Ухвала

від 03.02.2011 по справі 2а-5435/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року справа №2а-5435/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ястребової Л.В.

суддів Ляшенка Д.В. , Чумака С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року по справі № 2а-5435/10/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Торговий дім «Марс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007808023, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, в якому просив визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007808023, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11210,00 грн. та визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007908023, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007808023та № 00007908023 були винесені на підставі акта перевірки від 09 червня 2010 року № 0225/12/32/23/30092111, але при проведенні перевірки, за результатами якої були прийняті оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податковим органом було порушено чинне законодавство, що є підставою визнання рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську недійсними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого визнано протиправним рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007908023, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» (ідентифікаційний код 30092111) застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21,34 грн. (двадцять одна гривня тридцять чотири копійки). Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» (ідентифікаційний код 30092111, місцезнаходження: 94500, Луганська область, м. Красний Луч, Мікрорайон 3, буд. 16) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Представник ТОВ «Торговий дім «Марс» не погодився з вищезазначеною постановою, та подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти у цій частині нову постанову про задоволення позову, в решті постанову суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача також не погодився з рішенням суду першої інстанції, та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягаю з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 9 червня 2010 року посадовими особами державної податкової адміністрації в Луганській області проведено перевірку автомобілю НОМЕР_1, який прямував за маршрутом Луганськ-Лутугино-Антрацит, за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0225/12/32/23/30092111.

Перевіркою встановлено, що 09 червня 2010 року товариством торговий дім «Марс» здійснюється виїзна торгівля на автомобілі без придбання торгового патенту, без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі особі, яка отримала товар, розрахункового документа встановленої форми, чим порушено пункти 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Від підписання акта перевірки від 09 червня 2010 року № 0225/12/32/23/30092111 експедитор ОСОБА_2, в присутності якої проводилась перевірка, відмовилась, про що посадовими особами державної податкової адміністрації в Луганській області складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 000152 .

На підставі акта перевірки від 09 червня 2010 року № 0225/12/32/23/30092111 спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 25 червня 2010 року прийняті рішення:

- № 00007808023, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11210,00 грн.;

- № 00007908023, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» за здійснення виїзної торгівлі на автомобілі без придбання торгового патенту на підставі абзацу 4 частини 1 статті 8 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21,34 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що доводи позовної заяви про те, що посадовими особами державної податкової служби при проведенні 09 червня 2010 року перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій було порушено вимоги статей 11-1 та 11-2 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», з огляду на що, такий акт не може бути прийнятий як належний і допустимий доказ на підтвердження факту зазначених в акті перевірки порушень.

Відповідно до статті 15 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», застосовується тільки в частині, не врегульованій Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

Перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» 09 червня 2010 року проведена посадовими особами Державної податкової адміністрації в Луганській області згідно затвердженого плану проведення перевірок на червень 2010 року на підставі направлення на проведення перевірки від 09 червня 2010 року № 252, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення, зокрема, позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Згідно з частиною 3 цієї ж статті ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, у разі порушення працівниками контролюючого органу зазначених вимог Закону під час проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки. Однак власне недотримання контролюючим органом вимог Закону під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства та не мають обов'язковим наслідком недійсність рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні частині позовних вимог, а саме в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007808023, яким до ТОВ «Торговий дім «Марс» застосовані штрафні (фінансові) санкції ц розмірі 11210,00 грн., з огляду на наступне.

Стаття 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає розрахункову операцію як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідальність за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлена статтею 17 цього Закону. Зокрема, згідно з пунктом 1 зазначеної статті до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Матеріалами справи підтверджено, що експедитор ОСОБА_3 за доставлений суб'єктам господарювання товар отримувала готівкові кошти, а тому в силу положень статті 2 та пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначені операції є розрахунковими і мали бути проведені через реєстратор розрахункових операцій з видачею особам, які отримували товар, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Позивачем не було надано суду жодних доказів, що при отримані готівкових коштів за доставлений суб'єктам господарювання товар розрахункові операції проводилися через реєстратор розрахункових операцій з видачею особам, які отримували товар, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Надані представником позивача копії прибуткових касових ордерів від 10 червня 2010 року № 291, від 11 червня 2010 року № 293, від 12 червня 2010 року № 295, від 15 червня 2010 року № 300, від 26 червня 2010 року № 324 разом з доданими до них реєстрами документів не спростовують виявлене перевіркою 09 червня 2010 року порушення Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій за рішенням від 25 червня 2010 року № 00007808023 (2242,00 грн. x 5 = 11210,00 грн.) відповідає вимогам пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007908023, яким до ТОВ «Трогівельний дім «Марс» застосовані штрафні санкції у розмірі 21,34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності із частиною 2 статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим наказом Державного комітету статистики України від 26 грудня 2005 року № 375, визначено, що:

- оптова торгівля - це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, оптовиками-заготівельниками, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції тощо;

- роздрібна торгівля - це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів, призначених переважно для споживання приватними особами чи домашніми господарствами. Роздрібну торгівлю класифікують за місцем торгівлі - торгівля у магазинах, кіосках та з лотків, фірмах посилкової торгівлі, за допомогою рознощиків та вуличних торговців, споживчих кооперативів, аукціонних фірм тощо.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем з метою реалізації молочної продукції, пива, безалкогольних напоїв та інших продовольчих товарів укладено зі своїми контрагентами, які є суб'єктами господарської діяльності, договори поставки.

З огляду на що, вбачається, що предметом договору є продаж та доставка замовнику продукції (молочної продукції, пива, безалкогольних напоїв та інших продовольчих товарів). Сторони домовились, що поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця в усній формі шляхом централізовано-кільцевих перевезень, за якими постачальник (позивач у справі) здійснює систематичні поставки товару по узгодженим на певний період параметрам. Днем поставки товару є дата передачі товару покупцю, зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 09 червня 2010 року позивач на автомобілі НОМЕР_2, який прямував за маршрутом Луганськ-Лутугино-Антрацит, на виконання умов укладених договорів поставки згідно видаткових накладних від 08 червня 2010 року № Т/РН-136084, № Т/РН-136034, № Т/РН-136036, № Т/РН-134035, № Т/РН-136024, № Т/РН-136025, № Т/РН-135841, № Т/РН-136028, № Т/РН-136080, № Т/РН-136026, які досліджувалися при спірній перевірці та винесенні оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, здійснював доставку товару своїм контрагентам, які є суб'єктами господарської діяльності.

З системного аналізу норм Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, вбачається, що виїзна торгівля за допомогою транспортних засобів полягає у безпосередньому здійсненні торгівельної діяльності з автомобілів у відведених для цього місцях за наявності у суб'єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.

Як встановлено судом першої інстанції, що позивач безпосередньо не здійснював торговельну діяльність з автомобілю, який перевірявся, а лише за його допомогою на виконання умов укладених договорів поставки здійснював доставку товару своїм контрагентам, суд прийшов до висновку, що придбання торгового патенту для виїзної торгівлі на автомобіль НОМЕР_2 не вимагалось. Відповідно в діях позивача відсутні ознаки визначеного відповідачем в ході перевірки порушення, що виключає застосування відповідальності. Крім того, висновки податкового органу про порушення позивачем статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» не підтверджені даними перевірки та не обґрунтовані.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судом першої інстанції вірно зазначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007908023, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21,34 грн. визнано протиправним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю « Торговий дім «Марс» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року по справі № 2а-5435/10/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Торговий дім «Марс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 00007808023 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Д.В. Ляшенко

ОСОБА_4