Постанова

від 06.03.2009 по справі 19/203-5/94

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010,

м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

06.03.09                                                                                          

Справа  № 19/203-5/94

Львівський

апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого-судді                                                           

М.Г. Слука

Суддів                                                                                         

Т.С. Процик

          О.П. Дубник

при

секретарі Науменко І.В.

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного

підприємця ОСОБА_1(далі ПП ОСОБА_1) б/н 

від 15.08.08 р.

на рішення господарського суду

Івано-Франківської області від 05.08.08 р.

у справі №

19/203-5/94

за позовом Державного

спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист»(далі ДСЛП

«Львівлісозахист»), м.Львів-Брюховичі

до відповідача

ПП ОСОБА_1 с. Пшеничник Долинського району Івано-Франківської області

про стягнення 3 435,51

грн.

за участю представників:

від позивача:

Ільчук Н.М.- довіреність №87 від 01.12.08 р.;

від відповідача:

не з'явився.

Ухвалою від 21.10.08 р. порушено

апеляційне провадження у справі № 19/203-5/94, призначено розгляд апеляційної

скарги на 02.12.08 р.

04.09.08 р., на виконання вимог ухвали

суду від 21.10.08 р. позивачем надано суду відзив  від 29.08.08 р. № 70 на апеляційну скаргу.

Ухвалою голови Львівського апеляційного

господарського суду від 22.10.08 р. продовжено строк розгляду апеляційної

скарги за межами строку передбаченого ст. 102 ГПК України.

Розпорядженням голови суду від 01.12.08

р. внесено зміни в склад судової колегії, суддю Юрченка Я.О. замінено суддею Дубник

О.П.

02.12.08 р., 20.01.09 р. розгляд

апеляційної скарги відкладався.

25.02.09 р. на адресу суду апеляційної

інстанції  поступив лист від позивача №

11 від 24.02.09 р., згідно якого позивач надав суду додаткові документи у

справі.

Відповідач вимог ухвали суду не

виконав, довідки про включення  до ЄДРПОУ

суду не надав, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про

час і дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать

повідомлення про вручення  поштового

відправлення № № 370815,378575,03818651.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст.

20, 22 ГПК України, задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації

судового процесу.

Апеляційна скарга розглядається за наявними матеріалами справи і

доданими на вимогу суду апеляційної інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу,

матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено:

Рішенням господарського суду

Івано-Франківської області від 05.08.08 р. у справі № 19/203-5/94 (Цюх Г.З.)

позов ДСЛП «Львівлісозахист»про стягнення з ПП ОСОБА_1 про стягнення 3 435,15

грн. задоволено.

Рішення суду першої інстанції

мотивоване тим, що  при відсутності

інформації про строк оплати товару в накладній від 31.03.04 р. по якій

відбулась поставка товару, відповідно до 

ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання

зобов'язання боржника у будь-який час. 

Апелянт в апеляційній скарзі

посилаються на те, що: рішення суду першої інстанції незаконне, висновки

викладенні в рішенні суду не відповідають 

обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального і

процесуального права; передача лісопродукції відповідачу здійснювалась на

виконання договору купівлі продажу лісопродукції від 14.11.02 р., яким

передбачено оплату поставленої партії в п'ятиденний строк; рахунку до оплати

позивач відповідачу не надавав; просить рішення господарського суду

Івано-Франківської області від 05.08.08 р. у справі № 19/203-5/94 скасувати,

винести нове рішення, яким в позові відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу

зазначає, що: оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним і

обґрунтованим; відпуск лісопродукції позивачем по накладній від 31.03.04 р. та

отримання відповідачем її по довіреності серії ЯЖВ № 122335 від 30.03.04 р.

здійснювався не на підставі договору купівлі-продажу лісопродукції від 14.11.02

р.; перебіг позовної давності, за зобов'язаннями, строк виконання яких не

визначений або визначений моментом вимоги, починається від дня, коли у

кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання; просить

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.08 р. у справі

№ 19/203-5/94 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного

господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та

скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від

05.08.08р. у справі № 19/203-5/94 виходячи з такого:

Постановою Вищого господарського суду

України від 28.05.08 р. скасовано постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 14.02.08 р. і рішення господарського суду

Івано-Франківської області від 23.10.07 р. у справі № 19/203, справу передано

на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позов заявлено про стягнення суми 3

435,51 грн. за відпущені лісоматеріали як зазначив позивач згідно довіреності №

122335 від 30.03.04 р.

Як видно з матеріалів справи, між

сторонами укладено договір купівлі-продажу лісопродукції від 14.11.02 р. (а. с.

60) і договір на розробку лісосіки від 14.11.02 р. (а.с.59).

Подібність між вказаними договорами

полягає в тому, що за вказаними договорами платниками виступають обидві сторони

і відповідач за договором розробки лісосіки має право на пред'явлення позову

про стягнення сум за виконані роботи.

Спір між сторонами виник за договором

купівлі-продажу лісопродукції від 14.11.02 р.

Відповідно до п.1.1 договору

купівлі-продажу, продавець продає, а покупець приймає і оплачує ділову деревину

в кількості 296 куб м. ціною 90 грн., дров'яну в кількості 273 куб. м. ціною 30

грн.

Загальна сума договору купівлі-продажу

становить 34 830 грн.

Відповідно до накладної від 31.03.04 р.

(а.с.6), довіреності ЯЖВ № 122335 від 30.03.04 р. ДСЛП

«Львівлісохахист»відпустив ПП ОСОБА_1ділову деревину - 36 куб. м. ціною 116,67

грн. на загальну суму 4 200 грн., дров'яну деревину - 33 куб. м. ціною 40 грн.

на загальну суму 1 320 грн.

Загальна сума відпущеної лісодеревина

згідно накладної від 31.03.04 р. становить 6 624 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору, поставка

лісодеревина здійснюється згідно з графіком і специфікацією, який щомісячно

узгоджується сторонами.

В судовому засіданні апеляційної

інстанції представником позивача заявлено про відсутність графіку і

специфікації, а також те, що відпуск лісодеревини здійснено поза договором.

Фактично з накладної від 31.03.04 р. видно, що відпуск лісопродукції здійснено

на підставі договору, однак не зазначено дату і номер договору.

Факт отримання лісоматеріалів позивачем

відповідачу підтверджується також податковою накладною від 31.03.04 р. поданою

суду першої інстанції відповідачем (а.с. 111), який не заперечує факту

отримання лісодеревини згідно накладної від 31.02.04 р. на суму 6 624 грн.

Доказів оплати сторони суду не надали.

Як видно з наданих суду апеляційної

інстанції листом № 11 від 24.02.09 р. доказів, наказом № 6 від 19.01.06 р.

Державного комітету лісового господарства України реорганізовано державний

спеціалізований лісозахисний центр «Львівлісозахист»шляхом його поділу на

державні спеціалізовані лісозахисні підприємства «Івано-Франківськлісозахист»,

«Львівлісозахист», «Рівнелісозахист».

Львівським державним спеціалізованим

лісозахисним центром «Львівлісозахист»наказом від 25.01.06 р. № 3 створено

комісію, яка завершила розподіл 01.04.06 р. про що свідчить ксерокопія розподільчого

балансу, внаслідок чого  причину пропуску

строку позовної давності слід визнати поважною і відновити строк позовної

давності.

Як видно з пояснювальної записки до

розподільчого балансу ПП ОСОБА_1 з - дебіторською заборгованістю на суму 3

435,51 грн. передано «Львівлісозахист»- позивачу у даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України,

обов'язок доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна надати

суду ті докази, які підтверджують або заперечують позовні вимоги.

Договір на розробку лісосіки від

14.11.02 р. і докази в обґрунтування виконання його відповідачем не оцінюються

судом апеляційної інстанції, оскільки за даним договором відповідач виконав

роботи, а позивач (у даній справі) повинен сплатити відповідачу за виконані

роботи і  зустрічні позовні вимоги

відповідачем не заявлені.

Відпуск лісодеревини за даним договором

шляхом купівлі-продажу її відповідачу не передбачено.

Враховуючи те, що в накладній від

31.03.04 р. на відпуск позивачем відповідачу лісодеревини зазначено, що

лісодеревина відпущена згідно договору, однак як видно з накладної ціна

зазначена в договорі купівлі-продажу лісопродукції ділової деревини - 90 грн.,

дров'яної -30 грн., а згідно накладної відпущено ділову деревину по ціні 116,67

грн., дров'яну - 40 грн. за куб. м., тому суд погоджується з викладеним в

рішенні суду першої інстанції, що відпуск лісодеревина проведено не за

договором.

Заборгованість відповідача перед

позивачем документально обґрунтована, не спростована відповідачем, а тому

рішення суду першої інстанції законне і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, ст. 4

ЦУ УРСР, який діяв на час укладення договору, права і обов'язки виникають з

підстав передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які

хоч не передбачені законом, але в силу загальних засад і змісту цивільного

законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527 ЦК

України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться, а боржник зобов'язаний виконати свій

обов'язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України,

якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений

моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у

будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від

дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з

договору або актів цивільного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, позивач

пред'явив відповідачу претензію № 37 від 09.02.07 р. (а.с. 10-12), якою просив

перерахувати заборгованість на суму 3 435,51 грн.

Доказів в обґрунтування оплати

лісопродукції відпущеної позивачем відповідачу згідно накладної від 31.03.04 р.

відповідач суду не надав, а отже не довів виконання зобов'язання.

Колегія суддів Львівського апеляційного

господарського суду вважає, що судом першої інстанції прийнято законне рішення,

а тому відсутні підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 91, 101-105 ГПК

України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду

Івано-Франківської області від 05.08.08 р. у справі № 19/203-5/94 залишити без

змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Матеріали справи повернути до

господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з

моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                              

Слука М.Г.

Судді                                                                                  

Процик Т.С.

              Дубник О.П.