Ухвала

від 15.09.2015 по справі 813/6078/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

про відстрочення виконання судового рішення

15 вересня 2015 року Справа № 813/6078/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Думич Х.М.,

представника заявника (відповідача) не прибув,

представник позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду по справі №813/6078/14 за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі, -

в с т а н о в и в :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року задоволено позовні вимоги Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області та надано дозвіл погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі.

Заявник (відповідач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із заявою від 25.08.2015 року за вх. № 27434 про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року по справі № 813/6078/14 за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі на термін до 31.12.2015 року.

Необхідність відстрочення виконання судового рішення обґрунтовує тяжкими скрутним фінансовим становищем товариства, зазначає, що виконання постанови від 06.02.2015 року призведе до повного банкрутства та унеможливить роботу трудового колективу. Крім того, стверджує, що податковий борг виник не з вини товариства, а в результаті вирішення спорів у судовому порядку між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та визнання права власності на майно ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що призвело до припинення господарської діяльності товариства та виникнення боргів. Стверджує, що в даний час вирішується питання передачі майна ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» в оренду, що надасть змогу повністю відновити господарську діяльність товариства а кошти спрямувати на погашення боргів. На підтвердження скрутного фінансового становища долучив до матеріалів справи Довідку, в якій зазначено, що заборгованість по заробітній платі товариства станом на 01.09.2015 року становить 1153133,30 грн., та виникла в результаті припинення господарської діяльності товариства. Крім того, долучив до матеріалів справи Постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та Висновок про вартість майна, згідно якого вартість об'єкту оцінки становить 228720 грн., однак, згідно вимоги про сплату податкового боргу, сума недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнодержавне соціальне страхування становить 523384,59 грн. Відтак, примусовому стягненні з боржника боргу у повному обсязі призведе до повного банкрутства підприємства, заявник просить задовольнити заяву та відстрочити виконання постанови суду на термін до 31.12.2015 року.

Ухвалою від 26.08.2015 року розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення призначено для розгляду в судовому засіданні.

Представник заявника (відповідач) в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 09.09.2015 року за вх.. № 1573 ел. надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, крім того, вимоги заяви про відстрочення виконання судового рішення підтримав у повному обсязі.

Представник позивача (Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області, правонаступник - Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області ) в судовому засіданні проти заяви про відстрочення постанови Львівського окружного адміністративного суду заперечив, просив у задоволенні відмовити повністю.

Суд, встановив фактичні обставини, перевірив їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінив їх в сукупності, відповідно до вимог закону, та дійшов висновку, що заява про відстрочення виконання рішення підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Виходячи з положень зазначеної норми, у ній не визначено вичерпний перелік підстав, з яких судом може бути прийнято рішення про відстрочення виконання рішення. З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи.

З аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що суд за заявою особи, яка бере участь у справі може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Судом встановлено, що товариство знаходиться у важкому фінансовому становищі, яке склалося не з вини ТзОВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», а в результаті вирішення спорів у судовому порядку між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та визнання права власності на майно ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками». Товариство проводить діяльність по передачі майна в оренду, що в результаті надасть можливість погасити заборгованість.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини 2 статті 17, пункту 8 частини 1 статті 26, частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» за змістом якого вбачається, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод,законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (N 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, N 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995 690 ) (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, беручи до уваги доводи, викладені заявником в заяві про відстрочення виконання судового рішення, згідно з представленими заявником доказами про відсутність в підприємства обігових коштів, наявністю у підприємства значної заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» та відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року по справі № 813/6078/14 на 6 місяців з дати винесення ухвали, а саме до 15 березня 2016 року.

Керуючись ст.ст.160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року по справі № 813/6078/14 - задовольнити.

2. Відстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року в адміністративній справі № 813/6078/14 до 15.03.2016 року.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, згідно ст. 186 КАС України. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано, згідно ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17.09.2015 року.