Постанова

від 07.02.2011 по справі 29/144-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2011 р. Справа № 29/144-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Слободін М.М. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.03.10 р.

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 10.01.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційні скарги відповідача (вх. № 4387Х/3) та позивача (вх. № 4431Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010 року у справі № 29/144-10

за позовом ПАТ "Концерн Хлібпром", м. Львів

до ТОВ ПТК "Мегаком", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 11140234,11 грн.

встановила:

В червні 2010 року ПАТ "Концерн Хлібопром" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 від 25.10.2010 року, укладений між ВАТ "Концерн Хлібопром" та ТОВ "Мегаком", стягнути з ТОВ "Мегаком" 8941796,65грн. збитків, 1789479,15грн. пені, 308411,21грн. інфляційних витрат, 100547,10 грн. процентів; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2010 р. у справі № 29/144-10 (суддя Тихий П.В.) в позові відмовлено частково. Розірвано договір купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від 25.10.2010 року, укладений між ПАТ "Концерн Хлібпром" та ТОВ ПТК "Мегаком". Стягнуто з ТОВ ПТК "Мегаком" на користь ПАТ "Концерн Хлібпром" 2892053,65 грн. суму попередньої оплати, 1504253,58 грн. пені, 308411,21 грн. інфляційних втрат; 100547,10 грн. процентів; 10999,25 грн. державного мита та 101,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині стягнення з ТОВ ПТК "Мегаком" процентів у розмірі 100547,10 грн. та в цій частині прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача процентів у розмірі 100547,10 грн., в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, суд першої інстанції невірно застосував ст. 625 ЦК України, врахувавши, що повернення попередньої оплати не є грошовим зобов’язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору. Крім того, на думку відповідача, приймаючи рішення у справі суд першої інстанції не застосував ст.ст. 693, 536 ЦК України, так при прийнятті рішення судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що розмір процентів за користування грошовими коштами (в т.ч. попередньою оплатою) не був встановлений договором № 0108/1-Б-18 за домовленістю між позивачем та відповідачем. Також, при визначенні розміру процентів суд першої інстанції помилково виходив з положення ст. 625 ЦК України, на думку відповідача, дана стаття не підлягає застосуванню до спірних правовідносин зі стягнення процентів з відповідача, оскільки зазначена стаття встановлює розмір процентів для порушеного грошового зобов’язання, а, як зазначає відповідач, він не порушував грошових зобов’язань за договором.

Позивач також з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 6049743,00 грн. збитків скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу № 0108/1-Б-18 від 25.10.2008 року (в редакції додаткових угод №1та №2) та про стягнення 2892053,65 грн. суми попередньої оплати, 6049743,00 грн. збитків, 1504253,58 грн. пені, 308411,21 грн. інфляційних втрат; 100547,10 грн. процентів задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та на неповне з’ясування обставин , що мають значення для справи. Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що укладаючи договір купівлі продажу №0108/1-Б-18 з відповідачем, позивач переслідував певну мету: отримати у власність 15000 облігацій серії Б, при цьому за зниженою (дисконтною) ціною. Волевиявлення, разом з підписанням договору, позивач продемонстрував також сплативши повну суму попередньої оплати за вказані облігації. Відповідно до п.3.1 вищезазначеного договору "Продавець гарантує, що на момент укладення договору є власником цінних паперів, має всі необхідні юридичні права для передачі цінних паперів Покупцю і що ніяка третя сторона не має жодних претензій щодо будь-яких операцій з цінними паперами". Разом з тим, у своїх поясненнях від 16.10.2010 року відповідач стверджував, що на момент укладення договору взагалі не володів облігаціями серії Б емітованих ВАТ "Концерн Хлібпром", а лише мав намір їх придбати у майбутньому. Вказане, на думку позивача, підтверджується також і поясненнями АТ "Укрсиббанк" як депозитарієм відповідача, який зазначив, що на рахунку у цінних паперах ТОВ ПТК "Мегаком" №011861 вищевказані облігації не обліковувались. Виходячи з цього, укладаючи договір з ВАТ "Концерн Хлібпром", отримуючи 100% передоплату, ТОВ ПТК "Мегаком" не мав предмету договору (облігацій) та знав, на думку апелянта, що може заподіяти позивачу збитки. Оскільки ВАТ "Концерн Хлібпром" здійснював викуп емітованих облігацій серії Б, і у відносинах з ТОВ ПТК "Мегаком" метою, волею позивача було отримання у власність 15000 штук цінних паперів, то останній вийшов на ринок і придбав 6000 облігацій у Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна" загальною сумою 6049743,00 грн. Враховуючи те, що право позивача було порушене (недоотримання бажаної кількості цінних паперів), придбавши вказану кількість облігацій у АБ "ІНГ Банк Україна", він поніс реальні збитки у розмірі суми договору з банком.

Відповідач 13.01.11 року вх. № 356 надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення та залишити без змін оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 6049743,00 грн. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що згідно з даними Зведених облікових реєстрів власників цінних паперів, АБ "ІНГ Банк Україна" був єдиним реальним держателем облігацій серії D. Позивач посилається на те, що у зв'язку з цим він фактично був позбавлений вибору придбати облігації у інших осіб та за іншими цінами. Таке твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки зведені облікові реєстри власників цінних паперів були видані позивачу 09.11.2010 р. Отже, навряд чи позивач міг скористатися даними цих реєстрів у момент укладення договору купівлі-продажу цінних паперів з АБ "ІНГ Банк Україна", тобто до 13.08.200.9 р. Позивач, у свою чергу, укладаючи цей договір, досягнув певних домовленостей саме з АБ "ІНГ Банк Україна" - продавцем цінних паперів - та лише скористався своїм правом на укладення договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 року розгляд справи було відкладено та запропоновано надати позивачу докази дійсного спричинення збитків, правове обґрунтування стягнення інфляційних втрат, пояснення щодо правових підстав визначення процентів за користування чужими грошовими коштами, а відповідачу - додаткові письмові докази та пояснення, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 17.01.2011 р. відповідачем надані 31.01.2011 р. за вх. № 1080 додаткові пояснення, в яких він підтримує доводи, викладені в його апеляційній скарзі. позивачем 01.02.2011 р. надані пояснення за вх. № 1129, в яких він зазначає, що позивачем при розрахунку пені застосував передбачену договором відповідальність відповідача за порушення не грошового зобов’язання (не здійснений у строк переказ облігацій). Щодо правових підстав нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, то позивач зазначає, що проценти були ним нараховані у відповідності до ст.ст. 536, 625, 693 ЦК України.

В судове засідання 02.02.2011 року з’явились уповноважені представник сторін та надали свої пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргах, доповненнях та відзиву до них доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 27.10.2008 року між ВАТ "Концерн Хлібпром" та ТОВ Промислово-технологічна компанія "Мегаком", було підписано договір купівлі продажу №0108/1-Б-18.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти і оплатити цінні папери, а саме 15000 штук процентних іменних облігацій серії D емітованих позивачем. Відповідно до п. 5.2. договору відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача 20.11.2008 року. Згідно з п. 5.4. договору моментом повного виконання відповідачем своїх зобов'язань по передачі цінних паперів є момент зарахування цінних паперів на рахунок позивача у зберігача. Відповідно до п. 5.1. договору всі дії, що пов'язані з переходом прав власності на цінні папери на ім'я покупця, здійснюються з рахунку у цінних паперах продавця №011861 у зберігача АКІБ "УкрСиббанк" (рахунок в ВАТ "МФС" 1048) на рахунок у цінних паперах покупця №310410 у зберігача (рахунок в ВАТ "МФС", код 0001).

Позивач свої зобов'язання по оплаті цінних паперів виконав в повному обсязі, перерахував відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати за договором, що підтверджується копіями платіжних доручень, наданих до матеріалів справи.

20.11.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача на таких умовах: 9000 (дев'ять тисяч) штук облігацій до 18:00 25.11.2008 р. та 6000 (шість тисяч) штук облігацій до 18:00 25.12.2008 р. Загальна вартість цінних паперів становить 7554983,45 грн.

25.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №2 до договору, відповідно до якої відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача на таких умовах: 6000 (шість тисяч) штук облігацій до 18:00 02.04.2009 р. Загальна вартість цінних паперів становить 7230134,13 грн.

02.04.2009 р. відповідач не виконав своє зобов'язання щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідно до умов договору.

14.04.2009 р. позивачем було надіслано відповідачу вимогу про виконання зобов'язання (вих. № 237/1 від 14.04.2009 р.), щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідно до умов договору, яку відповідач залишив без задоволення.

В червні 2009 р. позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання відповідача вчинити дії: здійснити переказ 6000 (шести тисяч) штук процентних іменних облігацій серії В емітованих ВАТ "Концерн Хлібпром" на рахунок у цінних паперах позивача у ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" №301410, код 0001. Рішенням суду від 09.07.2009 р. у справі № 38/169-09 позов задоволено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 р. рішення залишено без змін. 16.12.2009 р. видано судовий наказ.

11.01.2010 р. державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Харківського МУЮ ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження, зобов'язано відповідача здійснити переказ 6000 (шести тисяч) штук процентних іменних облігацій серії D емітованих ВАТ "Концерн Хлібпром" на рахунок у цінних паперах позивача у ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" №301410, код 0001.

Зобов'язання щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідачем не було виконано. Відповідно до відповіді на запит державного виконавця зберігача АКІБ "УкрСиббанк" вказані облігації на рахунку у цінних паперах ТОВ ПТК "Мегаком" не обліковуються.

11.03.2010 р. у зв'язку з неналежним виконанням договору позивач надіслав відповідачу пропозицію про його розірвання та відшкодування збитків, яку відповідач залишив без відповіді.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 526, 530, 651 ЦК України та ст. 193 ГК України суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача про розірвання договору купівлі - продажу №0108/1-Б-18 від 25.10.08 р., з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 2892053,65 грн. у відповідності до ст. 526, 536, 693 ЦК України.

За розрахунком позивача сума пені, що підлягає стягненню з відповідачів, становить 1789479,15 грн., з яких суд першої інстанції вірно відмовив в стягненні з відповідача суми в розмірі 285225,57 грн., як невірно нараховані.

Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача 96507,43 грн. 3% річних, 299863,97 інфляційних втрат та 1504253,58 грн. пені. Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), положень договору (п. 8.1) та фактичних обставин справи.

Судом першої інстанції не було належним чином перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, тому колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4039,67 грн. та 8547,24 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 6049743,00 грн., з огляду на те, що обґрунтовуючи свою вимогу позивач посилався на те, що між ним та Акціонерним банком "ІНГ Банк Україна" було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №367Д/09 від 13.08.2009 р., на підставі якого Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна" передав у власність позивача процентні іменні облігації серії D у кількості 6000,00 шт. вартістю 6049743,00 грн. Позивач виконав свої зобов'язання щодо оплати цінних паперів у повному обсязі, що, як зазначає позивач, і зумовило понесення ним витрат.

Позивач в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що 6000,00 облігацій були продані АБ "ІНГ Банк Україна". Однак, до ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції позивачем не надано доказів, які б підтверджували зазначений вище факт.

Також в апеляційній скарзі позивач, як на підставу своїх вимог посилається на наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором та укладенням договору між Позивачем та АБ «ІНГ Банк Україна».

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Окрім того, згідно з ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Враховуючи принцип свободи договору, встановлений чинним законодавством договір купівлі-продажу цінних паперів №367Д/09 від 13.08.2009 р. було укладено між позивачем та Акціонерним банком "ІНГ Банк Україна" на підставі вільного волевиявлення сторін, а не в результаті порушення будь-яких прав позивача відповідачем. Так само, на підставі вільного волевиявлення, було визначено і суму укладеного договору.

З огляду на вищенаведене, дії відповідача жодним чином не зумовили необхідність позивача укладати договір №367Д/09 від 13.08.2009 р., а тим більше жодним чином не впливали на визначення його ціни.

Отже, колегією суддів не виявлено наявності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та понесеними позивачем витратами по договору з АБ "ІНГ Банк Україна".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, частково ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, твердження позивача, викладені в його апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами. При прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не вірно визначений розмір 3% річних та інфляційних, тому в цій частині рішення підлягає частковому скасуванню.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України на користь відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ПАТ "Концерн Хлібпром", м. Львів залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ ПТК "Мегаком", м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010 року у справі № 29/144-10 в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в стягненні 8547,24 грн. інфляційних втрат, 4039,67 грн. 3% річних, 28,81 державного мита та 0,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення (в частині стягнення 2892053,65 грн. попередньої оплати, 96507,43 грн. 3% річних, 299863,97 інфляційних втрат, 1504253,58 грн. пені, 10970,44 грн. державного мита та 101,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) залишити без змін.

Стягнути з ПАТ "Концерн Хлібпром" (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2, Код ЄДРПОУ 05511001) на користь ТОВ ПТК "Мегаком" (61139, м. Харків, вул. Котлова, 236, код 31941991) 28,81 грн. державного мита, 20,20 грн. державного за подання апеляційної скарги та 0,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

суддя М.М. Слободін

суддя О.В. Шевель

Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2011 року