Постанова

від 10.01.2012 по справі 2а-1870/7727/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/7727/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/7727/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 № 000892314/0/59554, від 26.07.2011 № 000882314/0/53553, від 26.07.2011 № 000882314/0/59553.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем 25.06.2011 проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 28.02.11, про що складено акт № 4838/2314/06712-374/54 від 25.06.2011. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 № 000892314/0/59554, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 366, 00 грн., у т.ч. сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість - 9 365, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 № 000882314/0/59553, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 176 906, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 141 525, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35 381, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 № 000882314/0/59553, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 141 526, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 141 525, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1, 00 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до акта перевірки № 4838/2314/06712374/54 від 25.06.2011 у перевіряємому періоді сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ПП "Експерт- Логістік". В акті перевірки вчинено запис, що придбання ПП "Експерт-Логістік" товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу товарів на адресу контрагентів- покупців не підтверджуються, враховуючи неможливість реального здійснення платником господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, наявності обсягу трудових ресурсів, виробничих і складських приміщень та інших основних засобів, необхідних для реального здійснення господарських операцій; у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП "Експерт-Логістік" до підприємств- покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою зроблено висновок, що угоди, укладені між TOB "Інфогаз" та ПП "Експерт-Логістік" є нікчемними та не мають правових наслідків у вигляді включення коштів по них до податкового кредиту.

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції в місті Суми заперечення на висновки акту перевірки. У відповіді на заперечення Державна податкова інспекція в місті Суми зазначила, що висновки акту невиїзної документальної позапланової перевірки від 25.06.2011 № 4838/2314/06712-374/54 є такими, що відповідають фактичним обставинам та є правомірними. Крім того, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПА у Сумській області, ДПА України. За результатами розгляду скарги були залишені без задоволення.

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки № 4838/2314/06712374/54 від 25.06.2011 висновки податкового органу є помилковими, господарські взаємовідносини між TOB "Інфогаз" та ПП "Експерт-Логістік" відбувались в межах правочину, який повністю відповідає всім вимогам закону, зазначені господарські взаємовідносини мали реальний характер, складені за цими взаємовідносинами, первинні документи оформлені належним чином, підписані повноважними особами. У зв'язку з чим, позивач вважає, що винесені за результатами зазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення є противправними та підлягають скасуванню.

Від представника відповідача в судовому засіданні 17.11.2011 надійшло письмове заперечення проти адміністративного позову (а.с. 199-201), в якому він просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Перевіркою, висновки якої викладені в акті від 25.06.2011, встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за лютий 2011 року у розмірі 162 374, 99 грн. у зв'язку з безпідставним віднесенням підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбаний природній газ у ПП "Експерт-Логістік" на суму 974 249, 00 грн., у т.ч. по податку на додану вартість у розмірі 162 374, 99 грн. З акту перевірки від 14.04.2011 про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Експерт-Логістік" за лютий 2011 року, що надійшов до Державної податкової інспекції в місті Суми від Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ, відповідачем встановлено, що господарські операції щодо придбання ПП "Експерт-Логістік" товарів (робіт, послуг) у контрагентів постачальників та продажу товарів на адресу контрагентів покупців не підтверджуються, враховуючи такі обставини, як неможливість реального здійснення платником господарських операцій з урахуванням часу, місця заходження майна, відсутність обсягу трудових ресурсів, виробничих і складських приміщень та інших основних засобів, необхідних для реального здійснення господарських операцій. Оскільки на ПП "Експерт-Логістік" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, то ПП "Експерт-Логістік" у перевіряємому періоді було незаконно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг в сумі 10 235 445 грн. у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 "Поточні рахунки у національній валюті", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 70 "Доходи від реалізації", 641 "Розрахунки по податкам", 643 "Податкові зобов'язання", 681 "Розрахунки по авансам отриманим", податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що усі операції купівлі-продажу ПП "Експерт-Логістік" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", і тому податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 № 000892314/0/59554, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 366, 00 грн. та від 26.07.2011 № 000882314/0/59553, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 141 526, 00 грн. є такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавтсва та підстави для їх скасування відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" (ідентифікаційний код 06712374) зареєстроване як юридична особа 09.12.1997 виконавчим комітетом Сумської міської ради, включене до ЄДРПОУ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 113260 (а.с. 33), копією довідки Серії АА № 145381 ЄДРПОУ (а.с. 34), копією виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 043366 (а.с. 35) та копією свідоцтва № 5763223 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 32).

Крім того, позивач та Приватне підприємство "Експерт-Логістік" мають ліценції на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульваним тарифом, що підтверджується копіями ліцензій Серії АГ, відповідно, № 507349 та № 507356 (т.1 а.с. 36-37).

Посадовою особою відповідача 25.06.2011 була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, про що складено акт 25.06.2011 № 4838/2314/06712374/54 (т. 1 а.с. 170-192).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

1) п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 - ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями, ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 202 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року у сумі 141 525, 00 грн.

2) п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 - ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями, ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 202 Цивільного кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення ПДВ (р. 26) по декларації за лютий 2011 року на суму 9 365, 00 грн.

Зазначеного висновку податковий орган дійшов на підставі того, що у перевіряємому періоді встановлено, що скаржником сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ПП „Експерт-Логістик". Придбання ПП «Експерт - Логістік» товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу товарів на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються, враховуючи неможливість реального здійснення платником господарських операцій з урахуванням часу, місця заходження майна, наявності обсягу трудових ресурсів, виробничих і складських приміщень та інших основних засобів, необхідних для реального здійснення господарських операцій; у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПІІ «Експерт - Логістік» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання- передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою зроблено висновок, що угоди, укладені між TOB „Інфогаз" та ГІП «Експерт - Логістік» є нікчемними та не мають правових наслідків у вигляді включення коштів по них до податкового кредиту.

Позивач, не погодившись із висновками перевірки, звернувся до Державної податкової інспекції в місті Суми із запереченням до акту невиїзної документальної позапланової перевірки (а.с. 10-13). У відповіді на заперечення від 15.07.2011 Державна податкова інспекція в місті Суми зазначила, що висновки акту невиїзної документальної позапланової перевірки від 25.06.2011 № 4838/2314/06712-374/54 є такими, що відповідають фактичним обставинам та є правомірними (а.с. 157-169).

На підставі вказаного акта перевірки від 25.06.2011 № 4838/2314/06712-374/54 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

від 26.07.2011 № 000892314/0/59554, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 366, 00 грн., у т.ч. сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість - 9 365, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1, 00 грн. (т. 1 а.с. 146);

від 26.07.2011 № 000882314/0/59553, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 176 906, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 141 525, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35 381, 00 грн. (т. 1 а.с. 147);

від 26.07.2011 № 000882314/0/59553, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 141 526, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 141 525, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1, 00 грн. (т. 1 а.с. 150).

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 26.07.2011 № 000892314/0/59554 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 366, 00 грн. та від 26.07.2011 № 000882314/0/59553 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 141 526, 00 грн. позивач оскаржив їх до ДПА в Сумській області, ДПА України (т. 1 а.с. 14-20, 21-29). За результатами розгляду скарги були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 152-156, 30-31).

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ПП "Експерт-Логістік".

Так, 21.01.2011 між ТОВ "Інфогаз" та ПП "Експерт-Логістік" було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2101РЛ (т.1 а.с. 38), предметом якого є придбання природного газу у лютому 2011 року позивачем у ПП "Експерт-Логістік" на загальну суму 1 348 500 грн. 00 коп. у т.ч. ПДВ-224 750 грн. 00 коп.

Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов'язується передати товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

З досліджених судом первинних документів встановлено, що здійснення господарських операцій, обумовлених вказаними договорами відображено у виписаних ПП «Експерт-Логістік» податкових накладних від 28.01.2011 № 34, від 31.01.2011 № 42, від 09.02.2011 № 4, від 10.02.2011 № 5, від 15.02.2011 № 11, від 18.02.2011 № 16, від 21.02.2011 № 18, від 22.02.2011 № 22, від 23.02.2011 № 25, від 25.02.2011 № 33, від 28.02.2011 № 41 (т. 1 а.с. 104-114).

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором та, як наслідок, правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ позивач посилається на наявність у нього, також належним чином оформленого акта прийому-передачі об'ємів природного газу від 28.02.2011, копію якого долучено до матеріалів справи (т. 1 а.с. 39).

Оплата за товар на адресу ПП «Експерт-Логістик» зроблена в повному обсязі згідно платіжних документів: від 28.01.2011 № 32 на суму 200 000 грн., від 28.01.2011 № 39 на суму 174 250 грн., від 09.02.2011 № 49 на суму 100 000 грн., від 10.02.2011 № 50 на суму 100 000 грн., від 15.02.2011 № 57 на суму 100 000 грн., від 18.02.2011 № 59 на суму 100 000 грн., від 21.02.2011 № 66 на суму 100 000 грн., від 21.02.2011 № 67 на суму 100 000 грн., від 23.02.2011 № 70 на суму 100 000 грн., від 25.02.2011 № 71 на суму 100 000 грн., від 03.03.2011 № 81 на суму 174 250 грн.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на період, що перевірявся) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ ).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд зауважує, що відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до п.п. 7.2.3. вищенаведеної статті Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Слід відмітити, що за приписами п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про додану вартість», платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся підприємству надавалися податкові накладні, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, позивачем до суду копії договорів, податкових накладних, актами прийомки-передачі газу, реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ «Сумигаз» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Інфогаз», з ресурсу ПП «Експерт Логістик» ЗАТ «Нафтогазвидобування» (власний видобуток) в лютому 2011 року, які підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності товару, що був придбаний ним за вищевказаним договором у ПП «Експерт-Логістик» та у подальшому реалізовані наступним покупцям: ФОП «ОСОБА_3, ВАТ «Вирівське ХПП», ПП «Дружба 6», ТОВ «Глухівнафтопродукт», ПП «Дубов'язівський хлібзавод», ВАТ «Конотопський хлібкомбінат», Хлібохарчокомбінат Краснопільської РСС, філії Краснопільській райавтодор» ДП «Сумський облавтодор», ВАТ «Сумський завод продтоварів», ТОВ «Ланатекс», Державна Сумська біологічна фабрика, ПП «МакДональдз Юкрейн ЛТД», ТОВ «Ланатекс», ПФ «Спецобладнання», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Даск Ойл».

Судом встановлено, що ДПІ не визнає включення до податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних позивача на підставі того, що правочини вчинені ТОВ «Інфогаз» з ПП «Експерт-Логістик» мають ознаки нікчемності, які в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків що є порушенням вимог п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2. ст. 10 Закону).

Матеріали справи свідчать про те, що усі податкові накладні отримані позивачем від контрагента фактично маються в наявності та відповідають усім вимогам визначеним у п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Частиною 2 ст.215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, не визначається будь-яким законом нікчемним, відтак такий правочин може бути визнаний недійсним виключно в судовому порядку.

Суд зазначає, що висновки акту перевірки щодо нікчемності угоди між ТОВ «Інфогаз» та ПП «Експерт-Логістік» не підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Експерт-Логістік» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми, відповідно до податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Крім того, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету, підприємства ознак фіктивності не мали.

Відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстрований у ЄДРПОУ контрагент позивача (т. 2 а.с. 35-38) є юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з продажу природного газу.

Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що ПП «Експерт-Логістік» на момент укладення угоди був виключений з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим були не наділений цивільною дієздатністю та правоздатністю.

На підставі зазначеного, суд не приймає посилання податкового органу на порушення позивачем порядку декларування податкових показників з ПДВ у зв'язку з відсутністю контрагента ПП «Експерт-Логістік» за юридичною адресою, визнання угод останнього нікчемними, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми:

- від 26.07.2011 № 000892314/0/59554, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 366, 00 грн., ут.ч. сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість - 9 365, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1, 00 грн.;

- від 26.07.2011 № 000882314/0/59553, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 176 906, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 141 525, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35 381, 00 грн.;

- від 26.07.2011 № 000882314/0/59553, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфогаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 141 526, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 141 525, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 16 січня 2012 року.