Постанова

від 05.08.2015 по справі 804/7672/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 р. Справа № 804/7672/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі судового засідання Зоідзе Т.А.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача 1 ОСОБА_2,

відповідача 2 ОСОБА_3І,

відповідача 3 ОСОБА_4,

відповідача 5 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6, завідуючої сектором перевірок платників податку управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес» (далі - позивач ТОВ «МК Стейнлес») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 (далі - відповідач 3), головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 (далі - відповідач 4), завідуючої сектором перевірок платників податку управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 (далі - відповідач 5), у якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2015 року № НОМЕР_1, видане ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС України в Дніпропетровській області, яким ТОВ «МК Стейнлес» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 154 646,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 77 323,00 грн., винесене на підставі Акта від 20.05.2015 року № 530/15-1/37986740 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «МК Стейнлес» бюджетного відшкодування податку на додану вартість, напрям відшкодування - на рахунок платника у банку, по декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року»;

- визнати незаконними та протиправними дії головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_6, завідуючої сектором перевірок платника податку управління податкового аудиту ДПІ ОСОБА_5 по встановленню порушення щодо неправомірного завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2014 року з боку ТОВ «МК Стейнлес»;

- стягнути з головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_6, завідуючої сектором перевірок платника податку управління податкового аудиту ДПІ ОСОБА_5 на користь ТОВ «МК Стейнлес» моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн. з кожної особи.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновки Акта перевірки від 19.03.2015 року № 270/15-1/37986740 та від 20.05.2015 року № 530/15-1/37986740 щодо завищення суми бюджетного відшкодування, заявлену по декларації з ПДВ за грудень 2014 року є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки, при проведенні перевірки були проігноровані наявні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують правомірність декларування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої підприємством за листопад 2014 року та яка була врахована при визначенні суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2014 року. Крім того, позивачем зазначено, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки в ході адміністративного оскарження службові особи контролюючого органу перевищили надані їм повноваження, встановлені нормами Податкового кодексу України, оскільки в ході перевірки досліджувались питання реалізації товару, яка відбулась у січні- березні 2015 року у той час, коли предметом оскарження позивачем були висновки відповідача, викладені в Акті перевірки від 19.03.2015 р. № 270/15-1/37986740 щодо не підтвердження фактичного відвантаження, транспортування та зберігання товару на адресу ТОВ «Дельта». Вказані обставини призвели до порушення прав та інтересів позивача, приниження ділової репутації підприємства, у зв'язку із чим за рахунок службових осіб відповідача позивачу повинна бути компенсована спричинена їх діями моральна шкода.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач 1 - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (а.с. 120-121). В судовому засіданні представник ДПІ суду пояснив, що в ході перевірки було встановлено, що у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування у зв'язку із фактичною реалізацією ввезеного на митну територію України товару та використання заявленої суми бюджетного відшкодування для погашення грошових зобов'язань перед бюджетом з податку на додуну вартість, у зв'язку із чим, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідач 2 - головний державний ревізор - інспектор відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити. Суду пояснила, що документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ «МК Стейнлес», в яких вона приймала участь як ревізор - інспектор, були проведені у відповідності до процедури і з підстав, визначених Податковим кодексом України. За результатами перевірок було складено Акти в яких було відображено думку службових осіб щодо встановленні порушень, виявлених в ході перевірки. Вказані висновки ніяким чином не порушують права і свободи позивача та не могли призвести до порушення ділової репутації підприємства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідачі - головний державний ревізор - інспектор відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_4, головний державний ревізор - інспектор відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_6, завідуюча сектору перевірок платника податку управління податкового аудиту ДПІ ОСОБА_5 також проти задоволення позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні надали пояснення, що позивачем не доведено протиправність їх дій в ході проведення перевірки та спричинення моральної шкоди підприємству, у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес» (код ЄДРПОУ 37986740) зареєстровано Головним управлінням регіональної статистики 11.01.2012 року та перебуває на обліку як платник єдиного внеску в ДПІ у Ленінському районі з 11.01.2012 року, на обліку як платник податків і зборів в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська з 23.01.2012 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 26.02.2015 р. по 11.03.2015 р. відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.8 п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі наказу ДПІ від 20.02.2015 р. № 119 головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 і головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_6, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МК Стейнлес» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 р., за результатами якої складно акт від 19.03.2015 року № 270/15-1/3798674 (а.с. 30-46).

Перевіркою встановлено порушення, а саме в порушення п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ТОВ «МК Стейнлес» неправомірно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявлену по декларації з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 167 989,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 19.03.2015 року № 270/15-1/3798674 позивачем подано до контролюючого органу заперечення від 07.04.2015 року №110, за результатами розгляду заперечень на підставі наказу ДПІ у відповідності до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.5, п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 ПК України державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_4, головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_6, завідуючою сектором перевірок платника податку управління податкового аудиту ДПІ ОСОБА_5 в період з 27.04.2015 р. по 13.05.2015 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МК Стейнлес» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 167 989,00 грн. відображеного по декларації з податку на додану вартість поданій за грудень 2014 року, у зв'язку з отриманням заперечення від ТОВ «МК Стейнлес» на акт перевірки від 19.03.2015 року № 270/15-1/37986740, за результатами якої складено акт від 20.05.2015 року № 530/15-1/3798674 (а.с. 51-67).

Перевірко встановлено порушення п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме, неправомірно завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену по декларації з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 167 989,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 20.05.2015 року № 530/15-1/3798674 позивачем подано до ДПІ у Ленінському районі заперечення від 22.05.2015 року № 114, за результатами розгляду яких висновок акту від 20.05.2015 року № 530/15-1/3798674 викладено в наступній редакції: «в порушення п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ТОВ «МК Стейнлес» неправомірно завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену по декларації з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 154 646,00 грн. та сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню складає 13 343,00 грн.» (а.с. 68-80).

За результатами перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.06.2015 року №0001331501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 154 646,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 77 323,00 грн. за період - грудень 2014 р. (а.с. 81).

Як встановлено в ході розгляду справи, підставою для зменшення розміру бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 154 646,00 грн. слугували висновки контролюючого органу щодо того, що згідно з поданою ТОВ «МКС» до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податковою декларацією з ПДВ за грудень 2014 року та додатками, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 167 989,00 грн. та заявлена на рахунок платника у банку, відображено у рядку 23.1, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за листопад 2014 року та складає 167 989,00 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у листопаді 2014 року є здійснення імпортних операцій (стрічка холоднокатана з нержавіючої сталі, країна: Італія). Оскільки, податкові зобов'язання з реалізації отриманого за зовнішньоекономічним контрактом товару на адресу ТОВ «Дельта» позивачем не були сплачені, у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування заявленої по декларації за грудень 2014 року суми ПДВ у зв'язку з фактичною реалізацією ввезеного на митну територію України товару.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як свідчать матеріали справи, на підставі контракту від 03.11.2014 року № 14-04N-Е, укладеного між JIL LIMITED (Гонк - Конг) (Продавець) та ТОВ «МК Стейнлес» (Покупець), Продавець продає, а Покупець покупає і приймає металопродукцію з нержавіючої сталі в порядку та на умовах, вказаних в даному контракті або додатках до нього (а.с. 88-94).

Відповідно до митної декларації (форми МД-2) від 14.11.2014 р. №110080000/2014/126689 ТОВ «МК Стейнлес» ввезений на митну територію України товар - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої сталі) завширшки менш як 600 мм без подальшого оброблення, крім холодного прокатування завтовшки не більш як 0-35 мм, з масовою часткою нікелю 9.04-9.10 %; стрічка холоднокатана з нержавіючої сталі марки 12х18Н10Т/321 розміром: 0,30ммХ56 мм - 0,839 тн.; 0,30х63 мм - 6,416 тн. на загальну суму 31 050,87 євро (статистична вартість - 839 946,05 грн.) (а.с. 95).

Також в матеріалах справи містяться платіжні доручення щодо сплати ТОВ «МК Стейнлес» суми ПДВ при митному оформленні товару: від 13.11.2014 року № 1002 на суму 45000 грн.; від 24.11.2014 року № 1008 на загальну суму 42000,00 грн.; від 13.11.2014 року № 1001 на суму 45000 грн.; від 14.11.2014 року № 1007 на суму 2087,00 грн.; від 13.11.2014 року №1003 на суму 32300,00 грн. (а.с. 85-87).

Факт сплати позивачем митним органам суми ПДВ при митному оформленні товару відповідно до митної декларації (форми МД-2) від 14.11.2014 р. №110080000/2014/126689 відповідачем не заперечувався про що свідчить висновок, викладений на с. 8 Акта перевірки від 19.03.2015 р. № 270/15-1/3798674 (а.с. 37).

Як було встановлено в ході розгляду справи, ТОВ «МК Стейнлес» до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровську 17.01.2015 р. засобами елетронного зв'язку було подано декларацію з ПДВ за грудень 2014р. № НОМЕР_2, у якій у рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» позивачем було зазначено - 167 989,00 грн. та в рядку 23 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 ДЗ) (рядок 23.1 + рядок 23.2) на рахунок у банку» було зазначено - 167 989,00 грн. (а.с. 135-136).

З довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за грудень 2014 року) вбачається, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається із суми ПДВ, яка виникла в звітному періоді - листопад 2014 року та складає суму 167 989,00 грн. (а.с. 139).

Як свідчить з матеріалів перевірки, контролюючим органом було зроблено висновок щодо відсутності права на бюджетне відшкодування заявленої суми ПДВ у зв'язку з фактичною реалізацією ввезеного на митну територію товару на адресу ТОВ «Дельта» та використання заявленої суми бюджетного відшкодування для погашення грошових зобов'язань перед бюджетом з податку на додану вартість.

Між тим, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення та сплати податку на додану вартість урегульовано розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Підпунктом «а» п. 200.4 ст.200 цього Кодексу визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до пп. «б» п. 200.4 ст.200 цього Кодексу, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно п.102.5.ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суд звертає увагу на ту обставину, що приписи п. 102.5 ст. 102 ПК України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Аналогічну правову позицію викладено в листі Державної податкової служби України №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012р.

Тобто, виходячи з положень статей 102, 200 Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ є правом платника податків, яким він може скористатися протягом встановленого в пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, а не обов'язком платника податків.

Законодавством не передбачено правових наслідків за непред'явлення платником податків сум до бюджетного відшкодування ПДВ, в тому числі втрату права платника податків на віднесення цих сум до податкового кредиту та відповідно формування від'ємного значення, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість з виключенням їх з декларації з ПДВ.

Також, пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, визначаються напрямки декларування від'ємного значення ПДВ звітного періоду (бюджетне відшкодування та/або податковий кредит наступного періоду) та не містять положень, які б обмежували право платника на врахування залишку від'ємного значення ПДВ у податковій звітності до повного його погашення.

З урахуванням вказаних норм суд вважає, що позивачем правомірно було визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації за грудень 2014р. в сумі 167989,00 грн., оскільки норми податкового законодавство не містять положень, згідно з якими платник ПДВ втрачає право на декларування залишку від'ємного значення ПДВ до повного його погашення у разі, якщо він не скористався правом на декларування бюджетного відшкодування ПДВ протягом 1095 днів.

Твердження відповідача проте, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Дельта» не свідчать про реальне здійснення господарських операцій щодо поставки товару, у зв'язку із чим, позивачем не підтверджено сплату сум ПДВ за вказаними зобов'язаннями, що свідчить про фактичне використання заявленої суми бюджетного відшкодування для погашення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідних період перед бюджетами, є безпідставними, оскільки, відповідно до наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень (а.с 85-87) суми ПДВ були сплачені під час ввезення товарів на миту територію України, що узгоджується з нормами п. 206.1 ст. 206 Податкового кодексу України.

Отже, відповідач належним чином не обґрунтував свої висновки щодо невірного віднесення ТОВ «МК Стейнлес» до податкового кредиту сум по придбаних товарах (послуг), які не використовуються в оподатковуваних операціях та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ряд. 23.1 податкової декларації за грудень 2014 р.) на суму 154 646,00 грн. , у зв'язку з чим висновки акту перевірки від 19.03.2015 року № 270/15-1/3798674 та від 20.05.2015 року № 530/15-1/37986740 щодо встановлених в ході перевірки порушень, визнаються судом безпідставними.

Щодо позовних вимог в частині визнання дій головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_6, завідуючої сектором перевірок платника податку управління податкового аудиту ДПІ ОСОБА_5 по встановленню порушення щодо неправомірного завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2014 року з боку ТОВ «МК Стейнлес», суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Під час проведення перевірок контролюючий орган має право запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6. п.20.1 ст. 20 ПКУ). Відповідно до п.86.1. ст. 86 ПКУ у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.10 №984, визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п. 4, п.5, п.6 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.Висновок акту документальної перевірки складається з опису виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень, про що зазначено у п.6 Порядку.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що складання акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки належить до повноважень контролюючого органу, проте акт перевірки не містить у собі будь-яких владних приписів до перевіряємого суб'єкту, не впливає на його права і обов'язки, та не несе собою правові наслідки. Отже, висновки відповідача, викладені в актах перевірки від 19.03.2015 р. і 20.05.2015 р., є думкою перевіряючих, яка не містить у собі обов'язкових приписів до її виконання.

Актом застосування норм права або правозастосовним актом, у даному випадку, є рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.

Враховуючи викладене, суд відзначає, що складання акту перевірки від 19.03.2015 року № 270/15-1/3798674 та від 20.05.2015 року № 530/15-1/37986740 із зазначенням у ньому висновків перевірки не спричинило порушення прав позивача, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання противоправними дій, вчинених під час перевірки, які полягають у викладені в акті перевірки висновків про встановлення порушення щодо неправомірного завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2014 року з боку ТОВ «МК Стейнлес», є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також, суд вважає, що слід відмовити і у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з головного державного інспектора ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ ОСОБА_6, завідуючої сектором перевірок платника податку управління податкового аудиту ДПІ ОСОБА_5 на користь ТОВ «МК Стейнлес» моральної шкоди у розмірі 15000, з кожної особи, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 (далі Постанова Пленуму ВСУ № 4) суди при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди повинні керуватися, зокрема, тим, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Частиною 2 пункту 5 Постанови Пленуму ВСУ № 4 встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Позивачем не надано до позовної заяви обґрунтування спричинення моральної шкоди та доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів та конкретними шкідливими наслідками, а тому суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Також суд відмічає, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За відсутності точних відомостей та пояснень з боку суб'єкта владних повноважень-відповідача суд схильний віддати перевагу поясненням та доводам позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2015 року № НОМЕР_1.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ч. 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області ОСОБА_3, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області ОСОБА_6, завідуючої сектору перевірок платників податку управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «В1» № НОМЕР_1 від 04.06.2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 154 646,00 грн. та штрафними фінансовими санкціями у розмірі 77 323,00 грн. за період - грудень 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Стейнлес» (код ЄДРПОУ 37986740, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 62) витрати по сплаті судового збору у розмірі 231 (двісті тридцять одна грн.) 87 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_7