Рішення

від 09.09.2015 по справі 910/16598/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015Справа №910/16598/15

За позовомПрокуратури Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації 2) Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації доГромадської організації "Український конгрес інвалідів" провиселення та повернення нежитлового приміщення Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від прокуратури:Седлецька А.О. - довіреність №10-53 від 17.08.2015 р.; від позивача 1:Хало Ю.Л. - юрисконсульт; від позивача 2:Марченко О.О. - представник за довіреністю; від відповідача:Шеремет Ю.О. - представник за довіреністю;

Обставини справи:

Прокуратура Деснянського району міста Києва звернулась до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - Деснянська РДА) та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - Управління освіти Деснянської РДА) з позовом до Громадської організації "Український конгрес інвалідів" (надалі - ГО "Український конгрес інвалідів") про виселення та повернення нежитлового приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за відсутності будь-яких дозвільних документів перебуває у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 16-А, використовує приміщення (садочок) не за цільовим призначенням та перешкоджає Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації відновити діяльність дошкільного навчального закладу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2015 р. порушено провадження у справі №910/16598/15, розгляд справи призначено на 14.08.2015 р.

13.08.2015 р. представником позивача 2 на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2015 р. через загальний відділ суду було подано витребувані документи, а також письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог згідно змісту яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник прокуратури в судове засідання 14.08.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача 1 в судове засідання 14.08.2015 р. з'явився, подав письмові пояснення згідно змісту яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Крім того, представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Представник позивача 2 в судове засідання 14.08.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав додаткові документи по справі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 14.08.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 30.06.2015 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2015 р. продовжено строк розгляду спору до 10.09.2015 р. та у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також невиконанням ним вимог ухвали суду від 30.06.2015 р., розгляд справи було відкладено на 09.09.2015 р.

03.09.2015 р. представником позивача 2 через загальний відділ суду було подано письмові пояснення згідно змісту яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі вказуючи на те, що відповідачем нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сабурова. 16-А використовується не за цільовим призначенням та за відсутності між сторонами будь-яких договірних відносин.

04.09.2015 р. відповідачем через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого просить закрити провадження у справі вказуючи на те, що судом позовну заяву Прокуратури Деснянського району міста Києва було прийнято без документального підтвердження факту направлення відповідачу копії позовної заяви.

Представник прокуратури в судове засідання 09.09.2015 р. з'явився, подав додаткові докази по справі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача 1 та позивача 2 в судове засідання 09.09.2015 р. з'явились, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.09.2015 р. з'явився, подав додаткові документи по справі та клопотання про об'єднання справ в одне провадження. При цьому, представник відповідача проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні 09.09.2015 р. клопотання відповідача про об'єднання справ в одне провадження, суд визнає його необґрунтованим, оскільки суддя вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

За таких обставин, враховуючи, що справи №910/16598/15 та №910/16599/15 перебувають у провадженні різних суддів, підстави для задоволення клопотання про об'єднання справ в одне провадження відсутні.

Щодо заперечень відповідача викладених ним у відзиві на позовну заяву суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) .

При цьому, суд також зазначає, що статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Із наявних в матеріалах справи документів, а також інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою http://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, місцезнаходженням відповідача є: 02222, м. Київ, вул. Беретті, 18, яка також вказана у позові.

Матеріалами справи, а саме описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком №2267 підтверджується надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на вищевказану адресу відповідача, а тому у суду були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви Прокуратурі Деснянського району міста Києва без розгляду.

За таких обставин заперечення відповідача викладені ним у відзиві на позовну заяву є безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

В судовому засіданні 09.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що у відповідності до рішення Київської міської ради №151/585 від 29.11.2001 р. "Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади міста Києва" та №208/1642 від 27.12.2001 р. "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" нежилий будинок №16 літер А на вул. Сабурова визнано таким, що належить до комунальної власності міста.

27.06.2002 р. на виконання вказаних рішень Київської міської ради та на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації №347 від 22.02.2002 р. "Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва" нежилий будинок №16 літер А на вул. Сабурова передано на баланс Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

На виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №954 від 28.08.2014 р. "Про передачу будівель до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій", нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 16-А, загальною площею 2 829,1 кв.м., була передана до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, яка в свою чергу розпорядженням №601 від 29.10.2014 р. "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації" передала вказану будівлю до сфери оперативного управління Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів за формою №03-1 від 18.11.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи 16.12.2014 р. з цілю прийняття на баланс нежитлового приміщення загальною площею 2 829,1 кв.м., представниками Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було здійснено виїзд за адресою: вул. Сабурова, 16-А, ДНЗ №782.

Комісією у складі представників Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації під час проведення перевірки нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 16-А, загальною площею 2 829,1 кв.м. було виявлено, що у вказаному приміщенні знаходиться та функціонує ГО "Український конгрес інвалідів" за відсутності будь-яких дозвільних документів, на підставі яких ця організація перебуває та функціонує у вказаному приміщенні.

Факт перебування ГО "Український конгрес інвалідів" в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 16-А також підтверджується актом державного виконавця б/н від 25.03.2015 р., а також довідкою слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 13.08.2015 р.

Прокурор та позивачі обґрунтовуючи позовні вимоги зазначають, що ГО "Український конгрес інвалідів" перебуває у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 16-А самовільно, тобто всупереч установленому Законом порядку, використовує приміщення (садочок) не за призначенням та перешкоджає Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації відновити діяльність дошкільного навчального закладу, що порушує інтереси дітей на здобування дошкільної освіти.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суд відзначає, що відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву по суті заявлених прокурором позовних вимог не скористався.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Положеннями статті 327 Цивільного кодексу України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворенні нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних міських рад належать власні (самоврядні повноваження), зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частиною 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Як встановлено судом, згідно із рішенням Київської міської ради №861-1/861 від 18.12.2008 р. "Про внесення доповнень до рішень Київради №322/1532 від 24.06.2004 р. будинок №16 літер А по вул. Сабурова внесено до переліку будинків комунальної власності територіальної громади м. Києва, які підлягають реконструкції або реставрації.

Пунктом 5 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №954 від 28.08.2014 р. "Про передачу будівель до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій" Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації доручено забезпечити у будівлі за адресою вул. Сабурова, 16-А відновлення діяльності дошкільного навчального закладу.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону дитинства", статей 14, 18 Закону України "Про освіту", статті 22 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві органи виконавчої влади відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб створюють навчальні заклади, зміцнюють їх матеріально-технічну базу, забезпечують розвиток їх мережі, належні умови за місцем проживання для виховання дітей та задоволення їх інтересів.

Окрім того, змістом статті 63 Закону України "Про освіту" та змістом статті 38 Закону України "Про дошкільну освіту" встановлено, що матеріально-технічна база навчальних закладів, у тому числі у сфері дошкільної освіти включає будівлі, споруди та інші цінності.

Оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Також, у відповідності до статті 16 Закону України "Про дошкільну освіту", майно, яке є комунальною власністю (будівлі, споруди тощо), придбання якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою. Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

Як встановлено судом, спірне приміщення є будівлею дошкільного навчального закладу №782, цільовим призначенням якого є надання освітніх послуг.

Однак, при проведенні перевірки та виконавчих дій по примусовому виконанню рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 р. у справі №2/166-36/248-2012 було встановлено, що в даному приміщенні незаконно перебуває та функціонує ГО "Український конгрес інвалідів".

При цьому, суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи доказів, які б підтверджували законність його перебування у спірному приміщенні надано не було.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що між сторонами відсутні будь-які договірні відносини, а також встановлений факт використання приміщення (садочок) не за цільовим призначенням, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокуратури Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити повністю.

2. Виселити Громадську організацію "Український конгрес інвалідів" (02222, м. Київ, вул. Беретті, 18; ідентифікаційний код 21691244) з нежилого приміщення загальною площею 2 829,1 кв.м. в будинку №16-а літер А на вул. Сабурова в м. Києві та повернути приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15-А; ідентифікаційний код 37501684). Видати наказ.

3. Стягнути з Громадської організації "Український конгрес інвалідів" (02222, м. Київ, вул. Беретті, 18; ідентифікаційний код 21691244) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний - 14.09.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко