оформлених згідно діючого законодавства і діє до 15.08.2008 року (пункт 9.4. договору).

Отже, на час звернення АК «Харківобленерго»до господарського суду з позовом про усунення перешкод, термін дії договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 закінчився.

Як правильно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суду, відносини, які виникають під час приєднання та підключення новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) до електричних мереж, на час виникнення та існування між сторонами спірних правовідносин регулювалися Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими Постановою НКРЕ № 1137 від 14.12.2005 року (далі Правила).

Згідно п. 1.3. Правил, приєднання електроустановки замовника здійснюється власником електричних мереж на підставі договору про приєднання, який укладається за взаємною згодою між власником електричних мереж та замовником. Технічні умови приєднання до електричної мережі електроустановки замовника, що будується або реконструюється чи технічно переоснащується, є невід'ємним додатком до договору про приєднання і містять вихідні дані для проектування.

Відповідно п. 1.2. Правил, договір про приєднання - письмова домовленість про взаємні зобов'язання сторін, яка встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час отримання та виконання технічних умов приєднання електроустановки замовника до електричних мереж власника.

Приєднання до електричної мережі електроустановки юридичної особи та фізичної особи (крім населення) передбачає такі етапи (п. 1.15 Правил):

1) визначення замовником проектної організації, яка розроблятиме на договірних умовах із замовником відповідну проектну документацію;

2) звернення замовника до електропередавальної організації з листом щодо наміру приєднати електроустановки певної потужності;

3) визначення електропередавальною організацією можливих варіантів приєднання електроустановок замовника та можливих точок приєднання, у тому числі до технологічних електричних мереж споживачів;

4) визначення електропередавальною організацією точки забезпечення потужності;

5) отримання погодження споживача (за необхідності) щодо можливості приєднання електроустановок замовника до технологічних електричних мереж споживача;

6) подання замовником власнику мереж заяви про приєднання його електроустановки до електричної мережі, документів, необхідних для видачі технічних умов приєднання, та оплата замовником вартості видачі технічних умов приєднання;

7) підготовка власником електричних мереж проекту договору про приєднання та технічних умов приєднання;

8) видача замовнику проекту договору про приєднання та технічних умов приєднання;

9) підписання сторонами договору про приєднання;

10) розроблення й узгодження замовником (або проектною організацією на договірних умовах із замовником) проектної документації для об'єктів будівництва, реконструкції або технічного переоснащення;

11) оплата замовником власнику мереж вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання;

12) будівництво і монтажно-налагоджувальні роботи;

13) проведення приймально-здавальних випробувань;

14) оформлення допуску на підключення електроустановки замовника до електричної мережі;

15) укладення відповідних договорів, передбачених Правилами користування електричною енергією;

16) підключення електроустановки замовника до електричної мережі;

17) забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.

Пунктом 3.2. Правил встановлено, що замовник після оплати вартості видачі технічних умов приєднання, отримує для підписання проект договору про приєднання до електричних мереж, який розробляється власником мереж на основі Примірного договору про приєднання, схваленого постановою НКРЕ від 14.12.2005 N 1136.

Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського кодексу, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Отже, приєднання електроустановки замовника до електричних мереж можлива за умов дотримання певного порядку, зокрема, лише після укладення письмового договору про приєднання у вигляді єдиного документа.

Посилання ФО-П ОСОБА_4 на те, що договір № 3/06/06 від 06.06.2007 року про приєднання до електричних мереж АК «Харківобленерго»електроустановок замовника, є недійсним, оскільки він не був ним підписаний, судова колегія вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 41 цього ж Кодексу передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Особа набуває прав та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність.

Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили.

Невиконання цих вимог унеможливлює використання, як доказ у справі, висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11764/11844 від 17.12.2009 року про те, що підпис від імені ОСОБА_4 на договорі №3/06/06 від 06.06.2007р. про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Крім того, слід зазначити, що в листі за вих. № 1.28 від 28.08.2009 р. на адресу першого заступника технічного директора АК «Харківобленерго», ФО-П ОСОБА_4 просив видати нові Технічні умови для електропостачання об'єкта, розташованого в м. Харкові по проспекту 50-річчя СРСР, 56, посилаючись на закінчення строку дії Технічних умов № 11/72 від 11.04.2007 року та договору про приєднання до електромереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 03.06.2007 р. (т.1 а.с.17).

В листі за вих. № 3.59. від 01.09.2010 року ФОП ОСОБА_4 підтверджував факт укладення ним спірного договору, зазначивши при цьому про свою згоду прийняття всіх положень договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06, укладеного ним раніше з АК "Харківобленерго" 06.06.2007 року та бажання продовжити договірні відносини по ньому (т.2 а.с. 11).

Технічні умови приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок замовника є додатком № 11/72 до договору про приєднання до електричних мереж від 06.06.2007 р. № 3/06/06 та отримані ФО-П ОСОБА_4

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

ФО-П ОСОБА_4 не доведено порушення його цивільного права чи інтересу, завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, а також вини в діях АК «Харківобленерго».

Відсутність таких обставин свідчить і про відсутність права на відшкодування збитків.

Факт встановлення трансформатора в трансформаторній підстанції № ТП72 підтверджується довідкою №11/72 від 21.11.2007 р. (т.1 а.с. 18).

Актом технічного огляду комірки трансформатора № 1 ТП 72 у місті Харкові по проспекту Московському, 140 від 14.07.2010 року, складеного за участю представників АК «Харківобленерго»та ФО-П ОСОБА_4, підтверджується факт знаходження трансформатора у приміщенні АК «Харківобленерго»та відключення його від електроживлення на час судового розгляду (т.1 а.с. 117).

Листом від 16.02.2010 року АК «Харківоблернерго»повідомило ФОП ОСОБА_4 про необхідність звільнення ним належної на праві власності позивачу будівлі ТП - 72 від трансформатора 400 кВА, оскільки перебування трансформатора позбавляє власника можливості встановлення іншого обладнання, яке повинно було б стати джерелом живлення інших споживачів від зазначеної підстанції.

Приміщення трансформаторної підстанції, в якій знаходиться трансформатор, належить на праві власності АК «Харківоблернерго», що підтверджується витягом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ФО-П ОСОБА_4 приміщення не звільнив, а, натомість, 14.09.2010 року уклав з ТОВ «Арсенал-Центр»договір № 1409/2010 купівлі-продажу трансформатора ТМ-400 6/0,4 кВ з заводським номером «4790»2006 року випуску, належний ФО-П ОСОБА_4 на праві власності (т.2 а.с.2).

Згідно акту приймання - передачі до вказаного договору, ТОВ «Арсенал-Центр»прийняло у власність спірний трансформатор (т.2 а.с.3).

За таких обставин місцевий господарський суду обґрунтовано залучив до участі у справі в якості другого відповідача за первісним позовом ТОВ «Арсенал-Центр».

Враховуючи відсутність правових підстав для знаходження встановленого ФО-П ОСОБА_4 на виконання вимог Технічних умов № 11/72 від 11.04.2007 року на електропостачання приміщення за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 56, трансформатора у належній на праві власності позивачу трансформаторній підстанції 72, який на час винесення рішення місцевим господарським судом належав ТОВ "Арсенал-Центр", місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання ТОВ «Арсенал-Центр»звільнити приміщення трансформаторної підстанції 72 за адресою: м. Харків проспект Московський,140 від належного йому трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790).

Враховуючи, що власником трансформатора є ТОВ «Арсенал-Центр», місцевий господарський суд також обґрунтовано відмовив в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ФО-П ОСОБА_4 звільнити спірне приміщення від встановленого ним трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790), але з урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій ФО-П ОСОБА_4, місцевий господарський суд, з урахуванням приписів статей 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України, правомірно поклав на нього державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, а тому доводи, викладені в апеляційній скарзі ФО-П ОСОБА_4 щодо неправильності стягнення з нього судових витрат, судова колегія вважає безпідставними.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2010 року у справі № 49/91-10 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Об'єднати апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та ТОВ «Арсенал-Центр»в одне апеляційне провадження.

Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2010 року у справі № 49/91-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

суддя Камишева Л.М.

суддя Черленяк М.І.

Повний текст постанови підписаний 24 грудня 2010 року