Постанова

від 28.03.2012 по справі 2а/0470/2566/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2566/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принц" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, у якому просив суд визнати протиправними дії та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 04.11.2011 року № НОМЕР_1 та від 12.01.2012 року № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає висновок відповідача про нереальність господарської операції між ним та ПП «Будівельний крепіж» протиправним, оскільки позивач отримав від ПП «Будівельний крепіж» товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, використав їх у своїй господарській діяльності, а покази директора ПП «Будівельний крепіж» ОСОБА_5 щодо використання рахунків ПП «Будівельний крепіж» для мінімізації податкових зобов'язань не можуть слугувати підставою для позбавлення позивача права віднести відповідні суми сплачені за товарно-матеріальні цінності до складу валових витрат для цілей оподаткування податком на прибуток.

Ухвалою суду від 20.02.2012 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.03.2012 року витребувано від контрагента позивача - Приватного підприємства «Будівельний крепіж» інформацію та документи.

Ухвалою суду від 21.03.2012 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська його правонаступником - Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

26.03.2012 року від Приватного підприємства «Будівельний крепіж» надійшли інформація та документи на запит суду.

Ухвалою суду від 26.03.2011 року витребувано від контрагента позивача - Приватного підприємства «Будівельний крепіж» інформацію та документи.

27.03.2012 року від Приватного підприємства «Будівельний крепіж» надійшли інформація та документи на запит суду.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та не оспорював висновки відповідача стосовно його взаємовідносин з ППКП «Елін» та ТОВ «Меркурій», які зроблені у ОСОБА_2 № 2287/23-2/20252169 від 19.10.2011 року «Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Принц» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду заперечення на позовну заяву, у яких зазначив про нереальність господарської операції між позивачем та Приватним підприємством «Будівельний Крепіж» з наступних причин:

- всі первинні документи від імені ПП «Будівельний крепіж» по взаємовідносинам з позивачем підписані директором ПП «Будівельний крепіж» ОСОБА_5 В провадженні прокуратури Дніпропетровського району знаходиться кримінальна справа № 41190222/1 відносно ОСОБА_5 за фактом зловживання службовим становищем, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 209 Кримінального кодексу України. 27.09.2011 року ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст.209 та ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України. В ході досудового слідства з пояснень ОСОБА_5 встановлено, що протягом 2010-2011 років останній використовував печатки і рахунки ПП «Будівельний крепіж» для мінімізації доходів контрагентів та конвертації грошових коштів з безготівкових у готівкові та повернення конвертованих грошових коштів замовникам послуг за вирахуванням 4% від повернутої суми. На підставі викладеного відповідач зробив висновок про нереальність господарської операції між позивачем та ПП «Будівельний крепіж» через юридичну дефектність первинних документів, у зв'язку з тим, що посадові особи ПП «Будівельний крепіж» з моменту реєстрації підприємства не підписували документи, в тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт тощо).

- також відповідач звернув увагу суду на той факт, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.11.2011 року № НОМЕР_1 є відкликаним на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 29.12.2011 року № 37537/10/25-008 про результати розгляду скарг, яким зменшено суму нарахованого грошового зобов'язання. За наслідками вказаного рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2, яке позивач отримав, а тому у відповідності до вимог п.60.1.3. п.60.1 та п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 04.11.2011 року № НОМЕР_1 є відкликаним.

- відповідач також зазначив у своїх запереченнях проте, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2 включає в себе не тільки суми нарахованих позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинам з ПП «Будівельний крепіж», а й суми нарахованих позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинам з ППКП «Елін» (сума нарахованого податку на прибуток 33 187,50 гривень та штрафні санкції у розмірі 8296,87 гривень) та з ТОВ «Меркурій» (сума нарахованого податку на прибуток за 2 квартал 2009 року - 4705,00 гривень, за 3 квартал 2009 року - 5775,00 гривень та за 4 квартал 2009 року - 5775,00 гривень та штрафні санкції у розмірі 4 063,75 гривень); по взаємовідносинам позивача з ПП «Будівельний крепіж» позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 29.12.2011 року № 37537/10/25-008) за 2 квартал 2010 року 67 974,50 гривень та за 3 квартал 2010 року у розмірі 11 062,50 гривень, а також штрафні санкції у розмірі 19 759,25 гривень.

- відповідач вказав на те, що позивач під час його перевірки відповідачем, а також до моменту винесення останнім податкового повідомлення-рішення від 04.11.2011 року № НОМЕР_1 не надав відповідачу товарно-транспортні накладні та інші документи зазначені у клопотанні позивача від 21.03.2012 року № 21/03-12, які позивач долучив до матеріалів справи, на підтвердження факту фактичного руху товарно-матеріальних цінностей від ПП «Будівельний крепіж» до позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 15.09.2011 року по 12.10.2011 року відповідачем проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Принц» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно ОСОБА_2 № 2287/23-2/20252169 від 19.10.2011 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про завищення валових витрат позивачем по взаємовідносинам з ПП «Будівельний крепіж», ТОВ «Меркурій» та ППКП «Елін».

Висновок відповідача щодо завищення валових витрат обгрунтовується тим, що первинні документи виписані ТОВ «Меркурій» та ППКП «Елін» не відповідають п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять всі необхідних реквізитів; первинні документи виписані ПП «Будівельний крепіж» не підписані посадовими особами ПП «Будівельний крепіж» та у зв'язку з цим мають юридичну дефектність.

В провадженні прокуратури Дніпропетровського району знаходиться кримінальна справа № 41190222/1 відносно ОСОБА_5 за фактом зловживання службовим становищем, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 209 Кримінального кодексу України. 27.09.2011 року ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст.209 та ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України. В ході досудового слідства з пояснень ОСОБА_5 встановлено, що протягом 2010-2011 років останній використовував печатки і рахунки ПП «Будівельний крепіж» для мінімізації доходів контрагентів та конвертації грошових коштів з безготівкових у готівкові та повернення конвертованих грошових коштів замовникам послуг за вирахуванням 4% від повернутої суми. На підставі викладеного відповідач зробив висновок про нереальність господарської операції між позивачем та ПП «Будівельний крепіж» через юридичну дефектність первинних документів, у зв'язку з тим, що посадові особи ПП «Будівельний крепіж» з моменту реєстрації підприємства не підписували документи, в тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт тощо).

На підставі ОСОБА_2 № 2287/23-2/20252169 від 19.10.2011 року відповідачем складено та направлено відповідачу оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04.11.2011 року № НОМЕР_1.

Судом також встановлено, що рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 29.12.2011 року № 37537/10/25-008 про результати розгляду скарг зменшено суму нарахованого грошового зобов'язання позивачу згідно податкового повідомлення - рішення від 04.11.2011 року № НОМЕР_1.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 29.12.2011 року № 37537/10/25-008 відповідачем складено та направлено позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2.

У відповідності до п.п. 60.1.3 п.60.1 та п.60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. Таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання.

Судом встановлено на підставі пояснення представника позивача, що останній отримав податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, а тому податкове повідомлення-рішення від 04.11.2011 року № НОМЕР_1 є відкликаним та не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 04.11.2011 року № НОМЕР_1.

Що позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 12.01.2012 року № НОМЕР_2, то суд зазначає наступне.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 128 480,50 гривень та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32 120,00 гривень.

Судом також встановлено на підставі розрахунку складеного відповідачем, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2 включає в себе не тільки суми нарахованих позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинам з ПП «Будівельний крепіж», а й суми нарахованих позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинам з ППКП «Елін» (сума нарахованого податку на прибуток 33 187,50 гривень та штрафні санкції у розмірі 8296,87 гривень) та з ТОВ «Меркурій» (сума нарахованого податку на прибуток за 2 квартал 2009 року - 4705,00 гривень, за 3 квартал 2009 року - 5775,00 гривень та за 4 квартал 2009 року - 5775,00 гривень та штрафні санкції у розмірі 4 063,75 гривень). По взаємовідносинам позивача з ПП «Будівельний крепіж» відповідачем позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 29.12.2011 року № 37537/10/25-008) за 2 квартал 2010 року 67 974,50 гривень та за 3 квартал 2010 року у розмірі 11 062,50 гривень, а також штрафні санкції у розмірі 19 759,25 гривень.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Меркурій» та з ППКП «Елін», то грошові зобов'язання відповідачем були нараховані позивачу, у зв'язку з тим, що первинні документи видані ТОВ «Меркурій» та ППКП «Елін» позивачу, а саме: прибуткові накладні та акти виконаних робіт складені не належним чином, а саме: не містять таких реквізитів, які повинні містити всю необхідну інформацію, щодо підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин - місця складання, особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, первинні документи не відповідають вимогам п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Вищевказані обставини визнаються позивачем та не оспорюються останнім.

У відповідності до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

На підставі викладеного суд вважає висновки відповідача викладені у ОСОБА_2 перевірки № 2287/23-2/20252169 від 19.10.2011 року щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Меркурій» та з ППКП «Елін» правомірними, оскільки позивачем визнано факт не відповідності первинних документів виданих даними підприємствами вимогам п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2 в частині нарахованого позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 49 442,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12 360,62 гривень є правомірним.

Щодо взаємовідносин позивача є ПП «Будівельний крепіж», то суд зазначає наступне.

Позивач отримав від ПП «Будівельний крепіж» товарно-матеріальні цінності (пальне) згідно видаткових накладних № БК-0000046 від 27.04.2010 року, № БК-0000006 від 02.03.2010 року, № БК-0000107 від 23.06.2010 року, № БК-0000108 від 30.06.2010 року, № БК-0000121 від 14.07.2010 року на загальну суму 448 529,00 гривень без урахуванням ПДВ, що не заперечується сторонами.

Позивач розрахувався з ПП «Будівельній крепіж» за отримані товарно-матеріальні цінності що також не заперечується сторонами.

Судом встановлено, що первинні документи від імені ПП «Будівельний крепіж» підписані керівником підприємства ОСОБА_5

Судом також встановлено, що в провадженні прокуратури Дніпропетровського району знаходиться кримінальна справа № 41190222/1 відносно ОСОБА_5 за фактом зловживання службовим становищем, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 209 Кримінального кодексу України. 27.09.2011 року ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст.209 та ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України. В ході досудового слідства з пояснень ОСОБА_5 встановлено, що протягом 2010-2011 років останній використовував печатки і рахунки ПП «Будівельний крепіж» для мінімізації доходів контрагентів та конвертації грошових коштів з безготівкових у готівкові та повернення конвертованих грошових коштів замовникам послуг за вирахуванням 4% від повернутої суми.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що у кримінальній справі відносно ОСОБА_5 станом на день розгляду даної справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередниківза наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто відносини між позивачем та ПП «Будівельний крепіж».

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, згідно п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних праовідносин у 2010 році) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вже було встановлено судом, первинні документи, а саме: видаткові накладні № БК-0000046 від 27.04.2010 року, № БК-0000006 від 02.03.2010 року, № БК-0000107 від 23.06.2010 року, № БК-0000108 від 30.06.2010 року, № БК-0000121 від 14.07.2010 року складні у відповідності до вимогам п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містять всі необхідні реквізити передбачені законодавством України для первинних документів, в тому числі і підпис уповноваженої особи ПП «Будівельний крепіж».

Згідно з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 10.11.2011 року та пояснень представників позивача та відповідача директором ПП «Будівельний крепіж» до 07.06.2010 року був ОСОБА_5, а з 07.06.2010 року став ОСОБА_6

Про те у матеріалах справи міститься копія доручення ПП «Будівельний крепіж» № 12 від 10.06.2010 року терміном дії до 31.12.2010 року, яким ПП «Будівельний крепіж» уповноважив ОСОБА_5 підписувати від імені ПП «Будівельний крепіж» договори, податкові та видаткові накладні тощо.

Таким чином, ОСОБА_5 підписуючи з позивачем первинні документи після 10.06.2010 року діяв як уповноважений представник ПП «Будівельний крепіж».

Суд також зазначає, що не є підставою для висновку про неправомірність формування валових витрат позивачем порушення податкової дисципліни вчинене ПП «Будівельний крепіж», не сплата ним податків та інших обов'язкових платежів (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 209 Кримінального кодексу України та пред'явлення ОСОБА_5 обвинувачення за ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст.209 та ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, не є підставою для висновку про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки у відповідності до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що ПП «Будівельний крепіж» вчинив дії спрямовані на схвалення правочину з позивачем, а саме: отримало оплату за поставлені товари, то це свідчить про прийняття ПП «Будівельний крепіж» до виконання правочину з позивачем та створення ним правових наслідків незалежно від того, чи уповноваженою особою підписаний правочин з боку ПП «Будівельний крепіж».

Судом також встановлено, що придбані у ПП «Будівельний крепіж» товарно-матеріальні цінності (паливо) використовувалось у господарській діяльності позивача, оскільки позивачем здійснюється діяльність з оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, роздрібна торгівля пальним, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також не заперечується і відповідачем.

Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується копіями товарно-транспортних накладних № 14/7 від 14.07.2010 року, № 23/6 від 23.06.2010 року та № 30/6 від 30.06.2010 року наданих ПП «Будівельний крепіж» на запит суду, з яких вбачається, що ПП «Будівельний крепіж» перевіз позивачу 83 626,847 літрів пального.

З видаткових накладних № БК-0000046 від 27.04.2010 року, № БК-0000006 від 02.03.2010 року, № БК-0000107 від 23.06.2010 року, № БК-0000108 від 30.06.2010 року, № БК-0000121 від 14.07.2010 року вбачається, що позивач отримав від ПП «Будівельний крепіж» також 83 626,847 літрів пального.

Таким чином, ПП «Будівельний крепіж» надало суду належні докази перевезення пального до позивача.

Судом не приймають до уваги документи зазначені у клопотанні позивача від 21.03.2012 року № 21/03-12, оскільки останні не надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки позивача, а тому у відповідності до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України дані документи вважаються відсутніми у позивача на час складання податковою звітності.

Судом прийнято до уваги лише документи надані на запит суду ПП «Будівельний крепіж».

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2 є частково протиправним та підлягає частковому скасуванню в частині суми збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 79 037,00 гривень та нарахування штрафної санкції у розмірі 19 759,25 гривень.

У відповідності до статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що у позові позивач об'єднав дві позовні вимоги майнового (скасування податкового повідомлення-рішення) та немайнового характеру (визнання дії відповідача протиправними), то останній у відповідності до ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" повинен був сплатити судовий збір за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру 2 178,19 гривень.

Про те, позивачем сплачено судового збору лише 2 146,00 гривень.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне додаткового стягнути з позивача судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 31,19 гривень.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Принц» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати частково протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби по складанню податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № НОМЕР_2 Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в частині суми збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 79 037,00 гривень та нарахування штрафної санкції у розмірі 19 759,25 гривень.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Принц» судовий збір у розмірі 657,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Принц» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 березня 2012 року

Суддя ОСОБА_1