Постанова

від 05.10.2009 по справі 2а-6771/09

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-6771/09/1170

                       Категорія статобліку

6.11

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05

жовтня 2009 року                       

м. Кіровоград      

Кіровоградський окружний

адміністративний суд       

в складі головуючого: судді

Ком'якович Г.М.                       

при секретарі: Господарікову

М.О.

за участю представників:

позивача - Поліщук О.М.

відповідача - не

з'явився     

розглянувши у відкритому

судовому засіданні адміністративну справу

за позовом : Кіровоградського обласного

відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача : Комунального ремонтно -

експлуатаційного підприємства № 14  

про стягнення адміністративно

- господарських санкцій та пені, суд -  

                        ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне

відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Кіровоградського

окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального

ремонтно - експлуатаційного підприємства № 14 про стягнення

адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 10029,46 грн., з яких

8466,67 грн. - адміністративно-господарська санкція та 1562,79 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних

вимог позивач зазначив, що відповідач використовує найману працю, однак ним не

дотримано нормативу кількості робочих місць для працюючих інвалідів. 29.02.2008

р. відповідач подав звіт, однак самостійно не сплатив

адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць

призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 8466,67 грн.

та пеню в розмірі 1562,79 грн.

У зв'язку з відсутністю

фінансування Кіровоградського окружного адміністративного суду на відправлення

поштової кореспонденції, судовий виклик осіб, які беруть участь у справі,  здійснюється у відповідності до ст. 38 КАС

України телефонним засобом зв'язку.

В судове засідання з'явився

представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив суд їх

задовольнити у повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача

належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду повісткою

на 31.07.2009 року, що  підтверджується

реєстром вихідної кореспонденції суду та підписом в розписці (а. с. 14), в

судове засідання не прибув, заперечень та повноважного представника в судове

засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, кореспонденція

направлена за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі підприємств та

організацій України (вул. Луначарського, 1В, м. Кіровоград, 25012) повернулася

до суду з відміткою «адресат вибув».

Суд вважає, що незнаходження

підприємства чи організації за адресою вказаною в Єдиному реєстрі підприємств

та організацій України без внесення відповідних змін до Реєстру є відмовою від

отримання повістки, а тому відповідно до ст. 37 КАС України відповідач

вважається таким, що його повідомлено про дату, час та місце судового

засідання.

Як вбачається із довідок

головного управління статистики у Кіровоградській області, які надавалися на

запити суду від 18.08.09 р. № 17956/2а-6771/09/1170 та від 03.09.09 р.                            №

18539/2а-6771/09/1170 станом на 20 серпня та 10 вересня 2009 року Комунальне

ремонтно - експлуатаційне підприємство № 14 значиться за вказаним ідентифікаційним

кодом у ЄДРПОУ.

За наведених обставин суд

вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце

розгляду судової справи, отже суд здійснив всіх заходів для реалізації

відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, суд вважає за

можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до

положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення

представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов

висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Положення

про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 26.09.2002 року №1434, Фонд є урядовим органом державного

управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і

підпорядковується йому.

Згідно з п.9 зазначеного

Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів

завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в

межах граничної чисельності його працівників.

Судом встановлено, що

відповідно до Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального

захисту інвалідів, затвердженого наказом директора від 01.03.07 року №16,

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є

територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального

захисту інвалідів і має статус юридичної особи.

Основним завданням Фонду

соціального захисту інвалідів є, зокрема, контроль за виконанням

підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами,

організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які

використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування

інвалідів, установленого статтею 19 Закону України „Про основи соціальної

захищеності інвалідів” (далі - Закону). У відповідності до покладених на Фонд

завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями

адміністративно-господарських санкцій і пені.

Таким чином, Фонд та його

відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями,

зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням

адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону,

реалізують владні управлінські функції.

З огляду на викладене, та

відповідно до п.1 ч.1 ст.3, п.4 ч.1 ст.17 КАС України, спори за позовами

суб'єктів владних повноважень - відділень Фонду до роботодавців про стягнення

адміністративно-господарських санкцій та пені за кожне робоче місце, призначене

для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, є публічно-правовими і

відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.19

Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм

власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для

забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від

середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а

якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Згідно з п.1.9 Інструкції зі

статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету

статистики України від 28.09.2005 року №286, показники кількості працівників у

формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях.

Тому роботодавцям слід визначати середньооблікову чисельність працівників та

чисельність працівників за встановленим Законом нормативом у цілих числах,

округлюючи дробові числа відповідно до встановлених правил математики.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.19

Закону роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок

нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст.18 цього Закону.

Забезпечення прав інвалідів

на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання

роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств,

установ, організацій чи до державної служби зайнятості (ч.1 ст.18 Закону).

Статтею 20 Закону передбачено

обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю

утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від

форм власності і господарювання, де середньооблікова кількість працюючих

інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 Закону,

щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів

адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі

середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні),

в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.   Для

підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15

осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене

для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі

половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в

установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських

організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно ст. 18 Закону України

«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р.

№875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу,

в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх

безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної

служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які

використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для

працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати

для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і

забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним

законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для

організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту

інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.2 постанови

Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20

Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»,

звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають

(надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в

яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з

Держкомстатом.

В судовому засіданні

встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів

за 2007 рік (а.с.5), поданого самостійно відповідачем 29.02.08 р.,

середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2007 році

складала 36 осіб, фонд оплати праці за 2007 рік становив 304,8 тис. грн., у

КРЕП № 14 у 2007 році інваліди не працювали; середньорічна заробітна плата

штатного працівника у 2007 році складала 8466, 67 грн.

Суд погоджується з позицією

Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з

огляду на зміст ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ та вважає, що у відповідача у

2007 році повинен був працювати один інвалід.

Судом встановлено, що

позивачем вірно обраховано адміністративно-господарські санкції в сумі 8466,67

грн., оскільки згідно звіту середньорічна заробітна плата у КРЕП № 14  становила 304800 грн., кількість найманих

працівників - 36, таким чином половина середньорічної заробітної плати

становить саме 8466,67 грн. ((304800:36) : 2), а тому, з огляду на відсутність

доказів виконання відповідачем вимог ст.18 Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ, позовні

вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано

підтвердження, що центрами зайнятості інваліди для працевлаштування упродовж

2007 року не направлялися, не надано також і доказів вжиття інших заходів з

працевлаштування інвалідів, зокрема щодо виділення та створення спеціальних

робочих місць для інвалідів, створення  для  них 

умов  праці  з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації 

і  забезпечення інших  соціально-економічних  гарантій, подання оголошень про наявність

вакантних робочих місць для інвалідів та інше.

Будь-які фактичні дані, які б

свідчили про створення відповідачем робочих місць для працевлаштування

інвалідів, відповідно до вимог ч.3 ст.18 Закону України „Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні” відсутні.

Позовні вимоги в частині

стягнення з відповідача пені в сумі 1562,79 грн. задоволенню не підлягають в

зв'язку з наступним.

Згідно до ч. 2 ст. 20

вказаного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських

санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120

відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на

момент сплати

, нарахованої на

повну суму недоїмки за весь її строк. Відповідачем на день розгляду справи

адміністративно-господарські санкції не сплачено.

Нарахування пені за порушення

термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно

до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства

праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, п.п.3.4 п.3

якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю

здійснюється з наступного дня граничного строку сплати

адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно.

Згідно із п. п. 3.1. пункту 3

вказаного Порядку  порушення  термінів сплати адміністративно-господарських

санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної

облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день

прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що

діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Нарахування пені здійснюється

на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний

день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки

визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу .

Згідно із п. 2.2 зазначеного

Порядку, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої

Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за

кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

З урахуванням вищенаведеного,

суд вважає, що на час подання позовної заяви у позивача не виникло права на

нарахування та стягнення пені в зв'язку з відсутністю сплати відповідачем

адміністративно-господарських санкцій, а тому позовні вимоги в частині

стягнення пені в сумі 1562,79  грн. не

підлягають задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 124

Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що

виникають у державі.

У справах, в яких позивачем є

суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові

витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст. 94 КАС

України).

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення,  а суд згідно ст.

86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене,

керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов

задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального

ремонтно - експлуатаційного підприємства № 14 (МФО-323583, р/р 26005060019903,

код -30869951) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду

соціального захисту інвалідів (р/р - 31215230700002; МФО - 823016; банк

отримувача - ГУДК у Кіровоградській області; отримувач - УДК м. Кіровоград)

адміністративно - господарські санкції в сумі 8466 ( вісім тисяч чотириста

шістдесят шість) грн. 67 коп.

3. В задоволенні решти

позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати віднести на

рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду може бути

оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через

Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк

з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно

до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 

20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           В повному обсязі постанову складено

06 жовтня 2009 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного

суду                                                                                   

Г.М. Ком'якович