Постанова

від 16.09.2015 по справі 44/223-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 44/223-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. -головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалувід 03.07.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 44/223-б господарського суду м. Києва

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Бонсан" про ліквідаторвизнання банкрутом арбітражний керуючий Гусар І.О.

в судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2010 порушено провадження у справі № 44/223-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бонсан" (далі - ТОВ "Бонсан", Боржник) в порядку норм ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 26.04.2010 ТОВ "Бонсан" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капелюшного І.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2011 задоволено клопотання публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" та припинено повноваження ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Капелюшного І.В., а Державний департамент з питань банкрутства зобов'язано надати суду кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2011 ліквідатором ТОВ "Бонсан" призначено арбітражного керуючого Гусара І.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2015 (суддя - Чеберяк П.П.) затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс банкрута, вимоги кредиторів на загальну суму 28 183 977,67 грн. - публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на суму 28 179 477,67 грн. та товариства з обмеженою відповідальністю "Брейн Консалтинг" на суму 4 200,00 грн. ухвалено вважати погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів Боржника, ліквідовано ТОВ "Бонсан" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинено.

Не погодившись з цією ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція) звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 25.05.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 (головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Разіна Т.І., Копитова О.С.) відмовлено Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 25.05.2015.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015, а справу направити "для продовження розгляду" до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції, зокрема, ст.ст. 67, 129 Конституції України, норм п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п. 62.1.1 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, ст.1 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи Інспекції в прийнятті апеляційної скарги, апеляційний суд виходив з того, що податковий орган не має права на оскарження ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію ТОВ "Бонсан" та припинення провадження у даній справі. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що скаржник не набув статусу учасника провадження у справі банкрутство ТОВ "Бонсан" в розумінні ст.1 Закону про банкрутство, права та охоронювані законом інтереси Інспекції оскаржуваною ухвалою місцевого суду не порушені, питання про її права і обов'язки господарським судом першої інстанції не вирішувались.

Заперечуючи такі висновки Київського апеляційного господарського суду, заявник касаційної скарги з посиланням на норми ст. 129 Конституції України, ст.ст. 22, 106 ГПК України, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п. 62.1.1 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України зазначив, що судом порушені інтереси держави в особі Інспекції, контролюючий орган наділений правом на апеляційне оскарження в порядку ст. 91 ГПК України судового акту, за наслідком якого змінюється правовий статус юридичної особи та, насамперед, статус платника податків.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених апеляційним судом обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.

Так, виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", застосування та користування правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

Так, ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Так, норми ст. 1 Закону про банкрутство визначають сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори. Так, за приписами названої норми, кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

При цьому слід зазначити, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган доходів і зборів не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство, яким встановлений місячний термін для направлення ліквідатору кредиторами своїх претензій до боржника, що ліквідується в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство, шляхом подання заяв із вимогами до банкрута з дня офіційного оприлюднення судового рішення про визнання цього боржника банкрутом, органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлені та мають право здійснити податкову перевірку після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. А у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості Боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи відсутність доказів звернення Інспекції з грошовими вимогами до Боржника в порядку, встановленому ст. 51 Закону про банкрутство.

До того ж, як встановлено апеляційним судом, на запит ліквідатора Боржника листом від 01.02.2012 № 1922/10/24-202 Інспекція повідомила про відсутність у ТОВ "Бонсан" податкової заборгованості.

Таким чином, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного суду про те, що Інспекція не є учасником справи про банкрутство ТОВ "Бонсан", оскільки не зверталася з грошовими вимогами до Боржника.

До того ж, касаційний суд зауважує, що як встановлено судом апеляційної інстанції, доказів того, що місцевий господарський суд при прийнятті ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію ТОВ "Бонсан" та припинення провадження у даній справі вирішив питання про права та обов'язки Інспекції, останньою не надано.

Отже, враховуючи встановлені апеляційним судом обставини та аналіз норм законодавства, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція не набула статусу учасника у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.ст. 91, 106 ГПК України.

Доводи заявника касаційної скарги по суті оскарженої в апеляційному порядку ухвали місцевого суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі, зокрема, про необхідність дослідження судом виконання ліквідатором всіх обов'язків, визначених Законом про банкрутство, касаційним судом до уваги не приймаються, оскільки не стосуються оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Доводи Інспекції про право податкового органу на апеляційне оскарження ухвали суду від 25.05.2015 не спростовують обґрунтованих висновків апеляційного суду, тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 4 1 , 91, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 у справі № 44/223-б залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 17.09.2015