Ухвала

від 19.10.2016 по справі 813/6078/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 876/3212/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Кузьмича С.М. та Гулида Р.М.,

з участю секретаря судового засідання - Бедрій Х.П.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Швець Є.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016р. про відмову у відстроченні виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою суду від 17.03.2016р. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015р. по справі № 813/6078/14 (а.с.201-203).

Вказану ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив заявник ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», який покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відстрочення виконання судового рішення, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення (а.с.210 і на звороті).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на даний час виконання судового рішення є ускладненим через існування спору між заявником та ФДМ України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», по причині чого товариством не здійснюється господарська діяльність. Вилучення належного заявнику майна для погашення податкового боргу унеможливить майбутню статутну діяльність останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015р. позов Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській обл. задоволено; надано цьому податковому органу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 110940 грн. 40 коп. за рахунок майна платника податків ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі (а.с.108-112).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2015р. заяву ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» задоволено, відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015р. в справі № 813/6078/14 до 15.03.2016р. (а.с.156-159).

26.02.2016р. заявник ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення через відсутність здійснення господарської діяльності та необхідних коштів для погашення податкового боргу (а.с.181).

Відмовляючи у задоволенні поданої заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не представлено доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунках, саме твердження товариства про перебування у важкому фінансовому становищі не є достатнім для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення.

За таких умов заява про відстрочення виконання судового рішення є невмотивованою.

Висновки суду в частині відсутності підстав для відстрочення виконання судового рішення колегія суддів вважає підставними та обґрунтованими, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі; для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо.

Зазначена стаття не обмежує право суду певними обставинами, при наявності суд яких може відстрочити виконання прийнятого рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.

З урахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності зазначені заявником доводи на обгрунтування своєї заяви про відстрочку виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що заявником не доведено винятковості зазначених випадків та не підтверджено їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Також ухвалою суду від 15.09.2015р. у цій справі вже було прийнято рішення про відстрочення виконання постанови суду від 06.02.2015р. до 15.03.2016р. (а.с.156-159).

Окрім цього, відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу /ПК/ України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст.95 наведеного Кодексу рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно рішення суду від 06.02.2015р. надано податковому органу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 110940 грн. 40 коп. за рахунок майна платника податків ТзОВ «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками», що перебуває у податковій заставі.

При цьому судом вказано на те, що вжиті заходи податковим органом для стягнення грошових коштів заявника для погашення боргу не дали позитивного результату, а тому останній може бути погашено лише за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За наведених умов твердження заявника про відсутність здійснення господарської діяльності та необхідних коштів для погашення податкового боргу не мають правового значення, оскільки наведені обставини вже враховані податковим органом під час звернення до суду та судом - під час прийняття постанови від 06.02.2015р., та є необхідними умовами для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Окрім цього, застосування інституту відстрочення виконання судового рішення є неприйнятним у даній ситуації, оскільки постановою суду від 06.02.2015р. жодних зобов'язань на заявника (відповідача) не було покладено; натомість, судом надано податковому органу відповідний дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Наслідком такого дозволу є можливість здійснення податковим органом подальшого продажу майна боржника на публічних торгах та/або через торгівельні організації із наступним погашенням податкового боргу за рахунок вирученої від такого продажу суми грошових коштів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відстрочення виконання постанови суду з наведених підстав суперечить змісту рішення суду, оскільки призведе до порушення прав позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та вирішив питання про відстрочення виконання судового рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський санаторій «Пролісок» для дітей з батьками» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016р. про відмову у відстроченні виконання рішення суду в адміністративній справі № 813/6078/14 - залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: С.М.Кузьмич

Р.М.Гулида