ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2015 р. Справа № 804/12532/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №8» Дніпропетровської міської ради до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006701502 від 07.08.2014р., -
ВСТАНОВИВ:
15.08.2014р. Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство №8» Дніпропетровської міської ради звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.10.2014р., просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.08.2014р. №0006701502 на суму 50054,25 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню посилаючись на те, що з акту перевірки неможливо встановити чому саме така сума ( з урахуванням наявності іншого відображеного в акті розміру сплачених коштів за договором №1/8-ж) визнана перевіряючими оплатою послуг, не пов'язаних з господарською діяльністю. Позивач вказує і на те, що податковими інспекторами не заперечувалось необхідності отримання підприємством послуг, що надавались позивачеві КВ ЖРЕП Жовтневого району за договором №1/8-ж та, на їх думку, такі послуги (інформаційно-консультаційна допомога, у т.ч. з питань бухгалтерського обліку та звітності, складання кошторисів, звітів інших документів) могли бути здійснені позивачем власними силами без залучення сторонніх організацій, оскільки згідно штатного розпису у позивача значились наступні працівники: головний бухгалтер, головний економіст, бухгалтер1 категорії та бухгалтер 2 категорії. Проте, позивач вважає, що поза увагою залишилися ті обставини, що позивач не має у штаті бухгалтера-ревізора, юрисконсульта, фінансового аналітика, які мають проводити внутрішній аудит діяльності підприємства, аналізувати діяльність підприємства та інше. Договір №1/8-ж було укладено між позивачем та КВ ЖРЕП Жовтневого району на виконання розпорядження УЖКГ виконкому Дніпропетровської міської ради №27 від 12.01.2004р. з метою економії коштів фонду заробітної плати на утримання юриста, ревізора, фінансиста та протягом 2004-2013р.р. всі послуги за вказаним договором позивачеві надавались у повному обсязі, що було підтверджено актами виконаних робіт. КП ЖРЕП у Жовтневому районі опрацьовував всі договори, що мали укладатись позивачем, оцінював ризики, проводив щотижневі наради з питань претензійно-позовної роботи, збирав та опрацьовував звіти з діяльності, доводив до відома позивача нормативні акти органів державної влади та місцевого самоврядування з питань діяльності галузі ЖКХ, зміни до діючого законодавства, надавав інші послуги з питань господарської діяльності. За викладеного, позивач вважає висновки акту перевірки щодо безпідставності віднесення позивачем до складу валових витрат по договору №1/8-ж з підстав того, що у позивача були у штаті головний бухгалтер, головний економіст та бухгалтери 1 і 2 категорії, які повинні були виконувати вказані роботи, протиправними. Окрім того, у додаткових поясненнях від 05.08.2015р. представник позивача посилається і на те, що в акті перевірки не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій з урахуванням того, що позивач має право самостійно обирати спосіб організації господарської діяльності згідно до ст.44 Господарського кодексу України. Договір №1/8-ж укладений між позивачем та КП ЖРЕП у Жовтневому районі фактично виконувався сторонами, що підтверджується і штатним розписом позивача у якому відсутні посади бухгалтера-ревізора, юрисконсульта і фінансового аналітика, надані документи підтверджують рух активів в ході господарських операцій, тобто є доказами реальних змін майнового стану платника податків у розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норм Податкового кодексу України. Також представник позивача у додаткових поясненнях посилається на відсутність у акті перевірки детального обґрунтованого розрахунку щодо суми заниження податку на прибуток, що, на думку позивача, є порушенням п.п.3,5,6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового,валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, окрім того, вказує і на усталену правову позицію Вищого адміністративного Суду України та Верховного Суду України щодо дій платника податків, які свідчать про його добросовісність. Окрім того, на підтвердження реальності виконання умов договору №1/8-ж представником надані копії рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011р. у справі №5005/4014/2011, від 15.11.2012р. у справі №17/5005/8273/2012. З огляду на викладене, представник позивача вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача щодо його скасування є необґрунтованими виходячи з того, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. у справі №804/12533/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015р., відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0006691501 (донараховано зобов'язань зі сплати ПДВ), прийнятого на підставі акту перевірки №5054/22-03/32616363 від 17.07.2014р. за період з 01.01.2011р. по 31.05.2014р. предметом розгляду якого були правовідносини позивача між КВ ЖРЕП Жовтневого району за договором №1/8-ж, тобто правовідносини сторін за той же період та за тим самим цивільно-правовим договором, які вказаними судовими рішеннями були визнані такими, що не підтверджені первинними документами та не пов'язані з господарською діяльністю позивача у зв'язку з чим обставини, встановлені вказаними судовими рішеннями не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, у зв'язку з тим, що предметом спору у даній справі є формування валових витрат за оспорюваним податковим повідомленням -рішенням по взаємовідносинах з контрагентом у той самий період та за тим самим договором згідно акту перевірки від 17.07.2014р., вказані обставини були предметом розгляду у справі №804/12533/14, а тому відповідач просить врахувати вищевказану постанову суду у справі №804/12533/14 при вирішенні даної справи з урахуванням ст.72 КАС України. Окрім того, представник відповідача посилається і на те, що на виконання вимог договору №1/8-ж сторонами були підписані лише акти виконаних робіт зі змісту яких встановлено, що позивачем отримані послуги від КВ ЖРЕП Жовтневого району на суму 243119,23 грн., вказані витрати неможливо пов'язати з господарською діяльністю позивача, так як змістом актів виконаних робіт/послуг не можна встановити які саме послуги були виконані/отримані, позивачем не були надані додаткові документи за допомогою яких можливо ідентифікувати отримані послуги, а саме: додатки, звіти кошториси та інше. Згідно з п.п.1.2.5 договору №1/8-ж від 01.01.2004р. КВ ЖРЕП Жовтневого району надає інформаційно-консультаційну допомогу, у тому числі з питань бухгалтерського обліку та звітності, складання кошторисів, звітів та інших документів, проте згідно штатного розпису на підприємстві позивача у періоді, що перевірявся працювали - головний бухгалтер, головний економіст, бухгалтер 1 категорії, бухгалтер 2 категорії, що, на думку ДПІ, спростовує наявність господарської необхідності щодо залучення сторонніх суб'єктів господарювання для виконання функцій таких працівників.
Також, до початку судового розгляду справи представником відповідача було підтримало клопотання подане до канцелярії суду 20.07.2015р. про заміну відповідача у цій справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області посилаючись на перетворення територіальних органів Міндоходів шляхом утворення територіальних органів Державної фіскальної служби згідно постанови КМУ №311 від 06.08.2014р. (а.с.110, 114).
Розглянувши вищевказане клопотання про заміну відповідача його правонаступником, вислухавши думку представника позивача, яка не заперечувала проти заміни відповідача у даній справі його правонаступником, вивчивши подані на його підтвердження докази, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих підстав для його задоволення та заміни відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України.
У ході судового розгляду справи та із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у справі.
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство №8» Дніпропетровської міської ради 24.09.2003р. зареєстровано як юридична особа Дніпропетровським міським управлінням юстиції за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Чекмарьова, буд.7, перебуває на обліку у ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська з 07.10.2003р., у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість, що підтверджується копією статуту позивача, а також відомостями, наведеними у акті перевірки від 17.07.2014р.(а.с. 7-8, 56-58).
У період з 19.06.2014р. по 10.07.2014р. податковою інспекцією на підставі наказу №831 від 19.06.2014р., наказу на продовження перевірки №935 від 03.07.2014р., відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2011р. по 31.05.2014р. за результатами якої складено акт № 5054/22-03/32616363 від 17.07.2014р. за висновками якого встановлено наступні порушення, зокрема:
- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.05.2014р. у сумі 48623,83 грн.;
- п.5.1, п.п.5.1.2 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,п.п. 139.1.9, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. у сумі 51422,00 грн. (а.с.7-43).
На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом 07.08.2014р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0006691501 за яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість у загальній сумі 50872,50 грн., в тому числі за основним платежем - 40598 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10174,50 грн. (а.с.90);
- №0006701502 за яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язанні з податку на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності у загальній сумі 50054,25 грн., в тому числі за основним платежем - 41919 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 8135,25 грн. (а.с.54-55).
Позивач оспорює податкове повідомлення-рішення №0006701502 від 07.08.2014р. про збільшення позивачеві податку на прибуток, просить його визнати протиправним та скасувати посилаючись на те, що висновки податкової інспекції про те, що отримані позивачем послуги (інформаційно-консультаційна допомога, у т.ч. з питань бухгалтерського обліку та звітності, складання кошторисів, звітів інших документів)за договором №1/8-ж згідно актів виконаних робіт не відносяться до господарської діяльності позивача, так як вказані роботи могли бути виконані працівниками позивача, оскільки у штаті позивача знаходилися головний бухгалтер, головний економіст, бухгалтер 1 категорії та бухгалтер 2 категорії - є протиправними з огляду на те, що вказаний договір було укладено з метою економії коштів фонду заробітної плати на утримання юриста, ревізора, фінансиста, роботи за вказаним договором виконувалися КВ ЖРЕП у Жовтневому районі у повному обсязі, що підтверджено актами виконаних робіт, які оформлені згідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норм Податкового кодексу України.
Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.
Як вбачаться зі змісту акту перевірки від 17.07.2014р. посадовими особами контролюючого органу було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем у період з 01.01.2011р. по 31.05.2014р. та встановлено, що позивачем були отримані від КВ ЖРЕП Жовтневого району послуги - інформаційно-консультаційна допомога, у т.ч. з питань бухгалтерського обліку та звітності, складання кошторисів, звітів, інших документів - згідно актів виконаних робіт за договором №1/8-Ж від 01.01.2004р. на загальну суму 243119,23 грн., які не відносяться до господарської діяльності позивача, окрім того, відсутні будь-які додаткові документи, за допомогою яких можливо ідентифікувати отримані послуги, а саме: додатки, звіти, кошториси та інше. Згідно з п.п.1.2.5 договору №1/8-ж від 01.01.2004р. КВ ЖРЕП Жовтневого району надає інформаційно-консультаційну допомогу, у тому числі з питань бухгалтерського обліку та звітності, складання кошторисів, звітів та інших документів, проте згідно штатного розпису на підприємстві позивача у періоді, що перевірявся працювали - головний бухгалтер, головний економіст, бухгалтер 1 категорії, бухгалтер 2 категорії, а тому вищевказані послуги могли бути здійснені власними силами без залучення сторонніх організацій (а.с.14-15).
Вказані висновки акту перевірки від 17.07.2014р. слугували підставами для прийняття 07.08.2014р. контролюючим органом двох податкових повідомлень-рішень про збільшення позивачеві грошового зобов'язання як з ПДВ, так і з податку на прибуток підприємств комунальної власності - №0006691501 та №0006701502 (а.с.54-55,90).
Із наявних в матеріалах доказів вбачається, що позивачем податкове повідомлення-рішення №0006691501 від 07.08.2014р. про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ було оскаржено в судовому порядку та за результатами його розгляду згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. у справі №804/12533/14 позивачеві у задоволенні позову було відмовлено та вказане судове рішення набрало законної сили 11.06.2015р., що підтверджується змістом ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015р. (а.с.90-91).
При цьому, зі змісту вищевказаної ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015р. у справі №804/12533/14 видно, що предметом судового розгляду у вказаній справі були висновки акту перевірки від 17.07.2014р. щодо взаємовідносин позивача за договором №1/8-ж від 01.01.2004р. який був укладений між позивачем та КВ ЖРЕП Жовтневого району з приводу надання послуг - інформаційно-консультаційної допомоги, у т.ч. з питань бухгалтерського обліку та звітності, складання кошторисів, звітів, інших документів та судом було встановлено, що акти виконаних робіт не містять таких обов'язкових реквізитів, як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, що не дає можливості використання результатів послуг у господарській діяльності згідно до приписів ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у зв'язку з чим доводи позовної заяви є необґрунтованими,а податкове повідомлення-рішення №0006691501 від 07.08.2014р. є правомірним (а.с.90-91).
У відповідності до вимог ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням у справі №804/12533/14, що набрало законної сили, щодо взаємовідносин позивача і КВ ЖРЕП Жовтневого району з приводу виконання робіт за договором №1/8-ж від 01.01.2011р. за актом перевірки від 17.07.2014р., які були предметом спору у вищевказаній справі, не доказуються при розгляді цієї справи у відповідності до вимог ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з наведеного, судом не приймаються до уваги та не можуть бути покладені в основу даного судового рішення доводи представника позивача про виконання КВ ЖРЕП Жовтневого району послуг за договором №1/8-ж від 01.01.2004р. у повному обсязі, оскільки вказані доводи спростовуються обставинами, встановленими судовими рішеннями у справі №804/12533/14 за якими акти виконаних робіт, на які позивач посилається у даній справі, не визнані судом як первинні бухгалтерські документи, оскільки не містять обов'язкових реквізитів (а.с.90-91).
При цьому, як зазначив представник позивача, судові рішення у справі №804/12533/14 на момент розгляду даної справи не оскаржуються позивачем в порядку касаційного провадження та набрали законної сили.
За приписами ст.124 Конституції України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той же час, і ч.1 статті 71 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення позивача.
Таким чином, представник позивача у ході судового розгляду справи не навів жодних підстав та не надав жодних доказів, які б свідчили про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням обставин, встановлених постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015р. у справі №804/12533/14.
Не було надано представником позивачем і доказів на підтвердження фактичного виконання укладеного договору №1/8-ж від 01.01.2004р., не надано доказів руху активів, отримання прибутку від вказаної господарської операції, як не надано їх було і у ході проведення перевірки, що не спростовано представником позивача будь-якими належними та допустимими доказами.
Не надані представником позивача і жодних докази на підтвердження того, що КВ ЖРЕП Жовтневого району опрацьовував всі договори, що мали укладатись позивачем, оцінював ризики, проводив щотижневі наради з питань претензійно-позовної роботи, збирав та опрацьовував звіти з діяльності, доводив до відома позивача нормативні акти органів державної влади та місцевого самоврядування з питань діяльності галузі ЖКХ, зміни до діючого законодавства, надавав інші послуги з питань господарської діяльності.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи про порушення відповідачем порядку оформлення акту перевірки від 17.07.2014р. встановленого Порядком №984, не наведення детального розрахунку нарахованого податку на прибуток з огляду на те, що вказані доводи не відповідають дійсності, так як зі змісту акту перевірки вбачається як наведення розрахунку, так і зазначення порушення по кожному контрагенту та кожному договору окремо, а також по кожному періоду з посиланнями на первинні бухгалтерські документи (а.с.14-15).
Також суд критично ставиться до копій рішень господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011р. у справі №5005/4014/2011, від 15.11.2012р. у справі №17/5005/8273/2012 з огляду на те, що вказані рішення роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, не завірені жодною посадовою особою належним чином, не скріплені печаткою, не містять відмітки про дату набрання вказаними судовими рішеннями законної сили, а тому у відповідності до вимог ст.ст.69-70 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази.
Окрім цього, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011р. у справі №5005/4014/2011 взагалі надане позивачем лише на одному аркуші, не містить завершальної частини рішення - «вирішив» та навіть зі змісту наданого одного аркушу цього рішення видно, що вказане судове рішення стосується правовідносин позивача у інший період - 2009-2010р., що не був предметом перевірки згідно акту від 17.07.2014р. та підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, а отже, посилання представника позивача на вказане судове рішення як на доказ, що підтверджує виконання робіт за договором №1/8-ж у період з 01.01.2011р. по 31.05.2014р., є безпідставним.
Також слід зазначити, що посилання представника позивача на послідовну правову позицію Верховного Суду України, яка була висловлена протягом 2008-2009р.р. з приводу добросовісності дій платника податків та вчинення господарських операцій, які не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, а також і на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток достатньо наявності лише податкових накладних, не можуть бути взяті судом до уваги та покладені в основу даного судового рішення з огляду на те, що представником позивачем не доведено у ході судового розгляду справ належними та допустимими доказами факту реальності вчинення господарської операції за договором №1/8-ж від 01.01.2004р. у період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., які б не викликали сумніву в їх реальності з урахуванням встановлених обставин щодо вказаних правовідносин за судовими рішеннями у справі №804/12533/14, які набрали законної сили.
З огляду на наведене, вищевикладена правова позиція Верховного Суду України не може бути застосована у даних правовідносинах, оскільки обставини, викладені у вказаній позиції Верховного Суду України та обставини, встановлені у цій справі є різними.
Між тим, представником відповідача у ході судового розгляду справи доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, яка також підтверджена і змістом копій судових рішень між тими сторонами та з тих же самих підстав у справі №804/12533/14, які набрали законної сили.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, перевіривши обґрунтованість прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0006701502 від 07.08.2014р. з урахуванням вимог ч.3 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що вищевказане оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку з чим підстави для задоволення даного адміністративного позову у суду відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
За таких обставин, враховуючи відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного позову, сплачену позивачем суму судового збору при поданні даного позову у розмірі 182,70 грн. (а.с.2, 18), суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп.(1872-182,70).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71, 72, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №8» Дніпропетровської міської ради до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006701502 від 07.08.2014р. - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №8» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Академіна Чекмарьова, буд. 7, код ЄДРПОУ 32616363) в доход Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений - 10.08.2015р.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2015 |
Оприлюднено | 25.09.2015 |
Номер документу | 50606746 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні