ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
14 вересня 2015 року Справа № 913/117/15
Провадження №6/913/142/15
За позовом Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанкВ» , м. Харків
до 1-го відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Автоленд - ДайджестВ» , м. Луганськ
2-го відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АвтотрейдВ» , м. Луганськ
3-го відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«АвтолендВ» , м. Луганськ
про стягнення 5 700 000 грн. 00 коп., 2 355, 15 дол. США
Орган виконання рішень - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.
Розгляд скарги Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанк на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області
Суддя Василенко Т.А.
Секретар судового засідання Жданова Е.А.
У засіданні брали участь :
від скаржника - ОСОБА_2, довіреність б/н від 23.12.2014;
від 1-го відповідача - представник не прибув;
від 2-го відповідача - представник не прибув;
від 3-го відповідача - представник не прибув;
від органу виконання рішень - представник не прибув.
ВСТАНОВИВ:
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся до суду зі скаргою від 06.08.2015 за № 33-35/515 на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області з наступними вимогами:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області незаконними;
- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження;
- зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про примусове виконання наказу № 913/117/15 від 03.07.2015.
Відповідачі не скористалися правом на участь в судовому засіданні та не забезпечили явку повноважних представників.
Відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області також не забезпечив явку повноважного представника але надав заперечення на скаргу. Заперечення на скаргу від 13.08.2014 які судом прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 121-1 ГПК України неявка представників сторін та ДВС не є перешкодою для розгляду скарги по суті. В даному випадку, всі заінтересовані особи були належним чином повідомлені про дату та час судових засідань і мали реальну можливість забезпечити явку своїх представників до суду та надавати відповідні пояснення та заперечення.
Виходячи з наведеного, суд розглядає скаргу за умови відсутності представників відповідачів та Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області.
В обґрунтування вимог за скаргою позивач зокрема зазначає, що 27.07.2014 АТ «Укрсиббанк» було отримано постанову головного державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області від 20.07.2015 про відмову в відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області від 03.07.2015 № 913/117/15.
Зазначена постанова мотивована тим, що стягувачем порушено ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» де зазначено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів у виконавчому провадження зазначається один боржник та один стягувач, а також визначається в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Позивач з цим не погоджується та зазначає, що в випадку солідарного стягнення боргу з відповідачів видається один наказ.
При цьому, позивачем наводиться аналогічна правова позиція Вищого господарського суду України з цього питання. Також заявник посилається на норми ст. 116 ГПК України.
Відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області проти скарги заперечує та зазначає, що 20.07.2015 державним виконавцем відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області від 03.07.2015 № 913/117/15.
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Враховуючи те, що стягувачем на виконання було надано один судовий наказ відносно трьох боржників дії державного виконавця є правомірними.
Оцінивши матеріали справи, доводи сторін та органу виконання судових рішень у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.
Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, виконанню підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2015 по справі № 913/117/15 позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ТОВ В«Автоленд - ДайджестВ» , ТОВ В« АвтотрейдВ» , ТОВ В«АвтолендВ» на користь ПАТ В«УкрСиббанкВ» заборгованість за договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11169478000 від 14 червня 2007 року в сумі 5 700 000, 00 грн. Також з відповідачів був стягнутий судовий збір в сумі 24360,00 грн. відповідно з кожного.
На виконання вказаного рішення суду позивачу видано відповідні накази від 03.07.2015 № 913/117/15.
Згідно заяви від 14.07.2015 № 33-35/454 позивач пред'явив вказаний наказ до виконання у Відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області.
20.07.2015 державним виконавцем було винесено постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження за вказаним наказом суду з посиланням на норми п. 8 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження».
Також в постанові зазначено, що на виконання до відділу надійшла заява з виконавчим наказом де є декілька боржників. При виконанні виконавчого документу присутні обставини які унеможливлюють виконання рішення, а саме згідно п. 3.4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про відкриття виконавчого провадження. Крім цього, в постанові на ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з тексту рішення господарського суду від 16.06.2015 по справі № 913/117/15 в п.2 резолютивної частини вказано про солідарне стягнення з відповідачів ТОВ В«Автоленд - ДайджестВ» , ТОВ В« АвтотрейдВ» , ТОВ В«АвтолендВ» на користь ПАТ В«УкрСиббанкВ» заборгованості за договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11169478000 від 14 червня 207 року в сумі 5 700 000, 00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України В«Про виконавче провадженняВ» . Зокрема, в ч.2 ст. 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» зазначено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
В даному випадку, в наказі від 03.07.2015 по справі № 913/117/15 було вказано про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості на користь позивача.
В той же час, згідно з ч. 4 ст. 116 ГПК України, якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.
Так, відповідно до частин першої, другої ст. 543 ЦК солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Із зазначених норм закону слідує право кредитора звертатися за виконанням обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, або, на вибір кредитора, від когось із них окремо, але не вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі від кожного з боржників. Зазначене призвело б до порушення права боржників, оскільки мало б наслідком стягнення повної суми солідарного обов'язку з кожного з боржників і відповідно безпідставного кратного збільшення стягнутої суми. Частиною другою ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначаються, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Як зазначено у п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина 2 статті 18 Закону України „Про виконавче провадженняВ» ).
В даному випадку солідарна відповідальність відповідачів виключає можливість суду визначити частки, які належать до стягнення з кожного боржника, оскільки у даній справі кредитором у відповідності до ст. 543 ЦК України пред'явлена одна вимога до всіх солідарних боржників без визначення частки боргу кожного з них.
Суд також зазначає, що видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу, що стягується з кожного з них не є можливою. Вона суперечила б приписові ч. 4 ст. 116 ГПК України.
У зв'язку з тим, що у даній справі кредитором, у відповідності до ст. 543 ЦК України, пред'явлена одна вимога до всіх солідарних боржників без визначення частки боргу кожного з них, судом у відповідності до частини другої ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» було видано один наказ із зазначенням, що обов'язок боржників є солідарним.
Крім того, пунктом 48 Інформаційного листа ВГСУ від 29.09.2009р. №01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» визначено, що видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу кожного з них, не є можливою. Водночас, якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один, а не декілька.
Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
В даному випадку, заперечення ВДВС судом відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. При цьому, доводи позивача за скаргою щодо неправомірності відмови в відкритті виконавчого провадження є обґрунтованими та вимоги щодо визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови № 48193534 від 20.07.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження незаконними є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про примусове виконання наказу № 913/117/15 від 03.07.2015.
В той же час, вимоги за скаргою, щодо скасуваня постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження задоволенню не підлягають, оскільки суперечать положенням ст. 121-1 ГПК України та наведеній вище позиції Вищого господарського суду України.
За таких обставин вимоги за скаргою слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанк В» задовольнити частково.
2. Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови від 20.07.2015 про відмову в відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області від 03.07.2015 № 913/117/15 незаконними.
3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області повторно розглянути заяву позивача про примусове виконання наказу № 913/117/15 від 03.07.2015.
4 . В задоволенні решти вимог за скаргою відмовити.
Суддя Т.А. Василенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2015 |
Оприлюднено | 25.09.2015 |
Номер документу | 50658329 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Василенко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні